Номер провадження справи 16/48/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05.05.2015
|
Справа № 905/2795/14
|
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Крамміськбуд” (84333, м.Краматорськ Донецької області , вул.Щербакова, 14)
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Промбуд маркет” (83053, м.Донецьк, вул.Георгія Димитрова, 2)
про визнання договорів недійсними,
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача - Ковальова А.Г. (дов.б/н від 02.04.2015)
від відповідача – не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
15.04.2015господарським судом Запорізької області від ТОВ “Будівельна компанія Крамміськбуд” отримано заяву про поновлення провадження у справі № 905/2795/14.
До заяви, між іншим, додано: копію позовної заяви про визнання договорів недійсним (вих.№ 363 від 08.04.2014) з копіями додатків до неї, копію ухвали господарського суду Донецької області від 23.04.2014 про порушення провадження у справі № 905/2795/14, копію ухвали господарського суду Донецької області від 04.06.2014 про відкладення розгляду справи № 905/2795/14.
Отриманою з БД “Діловодство спеціалізованого суду” інформацією підтверджується факт порушення господарським судом Донецької області справи № 905/2795/14 за позовом ТОВ “Будівельна компанія Крамміськбуд” до ТОВ “Промбуд маркет” про визнання договорів недійсним.
Чергове засідання з розгляду цієї справи було призначено на 04.08.2014, однак воно не відбулося.
Відповідно до положень Закону України від 12.08.2014 “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції” та на підставі розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” ухвалою від 15.04.2015 надані копії матеріалів справи № 905/2795/14 було прийнято до розгляду, на 05.05.2015 призначено судове засідання.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оспорювані договори – договір на проектно-вишукувальні роботи № 2/33-2 від 15.08.2013, договір субпідряду № 2/32-2 від 15.08.2013 та договір субпідряду № 2/23-2 від 02.07.2013 не відповідають вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вказав на те, що отримав інформацію щодо сумнівності реального здійснення господарської діяльності відповідача. Зокрема, відповідно до бази даних “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” під час перевірки податковим органом його контрагентів встановлено відсутність необхідних умов для господарської діяльності відповідача, а відтак реальність фінансово-господарської діяльності відповідача під сумнівом, що, в свою чергу, негативно впливає на репутацію позивача та відносини з іншими контрагентами. Підсумовуючи, позивач зазначив, що договір не відповідає його намірам. Крім того, привів положення ст.230 ЦК України щодо вчинення правочину під впливом обману.
Присутній в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Відповідач відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання не прибув.
Справу розглянуто з врахуванням положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, які суд знайшов достатніми для вирішення спору.
Оцінивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника позивача, суд не знайшов заявлені вимоги правомірними та обґрунтованими з огляду на таке.
Встановлено, що 02.07.2013 між позивачем - ТОВ “Будівельна компанія Крамміськбуд”, як генпідрядником, та відповідачем - ТОВ “Промбуд маркет”, як субпідрядником, було укладено договір субпідряду № 2/23-2, за яким відповідач зобов’язався виконати роботи з будівництва об’єкту нерухомого майна з цільовим призначенням – Краснодонської ВЕС потужністю до 25МВт на землях Краснодонського та Свердловського районів Луганської області, а також інженерно-технічні споруди, безпосередньо пов’язані з цим об’єктом.
15.08.2013 між позивачем, як генпідрядником, та відповідачем, як субпідрядником було укладено договір субпідряду № 2/32-2, за яким відповідач зобов’язався виконати роботи з будівництва об’єкту нерухомого майна з цільовим призначенням – Лутугинської –1 ВЕС потужністю до 25 МВт, розташованої в Лутугинському та Перевальському районах Луганської області, а також інженерно-технічні споруди, безпосередньо пов’язані з цим об’єктом.
Пунктами 3.1.1 вказаних договорів субпідряду, які є тотожними, сторонами узгоджено, що субпідрядник зобов’язаний не пізніше 5 календарних днів з моменту укладення договору надати генпідряднику проект виконання робіт, а кошторисна документація надається під час укладення договору.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договорів субпідряду приймання-передачі закінчених будівельних робіт (об’єкта) проводиться в порядку, встановленому нормативними актами та договором. Приймання-передачі виконаних робіт провадяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт, якими є акти виконаних робіт КБ-2в, КБ-3. Документи про виконані роботи складаються і підписуються субпідрядником та передаються генпідряднику. Генпідрядник перевіряє ці документи та протягом 7 робочих днів зобов’язаний підписати акти або направити на адресу субпідрядника мотивовану відмову в підписанні актів з переліком зауважень.
