До уваги ПАТ «ММК ім.Ілліча» та ДП «Донецька залізниця» про прийняте судове рішення у справі № 908/1233/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1)

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062, м. Донецьк, вул. Артема, буд.68)

про стягнення 19 770 грн. 38 коп.

від позивача – Шевелев В.Г., довіреність № 09/38 від 01.01.2015 р.;

від відповідача – не з’явився;

Публічне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення 19      770 грн. 38 коп. збитків за незбереження вантажу при перевезенні.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, п. 27 Правил перевезення вантажів та ст. 110 Статуту залізниць України і обґрунтовано неналежним виконанням залізницею зобов’язання щодо збереження вантажу, що виявилося у його недостачі за результатами перевезення.

26.02.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.03.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Клопотанням № 09/27 від 16.03.2015 р., яке надійшло до канцелярії суду, позивач підтримав позов повністю та просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

18.03.2015 р. від відповідача у справі електронною поштою також надійшло клопотання, в якому відповідач вказував на неотримання позовної заяви, просив зобов’язати відповідача направити позовну заяву, у зв’язку з чим відкласти розгляд справи.

Судом клопотання відповідача було задоволено.

В судове засідання 19.03.2015 р. представники сторін не зявились.

Враховуючи неявку сторін, та необхідність витребування від сторін пояснень та документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 21.04.2015 на 15 год.30 хв.

У письмових поясненнях № 09/27 від 03.04.2015 р. позивач повідомив про те, що вартість 1 тони вантажу у розмірі 1259 грн. 26 коп. обчислюється згідно рахунку № 649 від 06.10.2014 р. Загальна сума 1055262,71грн : на загальну вагу 838,000тн =1259,26грн. Основною залізничною накладною до напіввагона №61298329 є накладна №51736320. На станції Червоний Лиман даний напіввагон був зупинений через неприйняття Донецькою залізницею. На цій же станції була складена досилочна залізнична накладна №53389037 до напіввагонів №№:61298329, 60358363, 61017554. Потім напіввагон №61298329 разом з вищевказаними вагонами був відправлений далі і на ст. Волноваха залізницею був складений комерційний акт AQ 654397/52/758 від 04.11.2014 року, а потім напіввагон був відправлений на ст. Маріуполь-Сортувальний, де був прийнятий вантажоодержувачем ПАТ "ММК ім.Ілліча". У розділі Ж комерційного акта AQ 654397/82/758 вказується, що при видачі вантажу різниці даного акта не виявлено, тобто у зв'язку з тим, що акт був складений на ст. Волноваха слідував ще приблизно 80 кілометрів до станції призначення після прибуття вантажу після зважування була встановлена та ж недостача 6 850кг, яка була вказана в даному комерційному акті, складеному на ст. Волноваха. Відомостей про те, чи складалися на шляху прямування інші акти зважування та огляду вагонів, - позивач не має.

Позовні вимоги ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на суму 19770,38 грн, ДП “Донецька залізниця” не визнає з наступних підстав. 06.11.2014 р. на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний прибули вагони № 61017554, № 60358363 за залізничною накладною № 51736320 та вагон № 61298329 за накладкою № 53389037. Під час огляду вагонів на станції призначення було виявлено наступне; навантаження у зазначених вагонах нижче бортів на 300-400 мм, рівномірне, поверхня вантажу не маркована, У вагоні 61017554 ліворуч заглиблення над 2-5 дюками 11000x1500x600 мм. У вагоні 60358363 ліворуч заглиблення 3000x800x500 мм. Вагони у технічному стані справні, витікання вантажу не має. Вказані обставини зафіксовані у акті загальної форми від 06.11.2014р. № 1-185, комерційних актах від 06.11.14р. №№ БН 723242/759, БН 723243/760 та комерційному акті AQ 654397/52/758. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладні. Залізниця має право, а не обов'язок, перевіряти правильність цих відомостей, що зазначаються у накладній. На підставі викладеного, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 21.04.2015 р. представник позивача підтримав позов повністю. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору від 30.12.2013 р. № УПр14/28/162, укладеного між позивачем та ТОВ “ДТЕК Трейдінг””, була здійснена поставка вугля на умовах FCA. Вантажовідправником за даним договором є ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит”. За залізничною накладаною у напіввагонах в адресу позивача був направлений вугіль антрацит. На шляху прямування та призначення була виявлена часткова втрата вантажу, про що був складний комерційний акт. Збитки в загальному розмірі 19    770 грн. 38 коп. позивач просить стягнути з відповідача, оскільки відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі цього вантажу одержувачеві. Позов заявлено на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 110 Статуту залізниць України.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи.

За заявою представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. 

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

   За залізничною накладною № 517363320 у напіввагонах №№ 61298329, 60358363,61017554 зі ст. Должанська Донецької залізниці в адресу позивача був відправлений вантаж. На станції Червний лиман була складена досилочна накладна № 53389037.

