До уваги ТОВ „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ”, справа № 908/1853/15-г

      28.05.2015р.

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС” м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” м. Краматорськ Донецької області, про стягнення 113 612 грн. 47 коп., суд –

 

 

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар по договору поставки № 15/741 від 11.06.2013 року, в сумі 73 692 грн. 40 коп., пеню в сумі 10 758 грн. 44 коп., 3 % річних в сумі 2 764 грн. 78 коп. та інфляційні витрати в сумі 29 396 грн. 85 коп.

Позивач надав суду нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог, в якому вказав наступне: 11.06.2013р. між ТОВ «Фірма ЕЛЕКТРОСЕРВІС» та ПАТ «ЕМСС» був укладений (підписаний) договір поставки №15/741 (далі - договір), згідно умов якого (пункт 1.1.) ТОВ «Фірма ЕЛЕКТРОСЕРВІС» зобов’язалося передати у власність ПАТ «ЕМСС», а ПАТ «ЕМСС» зобов’язалося прийняти та оплатити товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначена Сторонами в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору. Відповідно до п.2.1 Договору ціна продукції зазначається в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору. Відповідно до п.2.2. Договору орієнтовна сума договору не момент укладення складає 1000000 грн. без ПДВ, ПДВ-200000 грн., всього з ПДВ – 1200000 грн. Відповідно до п.5.1 Договору строки та порядок поставки товару зазначається в специфікаціях. Відповідно до Договору №15/741 від 11.06.2013р. та специфікації №1 від 11.06.2013р. до зазначеного Договору позивачем було взято на себе зобов’язання передати у власність відповідача наступний товар: 1) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.001-02 – 6 шт. вартістю 790 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 4740 грн. 2) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.001-03 – 6 шт. вартістю 790 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 4740 грн. 3) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-19 – 15 шт. вартістю 716 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 10740 грн. 4) Блок резисторів БК12У2 ИРАК 434.331.003-08 – 1 шт. вартістю 820 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 820 грн. 5) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-11 – 3 шт. вартістю 650 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 1950 грн. 6) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-04 – 6 шт. вартістю 750 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 4500 грн. 7) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-06 – 3 шт. вартістю 750 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 2250 грн. 8) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-07 – 6 шт. вартістю 700 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 4200 грн. 9) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-08 – 4 шт. вартістю 700 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 2800 грн. 10) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-26 – 3 шт. вартістю 700 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 2100 грн. 11) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.004-27 – 3 шт. вартістю 650 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 1950 грн. Загальна вартість товару разом з ПДВ (відповідно до Специфікації №1) складає 48 948 грн. Відповідно до Специфікації №1 строк поставки складає 25 днів з моменту підписання Специфікації. Умови оплати – 100% оплати за фактом поставки протягом 10 банківських днів. 02.07.2013р. за видатковою накладною №РН-0000042 від 02.07.2013р. ТОВ «Фірма Електросервіс» поставило ПАТ «ЕМСС» товар визначений в специфікації №1 від 11.06.2013р. на загальну суму 48 948 грн. Фактичне отримання ПАТ «ЕМСС» товару здійснювалось уповноваженою особою Бороздіним Віталієм Рудольфовичем (паспорт серії ВЕ №122855, виданий 13.09.2001р. Орджонікідзевським РВ Маріупольського ГУ МВС України), який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 02.07.2013р. № 1561. Таким чином, відповідач зобов’язаний був оплатити товар за Специфікацією №1 до 12.07.2013р. (включно). Але всупереч зазначеним домовленостям, лише 07.11.2013р. відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару за договором №15/741 від 11.06.2013р. на суму 35 000 грн. Відповідно до Специфікації № 2 від 18.09.2013р. позивачем було взято на себе зобов’язання передати у власність відповідача наступний товар: 1) Блок резисторів Б6У2 ИРАК 434.332.001-03 – 5 шт. вартістю 790 грн. за 1 од. (без ПДВ) на загальну суму з ПДВ - 4740 грн. Згідно специфікації № 2 від 18.09.2013р. строк поставки складає 25 днів з моменту підписання Специфікації. Умови оплати – 100% оплати за фактом поставки протягом 30 банківських днів. 19.11.2013р. за видатковою накладною № РН-0000100 від 19.11.2013р. ТОВ «Фірма Електросервіс» поставило ПАТ «ЕМСС» товар визначений в специфікації № 2 від 18.09.2013р. на загальну суму 4740 грн. Таким чином, відповідач зобов’язаний був оплатити товар за Специфікацією № 2 до 18.12.2013р. (включно) Відповідно до Специфікації № 3 від 02.10.2013р. позивачем було взято на себе зобов’язання передати у власність відповідача наступний товар: 1) Блок резисторів Б6 М ИФРЮ 434.352.001-01 – 11 шт. вартістю 865 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 9515 грн. 2) Блок резисторів Б6 М ИФРЮ 434.352.001-02 – 11 шт. вартістю 820 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 9020 грн. 3) Блок резисторів Б6 М ИФРЮ 434.352.001-03 – 11 шт. вартістю 797 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 8767 грн. 4) Блок резисторів Б6 М ИФРЮ 434.332.004-01 – 11 шт. вартістю 865 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 