номер провадження справи 19/31/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2015 справа № 908/783/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» (61057, м. Харків, пров. Театральний, 5, кв. 1-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12)
про стягнення 485191,15 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: Друшляков С.І. – представник за довіреністю № 5 від 03.02.15.
Від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Запорізької області 06.02.15. звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» про стягнення 485191,15 грн. за Договором на поставку товарів № 6 від 03.01.13.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.15. порушено провадження у справі № 908/783/15-г, справі присвоєно номер провадження 19/31/15, розгляд справи призначено на 17.03.15. о 10-30.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.15. розгляд справи № 908/783/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено 26.03.15. о 09-30.
Представник позивача в судовому засіданні 26.03.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 26.03.15. повторно не з’явився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» інформації щодо місця та часу проведення судового засідання.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/783/15-г.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.
03.01.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» (далі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротех» (далі – Покупець) укладено Договір на поставку товарів № 6 (далі – Договір).
У відповідності до умов Договору, Постачальник приймає на себе зобов’язання з поставки Покупцеві ветеринарних препаратів та інших товарів (далі – «Продукція), а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити Продукцію – у порядку та на умовах передбачених Договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору визначено, що поставка Продукції здійснюється у строки, передбачені цим Договором на підставі заявки складеної в письмовій або усній формі, яку подає Покупець. У заявці зазначаються найменування, асортимент, кількість Продукції.
Заявка вважається прийнятою, якщо Постачальник виставить рахунок-фактуру. (п. 3.2 Договору).
Приписами п. 3.3 Договору встановлено, що право власності та ризиків переходять до покупця з моменту передачі йому продукції Постачальником. Продукція вважається переданою Постачальником і прийнятою Покупцем по кількості та якості з часу підписання сторонами накладних про відпуск продукції (на підставі довіреності Покупця).
Позивач посилається на те, що ним належним чином та в строки виконано зобов’язання за Договором, а саме, поставлено товар відповідачу на загальну суму 544871,45 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними на зазначену вище суму, які були надані відповідачу разом з переданим товаром, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Товар був прийнятий відповідачем без зауважень та заперечень, але Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех» належним чином свої зобов’язання в частині оплати вартості товару в повному обсязі не виконало, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротех» було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару в розмірі 95939,90 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з січня 2013 року по серпень 2014 року, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано на адресу відповідача лист-претензію № 1504 від 08.12.14., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм» зазначило про необхідність Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротех» погасити заборгованість за поставлену продукцію за Договором в розмірі 485191,15.
В матеріалах справи відсутні докази відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» на зазначену вище претензію, а також докази оплати заборгованості за Договором.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість поставленого товару в повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 485191,15 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 3.1 Договору визначено, що поставка Продукції здійснюється у строки, передбачені цим Договором на підставі заявки складеної в письмовій або усній формі, яку подає Покупець. У заявці зазначаються найменування, асортимент, кількість Продукції.
Заявка вважається прийнятою, якщо Постачальник виставить рахунок-фактуру. (п. 3.2 Договору).
Приписами п. 3.3 Договору встановлено, що право власності та ризиків переходять до покупця з моменту передачі йому продукції Постачальником. Продукція вважається переданою Постачальником і прийнятою Покупцем по кількості та якості з часу підписання сторонами накладних про відпуск продукції (на підставі довіреності Покупця).
Пунктом 4.1 сторонами визначено порядок розрахунків за Договором: розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Покупцем на підставі рахунків Постачальника шляхом відстрочки платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів або передоплатою.
Судом встановлено, що свої зобов’язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 544871,45 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № 3115 від 10.12.13. на суму 103287,80 грн., №94 від 16.01.14. на суму 107363,15 грн., № 350 від 24.02.14. на суму 122861,45 грн., № 631від 01.04.14. на суму 87887,40 грн., № 1074 від 20.05.14. на суму 123471,65 грн., які були надані відповідачу разом з переданим товаром, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідачем вартість поставленого товару в повному обсязі оплачена не була.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Агротех» було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару в розмірі 95939,90 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з січня 2013 року по серпень 2014 року, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар у встановлений Договором строк, у повному обсязі не здійснив, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на поставку товарів № 6 від 03.01.13. становить 485191,15 грн.
Згідно з п. 9.2 Договору встановлено, що даний Договір діє до 31 грудня 2013 р.
При відсутності письмової заяви будь-якої із сторін про припинення зобов’язань за Договором з повідомленням іншої сторони за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору, вказаному в п. 9.2) Договір автоматично подовжується до 31 грудня 2014 року.
В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення зобов’язань за Договором.
Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір, на час виконання зобов’язань діяв.
Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, з наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору становить 485191,15 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12, код ЄДРПОУ 31906543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофрам» (61057, м. Харків, пров. Театральний, 5, кв. 1-А, код ЄДРПОУ 23317811) 485191 (чотириста вісімдесят п’ять тисяч сто дев’яносто одну) грн. 15 коп. – суми основного боргу, 9703 (дев’ять тисяч сімсот три) грн. 82 коп. – судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.03.15.
Суддя І.В. Давиденко
_03_03.png)
