До уваги ОКП „Донецьктеплокомуненерго”, справа № 908/305/15-г

 

      01.04.2015р.

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” м. Київ до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк (м. Костянтинівна Донецької області), про стягнення 56 828 913 грн. 81 коп., суд –

 

                                          В С Т А Н О В И В:

 

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 119 863 638 грн. 83 коп. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13/2793-ТЕ-6 від 28.12.2012 року, пеню в сумі 18 470 172 грн. 71 коп., 3 % річних в сумі 5 083 982 грн. 74 коп. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 13 484 519 грн. 64 коп.

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в зв’язку з тим, що відповідач сплатив суму заборгованості в повному обсязі, остаточно просить стягнути з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13/2793-ТЕ-6 від 28.12.2012 року, пеню в сумі 19 058 655 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 6 955 826 грн. 30 коп. та інфляційні витрати в сумі 30 814 432 грн. 35 коп., згідно наданих розрахунків.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

За клопотанням позивача був продовжений строк розгляду справи на 15 днів. Розгляд справи тричі відкладався.

01.04.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне: 28.12.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 13/2793-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу. На виконання умов договору позивач поставив природний газ протягом січня - грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 284 184 400 грн. 43 коп., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу. Станом на 28.12.2014 року відповідач сплатив частково за поставлений природний газ у сумі 164 320 761 грн. 60 коп. Розмір сплати за поставлений природний газ підтверджується позивачем у своїй позовній заяві від 30.12.2014 року. Залишок заборгованості складав 119 863 638 грн. 83 коп. 30.12.2014 року відповідач сплачує залишок заборгованості у сумі 119 863 638 грн. 83 коп., тобто на момент пред'явлення позивачем позовної заяви у січні 2015 року заборгованість за поставлений природний газ у відповідача була відсутня. Відповідач ознайомився із заявою позивача від 13.03.2015 року № 14/2-272 про зміну позовних вимог, а саме: про стягнення 19 058 655 грн. 16 коп. - пені, 30 814 432 грн. 35 коп. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 6 955 826 грн. 30 коп. - суми 3 % річних, не визнає уточнені позовні вимоги та зазначає наступне: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є обласним теплопостачальним підприємством, яке засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради. До складу підприємства у вигляді структурних підрозділів входить 18 виробничих одиниць. Виробничі одиниці діють на підставі положення про виробничу одиницю, самостійно здійснюють фінансово-економічну діяльність і є самостійними платниками податків. ОКП «Донецьктеплокомуненерго» - комунальне підприємство, метою і завданням якого є належне та якісне надання послуг з теплопостачання значній частині населення та організацій Донецької області. Однак у теперішній час для ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (як і для значної кількості теплопостачальних підприємств України) склалася катастрофічна ситуація з розрахунками споживачів за теплову енергію. Перш за все це наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку з цим антитерористичної операції, яка суттєво відобразилась на загальному рівні життєдіяльності південно-східного регіону України. Антитерористична операція розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014. Як наслідок, відбулася зупинка або закриття багатьох як великих, так і малих підприємств, через що значна кількість людей вимушена шукати роботу або взагалі покинути межі Донецької області, вкрай погіршився інвестиційний клімат в регіоні і т. ін. Зазначена загальновідома обставина, в свою чергу, суттєво позначилась на рівні платежів населення та підприємств Донецької області за спожиту теплову енергію. Так, тільки населення, а це 80 % споживачів ОКП «Донецьктеплокомуненерго», станом на 01.02.2015р. має дебіторську заборгованість перед Відповідачем у розмірі 324,6 млн. грн. Сума дебіторської заборгованості населення є досить значною для обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», а несплата її споживачами завдає підприємству значних збитків. Споживачами послуг підприємства є також велика кількість соціальних закладів та установ, серед яких, лікарні, школи, інтернати, дитячі садки тощо. Тобто забезпечення надання підприємством послуг з теплопостачання для мешканців Донецької області є суттєво важливим та необхідним й таким, що не повинно бути зупиненим на будь-якій час. Несплата населенням суми боргу у розмірі, який складає більш ніж третину мільярду гривень ставить під загрозу проведення обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» своєчасної сплати енергоносіїв (газ, вода, електрична енергія), без яких здійснення діяльності щодо надання послуг з теплопостачання взагалі неможливо. Через несплату такої великої суми неможливо і своєчасне здійснення необхідних робіт з капітального ремонту котельного устаткування, теплових мереж тощо. Відповідач просить суд звернути увагу, що як би населення своєчасно розраховувалось за надані послуги з теплопостачання та відсутність воєнного конфлікту на території Донецької області, відповідач взагалі не мав би боргу за поставлений позивачем природний газ. