ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
18 березня 2015 року Справа № 908/5756/14
м. Запоріжжя провадження № 3/134/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471, ідентифікаційний код 32654880)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАШХОЛДИНГ” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 1, ідентифікаційний код 37435413, засоби зв’язку: тел. 067-620-16-12)
про стягнення 55 875, 20 грн.
Головуючий суддя Соловйов В.М.,
судді Алейникова Т.Г., Кагітіна Л.П.
при секретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від позивача: Борець А.Д., довіреність № 83-20140903-01 від 03.09.2014р.
від відповідача: не з’явився
ТОВ “Сервісний центр “Металург” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ “МАШХОЛДИНГ” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 8310P1857 від 19.02.2014р. у розмірі 55 875, 20 грн., з яких 25 635, 20 грн. суми попередньої оплати та 30 240, 00 грн. пені.
Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 15.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 54, 55, 57 ГПК України, ст. 173-175, 180, 216 ГК України, ст. 530, 693, 712 ЦК України.
Ухвалою від 18.12.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5756/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 13.01.2015р. об 11 год. 00 хв.
Ухвалою голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 09.01.2015р. розгляд справи № 908/5756/14 перенесений на 19.01.2015р. о 12 год. 40 хв.
Представнику позивача в судовому засіданні 19.01.2015р. роз’яснено, що для подальшого розгляду справи, у зв’язку із особливою категорією справи (відповідач знаходиться в зоні проведення АТО), неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів буде створено колегію.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 19.01.2015р. № 01-04/9/15 справу № 908/5756/14 передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Алейникова Т.Г. та Кагітіна Л.П.
Ухвалою від 19.01.2015р. колегією суддів дану справу прийнято до провадження, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 04.03.2015р. об 11 год. 00 хв.
Ухвалою від 04.03.2015р. розгляд справи відкладений на 18.03.2015р. о 10 год. 15 хв.
В судовому засіданні 18.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 23.03.2015р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судовому засіданні 18.03.2015р. представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.4-7), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки № 8310P1857 від 19.02.2014р. у розмірі 55 875, 20 грн., з яких 25 635, 20 грн. сума попередньої оплати та 30 240, 00 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.02.2014р. між ним (Покупцем) та відповідачем (Постачальником) укладений договір поставки № 8310З1857, за умовами якого товар мав бути поставлений у кількості, номенклатурі та по ціні, вказаній у специфікації, котра є невід'ємною частиною договору.
19.02.2014р. між сторонами по договору була підписана специфікація № 1 на поставку товару: бондаж С 131-0000.20108 у кількості 2 шт. та вінець зубчатий 2.2 С131-0000.22900 у кількості 1 шт., на загальну суму 288 912, 00 грн.
Згідно пункту 2 Специфікації, поставка товару повинна була відбутися протягом 70 календарних днів з моменту попередньої оплати товару, відповідно до п. 2.2 Договору.
26.02.2014р. позивач згідно п. 2.2 Договору на підставі рахунку постачальника, перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 60 % вартості товару в сумі 173 347, 20 грн.
Згідно п. 2.3 Договору датою оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Таким чином, попередня оплата товару була зроблена 26.02.2014р., а товар повинен був бути поставлений в строк до 06.05.2014р.
Постачальником, у погоджений договором термін (п. 2 Специфікації) була поставлена позиція 2 з Специфікації - венець зубчатий 2.2 С 131-0000.22900 в кількості 1 шт. на суму 137 712, 00 грн.
Відповідно до пункту 3.7 Договору, датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної, тобто поставка частинами товару була здійснена 05.05.2014р., видаткова накладна № 36 від 05.05.2014р.
Поставка позиції 1 по Специфікації: бандаж С131-0000.20108 у кількості 2 шт. постачальником в встановлений строк (п. 2 Специфікації) зроблена не була.
02.05.2014р. листом № 05/06 відповідач повідомив позивача про неможливість поставки бандажу в зв’язку з настанням обставин непереборної сили, а саме проведення антитерористичної операції в Донецькому регіоні.
У зв’язку із невиконанням зобов’язань з поставки товару та неповерненням залишку одержаної попередньої оплати відповідачу було нараховано пеню.
Представник відповідача в судове засідання 18.03.2015р. не з’явився.
