№ провадження справи 6/53/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя Справа № 908/1807/15-г
28.05.2015р.
За позовом Заступника прокурора Донецької області (------------м. Маріуполь Донецької області, ----------) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (--------- м. Київ, ------) Державного публічного акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” (----------, м. Київ, -------)
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” (--------- с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, -------; адреса з матеріалів справи: ------ с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, ------)
Про стягнення 97 628 грн. 27 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від прокуратури: Калітенко Ю.С. – посвідчення №026981 від 01.07.2014р.
Від позивача 1: Варфоломієва О. Є. – дов. №06-39/7792 від 26.05.2015р.
Від позивача 2: Бугрим В.Ю. – дов. №14/20-120-14 від 01.07.2014р.
Від відповідача: Куліш В.І. – керівник, спец витяг №20301407 від 20.03.2015р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора Донецької області м. Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, про стягнення 97 628 грн. 27 коп., суд –
В С Т А Н О В И В:
Прокурор в інтересах позивачів просить стягнути з відповідача, на підставі договору прямого лізингу № 5-07-694 спл. від 22.10.2007 року, заборгованість в сумі 73 303 грн. 12 коп., пеню в сумі 12 343 грн. 08 коп., суму індексу інфляції в розмірі 10 565 грн. 77 коп. та 3 % річних в сумі 1 415 грн. 58 коп.
Прокурор надавав суду заяву № 05/1-222 вих-15, в якій уточнив суму нарахованої пені, та просить суд вважати замість суми пені 12 343 грн. 08 коп., суму пені 12 343 грн. 80 коп.
Заява прокурора була прийнята судом, оскільки заявлена у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).
Прокурор надав письмові пояснення по справі № 05/1-311вих15 від 30.04.2015р., в яких зазначив наступне: станом на 08.04.2015 року заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694 за спірний період з 10.12.2013 року по теперішній час складає 97 628 грн. 27 коп., а саме: основний борг – 73 303 грн. 12 коп. (несплачені лізингові платежі від 10.12.2013р. в сумі 4088 грн. 80 коп., від 10.03.2014р. в сумі 17303 грн. 57 коп., від 10.06.2014р. в сумі 17303 грн. 57 коп., від 10.09.2014р. в сумі 17303 грн. 57 коп., від 10.12.2014р. в сумі 17303 грн. 61 коп.), пеня – 12 343 грн. 80 коп., сума індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції – 10 565 грн. 77 коп., 3% річних від суми основного боргу -1 415 грн. 58 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість від 08.04.2015р. № 16/666 та розрахунком заборгованості від 06.03.2015р.). Щодо виконання вимог ухвали суду в частині надання для огляду в судовому засіданні оригіналу договору прямого лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694, прокурор пояснює наступне. У відповідності до постанови Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011р. № 01-51-93-дск-вд ДПАТ «Украгролізінг» передав до Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України оригінал договору прямого лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694 з додатками до нього, що підтверджується актом прийому-передачі документальних матеріалів ВАТ «НАК «Украгролізінг» від 06.07.2011р. та постановою Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011р. У зв'язку з чим, у прокуратури відсутня можливість надати оригінали документів до суду.
Позивач (Украгролізинг) надав письмові пояснення № ЮД-419 від 09.04.2015р., в яких вказав наступне: станом на 08.04.2015р. заборгованість відповідача за договором фінансового
лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694 спл за спірний період з 10.12.2013р. по теперішній час складає 73 303 грн. 12 коп., що складається з несплаченого лізингового платежу від 10.12.2013р. в сумі 4088 грн. 80 коп., від 10.03.2014р. в сумі 17 303 грн. 57 коп., від 10.06.2014р. в сумі 17 303 грн. 57 коп., від 10.09.2014р. в сумі 17 303 грн. 57 коп., від 10.12.2014р. в сумі 17 303 грн. 61 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість від 08.04.2015р. № 16/666 та розрахунком заборгованості від 06.03.201р.5. Відповідно до вищевказаної ухвали суду Позивач 2 повідомляє, що пеня нарахована за період з 11.12.2013р. по 05.03.2015р. в сумі 12 343 грн. 80 коп., що підтверджується детальним розрахунком пені станом на 06.03.2015р., сума індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції нарахована за період з січня 2014р. по лютий 2015р. в сумі 10 565 грн. 77 коп., 3 % річних від суми основного боргу нараховані за період з 11.12.2013р. по 05.03.2015р. в сумі 1 415 грн. 58 коп. Щодо виконання вимог ухвали суду в частині надання для огляду в судовому засіданні оригіналу договору прямого лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694 спл, укладеного з позивачем 2 та відповідачем, позивач 2 зазначає наступне: У відповідності до постанови Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011р. № 01-51-93-дск-вд позивач 2 передав до Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України оригінал договору прямого лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694 з додатками до нього, що підтверджується актом приймання-передачі документальних матеріалів ВАТ «НАК «Украгролізинг» від 06.07.2011р. та постановою Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011р. В зв'язку з чим, у позивача 2 відсутня можливість надати оригінал вищевказаного договору для огляду в судовому засіданні, а лише його належним чином засвідчена копія з усіма додатками. Слід також зазначити, що позивачем 2 був здійснений детальний акт звірки