До уваги ПНВП «Термо» по справі № 908/6336/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» (65104, м. Одеса, пр-т Акад. Глушка, буд. 13; код ЄДРПОУ 14366762)

до відповідача: Приватного науково – виробничого підприємства «Термо» (83024, м. Донецьк, вул. Молодогвардійців, буд. 3-В; код ЄДРПОУ 30416284)

про стягнення суми

від позивача: не прибув

від відповідача: Войченко С.В., адвокат, за договором про надання адвокатських послуг № 04-2014/юо від 05.02.2014р.

 

30.12.2014р. на адресу Господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» ( код ЄДРПОУ 14366762) надійшла позовна заява з вимогами до Приватного науково – виробничого підприємства «Термо» (код ЄДРПОУ 30416284) про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 174 від 25.10.2013р. в розмірі 5 586 849, 38 грн., а саме: 5 000 000, 00 грн.; 586 849,38 грн. сума заборгованості за відсотками за період з 25.10.2013 р. по 25.09.2014 р.

Ухвалою від 30.12.2014р. за поданими матеріалами порушено провадження № 24/237/14, розгляд господарської справи № 908/6336/14 був призначений на 09.02.2015р.

Ухвалою суду від 27.01.2015р. в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України була виправлена технічна описка в частині визначення дати розгляду справи, яка була допущена при комп’ютерному наборі процесуального документа.

Наступна дата судового засідання викладена в редакції: «10.02.2015р. об 11-30 год.».

Станом на 06.02.2015р. від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 10.02.2015р. розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України був відкладений на 02.03.2015р. о 14-15 год.

Станом на 04.03.2015р. від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із зайнятістю повноваженого представника в судовому засіданні у Вищому господарському суді України (справа № 910/18790/14).

За письмовим клопотанням сторони термін вирішення господарського спору був продовжений на 15 днів відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.03.2015р. розгляд справи був призначений на 12.03.2015р. об 11-00 год.

Ухвалою від 12.03.2015р. виправлено допущену технічну помилку щодо дати розгляду справи, згідно із статтею 89 Господарського процесуального кодексу України, наступна дата судового засідання викладена у наступній редакції: «24.03.2015р. об 11-00 год.».

В судове засідання 24.03.2015р. позивач знову не прибув та не повідомив суд про причини неявки.

З матеріалів справи слідує, що 25.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (банк) та приватним науково – виробничим підприємством «Термо» (позичальник) був укладений кредитний договір з юридичною особою № 174, за умовами якого банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії у розмірі 5 000 000, 00 грн. зі сплатою 28 % річних строком користування з 25.10.2013р. по 25.09.2014р., а позичальник, зобов’язався повернути кредит та сплачувати проценти, а також інші платежі у строки та на умовах визначених у договорі кредиту.

В позовній заяві позивач вказує, що банком у повному обсязі виконано свої зобов’язання за договором кредиту – позичальнику надано кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку № 20622993000174 за період з 25.10.2013р. по 22.12.2014р. За умовами пункту 1.5 договору кредиту повернення кредиту здійснюється на умовах , визначених договором, в термін до 25.09.2014р. безготівковим шляхом на рахунок № 20622993000174.980.

Позивач вказує, що в порушення умов договору кредиту, позичальник, у визначений строк не здійснив повне погашення заборгованості за договором кредиту та не сплатив передбачені договором кредиту проценти. Заборгованість позичальника перед банком за договором кредиту станом на 15.12.2014р. за сумою кредиту та відсотками становить 5 586 849, 38 грн., в тому числі: 5 000 000, 00 грн. – сума заборгованості за кредитом; 586 849, 38 грн. – сума заборгованості за відсотками за період з 25.10.2013р. по 25.09.2014р. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечує проти заявленого позову з огляду на такі обставини. Відповідно до пункту 1.3 договору, видача кредиту, здійснюється частинами, шляхом надання боржнику траншів, після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформлюється боржником за формою банку. Відповідач вказує, оскільки виписка з особового рахунку не є регістром бухгалтерського обліку та не містить прізвища, підпису або інших даних, які б дали змогу ідентифікувати осіб, що брали участь у її складанні станом на 25.10.2013р. та призначається для видачі або відсиланню клієнту коштів, зазначена виписка з особового рахунку не є первинним бухгалтерським документом в розумінні норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, за висновками відповідача не може бути належним та допустимим доказом, який фіксує факти здійснення між сторонами господарських операцій з надання (зарахування чи перерахування) позичальнику кредитного ліміту у відповідній сумі.

Із змісту кредитного договору № 174 від 25.10.2013р. слідує, що видача кредиту, передбаченого пунктом 1.1 договору здійснюється частинами, шляхом надання боржнику траншів, після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформляється боржником за формою банку. Зобов’язання банка по кредитуванню в рамках договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки банком. При повному наданні боржникові кредитних коштів за акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов’язання банку виконаними.

11.03.3015р. відповідачем подано письмове клопотання про призначення судової економічної експертизи фінансово – кредитних операцій.

Розглянувши заявлене клопотання, суд не знайшов достатніх правових підстав для проведення судової економічної експертизи фінансово – кредитних операцій.

Клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи залишено судом без задоволення.

Ухвалою від 02.03.2015р. відкладений розгляд господарської справи № 908/6336/14, суд зобов’язав позивача надати наступні документи: кредитну справу Приватного науково – виробничого підприємства «Термо» (код 30416284); докладний розрахунок суми позову та всі документи на його підтвердження і обґрунтування; договір № 174 від 25.10.2013р. у повному обсязі з усіма додатками, доповненням, додатковими угодами; докази виконання вказаного договору сторонами (листування, заявки, меморіальні ордери); докази сплати (у випадку наявності) відповідачем спірної суми повністю або частково (відповідні платіжні документи із зазначенням дати та суми платежу).

Станом на дату 24.03.2015р. вимоги суду не виконані, витребувані ухвалою від 02.03.2015р. документи суду не надані.

Слід зазначити, що ухвала господарського суду від 02.03.2015р. була розміщена на офіційному веб – порталі «Судова влада України».

В обґрунтування заявленого позову про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 174 від 25.10.2013р. в розмірі 5 586 849, 38 грн. позивачем надані: кредитний договір № 174 з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) від 25.10.2013р.; виписка з особового рахунка з 25.10.2013р. по 22.12.2014р.

Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога – доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів. Згідно із пунктом 4.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003р., меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно – правових актів Національного банку України. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги – доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно – правовими актами Національного банку України).

Пунктами 4.10, 4.11 Положення передбачено, що первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис електронний цифровий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Проаналізувавши норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, суд дійшов висновку, що виписка по особовому рахунку клієнта, яка надана позивачем до матеріалів справи не є документальним доказом надання (перерахування) відповідачу суми кредитних коштів у розмірі 5 000 000,00 грн.

З огляду на те, що позивачем станом на 24.03.2015р. не надані витребувані судом документи, які б підтверджували факт надання кредиту відповідачу, позов залишається судом без розгляду.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Отже, підсумовуючи викладені обставини, судом приймається рішення про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» (код ЄДРПОУ 14366762) з вимогами до Приватного науково – виробничого підприємства «Термо» (код ЄДРПОУ 30416284) про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 174 від 25.10.2013р. в розмірі 5 586 849, 38 грн., а саме: 5 000 000, 00 грн.; 586 849, 38 грн. – сума заборгованості за відсотками за період з 25.10.2013р. по 25.09.2014р., залишити без розгляду.