До уваги боржника ТОВ «Продінторг» у справі № 908/3862/14

 

Господарський суд у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю:

відомості про сторін та учасників процесу:

від кредитора “ТЕЛКО Україна”: Попов Д,О., довіреність № 2801-15 від 28.01.2015;

від заявника ПАТ АКБ “Львів”: Носенко О.В., довіреність № 348 від 20.11.2014;

від заявника ТОВ “Фінансова компанія “Дрім Фінанс”: не з’явився;

від боржника: не з’явився;

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шестопалова О.Д. (на підставі ухвали суду від 22.10.2014).

розглянувши матеріали справи №908/3862/14

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЛКО Україна” (01135, м. Київ, вул. Андрущенка, 4-г; скорочено – ТОВ “ТЕЛКО Україна”);

2) Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; скорочено – ПАТ АКБ “ЛЬВІВ”);

3) Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДРІМ ФІНАНС” (49020, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 1; ідент. код – 38113275);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОДІНТОРГ” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 138; скорочено – ТОВ “ПРОДІНТОРГ”);

про визнання банкрутом,

розпорядник майна – арбітражний керуючий Шестопалова Ольга Дмитрівна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЛКО Україна” (ініціюючий кредитор у справі) звернулось до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відносно ТОВ “ПРОДІНТОРГ” (боржник у справі).

Ухвалою господарського суду від 08.10.2014 у справі №908/3862/14 заяву прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження 23/46/14, підготовче засідання суду призначено на 22.10.2014, зобов’язано арбітражного керуючого Шестопалову Ольгу Дмитрівну надати суду заяву на участь у справі, від сторін витребувано документи згідно з резолютивною частиною ухвали суду.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2014 порушено провадження у справі №908/3862/14, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 3023765,70 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шестопалову О.Д., ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ “ПРОДІНТОРГ”, попереднє засідання суду на 08.12.2014 тощо.

03.11.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднене оголошення №10746 про порушення справи про банкрутство ТОВ “ПРОДІНТОРГ”.

26.11.2014 до господарського суду надійшла заява ПАТ АКБ “ЛЬВІВ” з вимогами до боржника.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2014 у справі №908/3862/14 заяву ПАТ АКБ “ЛЬВІВ” прийнято та призначено до розгляду на 08.12.2014.

13.01.2015 кредитором ПАТ АКБ “ЛЬВІВ” наданий уточнений розрахунок щодо пені.

20.01.2015 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДРІМ ФІНАНС” (скорочено – ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС”) з вимогами до боржника вх.№09-06/1716 від 20.01.2015. Заява подана 16.01.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2015 у справі №908/3862/14 заяву ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” прийнято та призначено в засіданні господарського суду на 02.02.2015.

Попереднє засідання господарського суду неодноразово відкладалось, зокрема, для витребування додаткових документів, за клопотанням представників сторін.

В судовому засіданні 02.03.2015 представник ПАТ АКБ “Львів” подав додаткові письмові пояснення, в яких заперечує проти заявлених товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дрім Фінанс” кредиторських вимог до боржника, мотивуючи тим, що ТОВ ФК “Дрім Фінанс” не є заставним кредитором, та порушив встановлений законом строк для звернення до суду із конкурсними вимогами до боржника.

Заперечуючи проти наявності у ТОВ ФК “Дрім Фінанс” статусу заставного кредитора, представник ПАТ АКБ “Львів” вказує, що з 09.11.2011 року Ко-екструзійна лінія KFHS60EE|45-4|1300, 2008 року випуску, перебуває у заставі банку за відповідним договором, та зазначає, що з наданих ТОВ “ФК “Дрім Фінанс” документів не вбачається перехід до нього прав заставодержателя за договором застави від 27.04.2012 року, укладеним між ТОВ “ФК “ДЕЛЬФІН” (заставодержатель) та ТОВ “ПРОДІНТОРГ” (заставодавець, боржник у справі) в забезпечення виконання зобов’язань за договором №1-К про надання фінансового кредиту від 26.04.2012 (том 1 а.с. 170).

В судовому засіданні 02.03.2015, за результатами попереднього засідання, затверджено реєстр вимог кредиторів.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши доводи заяв кредиторів, перевіривши подані документи та наявні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд затверджує реєстр вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно із частиною другою статті 23 Закону про банкрутство кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

В силу частини третьої статті 23 Закону про банкрутство, кредитори мають в обов’язковому порядку додати до заяви документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

В пункті 21 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)” зазначено, що попереднє засідання суду згідно із статтею 25 Закону повинно бути проведено не пізніше двох місяців та десяти днів і тільки у разі великої кількості кредиторів – не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Вирішення питання про те, чи є кількість кредиторів великою, покладається на господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи; при цьому має братися до уваги не лише кількісний склад кредиторів, але й склад грошових вимог, наявність і зміст заперечень розпорядника майна, боржника, інших кредиторів тощо. Останній абзац частини другої цієї статті містить вичерпний перелік підстав для внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів. У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Після оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “ПРОДІНТОРГ” до господарського суду звернулось ПАТ АКБ “ЛЬВІВ” з вимогами до боржника, з урахуванням уточненого розрахунку, в загальному розмірі 27573211,24 грн., з яких: 22523372,93 грн. – забезпечені вимоги; 5049838,31 грн. – не забезпечені вимоги, в тому числі 473671,88 грн. пені. Також кредитор просить включити до реєстру 1218,00 грн. судового збору як витрати у справі про банкрутство.