9515 грн. 5) Блок резисторів Б6 М ИФРЮ 434.332.004-02 – 11 шт. вартістю 820 грн. за 1 од. на загальну суму без ПДВ - 9020 грн. Загальна вартість товару разом з ПДВ (відповідно до Специфікації № 3) складає 55 004 грн. 40 коп. Відповідно до Специфікації № 3 строк поставки складає 15 днів з моменту підписання Специфікації. Умови оплати – 100% оплати за фактом поставки протягом 35 банківських днів. 19.11.2013р. за видатковою накладною №РН-0000100 від 19.11.2013р. ТОВ «Фірма Електросервіс» поставило ПАТ «ЕМСС» товар визначений в специфікації №3 від 18.09.2013р. на загальну суму 55004 грн. 40 коп. Таким чином, відповідач зобов’язаний був оплатити товар за Специфікацією № 3 до 23.12.2013р. (включно) Фактичне отримання ПАТ «ЕМСС» товару визначеному в специфікаціях №2 та №3 здійснювалось уповноваженою особою Бороздіним Віталієм Рудольфовичем (паспорт серії ВЕ №122855, виданий 13.09.2001р. Орджонікідзевським РВ Маріупольського ГУ МВС України), який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 18.11.2013р. № 2727. Таким чином, ТОВ «Фірма ЕЛЕКТРОСЕРВІС» зобов’язання за договором №15/741 від 11.06.2013р. щодо поставки товару згідно Специфікацій № № 1,2,3 виконало в повному обсязі. В порушення вищезазначених зобов’язань за Договором поставки, ПАТ «ЕМСС» станом на 17.03.2015р. повністю не розрахувався за фактично отриманий товар визначений в специфікаціях №№1,2,3 та не перерахував в повному обсязі на поточний рахунок Позивача визначені в специфікаціях грошові кошти. Таким чином, заборгованість ПАТ «ЕМСС» перед ТОВ «Фірма ЕЛЕКТРОСЕРВІС» за договором №15/741 від 11.06.2013р. складає 108692 грн. 40 коп. (загальна вартість товару). – 35000 грн. (часткова оплата) = 73692 грн. 40 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК (яка застосовується правовідносин сторін договору в силу ч. 2 ст. 712 ЦК України) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Таким чином, з огляду на неналежне виконання ПАТ «ЕМСС» зобов’язань за договором №15/741 від 11.06.2013р., щодо оплати поставленої продукції, ТОВ «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС» вимушене звернутися до суду із даним позовом. Пунктом 12.2 Договору №15/741 від 11.06.2013р. встановлено обов’язкове досудове врегулювання спорів. У зв’язку із цим 19.12.2015р. ТОВ «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС» було направлено відповідачеві претензію на суму 73692,40 грн. в порядку ст. 5,6 ГПК України. Але протягом встановленого ст. 7 ГПК України строку, ніякої відповіді на претензію ТОВ «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС» не отримало, зобов’язання відповідачем до цього часу не виконані. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п.10.6 Договору при несвоєчасній оплаті поставленої продукції Покупець сплачує Поставщику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої в період прострочення. В зв’язку з тим, що ПАТ «ЕМСС» прострочило виконання грошового зобов’язання, то відповідач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Пеня за договором №15/741 від 11.06.2013р. складає 10 758 грн. 44 коп. Інфляційні втрати за договором №15/741 від 11.06.2013р. складають 26396 грн. 85 коп.. (двадцять шість тисяч триста дев’яносто шість грн. 85 коп.). 3% річних від простроченої суми складає 2764 грн. 78 коп. (дві тисячі сімсот шістдесят чотири грн.79 коп.). Таким чином, загальна сума грошових зобов’язань ПАТ «ЕМСС» за договором поставки з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми складає 113612 грн. 47 коп. (сто тринадцять тисяч шістсот дванадцять грн. 47 коп.). Також керуючись наказом Міністерства Юстиції України 14.12.12р. № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 18.12.2012р. за № 2105/22417, на підтвердження достовірності відомостей про юридичну та фактичну адресу відповідача надаю інформацію з Єдиного державного реєстру, яка відображена на офіційному веб-сайті технічного адміністратора Єдиного державного реєстру - державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр". Хочу звернути увагу суду на той факт, відповідно до зазначеної інформації відносно відповідача відкрито чисельну кількість виконавчих проваджень про стягнення коштів, що підтверджує той факт, що відповідач є недобросовісною стороною у господарських відносинах не тільки відносно позивача. Щодо надання доказів своєчасного направлення позовної заяви та доданих документів відповідачу повідомляю, що до позовної заяви у якості доказів відправлення позовної заяви та доданих документів відповідачу, зазначаю, що позивачем вже було надано оригінали відповідного опису поштового вкладення та поштової квитанції. Стосовно надання розрахунку інфляційних втрат з урахуванням положень інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., то повідомляю, що позивачем було надано відповідний розрахунок саме з урахуванням зазначеного листа, ВГСУ, про що прямо зазначено в самому розрахунку, а саме було проведено розрахунок за повний місяць, при цьому дати з яких починається нарахування зазначені у розрахунку для того, щоб правильно визначити місяць з якого починається розрахунок. Також з врахуванням тяжкого фінансового становища позивача, у тому числі і з вини відповідача, та відсутності коштів для направлення представника позивача у відрядження для участі у судовому засіданні по зазначеній справі, яке відбудеться 15.04.2015р. о 11.00 у господарському суді Запорізької області (м. Запоріжжя), позивач просить дану справу розглядати без участі представника позивача та постановити законне та обґрунтоване рішення по справі.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача було прийнято судом.

