flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі” та ПрАТ “Донецький електрометалургійний завод” про прийняття судового рішення у справі 908/960/15-г

21 квітня 2015, 17:00
 
 номер провадження справи 1/14/15   
     
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
 07.04.2015                                                                                                 Справа №  908/960/15-г
 
 позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 11; поштова адреса: 51413,               Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, 15)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, буд. 122)
про стягнення 4    562 582 грн. 04 коп.
 
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача – Заброда Ю.Ю., довіреність № 10/82 від 15.09.2014 р.
від відповідача – не з’явився
 
                                                                 ВСТАНОВИВ:
 
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” залишку заборгованості в сумі 4 562 582 грн. 04 коп. за активну електричну енергію, спожиту у січні 2014 року.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” та умов договору про постачання електричної енергії № 10021 005 від 12.03.2007 р. і обґрунтовано виконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати отриманої від позивача активної електричної енергії у січні 2014 року не своєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 4    562 582 грн. 04 коп.
16.02.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.03.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 24.03.2015 р. представник позивача вказав про направлення на адресу суду документів на виконання ухвали суду від 16.02.2015 р. Враховуючи неотримання вказаних документів судом на час здійснення судового засідання, представник позивача надав ці документи суду повторно.
В судовому засіданні представник позивача повідомила про телефонні номери, за яким можливий зв'язок із відповідачем.
Представник відповідача в судове засідання 24.03.2015 р. не з’явився.
Враховуючи неявку представника відповідача, та необхідність витребування від
сторін пояснень та документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 07.04.2015 на 15 год.00 хв.
02.04.2015 р. до суду від позивача надійшли завірені копії банківських виписок в підтвердження часткових оплат та докази направлення відповідачу проекту акту звірки.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
Отже, у разі нез'явлення представників сторін за викликом господарського суду та ненадання витребуваних судом документів, останній має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
 
        ВСТАНОВИВ:
 
Між позивачем у справі (постачальником) та відповідачем у справі (споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1 0021 005 (№ 4500002888) (надалі – договір).
До договору сторонами були складені та підписані додатки та додаткові угоди.
Згідно з умовами договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно до умов договору та додатків до договору, додаткових угод до нього, що є його невід’ємними частинами.
Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатку № 2 “Порядок розрахунків”.
Згідно з п. 3.1.1 позивач має право отримувати від відповідача плату за поставлену електричну енергію та інші платежі, передбачені договором.
Обчислення обсягів та вартості поставленої активної електроенергії, умови і порядок здійснення розрахунків за договором узгоджується сторонами додатками, у т.ч. “Порядок розрахунків”.
Розрахунок розміру плати за поставлену активну електричну енергію визначається позивачем відповідно до актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії.
Відповідно до п. 1.4 додатку № 2 до договору величина коштів, які має сплатити відповідач за спожиту активну електричну енергію, визначається, як добуток обсягу електричної енергії спожитої за розрахунковий період, на тариф, який діяв в цей розрахунковий період, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 3.2 додатку № 2 договору, відповідач повинен до 06 числа (включно) щомісячно сплачувати суму за остаточним рахунком за попередній розрахунковий період.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі не виконав свої зобов'язання, встановлені договором, зі сплати вартості електричної енергії перед позивачем, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 4 562  582 грн. 04 коп. за активну електричну енергію, спожиту у січні 2014р.
Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 4 562  582 грн. 04 коп. за активну електричну енергію, спожиту у січні 2014р. було предметом судового розгляду у цій справі.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних   вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін були врегульовані договором про постачання електричної енергії (із додатками та додатковими угодами).
Відповідно до умов договору, позивач поставив відповідачу активну електричну енергію у січні 2014 року на суму 13  067  977 грн. 86 коп., що підтверджується актом   про   покази   розрахункових   приладів   обліку,   обсяги   та   вартість   активної електроенергії за січень 2014 р.; рахунком, виданим позивачем на оплату активної електроенергії з відмітками представника відповідача про отримання за січень 2014 р.
Відповідач спожиту у січні активну електричну енергію своєчасно та у повному обсязі не оплатив.
Всього відповідачем було сплачену позивачу за спожиту електричну енергію у січні 2014 року 8  505  395 грн. 82 коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Залишок заборгованості в сумі 4  562  582 грн. 04 коп. відповідачем не сплачений.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем за активну електричну енергію, спожиту у січні 2014 року, в розмірі 4  562  582 грн. 04 коп., підтверджується матеріалами справи. Доказів сплати цієї заборгованості суду не надано
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь основного боргу в розмірі 4  562  582 грн. 04 коп. за активну електричну енергію, спожиту у січні 2014 року, нормативно обґрунтованими, документально підтвердженими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст.  49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 73080 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
 
Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
 
 
ВИРІШИВ:
 
1.   Позов задовольнити.
2.   Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, буд. 122, код ЄДРПОУ № 30479040, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення у цій справі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 11; поштова адреса: 51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, 15, код ЄДРПОУ 31018149, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26039300386747/980 в Філії – Дніпропетровського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 305482) 4  562  582 (чотири мільйони п’ятсот шістдесят дві тисячі п’ятсот вісімдесят дві) грн. 04 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ.
3.   Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, буд. 122, код ЄДРПОУ № 30479040, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення у цій справі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 11; поштова адреса: 51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, 15, код ЄДРПОУ 31018149, на поточний рахунок № 26006300386747/980 в Філії – Дніпропетровського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 305482) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
 
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
 
Рішення оформлено і підписано “ 17” квітня 2015 року.
                                                                                                                                                           
                  Суддя                                                                                         О.І. Немченко