№ провадження справи 6/50/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя Справа № 908/1736/15-г
18.05.2015р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЛАКС” (----------м. Ніжин Чернігівської області, --------; поштова адреса: --------с. Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, -------)
До Фізичної особи – підприємця Воробєй Петра Івановича (---------, м. Артемівськ Донецької області, -------; адреса з ЄДР: ---------, м. Артемівськ Донецької області, -------)
Про стягнення 75 836 грн. 32 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЛАКС” м. Ніжин Чернігівської області (с. Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області) до Фізичної особи – підприємця Воробєй Петра Івановича м. Артемівськ Донецької області, про стягнення 75 836 грн. 32 коп., суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовної заяві просив стягнути з відповідача, на підставі договору поставки №3/1424 від 03.01.2014р., заборгованість за поставлений товар в сумі 60 447 грн. 13 коп., інфляційні витрати в сумі 11 964 грн., 3% річних в сумі 1 489 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 483 грн. 19 коп.
Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог № п-2/15 від 30.04.2015р., в якій остаточно просить стягнути з відповідача, на підставі договору поставки №3/1424 від 03.01.2014р., заборгованість за поставлений товар в сумі 59 900 грн., інфляційні витрати в сумі 11 964 грн., 3% річних в сумі 1 489 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 483 грн. 19 коп.
Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).
Розгляд справи двічі відкладався.
18.05.2015 року розгляд справи продовжено і прийнято рішення.
Позивач надав суду письмові пояснення №п-2/15 від 15.05.2015р., де вказав, що інфляційні витрати нараховані за період з травня 2014р. по січень 2015р. включно. Також позивач вказав, що 01.12.2014р. платіжним дорученням № 156 відповідачем була перерахована сума 1 192 грн. 39 коп., із якої, відповідно до п. 4.2 договору, сума 645 грн. 26 коп. була зарахована позивачем за раніше поставлений товар по іншої накладної, а сума 547 грн. 13 коп. була зарахована в рахунок погашення заборгованості по товарно – транспортної накладної №192511/0 від 17.03.2014р. Також позивач просить розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними в справі матеріалам.
Письмові пояснення позивача №п-2/15 від 15.05.2015р. приймаються судом.
Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20192984 від 02.03.2015 року, відповідно до якого Фізична особа – підприємець Воробєй Петр Іванович знаходиться за адресою : ----------- м. Артемівськ Донецької області, --------.
Позивач надав суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за двома адресами: ---------, м. Артемівськ Донецької області, ----; адреса з ЄДР: ---------, м. Артемівськ Донецької області, --------.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання по справі від 19.03.2015 року та про відкладення розгляду справи від 08.04.2015 року та 12.05.2015 року направлялись судом відповідачу на зазначену адресу зі Спеціального витягу з ЄДР та на адресу, вказану позивачем в позовній заяві: вул. Ювілейна, буд. 85, м. Артемівськ, 08500, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.
Поштове відділення повернуло суду примірники ухвал суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 19.03.2015 року, які направлялися відповідачу на обидві адреси, із позначенням на конверті “за закінченням терміну зберігання”.
Крім того, ухвала суду про порушення провадження у справі від 19.03.2015 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 08.04.2015 року і 12.05.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листами № 04-16-83 від 20.01.2015р. та № 04-16-416 від 30.03.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей.
Додатково, про наявність в провадження господарського суду Запорізької області даної справи, про день, місце та час судових засідань відповідач був повідомлений відповідними телефонограмами, що підтверджується витягами з журналу реєстрації телефонограм та факсограм № 02-17/61 від 25.03.2015р., № 02-17/91 від 07.05.2015р. та № 02-17/102 від 15.05.2015р.
Про проведення судового засідання 18.05.2015 року о 14 годині 10 хвилин судового засідання у справі позивач також додатково був повідомлений відповідними телефонограмами, що підтверджується витягами з журналу реєстрації телефонограм та факсограм № 02-17/103 та 02-17/104 від 15.05.2015р.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засіданнятричіне з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №3/1424 від 03.01.2014р. (далі – договір).
Згідно вказаному договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 60 447 грн. 13 коп., що підтверджується товарно – транспортними накладними №192511/0 від 17.03.2014р., №194724/0 від 24.03.2014р., № 196875/0 від 31.03.2014р., №196875/0 від 31.03.2014р., №198697/0 від 07.04.2014р. (а. с. 51-24).