Позивач надав суду додаткові письмові пояснення на зустрічний позов від 12.05.2015р., де вказав наступне: на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС» поштою надійшов зустрічний позов ПАТ «ЕМСС» про визнання договору № 15/741 від 11.06.2013р. недійсним. Стосовно вказаного зустрічного позову позивач зазначає наступне. Відповідно до п.3.15 Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Уразі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої етапі 60 ГПК; при цьому не мас значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такою розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку. Таким чином, оскільки в судовому засіданні яке відбулося 15.04.2015р. відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, тобто фактично було розпочато судовий розгляд по суті, то зазначений зустрічний позов було подано з порушення припису ч. 1 ст. 60 ГПК, що є підставою для відмови у прийнятті зустрічного позову. У разі прийняття вказаного зустрічного позову до розгляду, позивач зазначає, що ТОВ «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС» вважає зазначений позов надуманим, безпідставним, направленим на штучне затягування розгляду справи та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування зустрічною позову ПАТ ЕМСС» зазначає, що в специфікаціях не зазначено дату підписання специфікацій, в зв'язку з чим, позивач вважає. що не було узгоджено строки поставки продукції, а тому зазначений договір є неукладеним, при цьому просить визнати його недійсним. Але в кожній специфікації вказано дату її підписання. Тобто сторонами було узгоджено всі суттєві умови договору, крім того, відповідач частково виконав його. Тобто відповідач штучно намагається затягнути розгляд даної справи. Крім того, позивач звертає увагу суду на той факт, що у зустрічному позові ПАТ «ЕМСС» фактично визнає первісний позов, та зазначає що він являється боржником перед ТОВ «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС», а тому обставини визнані стороною не підлягають доказуванню. В зв'язку з чим, позивач просить відмовити у задоволені зустрічного позову в повному обсязі. Крім того, позивач також просить розглядати вказаний зустрічний позов без участі представника ТОВ «ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС» .