04.03.2015р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 25.02.2015р. № 25/02 в якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю у зв’язку із неможливістю виконання ним умов договору внаслідок настання обставин непереборної сили, які на даний час тривають.
Також до відзиву додано належним чином завірену копію сертифікату № 2417 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.12.2014р. № 2867/12.12-03, виданого Донецькою торгово-промисловою палатою.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
Між ТОВ “МАШХОЛДИНГ” (Постачальник) та ТОВ “Сервісний центр “Металург” (Покупець) укладений договір поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р.
Згідно п.1. Договору, в порядку та на умовах визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити обладнання та запасні частини, що в подальшому іменуються як Товар.
Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна ціна Договору складається з суми всіх Специфікацій до нього.
В пункті 2.2 Договору визначено, що Покупець здійснює платіж у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на протязі 5-ти банківських днів з дати підписання даної Специфікації Сторонами в розмірі 60 % вартості Товару на підставі рахунку Постачальника. Решту 40 % вартості Товару Покупець сплачує на протязі 5-ти банківських днів з дати поставки Товару.
Днем здійснення платежу вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п. 2.3 Договору).
Постачальник зобов’язується поставити Товар в строк вказаний у Специфікації (п. 3.2 Договору).
19.01.2014р. між сторонами підписано Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору № 8310З1857 від 19.02.2014р.) на поставку товару:
1. Бандаж С131-0000.20108 у кількості 2 шт., ціна без ПДВ 63 000, 00 грн., на суму 126 000, 00 грн.
2. Венець зубчатий 2,2 С131-0000.22900 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 114 760, 00 грн., на суму 114 760, 00 грн.
ПДВ 20 % - 48 152, 00 грн.
Всього з ПДВ - 288 912, 00 грн.
Як зазначено в п. 1, 2 Специфікації, вартість Товару по даній специфікації складає 288 912, 00 грн.
Поставка Товару здійснюється на протязі 70 календарних днів з моменту передоплати, згідно п. 2.2 даного Договору.
На підставі платіжного доручення № 00907 від 26.02.2014р. ТОВ “Сервісний центр “Металург” (Покупець) перерахувало ТОВ “МАШХОЛДИНГ” грошові кошти у розмірі 173 347,20 грн. з призначенням платежу: передоплата за запчастини, дог. 8310Р1857 від 19.02.2014р.
Вказана сума передоплати складає 60 % від вартості товару по Специфікації № 1 (288 912, 00 грн.), що повністю відповідає умовам договір поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р.
Згідно видаткової накладної № 36 від 05.05.2014р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” (Покупцю) передано Товариством з обмеженою відповідальністю “МАШХОЛДИНГ” (Постачальником) товар за договором № 8310Р1857 від 19.02.2014р., а саме: венець зубчатий 2.2 С131-0000.22900 у кількості 1 шт. на суму 137 712, 00 грн. (в тому числі ПДВ 22 952,00 грн.).
Листом від 02.06.2014р. № 05/06 директор ТОВ “МАШХОЛДИНГ” Тимохін В.М. повідомив ТОВ “Сервісний центр “Металург” про те, що станом на 02.06.2014р. у зв’язку із загостренням військових дій у Донецькому регіоні по проведенню АТО Українською гвардією з силами місцевої самооборони відповідач не може здійснити поставку бандажу за договором № 8310З1857 від 19.02.2014р. по специфікації № 1.
В подальшому, листом від 31.07.2014р. № 0/07 ТОВ “МАШХОЛДИНГ” повідомило ТОВ “Сервісний центр “Металург”, що після звільнення території готово виконати відвантаження виробів на адресу Покупця у серпні 2014р.
Факсимільним повідомленням від 11.06.2014р. ТОВ “Сервісний центр “Металург” вимагало від ТОВ “МАШХОЛДИНГ” здійснити поставку бандажів до 25.06.2014р., або повернути грошові кошти в сумі 35 635,20 грн. з ПДВ (різницю між сумою авансу та сумою поставленої продукції).
26.09.2014р. відповідач перерахував позивачу 10 000,00 грн. з призначенням платежу: повернення передоплати за бандаж згідно договору поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р. (а.с.19).
Відомості про поставку бандажу, або повернення відповідачем позивачу залишку суми попередньої оплати в розмірі 25 635, 20 грн., суду не надано.