Відповідно до пункту 4.2 договору оплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у строк, вказаний в ТТН. При виникненні у покупця заборгованості за товар по декільком ТТН, одержані від покупця грошові кошти зараховуються як погашення заборгованості за раніше одержаний ним товар, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні (у призначенні платежу вказувати номер договору і дату його підписання).
В товарно – транспортних накладних №192511/0 від 17.03.2014р., №194724/0 від 24.03.2014р., № 196875/0 від 31.03.2014р., №196875/0 від 31.03.2014р., №198697/0 від 07.04.2014р. вказані строки оплати: до 19.04.2014р., до 26.04.2014р., до 03.05.2014р. та до 10.05.2014р. відповідно.
01.12.2014р. платіжним дорученням № 156 відповідачем була перерахована сума 1 192 грн. 39 коп., із якої, відповідно до п. 4.2 договору, сума 645 грн. 26 коп. була зарахована позивачем за раніше поставлений товар по іншій накладній, а сума 547 грн. 13 коп. була зарахована в рахунок погашення заборгованості по товарно – транспортній накладній №192511/0 від 17.03.2014р.
Заборгованість в сумі 59 900 грн. відповідачем не оплачена.
Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів оплати заборгованості в сумі 59 900 грн. суду не було надано.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 59 900 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв’язку з інфляційними процесами в державі.
Згідно п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р., якщо оплата передбачена “до” певної дати, то останнім днем виконання такого зобов’язання вважається день, що передує цьому терміну.
Таким чином, від суми 18 250 грн. 47 коп. можливо нараховувати 3% річних починаючи з 19.04.2014р., від суми 17 673 грн. 44 коп. – з 26.04.2014р., від суми 12 548 грн. 29 коп. – з 03.05.2014р., від суми 11 974 грн. 93 коп. – з 10.05.2014р.
В письмових поясненнях №п-2/15 від 15.05.2015р. позивач вказав, що інфляційні витрати нараховані за період з травня 2014р. по січень 2015р. включно.
За таких підстав, з врахуванням оплати 01.12.2014р. суми 547 грн. 13 коп., з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 12 564 грн. 18 коп. та 3% річних в сумі 1 496 грн. 03 коп., але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 11 964 грн. та 3% річних в сумі 1 489 грн.
Згідно п. 5.2 договору, у разі прострочення здійснення оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення, а також проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5 відсотків від простроченої суми за кожен день прострочення.
Як зазначалось раніше, згідно п. 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р., якщо оплата передбачена “до” певної дати, то останнім днем виконання такого зобов’язання вважається день, що передує цьому терміну.
Таким чином, від суми 18 250 грн. 47 коп. можливо нараховувати проценти за користування с чужими грошовими коштами починаючи з 19.04.2014р., від суми 17 673 грн. 44 коп. – з 26.04.2014р., від суми 12 548 грн. 29 коп. – з 03.05.2014р., від суми 11 974 грн. 93 коп. – з 10.05.2014р.
За таких підстав, з врахуванням оплати 01.12.2014р. суми 547 грн. 13 коп., з відповідача підлягають стягненню проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 493 грн. 35 коп., але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 483 грн. 19 коп.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 813 грн. 84 коп.
В зв’язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 13 грн. 16 коп.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Воробєй Петра Івановича (--------, м. Артемівськ Донецької області, ------; адреса з ЄДР: --------, м. Артемівськ Донецької області, ------; ідентифікаційний номер --------) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЛАКС” (--------- м. Ніжин Чернігівської області, -------; поштова адреса: --------- с. Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, ------; код ЄДРПОУ --------) основний борг в сумі в сумі 59 900 грн., інфляційні витрати в сумі 11 964 грн., 3% річних в сумі 1 489 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 483 грн. 19 коп., та судовий збір в сумі 1 813 грн. 84 коп. Надати наказ.
ПовернутиТовариству з обмеженою відповідальністю фірми „ЛАКС” (------ м. Ніжин Чернігівської області, -----; поштова адреса: ------ с. Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, -------; код ЄДРПОУ -------) судовий збір у розмірі 13 (тринадцять) грн. 16 коп., сплачений платіжним дорученням № 1207 від 23.02.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/1736/15-г.
Дане рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю фірми „ЛАКС” (-------м. Ніжин Чернігівської області, -------; поштова адреса: ---------, с. Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, -----; код ЄДРПОУ 14255011) із Державного бюджету України судового збору у розмірі 13 (тринадцять) грн. 16 коп., сплаченого платіжним дорученням № 1207 від 23.02.2015р.
Повне рішення складено: 18.05.2015р.
Суддя Л.С. Місюра
_03_03.png)
