№ провадження справи 6/12/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя Справа № 908/544/15-г
07.04.2015р.
За позовом Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (-------- м. Маріуполь Донецької області, ------)
До Державного підприємства „Донецька залізниця” (-----м. Донецьк, -----)
Про стягнення 1 495 грн. 50 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: Шевелев В.Г. – дов. № 09/38 від 01.01.2015р.
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь Донецької області до Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення 1 495 грн. 50 коп., суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить стягнути з відповідача збитки спричинені незбереженням вантажу при перевезенні в сумі 1 495 грн. 50 коп.
За клопотанням позивача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів. Розгляд справи двічі відкладався.
07.04.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20000390 від 29.01.2015 року, відповідно до якого Державне підприємство „Донецька залізниця” знаходиться за адресою: --------, м. Донецьк, ----------.
Листом вих. № 04-16-83 від 20.01.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.
З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.01.2015 року та про відкладення розгляду справи від 23.02.2015 року і від 18.03.2015 року відповідачу на адресу: --------- м. Донецьк, --------, про що складені відповідні акти від 29.01.2015 року, 23.02.2015 року та 18.03.2015 року.
На підставі викладеного, ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення засідання суду від 29.01.2015 року та про відкладення розгляду справи від 23.02.2015 року, 18.03.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
За наявними у справі номерами телефонів відповідача господарському суду не вдалося передати телефонограму щодо місяця, дня та часу судового засідання, про що було складені відповідні акти від 23.02.2015 року, 18.03.2015 року та 07.04.2015 року.
Однак, в Спеціальному витягу № 20000390 від 29.01.2015 року в якості засновника відповідача було зазначено Міністерство транспорту та зв’язку України, яке знаходиться за адресою: проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135.
Ухвала суду від 29.01.2015 року про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була направлена також на адресу засновника.
Станом на день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірник ухвали від 29.01.2015 року, який направлявся на адресу засновника відповідача.
Також, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 23.02.2015 року та 18.03.2015 року були направлені на адресу Укрзалізниці (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680), що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.
На день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвал від 23.02.2015 року та 18.03.2015 року, які направлялись на адресу Укрзалізниці.
Крім того, текст ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 29.01.2015 року та ухвал про відкладення розгляду справи від 23.02.2015 року і 18.03.2015 року був направлений відповідачу на адреси його електронної пошти, про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/264 від 03.02.2015р., № 06-05/364 від 11.02.2015р., № 06-05/537 від 24.02.2015 року та № 06-05/775 від 18.03.2015 року, відповідно.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання тричі не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
27.03.2014 року зі станції зі станції відправлення Фащевка на адресу позивача на станцію прибуття Маріуполь-Сортувальний було відправлено в залізничних вагонах № 56824964, № 53602769, № 53546305 та № 59955203 антрацит у загальній кількості 278 00 кілограмів, як вказано в залізничній накладній № 51169407 (ар. с. 10).
Вказаний вантаж прибув на станцію Маріуполь – Сортувальний 29.03.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка станції призначення на самій накладній.
На станції Маріуполь – Сортувальний, згідно з ст. 52 Статуту залізниць України, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (надалі - Статут), було проведено контрольне зважування вантажу за накладною № 51169407.
За результатами проведеного контрольного зважування була виявлена невідповідність маси вантажу у вагоні № 56824964 даним, зазначеним у даній накладній, фактично вага вантажу (нетто) склала 66 200 кг, тара вагону – 22 500 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 2 800 кг щодо ваги вантажу.
За результатами контрольного зважування залізницею був складений комерційний акт БН № 720754/157 від 29.03.2014р. (ар. с. 9).
Вказаним актом було зафіксовано, що завантаження у вагоні нижче бортів на 200-300 мм. Поверхня вантажу рівномірна, маркування проведено двома паралельними борознами з нанесенням на них вапна. З лівої сторони вагону за рухом поїзда на 1-2 люками маркування порушено, мається воронка розмірами 1500 мм х 600 мм глибиною. Протікання вантажу на станції призначення (Маріуполь - Сортувальний) відсутнє. На хребтових балках видно сліди просипання вантажу. Вагон прибув у технічному відношенні несправний, відсутній верхній лист перекриття на 1 люком зліва. Останні люки без пошкоджень та закриті. Об’ємна вага вантажу у документах не зазначена. Об’єм кузова вагону становить 73 м3. .. Переважування проводилось на 150-тоних електронних вагах з повною зупинкою вагону. При повторному переваженні вагону нестача вантажу підтвердилась.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
За приписами статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено і ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України (надалі – ГК України).
Відповідно до ст. 920 ЦК України, у випадку порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Згідно із ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт” визначено, що порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальностізалізниці, вантажовідправника,вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актамиабо актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний актскладається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу,багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
За складеним 29.03.2014 року комерційним актом БН № 720754/157 встановлено нестача вантажу в вагоні у кількості 2 800 кг.
Статтею 31 Статуту залізниць України зобов’язано залізниці подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Відповідно до абз. 1 п. 12.1 ст. 12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу,його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону та розміщення вантажу у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.
Відповідно до абз. 1 ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій.
Факт несправності вагону № 56824964 був зафіксований комерційним актом БН № 720754/157, внаслідок повторного переваження нестача вантажу підтвердилась.
Статтею 113 Статуту залізниць України визначено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Обставини справи та наявні докази дають суду підстави вважати, що залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу.
Відповідно до п. „б” ч. 2 ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред’явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред’явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку вантажовідправника № 584 від 31.03.2014р., вартість 1 тони вугілля (антроцит) АС 6-13 складає 878 грн., без ПДВ. Загальна вартість з ПДВ становить 32 791 503 грн. 61 коп. за 31 136 т вугілля. Відповідно вартість однієї тонни становить 1 053 грн. 17 коп.
Згідно ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 2% маси, зазначеної в перевізних документах до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Згідно відомостей комерційного акту БН № 720754/157 від 29.03.2014 року, вантаж перебував у вологому стані.
Відповідна нестача (з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 2 % маси, зазначеної в перевізному документі) у спірному вагоні складає 1 380 кг. (69 000 - 2 % ).
Отже, нестача вантажу, з урахуванням допустимих показників, складає 2 800 – 1 380 = 1 420 кг.
Вартість нестачі вантажу, з урахуванням природної втрати, становить 1 420 кг х 1 053 грн. 17 коп. = 1 495 грн. 50 коп.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 1 495 грн. 50 коп. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (-------, м. Донецьк, ----------; код ЄДРПОУ -----------) на користь Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (-------, м. Маріуполь Донецької області, --------; код ЄДРПОУ --------) збитки в сумі 1 495 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн. Надати наказ.
Повне рішення складено : 07.04.2015р.
Суддя Л.С. Місюра
_03_03.png)
