До уваги Прокурора Микитівського району м. Горлівки , Мічурінської виправної колонії № 57 Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та СФГ “У Поліни” по справі №905/2895/14.

 

 

Прокурор: Мошков Д.І. – посвідчення № 033331 від 13.05.2015 р.;

від позивача: не з’явився;

від відповідача : не з’явився;

 

Прокурор Микитівського району м. Горлівки, м. Горлівка Донецької області в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах – Мічурінської виправної колонії № 57 Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, м. Горлівка Донецької області звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Селянського фермерського господарства “У Поліни”, м. Горлівка, с. Михайлівка Донецької області заборгованості за використану працю спецконтингенту у сумі 8371, 49 грн.

Обґрунтовуючи позовну вимогу позивач посилався на наступні обставини.

Прокуратурою Микитівського району м. Горлівки проведено перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в Мічурінській виправній колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області                 №   57, в ході якої було встановлено, що між Мічурінською виправною колонією Управління ДПС України в Донецькій області (№ 57) та Селянським фермерським господарством «У Поліни» укладено договір № 50 від 25.07.2011 року про надання робочої сили з числа спецконтингенту, за умовами якого, позивач надає в розпорядження відповідачу робочу силу із числа спецконтингенту для використання з метою здійснення господарської та іншої діяльності, визначеної Статутом відповідача, а також інших видів робіт, які не суперечать діючому законодавству. В серпні 2011 року особи працювали в СФГ «У Поліни», про що свідчить акт виконаних робіт від 26.08.2011 року на суму 11631.49грн., з яких 1760 грн. було вирахувано за харчування спецконтингенту. Проте, відповідач перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за надані послуги не здійснив, пояснюючи несплату заборгованості тяжким матеріальним становищем. У зв’язку з цим, Мічурінською виправною колонією № 57 відповідачеві направлено претензію № 15-6181 від 25.10.2011 року про перерахування заборгованості за договором № 50 від 25.07.2011 року, яку 11.11.2011 року вручено відповідачеві. Проте, з боку СФГ «У Поліни» заходів направлених на досудове врегулювання спору не вжито, умови договору не виконані, заборгованість за надання робочої сили в сумі 8371,49 грн. не сплачена. Посилаючись на вищевикладене, заявник просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2015 р. порушено провадження у справі № 905/2895/14, розгляд якої призначено на 19.05.2015 р.

Ухвалою суду від 19.05.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.06.2015 р.

Вказаними ухвалами від учасників судового процесу витребувані докази, необхідні для вирішення спору по суті.

Прокурор та позивач вимоги суду, викладені в ухвалах від 08.04.2015 р. та від 19.05.2015 р.,   щодо надання витребуваних судом документів не виконали. Натомість від Прокурора Микитівського району м.Горлівки надійшло письмове пояснення, в якому повідомив, що у зв'язку з захопленням у травні 2014 року будівель державних установ на території Микитівського району м. Горлівки, в тому числі будівлі прокуратури Микитівського району м. Горлівки невідомими озброєними особами, а також проведенням на території м. Горлівки активної фази антитерористичної операції, державні установи та організації, а також суб’єкти господарювання зупинили свою діяльність на зазначеній території, оскільки вона до теперішнього часу тимчасово не контролюється державною владою України. У зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю працівників прокуратури Микитівського району м. Горлівки транспортування робочої документації, наглядових проваджень, оргтехніки, електронних носіїв тощо на територію, підконтрольну державній владі України не здійснювалось. Посилаючись на вищевикладене, прокурор Микитівського району м. Горлівки зазначив, що надати витребувані судом документи не має можливості.

29.05.2015 р. в господарський суд Запорізької області надійшла заява прокурора Микитівського району м. Горлівки за вих. № (05-05)15вих-15 від 28.05.2015 р. про залишення позову без розгляду.

Відповідач – вимоги суду, викладені в ухвалах від 08.04.2015 р. та від 19.05.2015 р.,   щодо надання витребуваних судом документів не виконав, свого представника в судові засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду від 08.04.2015 р. та від 19.05.2015 р. також були направлені за повідомленою суду адресою електронної пошти відповідача, доказом чого є відповідний Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою від 12.05.2015р. та від 25.05.2015 р.

За таких обставин судом вичерпано перелік заходів щодо повідомлення учасників судового процесу про час і місце судового розгляду справи, внаслідок чого позивач та відповідач вважаються повідомленими належним чином про час і місце судового розгляду справи.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні прокурора судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 08.04.2015р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 19.05.2015р. від сторін були витребувані певні докази, в тому числі від прокурора та позивача, зокрема, витребувано: оригінали документів, доданих до позовної заяви; докази повної або часткової оплати суми боргу; довідку за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства про розмір заборгованості відповідача за спірний період, станом на дату розгляду справи в суді.