Клопотання позивача приймається судом, оскільки воно заявлено у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає задоволенню.

Відповідач надав суду відзив на позов, де вказав наступне: у відповідності зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу. Відповідно до п.9.3 договору № 15/741 від 11.06.2013р. Покупець проводить оплату за поставлену продукцію протягом строку зазначеного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією. В порушення п.9.3 договору № 15/741 від 11.06.2013р. оригінали рахунків на оплату поставленої продукції, оригінали сертифікатів позивачем на адресу відповідача не направлялися. Даний факт підтверджується матеріалами справи, в котрих які-небудь докази направлення позивачем відповідачу таких рахунків і сертифікатів відсутні. Крім того в порушення п.5.3 договору позивач не повідомив відповідача про передбачуваній поставки товару. Даний факт також підтверджується матеріалами справи. в котрих які-небудь докази направлення позивачем на адресу відповідача відсутні. Згідно ч.1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Відповідно до ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Таким чином, не надання позивачем документів, зазначений у п.п. 5.3., 9.3 договору № 15/741 від 11.06.2013р., свідчить про ненастання терміну оплати відповідачем здійсненних за договором послуг. Крім того, відповідно до ч.4 ст.613 Цивільного кодексу України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує відсотки за час прострочення кредитора. Крім того, відповідно до п.4 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, яка подається до суду, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок стягуваних сум. Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, що позовні вимоги позивача являються безпідставними та необґрунтованими, суперечать приписам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

За клопотанням відповідача строк розгляду справи був продовжений. Розгляд справи двічі відкладався. 

28.05.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Від позивача надійшло клопотання від 27.05.2015р., в якому він просить розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Клопотання позивача приймається судом, оскільки воно заявлено у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає задоволенню. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними матеріалами в справі, відповідно до ст. 75 ГПК України. 

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20310744 від 23.03.2015 року, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” знаходиться за адресою: м. Краматорськ Донецької області, -------.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 

Ухвали суду від 24.03.2015 року про порушення провадження у справі і призначення судового засідання та від 15.04.2015 року і 18.05.2015 року про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за вказаною адресою, що підтверджується, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.

Крім того, ухвали суду від 24.03.2015р. та 15.04.2015р. були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листом № 04-16-83 від 20.01.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:  

11.06.2013 року між позивачем (постачальником по договору) та відповідачем (покупцем по договору) був укладений договір поставки № 15/741, з додатками (надалі - договір).

В п. 1.1 договору сторони визначили, що в порядку та на умовах, визначених даним договором, позивач передає у власність відповідача, а відповідач приймає та оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначений сторонами у специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов п. 2.1 договору, ціна продукції вказується у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що орієнтовна сума договору на момент укладання становить 1 000 000 грн. без ПДВ, ПДВ – 200 000 грн., разом з ПДВ – 1 200 000 грн. Загальна сума договору є величиною перемінною та складається із сум всіх специфікацій, оформлених до даного договору.

