До уваги ТОВ „КОРУМ ДОНЕЦЬКГІРМАШ”, справа № 908/1228/15-г

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАКТ” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „КОРУМ ДОНЕЦЬКГІРМАШ” м. Донецьк, про стягнення 510 373 грн. 95 коп., суд –

 

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача, на підставі договору № ДГМ-80-13 від 03.07.2013 року, заборгованість в сумі 393 252 грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 6 148 грн. 07 коп., інфляційні витрати в сумі 58 725 грн. 69 коп. та пеню в сумі 57 548 грн. 45 коп.

Позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 24.03.2015р., в частині стягнення пені, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 52 247 грн. 29 коп., а також вказує розмір інфляційних витрат, які нараховані на суму 393 252 грн. 90 коп. за період серпень 2014р. – січень 2015р. В іншій частині позивач залишив позовні вимоги без змін.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

Позивач надав суду пояснення у справі від 18.03.2015р., в яких вказав наступне: при здійснення розрахунку інфляційних нарахувань позивачем були враховані правова позиція Верховного Суду України, викладена в листі № 62-97р від 03.04.1997р. з урахуванням п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., сам розрахунок був зроблений за допомогою придбаної ліцензованої програми «Ліга Закон». Позивачу відомо, що відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. вважається, що обов’язки, які виниклиза період з 1 по 15 число відповідного місяця індексуються з урахуванням цього місяця, а з 16 по 31 число - з наступного місяця. Відповідно, закінчення розрахункового періоду: якщо кінцева дата прострочення припадає на період з 1 по 15 число розрахунок проводиться до минулого місяця, а якщо з 16 по 31 число - до цього місяця. Позивач по всіх спірних видаткових накладних на день звернення з позовом період, за який інфляційні втрати розраховані, обмежив граничною датою 31.01.2015 р. Таким чином, щодо всіх без виключення місяців, в яких оплати товару не було, до уваги брався повний місяць. Позивач розуміє ухвалу суду таким чином, що суд припускає, що позивач помилково розрахував інфляційні витрати за той місяць, коли строк оплати виник, але був прострочений відповідачем і тому вимагає пояснень. В той же час, наприклад за видатковими накладними від 04.06.2014 р. (з відстрочкою платежу на 45 календарних днів), коли строк оплати товару припадає на другу половину липня 2014 р.при здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем бралися до уваги індекси інфляції за нижченаведені місяці: серпень 2014р. – 100,8 (газета «Урядовий кур’єр» № 164 від 09.09.2014р.); вересень 2014р. – 102,9 (газета «Урядовий кур’єр» № 185 від 08.10.2014р.); жовтень 2014р. – 102,4 (газета «Урядовий кур’єр» № 208 від 08.11.2014р.); листопад 2014р. – 101,9 (газета «Урядовий кур’єр» № 229 від 09.12.2014р.); грудень 2014р. – 103,0 (газета «Урядовий кур’єр» № 5 від 14.01.2015р.); січень 2015р. – 103,1 (газета «Урядовий кур’єр» № 24 від 10.02.2015р.). Таким чином, позивач не вбачає зі свого боку будь-яких порушень при розрахунку інфляційних втрат. Так, на загальну суму заборгованості за двома видатковими накладними від 04.06.2014 р. у розмірі 205 546 грн. 04 коп. інфляційні втрати визначені наступним чином: 205 546 грн. 04 коп. х 100,8% х 102,9% х 102,4% х 101,9% х 103,0% х 103,1% / 100% = 236 240 грн. 88 коп. При цьому сукупний індекс інфляції за цей період склав 1,14933316 % = (100,8% х 102,9% х 102,4% х 101,9% х 103,0% х 103,1%). В таблиці цей показник (1,14933316 %) був на рівні трьох знаків після коми за математичним правилом округлений до 1,149%. Різниця між сумою боргу з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 236 240 грн. 88 коп. та сумою боргу за цими двома видатковими накладними від 04.06.2014 р. на загальну суму 205 546 грн. 04 коп. дорівнює 30 694 грн. 84 коп. Цей показник дорівнює показнику, наведеному у позові (236 240 грн.88 коп. – 205 546 грн. 04 коп. = 30 694 грн. 84 коп.). Так само (за правилами) здійснені розрахунки інфляційних втрат здійснені по кожній сумі заборгованості. Та обставина, що в таблиці період початок періоду заборгованості визначений конкретною календарною датою не свідчить про те, що індекс інфляції застосований без врахування листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. з урахуванням п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. За законом саме відповідач має навести контррозрахунок суми боргу, якщо не згодний з нею, та позивач, на його суб’єктивну думку, до початку розгляду справи по суті не повинен доводити правомірність та обґрунтованість позовних вимог. Витребувані судом оригінали документів, які стосуються позовних вимог, будуть надані повноважних представником позивача відповідно до закону та вимог суду безпосередньо в судовому засіданні. Що стосується вимог господарського суду надати рахунки-фактури, які вказані у видаткових накладних, у т. ч. № СФ-006574 від 29.05.2014р., № СФ-008214 від 11.06.2014р., № СФ-008214 від 11.06.2014р. /фактично надано рахунки-фактури № СФ-008214/РН-006033 від 13.06.2014р., № СФ-008214/РН-006135 від 17.06.2014р., то позивач пояснює наступне: номер рахунку-фактури містить через риску номер видаткової накладної. До позову були надані саме фактури-фактури, які