Оцінивши представлені докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Підстави виникнення господарських зобов’язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов’язання можуть виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договором поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р. та Специфікацією № 1 від 19.02.2014р., яка є Додатком № 1 до Договору, визначено обов’язок Покупця (позивача у справі) здійснити передоплату на рахунок Постачальника (відповідача) на протязі 5-ти банківських днів з дати підписання Специфікації в розмірі 60 % вартості товару (п.2.2 Договору).
Позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 173 347, 20 грн., про що свідчить платіжне доручення № 00907 від 26.02.2014р. (а.с. 14).
За приписами п.3.2 Договору, Постачальник зобов’язується поставити Товар в строк вказаний у Специфікації.
Згідно п.2 Специфікації № 1 від 19.02.2014р., ТОВ “МАШХОЛДИНГ” зобов’язалось поставити товар, зазначений у Специфікації, на протязі 70 календарних днів з моменту передоплати, згідно п. 2.2 даного Договору.
У відповідності до п.2.3 Договору, днем здійснення платежу вважається день списання грошових коштів з рахунку Покупця.
Отже, ТОВ “МАШХОЛДИНГ” зобов’язано було поставити весь товар, зазначений у Специфікації № 1 від 19.02.2014р. не пізніше 06.05.2014р.
Проте, даний обов’язок виконаний відповідачем частково та на підставі видаткової накладної № 36 від 05.05.2014р. ТОВ “Сервісний центр “Металург” (Покупцю) передано з боку ТОВ “МАШХОЛДИНГ” (Постачальником) наступний товар:
венець зубчатий 2.2 С131-0000.22900 у кількості 1 шт. на суму 114 760,00 грн., ПДВ 20 % - 22 952,00 грн., а всього на суму 137 712, 00 грн.
Доказів про поставку позивачу бандажу С131-0000.20108 у кількості 2 шт. за ціною без ПДВ 63 000, 00 грн., на суму 151 200, 00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 25 200,00 грн.) відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На день звернення позивача до суду та на час прийняття цього рішення відповідач не надав жодного доказу про повернення залишку суми попередньої оплати у розмірі 25 635, 20 грн., отриманої від ТОВ “Сервісний центр “Металург”, чи поставки товару на дану суму.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як зазначено у ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 статті 693 ЦК України також унормовано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати (основного боргу) у розмірі 25 635, 20 грн. є обґрунтованою у підлягає задоволенню повністю.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 240, 00 грн. пені.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.
Відповідальність сторін за договором поставки № 8310З1857 від 19.02.2014р. встановлена розділом 6 Договору.
Так, у випадку порушення строків поставки, допоставки, заміни товару з вини Постачальника, останній сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,2 % від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення (п. 6.2 Договору).
Колегією суддів вже відмічалось, що ТОВ “МАШХОЛДИНГ” зобов’язано було поставити весь товар, зазначений у Специфікації № 1 від 19.02.2014р., не пізніше 06.05.2014р.
До теперішнього часу бандаж С131-0000.20108 у кількості 2 шт. за ціною без ПДВ 63 000, 00 грн., на суму 151 200, 00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 25 200,00 грн.) позивачу не поставлений.
Як зазначено у пункті 7.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності передбаченої даним Договором за неповне або часткове порушення Договору, якщо доведуть, що таке порушення відбулося у випадку обставин непереборної сили, за умови, що їх настання було підтверджено уповноваженим органом у встановленому порядку.
Відповідно до підпункту 7.1.1 Договору, під обставинами непереборної сили передбачається надзвичайні події зовнішнього характеру, які виникають без вини Сторони, не з волі та бажання сторін, які сторона не могла а ні передбачити, а ні попередити, включаючи стихійні явища природного характеру (землетрус, ураган та інш.) обставини суспільного характеру (військові дії, блокади, суспільні безлади та інш.), а також видання забороняючи або обмежуючих нормативних актів органів державної влади та місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборони вказаних органів, які перешкоджають виконанню Сторонами цього Договору.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що сторони повинні негайно повідомити один одного можливими засобами зв’язку про виникнення обставин непереборної сили.
Як зазначалось вище, відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення поставки листами від 02.06.2014р. та від 31.07.2014р.
За приписами частин 1-3 статті 14 Закону України від 02.12.1997р. № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.
Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність.
Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до пункту 1, 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У сертифікаті № 2417 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.12.2014р. № 2867/12.12-03, виданого Донецькою торгово-промисловою палатою зазначено, що:
Донецька торгово-промислова палата розглянувши звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Машхолдинг”, зареєстрованого за адресою: вул. Артема, буд. 1, м. Донецьк, обл. Донецька, індекс 83086, Україна, щодо засвідчення обставин непереборної сили, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Машхолдинг” здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецька та Донецької області.
Між ТОВ “Машхолдинг” (за договором - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” (за договором - Покупець) було укладене договір поставки № 83ЮРІ857 від 19.02.2014р. (надалі - Договір) на поставку бандажу С131-0000.20108 у кількості 2 шт. та Вінця зубчатого 2, 2 С131-0000.22900 у кількості 1 шт.
Заявником було виконано умови укладеного Договору в частині поставки Вінця зубчатого 2, 2 СІ31-0000.22900 у кількості 1 шт. на суму 137 412, 00 грн.
Але з 06.05.2014 року виконання зобов'язань за укладеним Договором унеможливилося у зв'язку із початком бойових дій в ході проведення АТО в містах Слов'янськ, Краматорськ Дебальцево, Горлівка, а потім - у містах Донецьк, Макіївка, Шахтарськ, Сніжне, Амвросіївна та інш., блокування проїздів між населеними пунктами Донецької області, наявності реальної загрози життю та здоров'ю людей, ризиків відчуження майна, товаро-матеріальних цінностей транспортних засобів тощо.
Обставини звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання свої зобов'язань за укладеним Договором Сторони оговорили у розділі 7 Договору “Обставин непереборної сили”. Так, згідно п.7.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності зі повне чи часткове невиконання за цим Договором, у разі якщо таке невиконання виникле внаслідок обставин непереборної сили. Згідно п.7.1.1. Договору до таких обставин Сторони віднесли, серед інших, і воєнні дії, блокади, громадські безлади тощо.
Таким чином, зазначені обставини, а також діяльність окремих озброєних угрупувань. як фактично блокують роботу підприємств, всі транспортні і банківські системи у Донецькій Луганській областях та роблять неможливим здійснення господарської діяльності підприємств проведення бойових дій у ході широкомасштабної антитерористичної операції з залученням Збройних Сил України стало причиною згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю “Машхолдинг” не мало можливості своєчасно виконувати договірні зобов'язання за укладена Договором з06.05.2014 року.
Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 введено в дію рішення Раді національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Прийнятті вищевказаного Указу Президента зумовило проведення антитерористичної операції (АТО) насході України. За інформацією Служби безпеки України (лист від 13.06.2014р. №33/2117) та Міністерства внутрішніх справ України (лист від 26.06.2014р. №12/3-2428) 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях. У проведенні АТО в установленому законом порядку задіянісили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом та інших суб'єктів, відповідно до законів України. При цьому в ході проведення АТО уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і спору; незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплень заручників, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи тощо. Зазначеної правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними угрупованнями ч окремими фізичними особами, створюють загрозу життю і здоров'ю людей, збереженню і майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.
Відповідно до інформації отримуваної на постійній основі від Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України щодо контрольованості територій силами АТО, станом на поточну дату заходи з проведення АТО тривають. Міста Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Макіївка, Сніжне, Ясинувата та інші контролюються терористами.
У зв'язку с цим товариство з обмеженою відповідальністю “Машхолдинг” тимчасово 06.05.2014 року не мало можливості виконувати свої зобов'язання відповідно до умов укладеного Договору поставки № 83 10Р1857 від 19.02.2014р.
Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) (ICC Force majeure claus 2003) до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належить, зокрема, війна (оголошена чи неоголошена), збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовими ембарго), безлад, вторгнення, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, громадянська війна, заколот, акт непокори, військове або незаконне захоплення влади, державний переворот, повстання цивільні заворушення або безлади, бешкетування юрби, цивільна непокора, акти тероризму, диверсії та ін.
Згідно ст.14-1 Закону України “Про Торгово-промислові палати України” Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажор: обставини (обставини непереборної сили). Форс-мажорними обставинами (обставина непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішеньта актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган,торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посух,просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Враховуючи вищезазначене, керуючись чинним законодавством України та на підстави наданих документів Донецька торгово-промислова палата засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)з 06.05.2014 року Товариству з обмежено відповідальністю “Машхолдинг” при здійсненні ним господарської діяльності на території міста Донецька та Донецької області, які стосуються строків та умов виконання договору поставки № 83 10Р1857 від 19.02.2014р.