За умовами п. 5.1 договору, строки та умови постачання товару вказуються в специфікаціях.

Згідно з п. 5.2 договору датою поставки товару вважається дата його передачі відповідачу позивачем у встановленому в специфікації місці.

На виконання умов договору 11.06.2013 року між позивачем та відповідачу була підписана специфікація № 1, якою сторони погодили найменування, кількість, одиниці виміру, вартість продукції, умови та строки поставки (надалі – специфікація № 1, ар. с. 22).

Так, за умовами специфікації № 1, позивач зобов’язався поставити відповідачу товар на загальну суму 48 948 грн. протягом 25 днів з моменту підписання специфікації № 1, а відповідач здійснює 100 % попередню оплату по факту поставки протягом 30 (тридцяти) банківських днів.

На виконання погодженої сторонами специфікації № 1, позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 48 948 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000042 від 02.07.2013 року та довіреністю на отримання товару № 1561 від 02.07.2013 року.

18.09.2013 року, на виконання умов договору, між позивачем та відповідачу була підписана специфікація № 2, якою сторони погодили найменування, кількість, одиниці виміру, вартість продукції, умови та строки поставки (надалі – специфікація № 2, ар. с. 26).

Так, за умовами специфікації № 2, позивач зобов’язався поставити відповідачу товар на загальну суму 4 740 грн. протягом 25 днів з моменту підписання специфікації № 2, а відповідач здійснює 100 % попередню оплату по факту поставки протягом 30 (тридцяти) банківських днів.

На виконання погодженої сторонами специфікації № 2, позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 4 740 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000100 від 19.11.2013 року та довіреністю на отримання товару № 2727 від 19.11.2013 року.

Згодом, 24.10.2013 року, на виконання умов договору, між позивачем та відповідачу була підписана специфікація № 3, якою сторони погодили найменування, кількість, одиниці виміру, вартість продукції, умови та строки поставки (надалі – специфікація № 3, ар. с. 28).

Так, за умовами специфікації № 3, позивач зобов’язався поставити відповідачу товар на загальну суму 55 004 грн. 40 коп. протягом 15 днів з моменту підписання специфікації № 3, а відповідач здійснює 100 % попередню оплату по факту поставки протягом 35 (тридцяти п’яти) банківських днів.

На виконання погодженої сторонами специфікації № 3, позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 55 004 грн. 40 коп., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000101 від 19.11.2013 року та довіреністю на отримання товару № 2727 від 19.11.2013 року.

Згідно з п. 9.1 договору, оплата за продукцію проводиться відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в національній валюті.

За умовами п. 9.3 договору, відповідач проводить оплату за поставлену продукцію протягом строку, вказаного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунка на оплату та сертифіката якості, якщо інше не передбачене специфікацією.

Інше передбачено в специфікаціях. Як зазначалось раніше, сторонами в кожній специфікації були погоджені умови та строки оплати товару, а саме: за умовами специфікацій № 1 та № 2 - відповідач здійснює 100 % попередню оплату по факту поставки протягом 30 (тридцяти) банківських днів, а за умовами специфікації № 3 - протягом 35 (тридцяти п’яти) банківських днів.

З специфікацій вбачається, що строк оплати необхідно відраховувати від дати, коли продукція фактично була поставлена. 

При цьому, в специфікаціях не вказано, що строк оплати залежить від дня отримання оригіналів рахунка на оплату та сертифіката якості, а тому відповідач безпідставно посилається на п. п. 9.3 договору, оскільки в специфікаціях був вказаний іншій порядок оплати та інші строки оплати.

Відповідно до пункту 6.1 договору постачальник зобов’язався надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок; сертифікат якості; накладну; податкову накладну; товарно – транспортну накладну.

