flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ “ДЗК Груп”, м. Макіївка; по справі №908/2208/15-г

09 квітня 2015, 11:40
    
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 
УХВАЛА
   
06.04.2015                                                                                                    Справа № 908/2208/15-г
 
Суддя Дьоміна А.В., розглянувши матеріали заяви
 
боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЗК Груп”, м. Макіївка Донецької області, 86100, вул. Свердлова, 64
 
про порушення справи про банкрутство
 
                                                          ВСТАНОВИЛА:
            Що заяву та додані до неї документи слід повернути заявникові без розгляду, враховуючи наступне:
            Відповідно до статті 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву (позовну заяву) і додані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
            Належним доказом сплати судового збору є оригінал платіжного документу, який долучається до матеріалів справи.              
            Відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.                    
            Згідно з пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 р. на даний час зберігає чинність “Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита”, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15.
            Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита зазначено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в дохід бюджету ___ грн.”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
            Заявником на підтвердження сплати судового забору за подану заяву представлено квитанцію №1-865К від 03.06.2014. про сплату судового збору у сумі – 6.090,00 грн.
            Проте зазначена квитанція не містить відмітки про зарахування судового збору до Державного бюджету та не скріплене першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
           Таким чином, заявником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку.
            Крім того, частиною першою статті 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) встановлено, що господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.
            Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону про банкрутство боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
            В пункті дванадцятому інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)” зазначено таке: “Що ж до порушення справи про банкрутство за заявою боржника, то воно здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства.
            Слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.
            У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі”.
            Заявником, в порушення статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України та частини четвертої статті 11 Закону про банкрутство, не додано до заяви доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
            Оскільки заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна бути подана з додержанням вимог, встановлених вищезазначеними нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відсутність майна, достатнього для покриття судових витрат є підставою для повернення заяви без розгляду у відповідності до частини першої статті 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як такої, що не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.
            Керуючись ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
                                                               УХВАЛИВ:
            Заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ДЗК Груп”, м. Макіївка Донецької області, 86100, вул. Свердлова, 64.
            Додаток: на 61 аркуші, у т. ч. оригінал квитанції №1-865К від 03.06.2014. про сплату судового збору у сумі – 6.090,00 грн..
                   Суддя                                                                                А.В. Дьоміна