flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ „ЗЕНІТ”, справа № 908/1926/15-г

14 травня 2015, 11:02
                                                                                                   № провадження справи 6/58/15  
                                                                                    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
                                                                                          Запорізької області  
                                                                         Р І Ш Е Н Н Я
                                                                                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        
м. Запоріжжя                                                                                                                 Справа № 908/1926/15-г
      12.05.2015р.
 
За позовом                  Публічного акціонерного товариства „ГРІН БАНК” (місцезнаходження: -------------, м. Київ, ----------; адреса для листування: ----------------, м. Київ, --------)
 
До                                 Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕНІТ” (адреса за позовом: -------------, м. Донецьк, ---------; адреса з ЄДР: -----------м. Слов’янськ Донецької області, ----------)
 
                                      Про стягнення 3 348 625 грн. 84 коп.
 
                                                                                                                      Суддя             Місюра Л.С.
 
За участю представників :
 
Від позивача:               не викликався
 
Від відповідача:           не з’явився
 
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „ГРІН БАНК” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕНІТ” м. Донецьк (м. Слов’янськ Донецької області) про стягнення 3 348 625 грн. 84 коп., суд –
 
                                                            В С Т А Н О В И В:
 
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача, на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 3/0104 від 04.10.2013 року, прострочену заборгованість по кредиту в сумі 2 500 000 грн., прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 492 568 грн. 89 коп., пеню за несплату основного боргу в сумі 358 493 грн. 29 коп., нараховану за період з 04.10.2014р. по 17.03.2015р. включно, та пеню за непогашені проценти в сумі 49 093 грн. 78 коп., нараховану за період з 12.08.2014р. по 17.03.2015 року включно.
Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій остаточно просить стягнути з відповідача, на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 3/0104 від 04.10.2013 року, прострочену заборгованість по основному зобов’язанні в сумі 2 500 000 грн., прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 492 568 грн. 89 коп., пеню за несплату основного платежу в сумі 312 260 грн. 38 коп., нараховану за період з 05.11.2014р. по 17.03.2015р. включно, а також пеню за непогашені своєчасно проценти в сумі 43 796 грн. 57 коп., нараховану за період з 05.11.2014р. по 17.03.2015р. включно.
Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).
Також, позивач надав суду додаткові письмові пояснення у справі, які залучені до матеріалів справи.
Крім того, позивач просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки у позивача відсутня фінансова можливість направити представника для участі в судовому засіданні.
Клопотання позивача про розгляд справ за відсутності його представника задовольняється судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.
Також, позивач надав суду письмові пояснення у справі № 08-01/307 від 06.04.2015р., в яких позивач звертає увагу суду на те, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 68 від 01.04.2015р. про початок процедури ліквідації у ПАТ «ГРІН БАНК» прийнятим на підставі постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 року № 40 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ГРІН БАНК» було розпочато з 23 січня 2015р. процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ГРІН БАНК та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ГРІН БАНК». Основною метою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку є захист прав і законних інтересів вкладників банку, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банку, а також у встановленому законодавством порядку вживання заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб. Таким чином, будь-які протиправні дії з боку контрагентів можуть бути розціненими як такі, що загрожують інтересам вкладників банку. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 3 дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку. У зв'язку з процедурою ліквідацією у ПАТ «ГРІН БАНК» відсутня фінансова можливість приїхати у м. Запоріжжя для участі у судовому засіданні та відповідно відсутня можливість надати оригінали документів, що зазначені в ухвалі. Згідно ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копія документа вважається належним чином засвідчена, якщо вона засвідчена наступним чином: відмітка «Копія зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «Підпис» (п.5.27. Національного стандарту України, Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55). На підставі вище викладеного та приймаючи той факт, що банк є стороною кредитного договору та суб’єктом, що видав вимогу, позивач просить суд розглянути дану справу на підставі належним чином засвідчених ПАТ «ГРІН БАНК» копій наданих документів.