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці також мають заборгованість за теплову енергію перед відповідачем, яка на 01.02.2015р. складає 68,4 млн. грн. Вкрай незадовільний фінансовий стан відповідача підтверджується також даними балансу підприємства та звіту про фінансові результати за 2014 рік. Так відповідно до балансу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» станом на 31.12.2014р. обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» має збитків на загальну суму 723 776 тис. грн. (гр. 4 рядка 1420 балансу), дебіторську заборгованість у сумі 297 973 тис. грн. (гр. 4 рядка 1125 балансу) та кредиторську заборгованість у сумі 1 055 268 тис. грн. (гр. 4 рядка 1615 балансу). Згідно звіту про фінансові результати підприємство тільки за 12 місяців 2014 року має збитків на суму 110 687 тис. грн. (гр. 3 рядка 2355 звіту). Всі ці обставини виникли не з вини ОКП «Донецьктешюкомуненерго». Підприємство не має впливу на ці непередбачувані обставини і вони фактично знаходяться за межами контролю ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Тому відповідач, просить прийняти всі ці обставини до уваги та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, сум витрат від інфляційних процесів та 3 % річних. Позивач, заявляючи вимоги щодо стягнення сум витрат від інфляційних процесів та 3 % річних, керувався приписами ст. 625 Цивільного кодексу України. Але даний вид цивільно-правової відповідальності не передбачений укладеним між позивачем та відповідачем договором № 13/2793-ТЕ-6 від 28.12.2012р. на закупівлю природного газу. Тобто сторони, керуючись положеннями ст. 6 Цивільного кодексу України, частиною 3 якої встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд, відповідальність у вигляді нарахування інфляційної складової та 3 % річних не передбачили. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтобаз України» до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення 19 058 655 грн. 16 коп. - пені, 30 814 432 грн. 35 коп. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 6 955 826 грн. 30 коп. - суми 3 % річних.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про зменшення розміру пені на 80 відсотків. В обґрунтування заяви відповідач вказав наступне: Позивачем заявлені вимоги, щодо стягнення із відповідача пені у розмірі 19 058 655 грн. 16 коп. У ОКП «Донецьктеплокомуненерго» склалася катастрофічна ситуація з розрахунками споживачів за теплову енергію. Перш за все це наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку з цим антитерористичної операції, яка суттєво відобразилась на загальному рівні життєдіяльності південно-східного регіону України. Антитерористична операція розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Як наслідок, відбулася зупинка або закриття багатьох як великих, так і малих підприємств, через що значна кількість людей вимушена шукати роботу або взагалі покинути межі Донецької області, вкрай погіршився інвестиційний клімат в регіоні і т. ін. Зазначена загальновідома обставина, в свою чергу, суттєво позначилась на рівні платежів населення та підприємств Донецької області за спожиту теплову енергію. Так, тільки населення, а це 80 % споживачів ОКП «Донецьктеплокомуненерго», станом на 01.02.2015р.має дебіторську заборгованість перед відповідачем у розмірі 324,6 млн. грн.Сума дебіторської заборгованості населення є досить значною для обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», а несплата її споживачами завдає підприємству значних збитків. Споживачами послуг підприємства є також велика кількість соціальних закладів та установ, серед яких, лікарні, школи, інтернати, дитячі садки тощо. Тобто забезпечення надання підприємством послуг з теплопостачання для мешканців Донецької області є суттєво важливим та необхідним й таким, що не повинно бути зупиненим на будь-якій час. Несплата населенням суми боргу у розмірі, який складає більш ніж третину мільярду гривеньставить під загрозу проведення обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» своєчасної сплати енергоносіїв (газ, вода, електрична енергія), без яких здійснення діяльності щодо надання послуг з теплопостачання взагалі неможливо. Через несплату такої великої суми неможливо і своєчасне здійснення необхідних робіт з капітального ремонту котельного устаткування, теплових мереж тощо. Відповідач просить суд звернути увагу, що як би населення своєчасно розраховувалось за надані послуги з теплопостачання та відсутність воєнного конфлікту на території Донецької області, відповідач взагалі не мав би боргу за поставлений позивачем природний газ. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці також мають заборгованість за теплову енергію перед відповідачем, яка на 01.02.2015р. складає 68,4 млн. грн. Вкрай незадовільний фінансовий стан відповідача підтверджується також даними балансу підприємства та звіту про фінансові результати за 2014 рік. Так відповідно до балансу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» станом на 31.12.2014р. обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» має збитків на загальну суму 723776 тис. грн.(гр. 4 рядка 1420 балансу), дебіторську заборгованість у сумі 297 973 тис. грн.(гр. 4 рядка 1125 балансу) та кредиторську заборгованість у сумі 1 055 268 тис. грн. (гр. 4 рядка 1615 балансу). Згідно звіту про фінансові результати підприємство тільки за 12 місяців 2014 року має збитків на суму 110 687 тис. грн.(гр. 3 рядка 2355 звіту).Зазначені вище відомості свідчать про вкрай незадовільний фінансовий стан ОКП «Донецьктеплокомуненерго», який виник не з вини підприємства. Враховуючи викладене, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених вимог позивача, щодо стягнення на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» пені у розмірі 19 058 655 грн. 16 коп. на 80 відсотків.