Заява з вимогами до боржника ПАТ АКБ “ЛЬВІВ” подана 26.11.2014, тобто із дотриманням визначеного статтею 23 Закону про банкрутство строку, що підтверджується відбитком вхідного штемпелю канцелярії суду.

Розглянувши вимоги ПАТ АКБ “ЛЬВІВ”, суд вважає вимоги банку обґрунтованими частково, виходячи з наступного.

Вимоги банку ґрунтуються на генеральному договорі кредитної лінії №80 від 09.11.2011, додаткових договорах до нього №1 від 09.11.2011, №2 від 28.11.2011, №3 від 20.12.2011, а також доповненнях №1 від 20.12.2011, №2 від 09.11.2012.

Вимоги банку в частині боргу за кредитом та процентами в сумі 27099539,36 грн. підтверджується розрахунком заочними рішеннями Печерського районного суду міста Києва від 19.05.2014 у справі№757/27145/13-ц та від 19.05.2014 у справі №757/27145/13-ц та розрахунком кредитора, доданим до заяви ,виходячи з умов генерального договору кредитної лінії №80 від 09.11.2011 та додаткових угод до нього.

Вимоги кредитора забезпечені заставою майна боржника на підставі генерального договору кредитної лінії №80 від 09.11.2011 та договору застави від 09.11.2011. Розмір забезпечених вимог складає 22523372,90 грн., що відповідає оцінці майна, погодженій сторонами у відповідному договорі застави та генеральному договорі кредитної лінії.

Таким чином, забезпечені вимоги ПАТ АКБ “ЛЬВІВ” складають 22523372,90 грн., незабезпечені – 4576166,43 грн.

Щодо решти вимог в сумі 473671,88 грн. пені суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі – ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно із частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, в пункті 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 №14 дано такі роз'яснення. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Вимоги щодо пені в розмірі 178864,31 грн. підтверджується заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19.05.2014 у справі№757/27145/13-ц, а отже не потребуються доказування в силу статті 35 ГПК України.

З’ясовуючи обставини, пов’язані з правильністю здійснення кредитором розрахунку пені в решті вимог в розмірі 294807,57 грн., суд дійшов висновку, що банком неправомірно включено до складу суми пені, що були нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Так, відповідно до частини третьої статті 19 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

У даній справі мораторій на задоволення вимог кредиторів введено ухвалою суду від 22.10.2014 про порушення провадження справі про банкрутство.

Банком пеня розраховується по 21.11.2014, тобто у період дії мораторії на задоволення вимог кредиторів.

Здійснивши розрахунок сум пені, з урахуванням дати введення мораторію (22.10.2014), судом визначено пеню в розмірі 254432,49 грн.

Таким чином, кредитором необґрунтовано заявлено 40375,08 грн. пені, визначивши цю суму без врахування дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому в цій частині вимоги слід відхилити.

Також, після оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “ПРОДІНТОРГ” з вимогами до боржника звернулось ТОВ “ФК “ДРІМ ФНАНС”. Даним кредитором заявлено вимоги до боржника в розмірі 104773,31 грн.

ТОВ “ФК “ДРІМ ФНАНС” заяву подало до суду 16.01.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті.

Строк подачі кредиторських вимог сплинув 03.12.2014, виходячи з того, що оголошення про порушення справи про банкрутство було оприлюднене 03.11.2014. Отже, заява кредитором подана із порушенням строку.

Згідно із частиною четвертою статті 23 Закону про банкрутство особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Частиною восьмою статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, вимоги забезпеченого кредитора вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо як за заявою самого кредитора, так і безпосередньо розпорядником майна згідно даних бухгалтерського обліку боржника. Граничний строк, встановлений для подання заяв конкурсних кредиторів, на забезпечених кредиторів не розповсюджується.

Дослідивши подані ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” документи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку: ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” є забезпеченим кредитором, що випливає з договору про відступлення права вимоги №15/11/13-3 від 15.11.2013, договору застави від 27.04.2012 та договору №1-К про надання фінансового кредиту від 26.04.2012.

Так, 26.04.2012 між ТОВ “ФК “ДЕЛЬФІН” (кредитодавець) та ТОВ “Компанія “ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС” (позичальник) укладено договір фінансового кредиту. В забезпечення виконання зобов’язань за даним договором 27.04.2012 року було укладено та нотаріально посвідчено договір застави між ТОВ “ФК “ДЕЛЬФІН” (заставодержатель) та ТОВ “ПРОДІНТОРГ” (заставодавець, боржник у справі), за яким боржник виступив майновим поручителем перед ТОВ “ФК “ДЕЛЬФІН” за зобов’язаннями ТОВ “Компанія “ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС” згідно договору №1-К про надання фінансового кредиту від 26.04.2012 (том 1 а.с. 170).

