До уваги ТОВ “ВОГ РІТЕЙЛ” та ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська”

 

 

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОГ РІТЕЙЛ”, м. Луцьк звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська”,                       с. Вовчанка Мар’їнського району Донецької області, заборгованості за договором поставки № 1598-ЦК від 01.12.2014 р. в розмірі 1039890,78 грн., з яких: 1006925,59 грн. – сума основного боргу, 30879,09 грн. – сума пені, 2086,10 грн. – сума 3% річних.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 1598-ЦК від 01.12.2014 р. позивач за видатковими накладними поставив відповідачу Товар на загальну суму 1006925,59 грн. Відповідач оплату Товару не здійснив. Неналежне виконання договірних зобов’язань, щодо оплати товару потягло за собою нарахування передбачених п. 5.5 Договору та ст. 625 ЦК України санкцій. Посилаючись на вищевикладене, на підставі ст.ст. 549, 551, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1624/15-г, розгляд якої призначено на 21.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 12.05.2015 р.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву  проти позову заперечив. Посилаючись на умови Договору, зокрема, пункти 4.3 та 3.7, відповідач вважає, що прострочка виконання зобов'язання з оплати повинна відраховуватись з дати, яку представник Покупця вкаже на видаткових накладних про приймання то­вару. З доданих до позовної заяви   видаткових накладних не вбачається   такої дати. Для розрахунку суми позову Позивач використав не дату, яка повинна бути зазначена представником Покупця, а дату видаткової накладної, що не передбачено Договором. Відносно умов договору, а саме п. 3.7, це означає, що сторони визначили, що календарною датою початку строку на виконання грошового зобов'язання буде дата, вказана представником Покупця на видатковій накладній. У разі відсутності такої дати неможливо визначити певний період в часі, у відповідності зі ст.251 ЦК України, а отже і стверджувати, що Відповідач не виконав зобов'язання у строк, вказаний в договорі. Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що про­строчив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений в договорі або законі. З огляду на викладене, відповідач вважає, що немає підстав вважати Відповідача боржником, що прострочив виконання зобов'язання. Відзначає, що Позивачем не доведений факт порушення Відповідачем строку на виконання грошового зобов'язання, у зв’язку з чим, немає жодних підстав для застосування до Відповідача заходів судового примусу у вигляді стягнення суми грошового зо­бов'язання, пені, відсотків річних, інфляційних та судового збору. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 12.05.2015 р. представник відповідача підтримав надіслане 30.04.2015 р. до суду клопотання (вих б/н від 27.04.2015 р.) про зупинення провадження по справі № 908/1624/15-г до вирішення господарським судом Волинської області  справи № 06/903/432/15 про тлумачення умов Договору № 1598-ЦК від 01.12.2014р.  Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ «ЦЗФ «КУРАХІВСЬКА» подано позовну заяву до господарського суду Волинської області про тлумачення умов Договору №1598-ЦК від 01.12.2014р. укладеного між Позивачем та Відповідачем, відносно визначення дати поставки продукції. Встановлення цієї обставини, на думку відповідача, впливає на оцінку доказів та пов'язане із справою № 908/1624/15-г про стягнення заборгованості за продукцію та штрафних санкцій за порушення строків оплати за продукцію по Договору. Вказує, що метою зупинення провадження у справі № 908/1624/15г до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки воно є процесуально безпідставним.

При цьому, у позовній заяві у справі № 908/1624/15г ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» ототожнює дату поставки товару із датою оформлення товаросупровідних документів, що додатково свідчить про відсутність факту неможливості розгляду справи №  908/1624/15-г до вирішення справи № 06/903/432/15.

За таких обставин, порушення господарським судом Волинської області провадження у справі № 06/903/432/15 не може бути перешкодою для з'ясування відповідно до статті 43 ГПК України істотних обставин у справі № 908/1624/15-г при її розгляді господарським судом Запорізької області, у тому числі щодо наявності чи відсутності фактичних та правових підстав для стягнення згідно договору поставки № 1598-ЦК від 01.12.2014 року заборгованості за отриманий товар.

Клопотання залишено судом без задоволення, як процесуально безпідставне.

