№ провадження справи 6/40/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя Справа № 908/1329/15-г
29.04.2015р.
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПРИВАТБАНК” (----------- м. Дніпропетровськ, ---------; адреса для листування: ----------, м. Дніпропетровськ, -------)
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамметал груп” (----------- м. Краматорськ Донецької області, ---------)
Про стягнення 27 549 грн. 30 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: Пшенична К.О. – дов. №4027-О від 03.10.2013р.
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПРИВАТБАНК” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамметал груп” м. Краматорськ Донецької області, про стягнення 27 549 грн. 30 коп., суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить стягнути з відповідача на підставі договору банківського обслуговування б/н від 15.04.2011 року, укладеного сторонами внаслідок приєднання відповідача 15.04.2011 року через систему Інтернет-клієнт-банкінгу до „Умов та правил надання банківських послуг” та тарифів банку, заборгованість за кредитом в сумі 11 000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9 257 грн. 83 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 5 212 грн. 47 коп. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2 079 грн.
Позивач надав письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.
Розгляд справи двічі відкладався.
29.04.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20193032 від 02.03.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Крамметал груп” знаходиться за адресою: ------------ м. Краматорськ Донецької області, -----------.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.03.2015 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.03.2015 року і від 14.04.2015 року направлялась судом відповідачу на зазначену адресу, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, які знаходяться в матеріалах справи.
Ухвала суду від 03.03.2015 року про порушення провадження у справі, що направлялась відповідачу, була повернути до суду поштовим відділенням з причин закінчення терміну зберігання.
На день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвал про відкладення розгляду справи від 25.03.2015 року та 14.04.2015 року, які направлялися відповідачу.
Крім того, ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.03.2015 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.03.2015 року і від 14.04.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листами № 04-16-83 від 20.01.2015р. та № 04-16-416 від 30.03.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей.
За наявними у справі номерами телефонів відповідача господарському суду не вдалося передати телефонограми щодо місяця, дня та часу судових засідань, про що було складено відповідні акти від 25.03.2015 року, від 14.04.2015 року та 29.04.2015 року.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засіданнятричі не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
15.04.2011 р. відповідач (клієнт за договором) звернувся до позивача (банк за договором) через систему Інтернет клієнт банк із заявою.
На підставі даної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26000060526719 у національній валюті.
Згідно цієї заяви банк, за наявності вільних грошових коштів, здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта на вказаному рахунку. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв’язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі – Умови) і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування (надалі - договір).
Крім того, в заяві зазначено, що підписавши її, клієнт приєднався та погоджується із умовами, викладеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, що розміщені на офіційному сайті банку www.privatbank.ua.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання клієнта до “Умов та правилами надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперової чи електронної інформації, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом “першого” підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За своєю правовою природою правовідносини сторін фактично є договором банківського рахунка.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов’язки сторін, пов’язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
У пункті 3.2.1.1.1 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок клієнта надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту – фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв’язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших).
Згідно п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв’язку банку та клієнта (система клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інш.).
Згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов’язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
За приписами пункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до “Умов та правилами надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової чи електронної інформації, або в будь-якій іншій формі).
Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що договору – тобто обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов’язань сторонами за цим договором.
Порядок розрахунків встановлений розділом 3.2.1.4.
Так, у пункті 3.2.1.4.1 Умов зазначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Порядок розрахунку процентів є наступним: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнулення в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку творилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (“період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню”), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36 (тридцяти шести) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.
У разі непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов’язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов’язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п’ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов’язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов’язань. (п. п. 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3.).
Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов банк при порушенні клієнтом будь-якого із зобов’язань, передбаченого Умовами, має право вимагати від клієнта, у т.ч. дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов’язань за кредитом у повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.
Позивач на виконання умов договору 15.04.2011 року надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 18 200 грн., який у подальшому зменшився станом на 19.03.2014 року до суми 11 000 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/150206095347 від 06.02.2015р.
Відповідач скористався наданими йому кредитними коштами 26.06.2013 року на загальну суму 11 000 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку відповідача з 10.06.2013р. по 26.01.2015р.
Претензією вих. № 10221KTH3S150 від 22.10.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором.
Претензія була надіслана відповідачу поштою, що підтверджується фіскальним чеком поштового відділення № 7862 від 27.10.2014р., списком згрупованих поштових відправлень № 17372 від 27.10.2014 року та описом вкладення до поштового відправлення з відбитком календарного штемпеля за 27.10.2014 року.
Згідно до статті 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Позивач виконав умови договору належним чином, надав відповідачу на визначених договором умовах кредитні кошти.
Відповідач, в свою чергу, свої зобов’язання по поверненню кредиту, сплаті процентів та комісії не виконував належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 26.01.2015р., у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язання за договором, утворилась заборгованість по кредиту в сумі 11 000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9 257 грн. 83 коп. та заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 2 079 грн.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суду не було надано доказів сплати відповідачем заборгованості по кредиту в сумі 11 000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9 257 грн. 83 коп. та заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 2 079 грн.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 11 000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9 257 грн. 83 коп. та заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 2 079 грн., заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 5 212 грн. 47 коп., згідно надано суду розрахунку.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-яких зобов’язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
У даному випадку сторонами було погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій.
Так, згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов’язань, передбачених 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов’язання повинно бути виконано клієнтом.
За умовами п. 3.2.1.5.7 Умов, термін позовної давності щодо вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів, встановлюються сторонами тривалість п’ять років.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 рокувведено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції ( далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, де в п. п. 16 п. 1 зазначено м. Краматорськ Донецької області, в якому знаходиться відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамметал груп” (-----------, м. Краматорськ Донецької області, -----------)
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. було зупинено Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р., але постановою окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. по справі №826/18327/14 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. було визнано не чинним. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. по справі №826/18327/14 була залишена без змін.
Також слід вказати, що проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року … юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Листом від 05.11.2014р. №18-112/64483 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність неухильного дотримання вимог ЗаконуУкраїни „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.
Але, позивач не надав суду доказів скасування банком пені нарахованої на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитним договором у період проведення антитерористичної операції.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що пеня банком не скасована.
В статті 2 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” зазначено про заборону нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами .
Відповідно до ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нараховує пеню і на тіло кредиту, і на проценти, з чого слідує, що відсотки це також грошові зобов’язання.
Те, що відсотки за користування кредитом є сумою боргу підтверджується і постановою Верховного суду України від 14.10.2003р. по справі №3-1580к03 та п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 1 від 24.11.2014р.
Позивач надав суду розрахунок пені з 14.04.2014р. по 26.01.2015р. та письмові пояснення до нього.
Враховуючи все вищевикладене, пеня за період з 14.04.2014р. по 26.01.2015р. на тіло кредиту в сумі 2 078 грн. 35 коп. та на проценти в сумі 1 324 грн. 45 коп. нарахована позивачем відповідачу безпідставно, а тому в цій частині в позові слід відмовити.
З відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 809 грн. 67 коп.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамметал груп” (----------- м. Краматорськ Донецької області, -------; код ЄДРПОУ --------) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПРИВАТБАНК” (--------, м. Дніпропетровськ, -------; адреса для листування------, м. Дніпропетровськ, -------; код ЄДРПОУ -------) основний борг в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9 257 (дев’ять тисяч двісті п’ятдесят сім) грн. 83 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2 079 (дві тисячі сімдесят дев’ять) грн., пеню в сумі 1 809 (одна тисяча вісімсот дев’ять) грн. 67 коп. та судовий збір в сумі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 18 коп. Надати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено: 29.04.2015р.
Суддя Л.С. Місюра
_03_03.png)