оформляються одночасно з видатковими накладними, дати складання яких, номенклатура товару, ціна, кількість товару, збігаються. Сторони узгодили обов’язок складання рахунків-фактур, передбачений п. 3.3 договору, що зазначив господарський суд в своєї ухвалі. Але за правилами бухгалтерського та податкового обліку складання таких документів поряд (одночасно) з видатковими накладними не передбачено. Зазвичай, подібні документи складаються за зовнішньоекономічними договорами, оскільки за такими договорами видаткові накладні не завжди використовуються, а транспортні накладні - не містять достатньої інформації, яка міститься у видаткових накладних. Хоча відсутність рахунків - фактур формально може вважатися невиконанням п. 3.3 договору, але їх відсутність не призводе до фактичного порушення конкретного законного права жодної сторони в жодній сфері суспільних відносин чи права. Позивач погоджується, що за таких обставин це зайві умови договору, оскільки вони не несуть жодного смислового навантаження, складання цих документів відбувається тільки заради їх складання та не більше, але відповідач наполягав на укладанні договору з такими умовами. В той же час, фактично сторони використовували інший документ під назвою «рахунок». Виставлення таких рахунків обумовлено сталою практикою та обумовлено вимогами фінансових служб обох підприємств (для контрою за розрахунками), оскільки їх основний зміст полягає в пропозиції оплатити товар. Вказані рахунки містять інформацію про товар та, як правило, передують поставці товару, а іноді передують оформленню специфікації та є попередньою пропозицією (офертою) постачальника узгодити покупцем та підписати специфікацію. Прикладом є рахунок СФ-006574 від 29.05.2014 р. Через те, що службова особа позивача, відповідальна за цей напрямок роботи, допустила помилку, то у видаткових накладних замість слова «рахунок» зазначено «рахунок-фактура». Відповідач приймав та підписував видаткові накладні, в яких зазначалися саме рахунки (на оплату товару). На підтвердження факту отримання товару, щодо стягнення вартості якого заявлені позовні вимоги, позивач надає копію акту звіряння стану розрахунків по договору за спірними видатковими станом на 01.12.2014 р. на суму 393 252 грн. 90 коп. Що стосується правових підстав звернення з позовом, то вони письмово викладені у позові. Відповідач допустив прострочення оплати товару, отриманого за договором, у строки, погоджені сторонами. Що стосується вимог господарського суду підтвердити заборгованість відповідача в розмірах 6 148 грн. 07 коп., 58 725 грн. 69 коп. та 57 548 грн. 45 коп., то вказані суми не є сумою боргу, на думку позивача. Так, 6 148 грн. 07 коп. - це загальна сума 3 % річних,нарахованих на суму боргу,58 725 грн. 69 коп. - це загальна сума інфляційних втрат,нарахованих на суму боргу,57 548 грн. 45 коп. - це загальна сума пені,нарахована на суму боргу. Відтак, вказані суми не складають суму боргу. Відповідач за законом має виконати свої зобов’язання, не чекаючи отримання претензії, направлення якої не є обов’язковою передумовою звернення з позовом у цій справі за правовідносинами, які склалися між сторонами. Таким чином, наявність чи відсутність претензії, доказів її направлення не впливає а ні на правомірність позовних вимог, а ні на їх обґрунтованість. Позивач вважає за доцільне повідомити господарський суд про те, який контактний номер мобільного телефону службової особи відповідача наявний у позивача (093) 708-25-80, а також електроні адреси відповідача, за якими відбувався обмін даними, листування (karmazin.andrey@corum.com).Позивач зазначає, що відповідач входить до складу ТОВ «КОРУМ ГРУП» (LIMITED LIABILITY COMPANY «CORUM GROUP»), код ЄДРПОУ 37041854, зареєстрована адреса: м Київ, вул. Лейпцизька, 15 Бізнес-центр МЕRХ, яке одночасно є його засновником.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20175226 від 25.02.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „КОРУМ ДОНЕЦЬКГІРМАШ” знаходиться за адресою: ----------, м. Донецьк, ---------.

Однак, листом вих. № 04-16-83 від 20.01.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвали суду від 26.02.2015 року та 24.03.2015 року відповідачу на адресу: ---------, м. Донецьк, -------, про що було складено відповідні акти від 26.02.2015 року та 24.03.2015 року.

На підставі викладеного, ухвали суду від 26.02.2015 року про порушення провадження у справі та призначення засідання суду і від 24.03.2015 року про відкладення розгляду справи були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Крім того, текст ухвал суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 26.02.2015 року та про відкладення розгляду справи від 24.03.2015 року був надісланий відповідачу на адреси його електронної пошти, про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/786 від 19.03.2015 року та № 06-05/838 від 24.03.2015 року, відповідно.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:  

03.07.2013 року між позивачем (постачальником за договором) та відповідачем (покупцем за договором) був укладений договір № ДГМ-80-13 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, позивач зобов’язався передати в обумовлені даним договором строки відповідачу продукцію та/або товар (надалі - товар), а відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його.