15.11.2013 між ТОВ “ФК “ДЕЛЬФІН” (первісний кредитор) та ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №15/11/13-3, за яким первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, належне первісному кредиторові за договором №1-К про надання фінансового кредиту від 26.04.2012 на загальну суму 104773,31 грн. В пункті 1.3 цього договору визначено, що вимоги за договором №1-К про надання фінансового кредиту від 26.04.2012 забезпечені заставою майна, згідно із договором застави від 27.04.2012. Жодний з вказаних договорів не визнаний недійсним у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 27 Закону України “Про заставу” встановлено, що застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Отже, з огляду на встановленні обставини справи та викладені норми законодавства, ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” є забезпеченим кредитором по відношенню до боржника – ТОВ “ПРОДІНТОРГ”.

 Наведеним спростовуються доводи представника кредитора - ПАТ АКБ “Львів” щодо відсутності у ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” статусу забезпеченого кредитора у даній справі.

Разом з тим, суд зазначає, що заявлені ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” вимоги в сумі 104773,31 грн. складаються з суми пені в розмірі 102718,93 грн. та суми судового збору у справі №910/4349/13 в розмірі 2054,8 грн., що підтверджується виконавчим документом – наказом господарського суду міста Києва від 06.06.2013 у справі №910/4349/13.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

В пункті 21 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)” зазначено, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Отже, незважаючи на те, що ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” є забезпеченим кредитором, його вимоги щодо пені в розмірі 102718,93 грн. підлягають включенню до шостої черги задоволення.

Стосовно судового збору в розмірі 2054,8 грн. у справі №910/4349/13, то ці вимоги не є забезпеченими, ані в силу закону, ані на підставі договору застави майна.

Вимоги, що не є забезпеченими, мають бути заявлені на загальних підстав, в тому числі із дотриманням встановленого строку на їх пред’явлення.

Оскільки ТОВ “ФК “ДРІМ ФІНАНС” заяву з вимогами до боржника подало із пропуском строку, вимоги зі сплати судового збору в розмірі 2054,8 грн. не є конкурсними і погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Затверджуючи реєстр вимог кредиторів, слід врахувати визнані судом в підготовчому засіданні вимоги ініціюючого кредитора ТОВ “ТЕЛКО Україна” в розмірі 3023765,70 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 23-25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 4¹, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати вимоги конкурсного кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (м. Львів) в розмірі 27532836,16 грн.

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДРІМ ФІНАНС” (м. Дніпропетровськ;) в розмірі 104773,31 грн.

Затвердити реєстр вимог кредиторів:

1) перша черга:

- Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (м. Львів) з вимогами в розмірі 1218,00 грн. судового збору у справі про банкрутство;

- Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДРІМ ФІНАНС” (м. Дніпропетровськ;) з вимогами в розмірі 1218,00 грн. судового збору у справі про банкрутство;

2) друга черга – відсутні;

3) третя черга – відсутні;

4) четверта черга:

- Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЛКО Україна” (м. Київ) з вимогами в розмірі 3023765,70 грн.;

- Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (м. Львів) з вимогами в розмірі 4576166,43 грн.;

5) п’ята черга – відсутні;

6) шоста черга:

- Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЛКО Україна” (м. Київ) з вимогами в розмірі 398258,47 грн., з яких: 332450,32 грн. неустойки (штрафу, пені), 65808,15 грн. судового збору у справі №5011-19/14998-2012;

- Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (м. Львів) з вимогами в розмірі 433296,80 грн. пені;

- Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДРІМ ФІНАНС” (м. Дніпропетровськ) з вимогами в розмірі 104773,31 грн., з яких: 102718,93 грн. пені, 2054,8 грн. судового збору у справі №910/4349/13, які не є конкурсними із погашенням у ліквідаційній процедурі.

Вимоги забезпечені заставою майна боржника внести до реєстру окремо:

- Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (м. Львів) з вимогами в розмірі 22523372,93 грн.

Внести до реєстру окремо відомості про майно боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДІНТОРГ” (м. Донецьк), що є предметом забезпечення Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк “ЛЬВІВ” (м. Львів, вул. Сербська, 1;), а саме: когеренаційна установка WILSON 1250 у кількості 1 шт. 2008 року випуску на підставі правовстановлюючого документу – договір №214 від 15.09.2011, вартість майна, погоджена сторонами у генеральному договорі кредитної лінії №80 від 09.11.2011 та договорі застави від 09.11.2011, складає 22523372,93 грн.

Відхилити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку “ЛЬВІВ” (м. Львів) в розмірі 40375,08 грн. пені.

Зобов’язати розпорядника майна привести реєстр вимог кредиторів у відповідністю до даної ухвали суду.

Визначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів – 17.03.2015.

Підсумкове засідання господарського суду призначити на 30.03.2015 о 11-30 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна, 4, корпус 1, кабінет № 304.

Копії ухвали надіслати: кредиторам; боржнику; розпоряднику майна.