розрахунків по договору від 22.10.2007р. № 5-07-694, копія листа додається. Проте, відповідно до договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти об'єктом поштового зв'язку № 79 від 23.02.2015р., укладеного з Національною акціонерною компанією «Украгролізинг» (Позивачем 2) та Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (УДППЗ «Укрпошта») УДППЗ «Укрпошта» 08.04.2015р. не прийняла письмову кореспонденцію від позивача 2, посилаючись на неможливість доставки поштових відправлень за адресою зазначеною у поштовому відправленні: 85352, Донецька обл., Красноармійський район, с. Новоолександрівка, вул. Гагаріна, 47. Також, позивачем 2 був отриманий лист від 16.02.2015р. № 3 електронним засобом зв'язку з електронної пошти udarnik90@gmail.ru06.04.2015р. без графіка погашення заборгованості, який був зазначений у вищевказаному листі. 09.04.2015р. Позивачем 2 був направлений лист від 08.04.2015р. № 14/665 на електронну пошту відповідачу, в якому позивач 2 повідомив про те, що чинний Бюджетний кодекс України забороняє реструктуризацію заборгованості суб'єктів господарювання перед Державним бюджетом України. Відповідно до п. 3.6 вищезазначеного договору лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення чи затримку сплати лізингових
платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору. В зв'язку з чим, не є можливим відстрочення наявної заборгованості. Крім того, на виконання вимог ухвали господарського суду Запорізької області позивач 2 надав копії рахунків на оплату № 10310 від 01.12.2014р., № 10145 від 01.12.2013р., № 1684 від 01.03.2014р., № 4179 від 01.06.2014р., № 6779 від 01.09.2014р. та повідомляє, що з 01.07.2014р. рахунки на оплату відповідачу не направлялись з огляду суспільно-економічної ситуації в Донецькій області, а також те, що умовами договору лізингу не передбачено обов'язок лізингодавця щодо надсилання рахунків на оплату заборгованості. До того ж, розмір, термін та склад лізингових платежів зазначено у графіку сплати лізингових платежів, що є Додатком № 2 до договору прямого лізингу від 22.10.2007р. № 5-07-694, який був підписаний та скріплений печаткою відповідача, а також відповідач знав про платежі, які підлягають сплаті.
Позивач (Украгролізинг) надав письмові пояснення № ЮД-456 від 05.05.2015р., де вказав наступне: Кошти в сумі 2000,00 грн сплачені відповідачем 27.02.2015 року були зараховані на відшкодування частини вартості техніки за договором та враховані в графі «сплачено, грн» при складані розрахунку заборгованості на 06.03.2015р. до позовної заяви. Другий позивач повідомляє також, що на підставі п.7.1 договору, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96-ВР та положень параграфу 1, 2 глави 49 ЦК України, відповідач несе відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів і зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується за кожен день прострочення. Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Слід зазначити, що п. 7.6 договору встановлено, що нарахування штрафних за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, другий позивач просить суд позовні вимоги у справі № 908/1807/15-г господарського суду Запорізької області задовольнити в повному обсязі.
Позивач (Украгролізинг) надав письмові пояснення №ЮД 478 від 22.05.2015р.,де вказав наступне: згідно з додатком до договору № 5-07-694 спл від 22.10.2007р. «графік сплати лізингових платежів», що є невід'ємною частиною договору, останній платіж, що включав в себе комісію за супроводження договору в розмірі 7% річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості Предмету лізингу (винагорода), був 14-им згідно графіку сплати лізингових платежів, та датований 10.06.2011 року. Платіж №14 не заявлявся до стягнення позивачем у даній справі. З огляду на постанову Вищого господарського суду України від 27.09.2012р. у справі № 5011-18/1670-2012, незважаючи на те, що лізинговий платіж включає в себе декілька складових, в тому числі й суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, лізинговий платіж є єдиним платежем, який сплачується згідно договору, його не можна розцінювати як декілька самостійних платежів. Відповідно до наданих господарському суду банківських виписок на виконання ухвал суду, призначення платежів, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоолександрівська» (далі - ТОВ «Новоолександрівська») було наступним: «Поточний платіж в частині відшкодування вартості майна за договором № 5-07-694спл від 22.10.2007р. Тому суми, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоолександрівська», були зараховані відповідно до призначень платежів, зазначених останнім. Враховуючи вимогу суду надати документи, які надають позивачу право змінювати призначення платежу, зазначене в платіжному документі, Позивач надає копію листа ТОВ «Новоолександрівська» від 21.11.2011р. № 73 щодо перезарахування коштів. Відповідно до цього листа ТОВ «Новоолександрівська» зтернулося до позивача зарахувати платежі від 30.09.2011р., 03.10.2011р. та 32.11.2011р. з рахунку лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу на рахунок лізингових платежів у частині винагороди лізингодавцю. На підставі чого позивачем здійснено перезарахування коштів, що було враховано під час здійснення розрахунку долученого до позовної заяви. Всі інші вимоги, зазначені в ухвалах від 13.05.2015р., від 14.04.2015р. та від 23.03.2015р., були виконані позивачем попередньо. З урахуванням наданих пояснень, Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» підтримує позовну заяву заступника прокурора Донецької області у даній справі та просить задовольнити її в повному обсязі.