Присутні у судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, викладені у позовній заяві та у відзиві на неї.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 12.05.2015 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Згідно пункту 5.5 Договору настає відповідальність Покупця, а саме:  у разі несвоєчасної оплати продукції, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку за кожен день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Як встановлено судом, відповідно до умов Договору, протягом грудня 2014 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1006925,59грн., що підтверджується видатковими накладними: № 219096 від 03.12.2014 року (на суму 490408,32 грн.); № 230476 від 13.12.2014 року (на суму 89584,80 грн.);  № 235819 від 24.12.2014 року (на суму 426932,47 грн.).

Товар отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреностями:  № 779 від 03 грудня 2014 року; № 790 від 12 грудня 2014 року; № 805, від 24 грудня 2014 року (виданих на ім’я Бевз М.С.).

За отриманий товар відповідач не розрахувався.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ “ЦЗФ “Курахівська” заборгованості за договором поставки № 1598-ЦК від 01.12.2014 р. в розмірі 1039890,78 грн., з яких: 1006925,59 грн. – сума основного боргу, 30879,09 грн. – сума пені, 2086,10 грн. – сума 3% річних, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення   цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори   та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до   звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить   ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданої за Договором Продукції на загальну суму 1006925,59 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № 219096 від 03.12.2014 року; № 230476 від 13.12.2014 року;  № 235819 від 24.12.2014 року та товарно-транспортними накладними: № ВРТ 0158489 від 03 грудня 2014 року; № ВРТ 0163094 від 13 грудня 2014 року; № ВРТ 0167724 від 24 грудня 2014 року.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреностями без зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 4.3 Договору розрахунки за поставлену Постачальником продукцію здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 55 (п'ятдесяти п'ятого) календарного дня з дати поставки відповідної партії продукції.

за   нафтопродукти   поставлені   згідно   видаткової   накладною   №   219096   від
03.12.2014 року (сума поставки 490 408, 32 гривень) - до 03.02.2015 року включно;

за   нафтопродукти   поставлені   згідно   видатковою   накладною   №   230476   від
13.12.2014 року (сума поставки 89 584, 80 гривень) - до 13.02.2015 року включно;

Станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, строк оплати за Продукцію – наступив.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманої Продукції, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином своєчасно не виконав, внаслідок чого, у нього існує основний борг за Договором в сумі 1006925,59 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 1006925,59грн. відповідачем до суду надано не було.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в сумі 1006925,59грн. підтверджується також долученою до матеріалів справи Довідкою (вих. № 14-04-2015 від 14.04.2015 р.), яка підписана генеральним директором та головним бухгалтером підприємства позивача.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань в частині оплати отриманої Продукції, та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1006925,59 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Спростовуючи заперечення відповідача, суд вказує наступне:

Як вказувалось вище, умовами Договору, а саме пунктом 3.7 Сторонами узгоджено, що датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником.

На підставі вказаних товарно-транспортних накладних відповідачем прийнято Продукцію без застережень. Представником відповідача - Бевз М.С. в день отримання Продукції згідно товарно-транспортних накладних, було також підписано видаткові накладні: № 219096 від 03.12.2014 р.; № 230476 від 13.12.2014 р.; № 235819 від 24.12.2014р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних (за період з 04.02.2015 р. по 10.03.2015 р.) в сумі 2086,10 грн. заявлена позивачем правомірно, а тому задовольняється у повному обсязі.

Розрахунок 3% річних судом перевірено та визнано вірним.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). 

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (далі – Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем на підставі п. 5.5 Договору, яким передбачено, що у разі несвоєчасної оплати продукції, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку за кожен день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача суми 30879,09 грн. пені (за період з 04.02.2015 р. по 10.03.2015 р. за видатковою накладною від 03.12.2014 р.; за період з 14.02.2015 р. по 10.03.2015 р. за видатковою накладною від 13.12.2014 р.; за період з 25.02.2015 р. по 10.03.2015 р. за видатковою накладною від 24.12.2014 р.), заявлена позивачем обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору (20797,82 грн.) покладаються на відповідача.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська” (85621, с. Вовчанка Мар’їнського району Донецької області, вул. Нагорна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33959754, р/р № 26009962485394 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОГ РІТЕЙЛ” (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 37821544, р/р № 26000471890600 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) суму 1006925 (один мільйон шість тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 59 коп. основного боргу, суму 30879 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 09 коп. пені, суму 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 10 коп. трьох відсотків річних та суму 20797 (двадцять тисяч сімсот дев’яносто сім) грн. 82 коп. судового збору.

Видати наказ.