№ провадження справи 31/73/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
29.04.2015 р. Справа № 908/1958/15-г
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Пилипенко А.В.
Представник позивача – Лагода С.О., довіреність №01-026/53 від 06,02.2015 р.; представник відповідача – Петренко о.Г., довіреність № во Н-01/2712 від 24.09.2014 р.; представники 3 особи – Клівасов А.О., довіреність від 12.01.2015 р., Уйміна С.Л., довіреність від 18.03.2015 р.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №908/1958/15-г,
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області (скорочено ПАТ «АМК»);
до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк (скорочено Донецька залізниця);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Приватне акціонерне товариство «УКРЕНЕРГОТРАНС», м. Дніпропетровськ (скорочено ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС»);
про стягнення неправомірно списаних коштів.
Ухвалою господарського суду від 25.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження у справі 31/73/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.04.2015 р.
За клопотанням представників позивача, відповідача та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Сутність спору:
ПАТ «АМК» заявлено позовні вимоги про стягнення з Донецької залізниці про стягнення неправомірно списаних коштів в розмірі 466791,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 136 Статуту залізниць України, ст. ст. 1, 12, 15, 21, 49, 54, 56, 57, 61 ГПК України.
Донецька залізниця, відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, суд,
ВСТАНОВИВ:
В позовній заяві позивач вказує на те, що відповідно до умов Договору №01.10.2/23-062/1300 на організацію перевезення вантажів залізничним транспортом від 01 грудня 2010 року (далі за текстом - Договір), укладеного між ПАТ «АМК» та ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС», за заявкою позивача №062/7а-540 від 09.07.2014 року, 23.07.2014 року було організовано перевезення вапняка для флюсування зі ст. Нігин ДТГО «Південно-Західна залізниця» та 19-22.07.2014 року зі ст. Скалат ДТГО «Львівська залізниця» (відправник - ТОВ «ПК «Гірничодобувна компанія») з призначенням на ст. Комунарськ, що знаходиться у віданні Донецької залізниці на адресу позивача. Перевезення вантажу здійснювалось в 17 вагонах.
Номери вагонів: 52725173, 52725660, 52725785, 52736634, 52737913, 52749454, 52877313, 53572319, 53597464, 56941495, станція відправлення Нігин, дата відправлення 23.07.2014 р., № накладної 34004234; номери вагонів 53572152, 53597316, станція відправлення Скалат, дата відправлення 19.07.2014 р., № накладної 38063426; номери вагонів 56680960, дата відправлення 20.07.2014 р., № накладної 38072187; номери вагонів 56647761, 56671829, 56681869, 56690050, дата відправлення 22.07.2014 р., № накладної 38091849.
Платником в інтересах позивача за здійснення вищезазначеного перевезення в рамках Договору виступав ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС».
Залізницею були прийняті ці вагони до перевезення та стягнута відповідна плата з особових рахунків ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» по ДТГО «Південно-Західна залізниця» та ДТГО «Львівська залізниця» за здійснення перевезення.
У зв'язку з проведенням активної фази антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей України та пошкодженням залізничної інфраструктури, з 28.07.2014 року і до відміни Укрзалізницею введено конвенційну заборону (розпорядження №ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 року) на навантаження всіх вантажів та відправлення зі станцій залізниць України, країн СНД і Балтії на станції Дебальцеве, Дебальцеве-Сортувальна, Комунарськ та інших станцій Донецької залізниці.
Ці обставини призвели до того, що 17 завантажених вагонів, які прямували: 10 завантажених вагонів зі ст. Нігин ДТГО «Південно-Західна залізниця», 7 завантажених вагонів, зі ст. Скалат ДТГО «Львівська залізниця» з призначенням на ст. Комунарськ на адресу ПАТ «АМК» відповідно до конвенційної заборони №ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 р. були зупинені залізницею на шляху слідування по ст. Демурине Донецької залізниці.
Оскільки передбачити термін дії конвенційної заборони №ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 року було неможливо, а залізниця зобов'язань з доставки вантажу одержувачу не виконувала, з метою виключення невиробничих простоїв вагонів, а також щоб уникнути розкрадання вантажу, розобладнання вагонів у зв'язку з тривалим простоєм вагонів в покинутих потягах, одержувач (позивач) був змушений здійснити переадресування вищезазначених вагонів на нову станцію призначення - ст. Дніпродзержинськ ДП «Придніпровська залізниця» на адресу нового одержувача - ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського».
Керуючись умовами п. 2.1.13 Договору №01.10.2/23-062/1300 від 01 грудня 2010 року, укладеного між позивачем та ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» позивач листом № 062/7а-659 від 27.08.2014 року звернувся до ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» з проханням здійснити переадресування 17 завантажених вагонів, які прямували зі ст. Нігин та ст. Скалат призначенням на ст. Комунарськ на адресу ПАТ «АМК» за старими документами на нову станцію призначення (ст. Дніпродзержинськ ДП «Придніпровська залізниця»). ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» звернулося до ДП «Донецька залізниця» з листом №3.6-785 від 27 серпня 2014 року з проханням здійснити переадресування вищезазначених 17 завантажених вагонів на нову станцію призначення - ст. Дніпродзержинськ ДП «Придніпровська залізниця».
