Номер провадження справи 16/47/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05.05.2015
|
Справа № 905/2908/14
|
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Авескрамстрой” (84333, м.Краматорськ Донецької області , вул.Щербакова, 14)
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Промбуд маркет”, (83053, м.Донецьк, вул.Георгія Димитрова, 2)
провизнання договору недійсним
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача - Ковальова О.Г. (дов.№ 04-02 від 27.04.2015)
від відповідача – не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Господарським судом Запорізької області від ТОВ “Авескрамстрой” отримано заяву про поновлення провадження у справі № 905/2908/14, яку шляхом автоматичного розподілу справ між суддями призначено судді Ніколаєнку Р.А.
До заяви, між іншим, додано: копію позовної заяви про визнання договору недійсним (вих.№ 04-19 від 18.04.2014) з копіями додатків до неї, копію ухвали господарського суду Донецької області від 28.04.2014 про порушення провадження у справі № 905/2908/14, копію ухвали господарського суду Донецької області від 21.05.2014 про відкладення розгляду справі № 905/2908/14.
Отриманою з БД “Діловодство спеціалізованого суду” інформацією підтверджується факт порушення господарським судом Донецької області справи № 905/2908/14 за позовом ТОВ “Авескрамстрой” до ТОВ “Промбуд маркет” про визнання договору недійсним.
Чергове засідання з розгляду цієї справи було призначено на 13.08.2014, однак воно не відбулося.
Відповідно до положень Закону України від 12.08.2014 “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції” та на підставі розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” ухвалою від 15.04.2015 надані копії матеріалів справи № 905/2908/14 було прийнято до розгляду, на 05.05.2015 призначено судове засідання.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оспорюваний договір поставки від 08.11.2013 № 08/11 не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вказав на те, що отримав інформацію щодо сумнівності реального здійснення господарської діяльності відповідача. Зокрема, відповідно до бази даних “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” під час перевірки податковим органом його контрагентів встановлено відсутність необхідних умов для господарської діяльності відповідача, а відтак реальність фінансово-господарської діяльності відповідача під сумнівом, що, в свою чергу, негативно впливає на репутацію позивача та відносини з іншими контрагентами. Підсумовуючи, позивач зазначив, що договір не відповідає його намірам. Крім того, привів положення ст.230 ЦК України щодо вчинення правочину під впливом обману.
Присутній в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Відповідач відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання не прибув.
Справу розглянуто з врахуванням положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, які суд знайшов достатніми для вирішення спору.
Оцінивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника позивача, суд не знайшов заявлені вимоги правомірними та обґрунтованими з огляду на таке.
Встановлено, що 08.11.2013 між ТОВ “Промбуд маркет”, як підрядником, та ТОВ “Авескрамстрой”, як замовником, був укладений договір № 08/11 на виконання робіт (далі – Договір), за умовами якого відповідач зобов’язався на замовлення позивача виконати згідно з умовами Договору роботи по розробці і зворотній засипці траншей на об’єкті: “Будівництво Лутугинської – 1 ВЕС потужністю до 25 МВт. Система збору потужності. Кабельна лінія 35 кВ”, розташованому за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт Юрьївка, за затвердженою сторонами договірною ціною.
П.п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору узгоджено, що замовник зобов’язується прийняти фактично виконаний обсяг робіт по акту виконаних робіт. Підставою для проведення розрахунків являються умови Договору, рахунок та акт здачі-приймання виконаних робіт, який підписується обома сторонами. Договірна ціна може бути змінена при введенні додаткових не врахованих робіт.
Первісно, згідно з.2.3 Договору загальна вартість робіт визначена в сумі 462481,80 грн. з врахуванням ПДВ, потім ця вартість збільшувалася сторонами, додатковою угодою № 2 від 20.01.2014 – до суми 968899,80 грн.
П.3 Договору “Порядок розрахунків” передбачає авансування робіт та остаточний розрахунок протягом семи календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.
Позивач вважає Договір таким, що підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить вимогам ст.203 Цивільного кодексу України (ЦК України) з підстав, приведених в описовій частині рішення, однак суд знаходить це хибним та нікчемним.
Так, позивач зазначає, що правочин має бути спрямований на реальні наслідки, чому оспорюваний Договір не відповідає.
Не заперечується що за вимогами ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а згідно з положеннями ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, між іншим ч.5 ст.203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
Позивач веде мову про сумнівність здійснення діяльності відповідача, висновки про що він зробив з аналізу інформації бази даних “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.
Але ж такі обставини в будь-якому разі не тягнуть за собою недійсність Договору між сторонами, а є лише ознаками правової недобросовісності.
Те ж саме стосується й висловлювань позивача про можливість внаслідок сумнівної діяльності відповідача негативного впливу на репутацію позивача.
У випадку бажання відмовитися від правовідносин позивач вправі ініціювати розірвання Договору у встановленому порядку.
До того ж, ніяких доказів на підтвердження висловленого позивач не надав, але ж ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування покладено на сторони.
Натомість, викладені позивачем бачення та твердження спростовуються матеріалами справи, якими підвереджується факт виконання Договору сторонами за власним волевиявленням згідно з узгодженими умовами.
Зокрема, представлені акти здачі-прийняття робіт від 29.11.2013, 28.03.2014, які підписані обома сторонами, свідчать про виконання робіт відповідачем загальною вартістю 565895,79 грн. та прийняття цих робіт позивачем без зауважень.
Представлені бухгалтерські звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку свідчать про здійснення позивачем оплат за Договором.
Тому не можна визнати обґрунтованість твердження про неспрямування Договору на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, ні як з боку відповідача, так і позивача.
Приведення в позові положень щодо ст.230 ЦК України, згідно з якою правочин визнається судом недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, взагалі є безпідставним. Будь-яких доказів і навіть пояснень з цього приводу позивачем не надано.
Підстави вважати Договір вчиненим під впливом обману не мають місця, оскільки матеріали справи свідчать про зворотне.
Договір між сторонами за правовою природою відповідає виду зобов’язань такого роду, містить всі необхідні умови, які відповідають суті правовідносин і, до того ж, Договір виконувався в полі цих правовідносин, про що згадувалося вище.
За викладених обставин слід визнати, що підстави для визнання Договору між сторонами недійсним з визначених позивачем підстав відсутні. Інших підстав недійсності Договору суд не вбачає. Договір укладено з дотриманням вимог законодавства.
В позові відмовляється.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
В позові відмовити.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлено та підписано 08.05.2015.
_03_03.png)