Заява відповідача приймається судом, оскільки вона заявлена відповідно до ст.. 22 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:  

28.12.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу природного газу № 13/2793-ТЕ-6, з додатками та додатковими угодами (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору позивач (продавець за договором) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця за договором) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України позивачем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

В п. 2.1 договору сторони погодили місяці та обсяги газу, що протягом вказаних місяців продаються позивачем відповідачу.

При цьому, в п. 2.1.1 договору сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Згідно з п. 3.1.2 договору, відповідач до 20 числа місяця, що передує місцю поставки газу, надає позивачу належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджуються позивачем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

За умовами п. 3.3 договору приймання – передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання – передачі газу. Обсяги споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов’язується надати позивачу підписані та скріплені печатками відповідача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов’язується повернути відповідачу та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (Національна комісія з регулювання електроенергетики).

В п. 5.3 договору передбачено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов’язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

За умовами п. 5.5 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 19.12.2013р., загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 11.1 договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. 

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач прийняв природний газ у період з січня 2013 року по грудень 2013 року на загальну суму 284 184 400 грн. 43 коп., що підтверджується підписаними у двосторонньому порядку та скріпленими печатками підприємств актами приймання – передачі природного газу від 31.01.2013р., 28.02.2013р.. 31.03.2013р., 30.04.2013р., 31.08.2013р., 26.03.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р., 30.11.2013р., 31.12.2013р. та 24.01.2014р. (ар. с. 27-59).

Відповідно до умов п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що в платіжних дорученнях відповідач повинен обов’язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у відповідача за цим договором, позивач має право зарахувати кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від відповідача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Згідно п. 6.4 договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від відповідача, погашає вимоги позивача у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного відповідачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати позивача, пов’язані з одержаннями виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу. У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим договором, сума, яка була сплачена відповідачем понад вартості фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватися позивачем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором виконав повністю, вартість отриманого газу за період січня 2013 року по грудень 2013 року включно оплатив повністю в сумі 284 184 400 грн. 43 коп., що підтверджується виписками по підприємству (а с. 60-64) та випискою банку від 30.12.2014р. 