За результатами розгляду листа ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» 28 серпня 2014 року були видані накази ДП «Донецька залізниця» № 1806, №1807, за якими відбулась заявлена переадресація вказаних вагонів на ст. Дніпродзержинськ ДП «Придніпровська залізниця».
Платник ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» у своєму листі №3.6-785 від 27 серпня 2014 року гарантував залізниці оплату збору за оформлення переадресування вагонів та збору за маневрову роботу (при наявності).
29 вересня 2014 року по станції Демурене ДП «Донецька залізниця», крім збору за оформлення переадресування вагонів, з особового рахунку ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» по ДП «Донецька залізниця» №9100478 по накопичувальним карткам були списані:
- по накопичувальній картці № 29090022:
• збір за зберігання 10 вагонів на коліях загального користування в розмірі 165580,8 грн. (з ПДВ-20%);
• плата за користування 10 вагонами в розмірі 109976,64 грн. (з ПДВ-20%);
- по накопичувальній картці № 29090024:
• збір за зберігання 7 вагонів на коліях загального користування в розмірі 114250,84 грн. (з ПДВ-20%);
• плата за користування 7 вагонами в розмірі 76983,65 грн. (з ПДВ-20%).
Всього 466791,93 грн. (з ПДВ-20%).
ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» 30 вересня 2014 року виставив на адресу позивача рахунок №АМК. 100307 та акт №00307 про надання транспортно-експедиторських послуг від 30 вересня 2014 року. В цьому акті були враховані вищезазначені витрати ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС», які були здійсненні ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» в інтересах позивача.
Позивач відшкодував ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» понесені останнім витрати, в тому числі і витрати. понесені ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» у зв'язку з здійсненням за заявкою позивача переадресування 17 завантажених вагонів: збору за зберігання вагонів на коліях загального користування, плати за користування вагонами.
На думку позивача, списання залізницею з особового рахунку ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» збору за зберігання вагонів на коліях загального користування, плати за користування вагонами за їх простій на коліях станції Демурене ДП «Донецька залізниця» відбулося через конвенційну заборону №ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 р. (не з вини позивача) та є необґрунтованим.
ПАТ «АМК» направив на адресу відповідача претензію № 062/7а-762 від 27.10.2014 року на суму 466791,93 грн., відповідь на претензію не надана, надмірно списані грошові кошти відповідачем не повернуті.
Позивач вважає, що відповідач як перевізник, покладених на нього цивільно-правових обов'язків належним чином не виконав. Порушення відповідачем зобов'язання полягає у не збереженні вантажу при здійсненні його перевезення, що призвело до заподіяння позивачеві збитків у вигляді часткової втрати вантажу внаслідок недбалого перевезення та перебуває з ними у причинно-наслідковому зв'язку.
Відповідач у відзиві вказує, що за заявкою позивача № 062 7а-540 від 09.07.2014 р., 23.07.2014 р. було організовано переадресування вагонів з вантажем призначенням на ст. Комунарськ ДП «Донецька залізниця» на ст. Дніпродзержинськ ДП «Придніпровська залізниця» через конвенційну заборону № ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 р. Перевезення вантажу здійснювалось у 17 вагонах.
Згідно статті 29 Статуту залізниць України, Укрзалізниця має право запроваджувати тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, - виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних іісооів у пунктах призначення.
Враховуючи порушення проїздного руху бойовими діями, Укрзалізниця скористалась наданим їй правом на введення тимчасового обмеження щодо перевезень на деяких станціях, у тому числі і для станції Комунарськ, розпорядженням від 28.07.2014 р. № ЦЗМ-14 1263, яке діє і на теперішній час.
Відповідач вважає, що ним було правомірно нарахована та списана сума зборів, пов'язаних з перевезенням вантажів по накопичувальній картці № 29090022 та по накопичувальній картці № 29090024.
