flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ „Укрдонм'ясо”, ТОВ Фірми „Колбіко”, справа № 908/1382/15-г

14 квітня 2015, 17:04
№ провадження справи 6/41/15
                                                                ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
                                                                    Запорізької області
                                                                         У Х В А Л А
    
м. Запоріжжя
09.04.2015р.                                                                                                                                       Справа № 908/1382/15-г
 
Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонм'ясо” вих. № 146 від 01.04.2015 року (-----------с. Шевченко Шахтарського району Донецької області, --------) про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” права стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 6 070 929 грн. 17 коп., яка подана у справі № 908/1382/15-г
 
За позовом                  Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (місцезнаходження: ------------ м. Харків, ---------; поштова адреса: ----------- м. Київ, ----------)
 
До                                 Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Колбіко” (------------м. Макіївка Донецької області, ----------)
 
                                      Про стягнення 6 070 929 грн. 17 коп. 
 
                                                     В с т а н о в и в:
 
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 року було порушено провадження у справі № 908/1382/15-г (номер провадження 6/41/15) за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” м. Харків (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Колбіко” м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 5 452 948 грн. 58 коп. та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 617 980 грн. 59 коп., судове засідання було призначено на 30.03.2015 року о 10 годині 40 хвилин.
Ухвалою від 30.03.2015 року розгляд справи був відкладений на 15.04.2015 року о 14 годині 30 хвилин.
08.04.2015 року до канцелярії господарського суду Запорізької області за вх. № 2663/09-05 надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонм'ясо”вих. № 146 від 01.04.2015 року, в якій третя особа просить суд визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” права стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 6 070 929 грн. 17 коп.
При цьому, третя особа просить суд звільнити її від сплати судового збору за даною позовною заявою у зв’язку з її перебуванням в зоні проведення антитерористичної операції та ускладненням оплати судового збору через зупинення роботи банківських установ у даній місцевості.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.
Подана до суду позовна заява вих. № 146 від 01.04.2015 року підлягає поверненню на підставі п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), у зв’язку з тим, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не вказано доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, а також не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно положень п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити документи, що підтверджують виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, … , законодавство, на підставі якого подається позов.
Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК України. Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 ГПК України. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК України, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.
Вказана правова позиція викладена також в п. 1.5 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18.
З наведеного слідує, що у справу може звернутися третя особа, яка має тотожні з позивачем самостійні вимоги на предмет спору, і ці вимоги повинні бути заявлені до відповідача.
Відповідачем у справі № 908/1382/15-г є Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми „Колбіко”.
Позивачем у справі – ПАТ „УкрСиббанк”, заявлені до відповідача вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 5 452 948 грн. 58 коп. та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 617 980 грн. 59 коп., а третя особа заявляє вимоги про визнання відсутнім у ПАТ „УкрСиббанк” права стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 6 070 929 грн. 17 коп.
Проте, вимоги третьої особи в позовній заяві вих. № 146 від 01.04.2015 року заявлені не до відповідача у справі № 908/1382/15-г, а до позивача.
Вимоги третьої особи не є тотожними з вимогами позивача у справі № 908/1382/15-г.
У позовній заяві третьої особи не вказані конкретні норми чинного законодавства, які дають право звертатися до господарського суду з вимогами про визнання відсутнім у банку права стягнення заборгованості за кредитним договором.
В своїй позовній заяві третя особа вказує, що кредитором (ПАТ „УкрСиббанк”) не було пред’явлено до поручителя (третьої особи) вимоги. Як видно з тексту позовної заяви ПАТ „УкрСиббанк”, банк дійсно не пред’являв позовних вимог до третьої особи. У такому випадку є незрозумілою пред’явлення самою третьою особою вимоги про визнання відсутнім у ПАТ „УкрСиббанк” права стягнення заборгованості за умови, що сам ПАТ „УкрСиббанк” не стягує з третьої особи заборгованості.
У випадку, якщо третя особа вважає, що у ПАТ „УкрСиббанк” відсутнє право стягувати заборгованість за кредитним договором з відповідача у справі, то у третьої особи відсутнє право просити за відповідача, оскільки в статті 1 ГПК України вказано, що можна звернутися до суду за захистом тільки своїх прав.
Також, слід вказати, ПАТ „УкрСиббанк” позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості заявлені на підставі кредитного договору № 11357831000 від 10.06.2008 року, договори поруки є являються предметом даного спору у той час, як третя особа посилається у своєму позові саме на договори поруки.
Відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, є підставою для повернення позовної заяви.
Вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Крім того, згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 (перше) січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подаються до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” № 719-VІІ від 16.01.2014 р. на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1 218,00 грн.
Відповідно до п. 1 п. п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, мінімальний розмір судового збору за позовами майнового характеру становить суму 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн., а максимальна – 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.
Третьою особою до позовних матеріалів не було надано жодного платіжного документу на підтвердження сплати судового збору за даним позовом.
Проте, в позовній заяві третя особа просить суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона перебуває в зоні проведення антитерористичної операції, та існує ускладнення оплати судового збору через зупинення роботи банківських установ у даній місцевості.
Суд вважає за необхідне вказати третій особі на те, що відповідно до ст. 2 Закону України “Про судовий збір”: платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стаття 8 Закону України “Про судовий збір” передбачає можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення розміру судового збору, однак це є правом суду, а не обов’язком.
У п. 12 Інформаційного листа ВГСУ від 25.08.2011 р. зазначено наступне: за приписами статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: - відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; - зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Третьою особою не було надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах.
Відповідно до листа Державної казначейської служби України вих. № 8-08/1803-21713 від 29.09.2014 року, у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, робота органів казначейства, які на даний час не працюють у штатному режимі, організована в інших органах казначейства.
Так, замість тимчасово не працюючих у штатному режимі ГУДКСУ у Донецькій області, УДКСУ у м. Донецьку Донецької області та УДКСУ у районах м. Донецька Донецької області, організована робота по обслуговуванню розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у УДКСУ у м. Маріуполі Донецької області.
Крім того, позовна заява вих.. № 146 від 01.04.2015 року до господарського суду Запорізької області була доставлена службою експрес-доставки „Меркурій” з міста Києва.
Отже, третя особа не була позбавлена можливості здійснити оплату судового збору як на території міста Києва, так і у будь-якому іншому місті України поза межами зони проведення АТО.
Також, слід враховувати той факт, що сьогодні складна ситуація спостерігається не лише в зоні проведення АТО, а у всій державі в цілому.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Повернення позовної заяви на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
При повторному зверненні до суду вам необхідно врахувати викладені вище обставини, а також, за наявності можливості, письмово вказати суду всі наявні у вас відомості про засоби зв’язку з вами та відповідачем (номери телефонів, факсів, адресу електронної пошти, адресу для листування поза межами зони АТО).
Відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.
Оскільки третьою особою не було надано суду доказів сплати судового збору, то у даному випадку, відсутні підстави для повернення судового збору позивачу.
Керуючись п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд –
 
    У Х В А Л И В:
 
Позовну заяву вих. № 146 від 01.04.2015 року і додані до позову документи повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонм'ясо” (------------- с. Шевченко Шахтарського району Донецької області, ----------).
 
 
Додаток: позовні матеріали на 8 (восьми) аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. № 146 від 01.04.2015 року на одному аркуші.
 
 
    Суддя                                                                                          Л.С. Місюра