Таким чином, вартість отриманого газу за спірний період в сумі 284 184 400 грн. 43 коп., була оплачена відповідачем повністю, але не своєчасно, з порушенням строку оплати, вказаного в п.  6.1 договору. 

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач згідно п. 6.1 договору, у термін до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, не проводив оплату отриманого газу, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6 955 826 грн. 30 коп. та інфляційні витрати в сумі 30 814 432 грн. 35 коп., згідно розрахунків, наданих до заяви про зміну розміру позовних вимог від 13.03.2015р. № 14/2-272.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 6 955 826 грн. 30 коп. та інфляційні витрати в сумі 30 814 432 грн. 35 коп.

Згідно з п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі пеню в сумі 19 058 655 грн. 16 коп., згідно розрахунку, наданому до заяви про зміну розміру позовних вимог від 13.03.2015р. № 14/2-272.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає розрахунок пені обґрунтованим, а тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 19 058 655 грн. 16 коп.

Але, відповідач просить зменшити розмір пені на 80 відсотків, з підстав, вказаних в заяві №юр./602 від 31. 03.2015р.

Позивач заперечує проти зменшення розміру пені на 80 відсотків.

Заява відповідача про зменшення розміру пені підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

З вищевикладеного вбачається, що зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом суду, а не обов’язком.

У відповідності з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, доводи позивача та відповідача, в тому числі те, що розмір пені надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора по спірному договору, приймаючи до уваги те, що відповідач являється комунальним підприємством, те що на території Донецької та Луганської областей проводиться АТО, що негативно впливає на господарську діяльність підприємств, установ, організацій, враховуючі інтереси обох сторін, ступень виконання зобов’язання, причини неналежного виконання зобов'язання, наслідки порушення зобов'язання, поведінки винної сторони, в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, добровільне усунення нею порушення, суд визнав за необхідне зменшити розмір пені до 16 000 000 грн. В іншій частині заява відповідача задоволенню не підлягає по вказаним вище підставам.

У частині стягнення пені в сумі 3 058 655 грн. 16 коп. у позові варто відмовити.

Судові витрати покласти на відповідача від усієї суми пені –19 058 655 грн. 16 коп., тому що пеня в цій сумі позивачем нарахована обґрунтовано.

Заперечення відповідача не приймаються судом на підставі вищевикладеного, а також у зв’язку із наступним:

Пунктом 6.1 договору прямо передбачений строк виконання зобов’язань.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань застосовується відповідальність.

Нарахування пені прямо передбачено п. 7.2 договору. Інфляційні витрати та 3% річних нараховуються на підставі ст. 625 ЦК України, не залежно від того, передбачено їх нарахування договором або ні. При цьому, відповідно до ч.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В п. 1.10 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Суду не надано права звільняти боржників від оплати пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Судовий збір покладається на відповідача в сумі 26 462 грн. 26 коп., відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв’язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі   46 617 грн. 74 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 82 – 85 ГПК України, суд 

 В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити частково. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (-----------, м. Донецьк, ----------; адреса за клопотанням----------, м. Костянтинівка Донецької області, --------; код ЄДРПОУ ----------) на користь Публічного акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (-----------; код ЄДРПОУ ---------) пеню в сумі 16 000 000 грн., 3% річних в сумі 6 955 826 грн. 30 коп., інфляційні витрати в сумі 30 814 432 грн. 35 коп., та судовий збір в сумі 26 462 грн. 26 коп. Надати наказ.

В частині стягнення пені в сумі 3 058 655 грн. 16 коп. у позові відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (-------------; код ЄДРПОУ -----------) судовий збір у розмірі 46 617 (сорок шість тисяч шістсот сімнадцять) грн. 74 коп., сплачений платіжним дорученням № 2007129 від 23.07.2014р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/ 308/15-г.

Дане рішення є підставою для повернення Публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (----------; код ЄДРПОУ -----------) із Державного бюджету України судового збору у розмірі 46 617 (сорок шість тисяч шістсот сімнадцять) грн. 74 коп.