Крім того, відповідач звертає увагу суду, що Договір № 01.10.2/23-062/1300 на організацію перевезення вантажів залізничним транспортом від 01.12.2010 р., на який посилається позивач, був укладений між ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» та ПАТ «АМК», який є неналежним позивачем по справі, оскільки згідно даних накопичувальних карток № 29090022 та №29090024 збори за послуги, пов'язані з перевезенням вантажів були списані з особового рахунку ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС», а не з особового рахунка позивача. У позивача відсутні підстави для стягнення 466791,91 грн. з залізниці.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Статут залізниць України (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06 квітня 1998 року із змінами та доповненнями) дає вичерпний перелік підстав, які надають право залізниці здійснювати відповідні списання з особового рахунку Позивача. Так, відповідно до положень статті 44 розділу III. «Планування та організація перевезення вантажів» Статуту, Залізниця (в даному випадку - Відповідач) може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу. Вантаж - вапняк для флюсування - у вищезазначених вагонах не прибув на станцію призначення - ст. Комунарськ ДП «Донецька залізниця». Повідомлення про прибуття вантажу вантажоодержувачу - ПАТ «АМК» не надавалось.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата обумовлена положеннями Статуту, вноситься тільки при умові затримки вагонів яка сталася з вини вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
В даному випадку затримка вагонів сталася внаслідок дій залізниці, а саме введення 28.07.2014 року Укрзалізницею Конвенційної заборони на навантаження всіх вантажів та відправлення зі станцій залізниць України, країн СНД і Балтії на станції Дебальцеве, Дебальцеве-Сортувальна, Комунарськ та інших станцій ДП «Донецька залізниця», та невиконання залізницею зобов'язання щодо доставки вантажу.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 «Про затвердження Правил розрахунків за перевезення вантажів» (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 «Про затвердження Правил користування вагонами і контейнерами» (із змінами та доповненнями):
у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника;
про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів.
Акт про затримку вагонів та наказ про затримку вагонів не складались, вантажоодержувачу не надавались та до перевізних документів не додавались.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 «Про затвердження Правил розрахунків за перевезення вантажів» (із змінами та доповненнями) остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.
Вантаж був виданий новому одержувачу - ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» 03.09.2014 р., всі належні платежі були списані з особового рахунку ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» по ДП «Придніпровська залізниця».
В порушення Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 «Про затвердження Правил розрахунків за перевезення вантажів» списання збору з особового рахунку ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» по станції Демурене ДП «Донецька залізниця» здійснено відповідачем 29 вересня 2014 року, тобто через 26 днів, після видачі вантажу.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 «Про затвердження Правил розрахунків за перевезення вантажів», Наказу Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 «Про затвердження Правил користування вагонами і контейнерами» (із змінами та доповненнями), перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму. Однак, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки.
Про необхідність додержання встановленого порядку надання для розгляду та підписання розрахункових документів також зазначається в абз. 5 п. 5.1 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», де зазначено, що перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника.
Накопичувальні картки № 29090022, 29090024 для розгляду та підписання на адресу ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» від Відповідача не надавалась.
Відповідач з порушенням встановленого діючим законодавством України порядку щодо пред'явлення для ознайомлення (підписання) накопичувальних карток та порядку списання грошових коштів, в односторонньому порядку 29 вересня 2014 року незаконно списав з особового рахунку ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» грошові кошти в загальній сумі 466791,93 грн.
Відшкодування ПАТ «АМК» витрат ПрАТ «УКРЕНЕРГОТРАНС» підтверджується платіжним дорученням № 17209 від 30 вересня 2014 року. Настання обставин непереборної сили з 01 серпня 2014 р. через проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, про що свідчить Сертифікат і висновок № 1361 Торгово-промислової палати України спричинило прийняття зазначеної конвенційної заборони.
Враховуючи викладене, відповідачем були неправомірно нарахована та списана сума зборів, пов'язаних з перевезенням вантажів, а саме: по накопичувальній картці № 29090022:
- плата за користування 10 вагонами — 109976,64 грн.(з ПДВ);
- збір за зберігання 10 вагонів на коліях загального користування — 165580,80 грн.(з ПДВ);
по накопичувальній картці № 29090024:
- збір за зберігання 7 вагонів на коліях загального користування в розмірі 114250,84 грн. (з ПДВ);
- плата за користування 7 вагонами в розмірі 76983,65 грн. (з ПДВ); всього: 466791,93 грн. (з ПДВ).
Донецька залізниця вважає, що ПАТ «АМК» є неналежним позивачем по справі, оскільки згідно даних накопичувальних карток № 29090022 та №29090024 збори за послуги, пов'язані з перевезенням вантажів були списані з особового рахунку ПрАТ «Укренерготранс», а не з особового рахунка позивача. Зазначений довід суд до уваги не приймає, оскільки право на пред'явлення ПАТ «АМК» позову до ДП «Донецька залізниця» передбачено Статутом залізниць України, який є одержувачем вантажу.
З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДР 01074957, п/р 2603509893403 в ПАТ АБ «Експрес-Банк», м. Київ, МФО 322959) на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (94202, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Шмідта, 4, код ЄДР 05441447, п/р 2606601004988 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) суму неправомірно списаних грошових коштів у розмірі 466791 (чотириста шістдесят шість тисяч сімсот дев'яносто одна) гривня 93 копійки та судовий збір в розмірі 9335,84 (дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 84 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 05.05.2015 р.
Суддя В.М. Хуторной
_03_03.png)