Крім того, позивач просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки у позивача відсутня фінансова можливість направити представника для участі в судовому засіданні.
Клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника задовольняється судом, оскільки не суперечить чинному законодавству та суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20322753 від 25.03.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕНІТ” знаходиться за адресою: -----------, м. Слов’янськ Донецької області, -----------.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 25.03.2015 року та про відкладення розгляду справи від 20.04.2015 року були направлені відповідачу на адресу з ЄДР, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.
На день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвал, які направлялись відповідачу.
Позивач також надав докази направлення відповідачу на адресу з ЄДР (-----------, м. Слов’янськ Донецької області, ---------) копії позовної заяви та додані до неї документи, що підтверджується оригіналом фіскального чеку № 2924 від 07.04.2015 року та оригіналом опису вкладення у цінний лист від 07.04.2015 року, які залучені до матеріалів справи.
Крім того, позивачем при зверненні до суду з позовом була зазначена інша адреса відповідач, а саме: ----------, м. Донецьк, -----------.
Однак, листами вих. № 04-16-83 від 20.01.2015р. та № 04-16-416 від 30.03.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.
З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвали суду від 25.03.2015 року та від 20.04.2015 року відповідачу на адресу----------- м. Донецьк, --------, про що складено відповідні акти від 25.03.2015 року та 20.04.2015 року.
На підставі викладеного, ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення засідання від 25.03.2015 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 20.04.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
Крім того, текст ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 25.03.2015 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 20.04.2015 року був направлений відповідачу на адресу його електронної пошти, про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/954 від 03.04.2015р. та № 06-05/1097 від 20.04.2015р., відповідно.
За наявними у справі номерами телефонів відповідача господарському суду не вдалося передати телефонограму щодо місяця, дня та часу судового засідання, про що було складено відповідні акти від 20.04.2015 року та від 12.05.2015 року.
Будь-які інші засоби зв’язку з відповідачем у господарського суду Запорізької області відсутні.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:  
04.10.2013 року між позивачем (банком по договору) та відповідачем (позичальником по договору) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 3/0104 (надалі - договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами п. 1.1 договору, позивач відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію і надає йому кредити (транши), ліміт заборгованості за якими в сумі не перевищує 2 500 000 грн. на поповнення обігових коштів із сплатою 19 % річних з кінцевим строком повернення не пізніше 03.10.2014 року.
Відповідно до умов п. 1.2 договору, кредит відповідачу надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п. 1.1 договору, на підставі письмової заявки відповідача та за умови належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за цим договором.
Пунктом 1.6 договору сторони погодили, що будь-яке порушення відповідачем умов цього договору надає право позивачу в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених цим договором строків виконання зобов’язання, вимагати від відповідача дострокового погашення кредиту та інших передбачених цим договором платежів.
Згідно з п. 2.2 договору, позивач видає відповідачу кредит (транши) за умови наявності вільних кредитних ресурсів, шляхом перерахування суми кредиту (траншів) , згідно з п. 1.1 цього договору на рахунок відповідача № 26005320270104 в ПАТ „Грін Банк”.
На виконання умов договору позивача перерахував на визначений договором рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 2 500 000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку від 04.10.2013 року, копія якої залучена до матеріалів справи.
Відповідно до умов п. 2.3 договору, проценти за користування кредитом розраховуються позивачем виходячи із фактичної наданої суми кредиту та фактичного терміну користування ним. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день остаточного погашення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом факт/360. Нарахування процентів здійснюється щоденно. Відповідач сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше 10 числа кожного місяця, та в день строку погашення.
В п. 2.6 договору сторони визначили, що відповідач зобов’язується погасити у повній сумі 2 500 000 грн. не пізніше 03.10.2014 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За умовами п. 3.3.3 договору відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно та в повному обсязі виконати зобов’язання перед позивачем.
Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу на умовах кредитного договору кошти в сумі 2 500 000 грн..
Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав належним чином, своєчасно та в повному обсязі кредитні кошти не повернув, щоденно проценти за користування кредитом не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати основного платежу в сумі 2 500 000 грн. та заборгованість за сплати процентів за користування кредитом в сумі 492 568 грн. 89 коп.
Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів сплати відповідачем заборгованості по кредиту в сумі 2 500 000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 492 568 грн. 89 коп., суду не надано.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі в сумі 2 500 000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 492 568 грн. 89 коп., суд знаходить обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4.1 договору, за несвоєчасне погашення кредиту та або сплату процентів , комісій, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 312 260 грн. 38 коп., нараховану за несплату основного боргу за період з 05.11.2014 року по 17.03.2015 року, а також пеню в сумі 43 796 грн. 57 коп., нараховану за непогашені своєчасно проценти за період з 05.11.2014 року по 17.03.2015 року.
Але, Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 рокувведено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збе­реження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції ( далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, де в п. п. 1 та 23 п. 1 зазначено м. Донецьк Донецької області та Слов’янськ Донецької області, в яких знаходиться відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЕНІТ” (адреса за позовом: вул. Хіміків, буд. 44-А, м. Донецьк, 83057; адреса з ЄДР: вул. Тараса Шевченка, буд. 22, кім. 205, м. Слов’янськ Донецької області, 84122).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. було зупинено Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р., але постановою окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. по справі №826/18327/14 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. було визнано не чинним. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. по справі №826/18327/14 була залишена без змін.
Також слід вказати, що проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребують доказування.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 рокуюридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Листом від 05.11.2014р. №18-112/64483 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність неухильного дотримання вимог ЗаконуУкраїни „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.
Але, позивач не надав суду доказів скасування банком пені нарахованої на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитним договором у період проведення антитерористичної операції.
В статті 2 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” зазначено про заборону нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами .
Відповідно до ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нараховує пеню і на тіло кредиту, і на проценти, з чого слідує, що відсотки це також грошові зобов’язання.
Те, що відсотки за користування кредитом є сумою боргу підтверджується і постановою Верховного суду України від 14.10.2003р. по справі №3-1580к03 та п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 1 від 24.11.2014р.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 312 260 грн. 38 коп., нараховану за несплату основного боргу за період з 05.11.2014 року по 17.03.2015 року, а також пеню в сумі 43 796 грн. 57 коп., нараховану за непогашені своєчасно проценти за період з 05.11.2014 року по 17.03.2015 року.
З вищевикладеного вбачається, що банк нарахував відповідачу пеню в період проведення АТО.
Враховуючи все вищевикладене, пеня в сумі 312 260 грн. 38 коп., нарахована за несплату основного боргу за період з 05.11.2014 року по 17.03.2015 року, а також пеня в сумі 43 796 грн. 57 коп., нарахована за непогашені своєчасно проценти за період з 05.11.2014 року по 17.03.2015 року, нараховані позивачем відповідачу безпідставно, а тому в цій частині в позові слід відмовити.
Доводи позивача у цієї частині судом не приймаються по вказаним вище підставам.
Судовий збір покладається на відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85, ст. 121 ГПК України, суд –
 
         В И Р І Ш И В:
 
Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕНІТ” (адреса за позовом: ------------м. Донецьк, ---------; адреса з ЄДР: -----------, м. Слов’янськ Донецької області, ---------; код ЄДРПОУ ---------) на користь Публічного акціонерного товариства „ГРІН БАНК” (місцезнаходження: ---------- м. Київ, ----------; адреса для листування----------- м. Київ, --------; код ЄДРПОУ -------) заборгованість по кредиту в сумі 2 500 000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 492 568 грн. 89 коп. Надати наказ.
В частині стягнення пені в сумі 356 056 грн. 95 коп. відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕНІТ” (адреса за позовом: --------- м. Донецьк, --------; адреса з ЄДР: -----------, м. Слов’янськ Донецької області, ---------; код ЄДРПОУ --------) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 64 317 грн. 70 коп. Надати наказ.
 
 
Повне рішення складено : 12.05.2015р.
 
 
Суддя                                                                                                      Л.С. Місюра