Пунктами 4.1 договорів субпідряду сторонами узгоджено загальну вартість робіт, визначено, що оплата здійснюється генпідрядником шляхом перерахування грошової суми у національній валюті на поточний рахунок субпідрядника, не виключена можливість авансового внеску для придбання матеріалів згідно погоджених кошторисів, остаточний розрахунок з субпідрядником за виконані роботи здійснюється протягом 120 робочих днів після підписання акту виконаних робіт.
15.08.2013 сторонами було також укладено договір на проектно-вишукувальні роботи № 2/33-2, згідно з умовами якого позивач – замовник за договором доручив відповідачу – субпідряднику виконати такі роботи: “Будівництво Лутугинської – 1 ВЕС потужністю до 25МВт. Випробовування буронабивних паль на 706 ВЕУ. Земляні роботи”.
Згідно з п.3.1 договору на проектно-вишукувальні роботи субпідрядник зобов’язався виконати своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації згідно з графіком виконання робіт, а після виконання закінченого циклу робіт надати замовникові акти виконаних робіт.
П.4.1 договору на проектно-вишукувальні роботи узгоджена загальна вартість робіт, а п. 4.2 встановлено, що оплата робіт здійснюється замовником протягом трьох календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Позивач по одних й тих самих підставах вважає всі згадані вище договори такими, що підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вимогам ст.203 Цивільного кодексу України (ЦК України) з мотивів, приведених в описовій частині рішення, однак суд знаходить це хибним та нікчемним.
Так, позивач зазначає, що правочин має бути спрямований на реальні наслідки, чому не відповідають оспорювані договори.
Не заперечується що за вимогами ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а згідно з положеннями ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, між іншим ч.5 ст.203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
Позивач веде мову про сумнівність здійснення діяльності відповідача, висновки про що він зробив з аналізу інформації бази даних “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.
Але ж такі обставини в будь-якому разі не тягнуть за собою недійсність договорів між сторонами, а є лише ознаками правової недобросовісності.
Те ж саме стосується й висловлювань позивача про можливість внаслідок сумнівної діяльності відповідача негативного впливу на репутацію позивача.
У випадку бажання відмовитися від правовідносин позивач вправі ініціювати їх розірвання у встановленому порядку.
До того ж, ніяких доказів на підтвердження висловленого позивач не надав, але ж статтею 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування покладено на сторони.
Натомість, викладені позивачем бачення та твердження спростовуються матеріалами справи, якими підвереджується факт виконання всіх договорів сторонами за власним волевиявленням згідно з узгодженими умовами.
Зокрема, представлені довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, розрахунки договірних цін, акти приймання виконаних будівельних робіт свідчать про виконання узгоджених робіт відповідачем за узгодженою вартістю та прийняття цих робіт позивачем без зауважень.
Представлені банківські виписки свідчать про здійснення позивачем часткових оплат робіт за договорами.
Тому не можна визнати обґрунтованість тверджень про неспрямування договорів на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, ні як з боку відповідача, так і позивача.
Приведення в позові положень щодо ст.230 ЦК України, згідно з якою правочин визнається судом недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, також є необґрунтованим. Будь-яких доказів і навіть пояснень з цього приводу позивачем не надано.
Підстави вважати договори вчиненими під впливом обману не мають місця, оскільки матеріали справи свідчать про зворотне.
Договори між сторонами за правовою природою відповідають виду зобов’язань відповідного роду, містять всі необхідні умови, які відповідають суті правовідносин і, до того ж, договори виконувалися в полі цих правовідносин, про що згадувалося вище.
За викладених обставин слід визнати, що підстави для визнання жодного з оспорюваних договорів між сторонами недійсним з визначених позивачем підстав відсутні. Інших підстав недійсності договорів суд не вбачає. Договори укладено з дотриманням вимог законодавства.
В позові відмовляється.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
В позові відмовити.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлено та підписано 12.05.2015.
_03_03.png)