На момент видачі сертифікату Донецькою торгово - промисловою палатою обставин непереборної сили тривають та дату закінчення її терміну встановити неможливо.
Закон України від 02.09.2014р. № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 10 даного Закону визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Дана позиція також викладена у пункті 2.5 пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.
Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано належні докази, що підтверджують відсутність у нього з 06.05.2014р. вини щодо несвоєчасної поставки товару за Специфікацію № 1 від 19.02.2014р. до Договору № 8310Р1857 від 19.02.2014р. на поставку товару.
Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 30 240, 00 грн. за період з 07.05.2014р. по 15.08.2014р. слід відмовити.
В той же час, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача з посиланням на те, що виконання договору № 8310Р1857 від 19.02.2014р. зупиняється на строк, протягом якого діють обставини непереборної сили.
За умовами згаданого Договору (п.7.3), якщо обставини непереборної сили тимчасово перешкоджають виконанню даного Договору, то виконання Договору зупиняється на строк, на протязі якого діють дані обставини.
Умовами договору поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р. встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “МАШХОЛДИНГ” зобов’язано було поставити весь товар, зазначений у Специфікації № 1 від 19.02.2014р., не пізніше 06.05.2014р.
У відповідності до п.3.1 Договору, поставка Товару проводиться на умовах СРТ, склад Перевізника, м. Миколаїв (згідно з Інкотермс 2010р.).
Приймання Товару по якості здійснюється Покупцем самостійно на складі Покупця, не пізніше 5-и робочих днів з дати поставки Товару (п.4.2 Договору).
Отже, вже 06.05.2014р. бандаж С131-0000.20108 у кількості 2 шт. за ціною без ПДВ 63 000, 00 грн., на суму 151 200, 00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 25 200,00 грн.) повинен був бути доставлений відповідачем в м. Миколаїв.
Настання з 06.05.2014р. обставин непереборної сили звільняє відповідача від відповідальності за невиконання умов договору поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р. у вигляді пені за заявлений позивачем період з 07.05.2014р. по 15.08.2014р., але не звільняє від обов’язку повернути залишку передоплати в сумі 25 635,20 грн.
Колегія суддів також звертає увагу відповідача на те, що за умовами договору № 8310Р1857 від 19.02.2014р. (п. 3.8) поставка товару в межах специфікації можлива кількома партіями, лише коли про це вказано у самій Специфікації.
Специфікація № 1 від 19.02.2014р. не містить вказівки на дозвіл поставки товару кількома партіями.
Проте, відповідач порушив умови договору № 8310Р1857 від 19.02.2014р. та поставив 05.05.2014р. на адресу позивача лише частину товару, зазначеного в Специфікації № 1.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що сторони зобов’язані негайно повідомити одна одну можливими засобами зв’язку про виникнення обставин непереборної сили.
В порушення цих приписів Договору відповідач повідомив позивача про згадані обставини лише 02.06.2014р. (а.с.16).
Крім того, 26.09.2014р. відповідач перерахував позивачу 10 000,00 грн. з призначенням платежу: повернення передоплати за бандаж згідно договору поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р. (а.с.19).
Вказані обставини також підтверджують, що виконання договору поставки № 8310Р1857 від 19.02.2014р. не було зупинено у відповідності до п.7.3 Договору.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З заявленої до стягнення позивачем суми 55 875, 20 грн. в частині 30 240, 00 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 25 635, 20 грн.
Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 54,12 % позовних вимог.
Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 838, 23 грн. судового збору (45,88 % від належних до сплати 1 827, 00 грн.).
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МАШХОЛДИНГ” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 1, ідентифікаційний код 37435413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471, ідентифікаційний код 32654880) 25 635 (двадцять п’ять тисяч шістсот тридцять п’ять) грн. 20 коп. суми попередньої оплати та 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 23 коп. витрат на судовий збір.
3. В частині стягнення пені в сумі 30 240 (тридцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. в задоволенні позову відмовити.
4. Повне рішення складено 23.03.2015р.
Головуючий В.М. Соловйов
Судді Т.Г. Алейникова
Л.П. Кагітіна
_03_03.png)