За умовами п. 1.2 договору, кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід’ємними частинами даного договору.

На виконання умов договору між сторонами були підписані специфікація № 16 від 02.06.2014 року на поставку товару на загальну суму 211 839 грн. 21 коп., специфікація № 17 від 11.06.2014 року на поставку товару на суму 170 277 грн. 78 коп. та специфікація № 18 від 16.06.2014 року на поставку товару на суму 29 196 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору, позивач зобов’язаний повідомити відповідача про готовність до відвантаження товару за два дні до відвантаження. Позивач зобов’язався одночасно з відвантаженим товаром надати відповідачу (його представнику) наступні документи: рахунки – фактури на товар, сертифікати (посвідчення) якості, накладні на товар, сертифікати відповідності (якщо товар підлягає обов’язковій сертифікації), копії залізничних накладних або відповідні товаросупровідні документи.

На виконання умов договору та погоджений специфікацій позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв товар на суму 393 252 грн. 90 коп., що підтверджується двосторонньо підписаними накладними, товарно транспортними накладними та довіреності на отримання товару, копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 3.4 договору, зобов’язання з поставки вважаються виконаними з моменту приймання партії товару та надання всіх належним чином оформлених документів, згідно з п. 3.3 договору. Датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній, підписаній сторонами.

В період здійснення поставок за вищезазначеним договором відповідач жодного разу не пред’являв позивачу будь - яких претензій щодо неналежної якості товару, його некомплектності чи відсутності будь - яких документів на нього.

Приписами п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р., встановлено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства України, у разі відсутності повного комплекту товаросупровідних документів, саме відповідач повинен скласти акт про їх відсутність при прийманні товару і направити його позивачу.

Відповідачем не надано жодного доказу, що підтверджує факт відсутності будь-яких товаросупровідних документів при здійснені поставки товару, в тому числі актів про відсутність документів. Відповідач також не надав суду доказів направлення актів позивачу. Будь-яких претензії щодо не надання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв.

Згідно умов п. 4.1 договору, ціна товару за одиницю і за позиціями вказується в специфікаціях до договору. загальна сума даного договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.3 договору, сторонами було погоджено наступний порядок оплати: протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретно погодженої в специфікації партії товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

Сторонами в специфікаціях був погоджений інший порядок оплати.

Так, відповідно до умов п. 4 вказаних вище специфікацій, строк оплати сторони встановили протягом 45 (сорока п’яти) днів з дати постачання товару.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання щодо проведення оплати за поставлений позивачем товар не виконав, вартість отриманого від позивача товару в сумі 393 252 грн. 90 коп. не оплатив, що також підтверджується двостороннім актом звірки від 01.12.2014р.

 Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару в загальній сумі 393 252 грн. 90 коп.

Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 393 252 грн. 90 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач згідно умов договору не проводив оплату за поставлений позивачем товар, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 6 148 грн. 07 коп. та інфляційні витрати за період з серпня 2014р. по січень 2015р. (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 24.03.2015р.) в сумі 58 725 грн. 69 коп., згідно наведених в тексті позову розрахунків.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає їх обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 6 148 грн. 07 коп. та інфляційні витрати в сумі 58 725 грн. 69 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п. 5.2 договору, за не оплату або несвоєчасну оплату товару, відповідач сплачує позивачу неустойку в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 24.03.2015р. просить стягнути з відповідача пеню в сумі 52 247 грн. 29 коп., згідно наведеного в тексті позову розрахунку.

Перевіривши розрахунок позивача, суд знаходить його обґрунтованим, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі в сумі 52 247 грн. 29 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 10 207 грн. 27 коп., відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв’язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України  позивачу судовий збір у розмірі 106 грн. 23 коп., але враховуючи те, що позивач при подачі позову не доплатив судовий збір в сумі 0,08 грн., позивачу слід повернути судовий збір в сумі 106 грн. 15 коп.   

Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд 

 

 В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КОРУМ ДОНЕЦЬКГІРМАШ” (-----------, м. Донецьк, -------; код ЄДРПОУ --------) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАКТ” (---------- м. Дніпропетровськ, ------; код ЄДРПОУ ----------) основний борг в сумі 393 252 грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 6 148 грн. 07 коп., інфляційні витрати в сумі 58 725 грн. 69 коп., пеню в сумі 52 247 грн. 29 коп., та судовий збір в сумі 10 207 грн. 27 коп. Надати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ТАКТ” (----------м. Дніпропетровськ, --------; код ЄДРПОУ ---------) судовий збір у розмірі 106 (сто шість) грн. 15 коп., сплачений платіжним дорученням № 1950 від 20.02.2015р. Оригінал вказаного платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 908/1228/15-г.

Дане рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю „ТАКТ” (------------м. Дніпропетровськ, --------; код ЄДРПОУ ----------) з Державного бюджету України судового збору у розмірі 106 (сто шість) грн. 15 коп.