         На станції Волноваха 04.11.2014 р. була здійснена перевірка маси вантажу піввагону                        № 61298329 із представниками залізниці.

        За результатами перевірки вантажу 04.11.2014 р. була виявлена недостача у на піввагоні № 61298329 у кількості 6    850 кг та складний комерційний акт AQ 654397/52/758 від 04.11.2014 року, в якому зазначено: “Завантаження вантажу у вагоні над 6-7 люками по напрямку поїзда ниже рівня бортів на 10-15 см. Вантаж маркірований вапняним розчином. Над 1-5 люками по напрямку поїзда поглиблення розміром 500*290*60см. На місті поглиблення маркування порушено. Протікання вантажу відсутнє. Вагон технічносправний. З моменту прибуття і до відправки вагон знаходився під наглядом робітників Волноваської СК”.

          Комерційний акт підписаний належними особами.

          Згідно розрахунку позивача вартість недостачі склала 6862 грн. 97 коп.

            Після складання комерційного акту вантаж за досилочною накладною № 53389037 був відправлений на станцію призначення. При видачі вантажу різниці у масі із складеною на ст. Волноваха комерційним актом встановлено не було.

           На станції призначення встановлена недостача у напіввагоні № 60358363 у кількості 4    950 кг, про що був складений комерційний акт БН № 723242/759, в якому було зазначено, що “Завантаження вантажу у вагоні ниже рівня бортів на 300-400 мм, рівномірна. Поверхня вантажу не маркірована. Над 3-5 люками зліва по напрямку поїзда є виїмка розміром 9(3)000 мм*800 мм*500мм. вглибину вантажу. Протікання вантажу відсутнє. Вагон технічно справний.”.

          Комерційний акт підписаний належними особами.

          Згідно розрахунку позивача вартість недостачі склала 4470 грн. 37 коп.

          Також, на станції призначення встановлена недостача у напіввагоні № 61017554 у кількості 8 100 кг, про що був складений комерційний акт БН № 723243/760, в якому було зазначено, що “Завантаження вантажу у вагоні ниже рівня бортів на 300-400 мм, рівномірна. Поверхня вантажу не маркірована. Над 2-5 люками з лівого боку по напрямку поїзда є виїмка розміром 1100 мм*1500мм*600мм вглибину вантажу.Протікання вантажу відсутнє. Вагон технічносправний.”.

          Комерційний акт підписаний належними особами.

          Згідно розрахунку позивача вартість недостачі склала 8437 грн. 04 коп.

          Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача до відповідача про стягнення 19770 грн. 38 коп. (6862 грн. 97 коп.+ 4470 грн. 37 коп.+ 8437 грн. 04 коп.) збитків у вигляді часткової втрати вантажу на підставі ст. 110 Статуту залізниць України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічні приписи містить ст. 307 Господарського кодексу України.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут залізниць), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача.

Приписи аналогічного змісту викладені в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.

Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній (Правила приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644).

У статті 920 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт”).

Статтею 110 Статуту залізниць визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць).

Згідно зі ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

У статті 129 Статуту залізниць визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

У разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач має право на пред’явлення до залізниці претензій та позовів – за умови пред’явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажів визначається відправником. Тип ваг указується у накладній.

Згідно з пунктам 5 і 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов’язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 р. № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 р. за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом.

Пунктом 3.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”           № 04-5/601 від 29.05.2002 р. зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Докази наявності претензій чи зауважень з боку залізниці щодо правильності розміщення та закріплення вантажу відсутні.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки залізницею на станції відправлення вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено.

Доказів того, що нестача вантажу виникла з незалежних від відповідача причин, у т.ч. за наслідками неправильностей зазначених вантажовідправниками у наклданих, не надано.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, в даному випадку - 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Вартість 1 тони вантажу згідно рахунку № 649 від 06.10.2014 р. складає 1    259 грн. 26 коп. (загальна сума 1055262,71грн : на загальну вагу 838,000тн).

Перевіривши розрахунок суми збитків, виконаний позивачем, суд дійшов висновку, що даний розрахунок здійснений вірно, з урахуванням вартості 1 тони вантажу, маси недостачі, з урахуванням відповідної природної втрати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 19    770 грн. 38 коп. збитків у вигляді часткової втрати вантажу, що відбулась під час його перевезення.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (ст. 43 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

   Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 19    770 грн. 38 коп. збитків суд вважає документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

1. Позов задовольнити.

   2. Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця”, (83062, м. Донецьк,                              вул. Артема, буд. 68, код ЄДРПОУ 01074957, з рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129, на рахунки, встановлені державним виконавцем під час виконання судового рішення) 19 770 (дев’ятнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 38 коп. збитків та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.