До уваги ТОВ «Сігнум Арт» по справі № 922/927/15

 

 

 

 

 

 

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне: з позовними вимогами він не згодний, оскільки позивачем не доведений факт договірних відносин між позивачем і відповідачем та здійснення перевезення. Згідно п. 1 наказу Міністерства транспорту № 363 від 14.10.1997р. «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов’язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Пунктом 3.5 наказу Міністерства транспорту № 363 від 14.10.1997р. «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» встановлено, що у договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов’язки сторін, відповідальність тощо. На перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник надає перевізнику при наявності договору заявку відповідно до встановленої форми. Заявка подається перевізнику у строк, визначений договором. За погодженням із перевізником замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв’язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки, (п. п. 3.7, 3.8 наказу Міністерства транспорту № 363 від 14.10.1997р. «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»). Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором (п. 3.9. наказу Міністерства транспорту № 363 від 14.10.1997р. «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»). Таким чином, перевезення вантажів здійснюється при наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - на підставі разового договору. Між позивачем та відповідачем договір на перевезення вантажу не укладався та факт укладення договору позивачем не доведений. Між позивачем та відповідачем був укладений лише договір-заявка № 1026624, але послуг з перевезення за вказаним договором-заявкою позивачем відповідачу надано не було. Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Згідно наданої позивачем товарно-транспортної накладної № ЦБК00005297 від 06.10.2014р., замовником перевезення виступає ТОВ «Епіцентр К», м. Київ, який є і вантажоодержувачем. До того ж згідно вказаної ТТН, назва вантажу - цегла сіра у піддонах, в той час як у заявці заявлено про перевезення плітки на палетах. Вказану товарно-транспортну накладну № ЦБК00005297 від 06.10.2014р. відповідач від позивача не отримував, тому надати не має можливості. Посилання позивача на те, що ним направлялись, а відповідачем - були отримані, претензія, оригінали товарно-транспортної накладної, акта здачі-прийняття робіт, рахунка фактури, податкової накладної, не заслуговують на увагу, оскільки були направлені не за юридичною адресою відповідача. Вказані документи відповідач не отримував і гадки не мав, що позивач має до нього якісь вимоги за договором-заявкою № 1026624, оскільки послуг з перевезення за заявкою надано не було. Отже, надані позивачем документи не доводять факт договірних відносин з відповідачем, факт перевезення вантажу саме на замовлення відповідача, оскільки заявка відповідача мала інші умови перевезення, а в товарно-транспортній накладній взагалі відсутні посилання на відповідача. На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20310775 від 23.03.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігнум Арт» знаходиться за адресою: вул. Базарна, буд. 4, м. Дружківка Донецька область, 84205.

Позивачем у позовній заяві була вказана наступна адреса відповідача: пр. Сімферопольський, буд. 6, офіс 206, м. Харків,61052, також відповідач надав суду заяву про направлення йому кореспонденції на наступну адресу: вул. Полтавський шлях, буд. 26, м. Харків, 61052.

Ухвала суду про порушення провадження та призначення судового розгляду у справі від 24.03.2015 року та позовна заява № 112/833юр від 09.02.2015 року і додані до позову документи направлялися на три вказані вище адреси відповідача.

Однак, поштове відділення повернуло суду примірник ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 24.03.2015 року, який направлявся відповідачу на адресу з ЄДР: вул.. Базарна, буд. 4, м. Дружківка Донецької області, 84205 з відміткою «організація вибула».

Крім того, ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.03.2015 була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 77, 86 ГПК України, суд –