Ухвалою суду від 19.05.2015 р. від прокурора були, зокрема, витребувані: письмовий розрахунок стягуваної суми боргу (із урахуванням того, що за Актом від 26.08.2011 р. вартість робіт складає суму 11631, 49 грн., а заявлено до стягнення суму 8371,49 грн.); довідку про розмір основного боргу відповідача – станом на момент розгляду справи в суді; письмове пояснення щодо застосування або відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. В свою чергу, від позивача, зокрема, були витребувані: письмовий розрахунок стягуваної суми боргу (із урахуванням того, що за Актом від 26.08.2011 р. вартість робіт складає 11631, 49 грн., а заявлено до стягнення суму 8371, 49 грн.); довідку про розмір основного боргу відповідача – станом на момент розгляду справи в суді; письмове пояснення щодо застосування або відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Витребувані ухвалами господарського суду докази, зокрема, письмовий розрахунок стягуваної суми боргу (із урахуванням того, що за Актом від 26.08.2011 р. вартість робіт складає суму 11631, 49 грн., а заявлено до стягнення суму 8371,49 грн.); довідку про розмір основного боргу відповідача – станом на момент розгляду справи в суді, мають істотне значення для вирішення спору, виходячи з наступних обставин.

Позовна заява містить в своєму змісті суперечливі розбіжності при обґрунтуванні заявником суми основного боргу. Так, при обґрунтуванні підстави позову заявник зазначив, що сума основного боргу відповідача за серпень 2011р. складає 8371,49грн., а надані до позову докази, зокрема, Акт виконаних робіт за серпень 2011 р. та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.10.2011 р, свідчать, що сума основного боргу складає 9871,49 грн. При цьому, будь-яких доводів або доказів здійснення відповідачем часткової оплати отриманих послуг, в позовній заяві не наведено та не надано до суду.

Вказані розбіжності прокурором та позивачем не були усунені.

Прокурор, на вимогу суду, не надав письмового пояснення і обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, що не надає можливості суду перевірити обґрунтованість розміру заявленої до стягнення суми боргу.

Далі, статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 2 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор зобов’язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно із п. 5 Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням анти терористичної операції” розгляд заяв і скарг, поданих за зміненою згідно із Законом підсудністю справ, здійснюється відповідними господарськими судами за загальними правилами ГПК. У разі подання заяви (в т.ч. позовної) або скарги, стосовно якої ГПК передбачено обов’язкове надсилання її копії і копій доданих до неї документів іншим учасникам судового процесу, що знаходяться на території проведення АТО і на адресу яких у зв’язку з цим неможливо надіслати відповідні копії, господарський суд: приймає заяву (скаргу), про що виносить ухвалу; тією ж ухвалою покладає на заявника обов’язок подати документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) адресатові підприємством зв’язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції на територію проведення АТО. У випадку неподання такого документа позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

В даному випадку, ухвалами суду від 08.04.2015 р. та від 19.05.2015 р. прокурора було зобов’язано надати докази направлення позивачу та відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами за допомогою інших організацій, які не призупинили прийом поштових відправлень до зони проведення АТО (кур’єрська служба ТОВ “ГЛОБАЛ-ПОСТ”, ТОВ “НОВА ПОШТА”, ТОВ “Поні Експрес” тощо); документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО, а саме: документ, виданий (надісланий) адресатові підприємством зв’язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції на територію проведення.

Витребувані ухвалами суду від 08.04.2015 р. та від 19.05.2015 р. докази направлення позивачу та відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами прокурором до суду надано не було.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, суд констатує, що розгляд позовної заяви не може бути здійснений без наявності належних доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам процесу, без їх обізнаності про подання та розгляд відповідної заяви.

Відповідно до ст. 4³ ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналіз загальних засад господарського судочинства і порядку оцінки доказів дає підстави дійти до висновку, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення (ухвали) навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Ненадання витребуваних судом документів (доказів) не надає можливості розглянути справу № 905/2895/14 по суті позовних вимог.

При цьому, суд у відповідності до ст. 69 ГПК України обмежений двомісячним строком розгляду справи і не має процесуальної можливості в черговий раз відкладати розгляд справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене позов підлягає залишенню без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст.81 ГПК України.

Суд додатково зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.