Відповідач в відзиві на позов на в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
За клопотанням позивача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів. Розгляд справи двічі відкладався.
28.05.2015 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, першого та другого позивачів, відповідача, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
22.10.2007 року між другим позивачем та відповідачем був укладений договір прямого лізингу, з додатками (надалі - договір).
За умовами п. 1.1 договору, другого позивач (лізингодавець за договором) передає відповідачу (лізингоодержувачу за договором) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю другого позивача та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”, що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.
Відповідно до умов п. 2.2 договору, виробник предмету лізингу, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреса місця передачі предмета лізингу встановлюються у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу”.
На виконання умов договору, другим позивачем та відповідачем був підписаний додаток № 1 до договору, яким були визначені виробник предмету лізингу, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреса місця передачі предмета лізингу.
Відповідно до умов п. 8.1 договору, договір набуває чинності в день, наступний за днем укладання, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.
В п. 2.1 договору, строк лізингу відраховується з моменту укладання сторонами акту передачі – приймання у користування предмету лізингу (надалі – акт передачі), що укладається у трьох автентичних примірниках.
10.12.2007 року між другим позивачем та відповідачем, на виконання умов договору, був підписаний акт приймання – передачі сільськогосподарської техніки (предмету лізингу) № 20.
Відповідно до умов п. 4.1 договору, з моменту підписання трьохстороннього акту одержання предмету лізингу відповідач за користування останнім сплачує другому позивачу чергові лізингові платежу, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду у розмірі 7 (семи) % річних від залишкової невідшкодованої вартості предмету лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж оплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.
За умовами п. 4.2 договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів”.
Згідно з п. 4.3 договору, відповідач після укладання договору перераховує на рахунки другого позивача попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмету лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцять) % його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди у розмірі 7 (семи) % невідшкодованої вартості , включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок другого позивача.
В п. 5.1 договору сторонами оговорено, що предмет лізингу передається відповідачу по тристоронньому акту за умови укладання останнім на користь другого позивача договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 договору.
Відповідно до умов п. 5.2 договору, предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю другого позивача. Договір зберігає чинність після переходу права власності на предмет лізингу від другого позивача до третьої особи.
На виконання умов договору сторонами був погоджений графік сплати лізингових платежів на сім років.
Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про наїм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно до статті 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами п. 3.5.3 договору відповідач взяв на себе обов’язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.
Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Другий позивач виконав умови договору належним чином, передав відповідачу предмет лізингу.
Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором щодо своєчасності проведення оплати лізингових платежів не виконав належним чином, внаслідок чого за лізинговими платежами утворилась заборгованість в сумі 73 303 грн. 12 коп.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суду не було надано доказів сплати відповідачем суми 73 303 грн. 12 коп.
Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що заборгованість в сумі 73 303 грн. 12 коп. відповідачем не погашена.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного платежу в сумі 73 303 грн. 12 коп. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач своєчасно та у повному обсязі не проводив сплату лізингових платежів, то весь цей час він користувався грошовими коштами другого позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.
Прокурор просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 10 565 грн. 77 коп. та 3 % річних в сумі 1 415 грн. 58 коп., згідно наданого суду розрахунку.
Перевіривши розрахунок прокурора, дослідивши надані докази, суд встановив, що фактично з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 15 010 грн. 59 коп. та 3% річних в сумі 5 390 грн. 60 коп., але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 10 565 грн. 77 коп. та 3% річних в сумі 1 415 грн. 58 коп.
Відповідно до умов п. 7.1 договору, за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує другому позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяціввід дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Інше встановлено договором. Так, згідно п. 7.6 договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов’язань в повному обсязі.
Прокурор в інтересах позивачів просить стягнути відповідача пеню в сумі 12 343 грн. 80 коп., згідно наданого суду розрахунку.
Перевіривши розрахунок прокурора, дослідивши надані докази, суд вважає розрахунок обґрунтованим та правомірним, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 12.343 грн. 80 коп.
Відповідач в відзиві на позов на в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин та добровільності їх визнання відповідачем.
Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 82 – 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” (--------с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, ------; адреса з матеріалів справи: --------- с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, -------; код ЄДРПОУ -------) на користь Державного публічного акціонерного товариства „Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” (------------ Київ, -------; код ЄДРПОУ ---------) основний борг в сумі 73 303 грн. 12 коп.., пеню в сумі 12 343 грн. 80 коп., інфляційні витрати в сумі 10 565 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 1 415 грн. 58 коп. Надати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” (-------- с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, ------; адреса з матеріалів справи: -------с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, -------; код ЄДРПОУ -------) на користь державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) судовий збір в сумі 1 952 грн. 56 коп. Надати наказ.
Повне рішення складено : 28.05.2015р.
Суддя Л.С. Місюра
_03_03.png)
