flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, справа № 908/777/15-г

14 квітня 2015, 17:03
                                                                                             № провадження справи 6/19/15
                                                                                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
                                                                                             Запорізької області 
                                                                           Р І Ш Е Н Н Я
                                                                                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя                                                                                                  
08.04.2015р.                                                                                                                            Справа № 908/777/15-г
 
За позовом                  Державного підприємства „Придніпровська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень” (--------------, м. Дніпропетровськ, ------------)
 
До                                 Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (-------------, м. Донецьк, ----------; адреса зі спеціального витягу: м. Вугледар Донецької області, 85670; адреса для поштової кореспонденції: ------------- м. Харків, -------------)
 
                                      Про стягнення штрафу у сумі 8 070 грн.  
                                                                                                          Суддя Місюра Л.С.
 
За участю представників:
 
Від позивача :            Алексєєв С.С. – дов. № 27 від 01.01.2015р.
 
Від відповідача :        не з’явився
 
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ в особі відокремленого підрозділу „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень” до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, про стягнення штрафу у сумі 8 070 грн., суд -   
     
        В С Т А Н О В И В:
 
Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 8 070 грн., за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.
За клопотанням позивача строк вирішення спору був проводжений на 15 днів. Розгляд справи двічі відкладався.
08.04.2015 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
Позивач направив відповідачу копію позовної заяви та додані до неї документи, у т.ч. і за адресою у м. Харків, і відповідачем вказані документи були отримані, що підтверджується оригіналами фіскального чеку № 0041931 від 26.02.2015р., опису вкладення у цінний лист від 26.02.2015р., та роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ „Укрпошта”, які які залученні до матеріалів справи.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20060047 від 09.02.2015 року, відповідно до якого Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” знаходиться за адресою: місто Вугледар Донецької області, 85670.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 
Ухвали суду від 09.02.2015 року про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 02.03.2015р. і 18.03.2015р. направлялись судом відповідачу на зазначену адресу, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.
Примірник ухвали суду від 09.02.2015 року про порушення провадження у справі та призначення засідання суду, який направлявся відповідачу на адресу: місто Вугледар Донецької області, 85670, був повернутий до суду поштовим відділенням із позначенням на конверті „за закінченням терміну зберігання”.
На день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвал про відкладення розгляду справі від 02.03.2015р. та 18.03.2015р., які направлялись відповідачу на адресу: місто Вугледар Донецької області, 85670.
Крім того, позивачем в тексті позовної заяви в якості адреси відповідача було зазначено: вул. Артема, буд. 63, м. Донецьк, 83001.
Однак, листом вих. № 04-16-83 від 20.01.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.
З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвал суду від 09.02.2015р., 02.03.2015р. та 18.03.2015р. року відповідачу на адресу: -------------, м. Донецьк, ----------, про що складено відповідні акти від 09.02.2015р.¸02.03.2015р. та 18.03.2015р.
На підставі викладеного, ухвали суду від 09.02.2015р., 02.03.2015р. та 18.03.2015р. були розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
Про місце, день, час розгляду справи та суть спору відповідач був повідомлений відповідними теле6фонограмами, про що свідчать витяги з журналу реєстрації телефонограм та факсограм № 02-17/26 від 16.02.2015 р., № 02-17/37 від 03.03.2015р. та № 02-17/57 від 18.03.2015р.
Також, додатково текст ухвал суду від 09.02.2015р., 02.03.2015р. та 18.03.2015р. був направлений господарським судом відповідачу на адресу його електронної пошти, про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою вих. № 06-05/452 від 16.02.2015 р., № 06-05/605 від 02.03.2015р. та № 06-05/776 від 18.03.2015р.
Про те, що відповідачу було відомо про існування даного спору в провадженні господарського суду, про зміст позовних вимог свідчить клопотання відповідача від 15.02.2015р.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання тричі не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:  
28.07.2014 року відповідач зі станції відправлення Мандрикіне Донецької залізниці на адресу ПАТ ЦОФ „Комсомольская” на станцію прибуття Красноармійськ Донецької залізниці в залізничному вагоні № 68704477 відправив вантаж вугіль кам’яний у кількості 69 900 кілограмів із вагою вагону – 21 300 кг., як вказано в залізничній накладній № 51642379 (ар. с. 11).
04.08.2014 року на станцію призначення – Красноармійськ Донецької залізниці прибув відправлений відповідачем вантаж, що підтверджується накладною № 51642379.
На станції призначення, згідно з ст. 52 Статуту залізниць України, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (надалі - Статут), було проведено контрольне зважування вантажу за накладною № 51642379.
За результатами проведеного контрольного зважування була виявлена невідповідність маси вантажу у вагоні № 68704477 даним, зазначеним у даній накладній, фактично вага вантажу (нетто) склала 73 900 кг, тара вагону – 2 900, що більше даних, вказаних у накладній, щодо маси вантажу на 4 000 кг., та більше вантажопідємності на 2 900 кг.
Переважування проводилось на 150-тоних вагонних вагах, введених в експлуатацію 29.09.2006р., зі строком експлуатації 10 (десять) років, повірених в останнє 29.05.2014 р. (ар. с. 15, 16).
За результатами контрольного зважування залізницею був складений комерційний акт АА № 009482/29 від 04.08.2014р. (ар. с. 14).
Вказаним актом було зафіксовано, що навантаження у вагоні нижче бортів 10 см., у вигляді трапеції, вантаж слабо маркований тирсою. Вагон бездвірний, глухоходний, в технічному відношенні справний, протікання вантажу відсутнє.
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Частиною 2 статті 3 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
В статті 5 Статуту залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (далі - Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, Правилами оформлення перевізних документів, передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з п. 2.1., 6.6., 6.7. та додатком № 3 Правил оформлення перевізних документів, графи „Маса вантажу в кг визначена відправником" та „Спосіб визначення маси" заповнюються відправником.
Відповідно до статті 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.
Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів, передбачено, що правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу,його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Частина 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальностізалізниці, вантажовідправника,вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актамиабо актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний актскладається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу,багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про залізничний транспорт”, розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користуванняза перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи,пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Згідно з ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправникапорту стягнеться штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.
Згідно з накладною № 51642379, загальна сума провізної плати, нарахованої відправнику по станції відправлення, за вагон № 68704477, складає 1 614 грн.
Отже, розмір штрафу, згідно з вказаними вище статтями Статуту залізниць України, складає 8 070 грн. (1 614 грн. х 5).
Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд 
 
 В И Р І Ш И В:
 
Позов задовольнити. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (-----------м. Донецьк, ----------; адреса зі спеціального витягу: м. Вугледар Донецької області, --------; адреса для поштової кореспонденції: -----------, м. Харків, ---------; код ЄДРПОУ ----------) на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (-------------м. Дніпропетровськ, --------; код ЄДРПОУ ---------) штраф в сумі 8 070 (вісім тисяч сімдесят) грн. та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Надати наказ.
 
 
Повне рішення складено : 08.04.2015р.
 
 
Суддя                                                                                                   Л.С. Місюра