Позивач надав суду вказані вище документи, але доказів надання їх покупцю (відповідачу) позивач суду не надав. Але, при цьому відповідач не оспорює факт отримання від позивача , вказаних в п. 6.1 договору, документів.

Крім цього, в період здійснення поставок за вищезазначеним договором відповідач жодного разу не пред’являв позивачу будь - яких претензій щодо неналежної якості товару, його некомплектності чи відсутності будь яких документів на нього.

Відповідач не надав суду доказів не отримання вказаних документів, а також не надав суду доказів повідомлення позивача про неотримання вказаних документів.

Приписами п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р., встановлено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства України, у разі відсутності повного комплекту товаросупровідних документів, саме відповідач повинен скласти акт про їх відсутність при прийманні товару і направити його позивачу.

Відповідачем не надано жодного доказу, що підтверджує факт відсутності будь-яких товаросупровідних документів при здійснені поставки товару, в тому числі актів про відсутність документів. Будь-яких претензії щодо не надання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв.

Відповідач не довів суду, що він заявляв позивачу претензії щодо не надання йому супроводжуючих документів.

Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав умови договору належним чином, поставив відповідачу обумовлений умовами договору та специфікацій товар.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов’язання щодо своєчасності та повноти проведення оплати за поставлений товар, не виконував належним чином.

Отриманий від позивача товар був оплачений відповідачем 07.11.2013 року частково, в сумі 35 000 грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 6758 від 07.11.2013 року (ар. с. 25).

Вартість отриманого товару в сумі 73 692 грн. 40 коп. не була сплачена відповідачем.

З метою врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1 від 19.12.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку поштового відділення № 0017882 від 19.12.2014 року та опису вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля від 19.12.2014 року (ар. с. 32-36).

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару на суму 73 692 грн. 40 коп.   

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 73 692 грн. 40 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач в позовній заяві також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 758 грн. 44 коп., 3 % річних в сумі 2 764 грн. 78 коп. та інфляційні витрати в сумі 29 396 грн. 85 коп.

При цьому, позивач надав суду уточнені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних витрат, але заяву про уточнення суми пені, 3% річних та інфляційних витрат суду не надав.

За таких підстав, суд розглядає вимоги позивача, заявлені ним в позовній заяві.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв’язку з інфляційними процесами в державі.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 26 396 грн. 85 коп. та 3 % річних в сумі 2 764 грн. 78 коп., згідно наданих суду розрахунків. 

При цьому, у розрахунку від 12.05.2015р., який був наданий позивачем до додаткових письмових пояснень від 12.05.2015р. позивач вказав конкретні місяці за які він просить стягнути інфляційні витрати.

Перевіривши розрахунки позивача, надані ним до позову та до додаткових письмових пояснень від 12.05.2015р., судом встановлено, що позивачем невірно нараховані інфляційні витрати та 3% річних.

Як вже було вказано вище, з специфікацій вбачається, що строк оплати необхідно відраховувати від дати, коли продукція фактично була поставлена. 

Таким чином, продукція отримана по видатковій накладній № РН-0000042 від 02.07.2013 року, враховуючи строки оплати, передбачені специфікацією №1 – 30 банківських днів, повинна бути оплачена по 13.08.2013р. включно; продукція, отримана по видатковій накладній № РН-0000100 від 19.11.2013 року, враховуючи строки оплати, передбачені специфікацією №2 – 30 банківських днів, повинна бути оплачена по 31.12.2013р. включно; продукція, отримана по видатковій накладній № РН-0000101 від 19.11.2013 року, враховуючи строки оплати, передбачені специфікацією №3 – 35 банківських днів, повинна бути оплачена по 09.01.2014р. включно (з врахуванням святкових днів та днів переносу їх на інші дні).

За таких підстав, від суми 13 948 грн. слід нараховувати з 14.08.2013р.; від суми 4 740 грн. – з 01.01.2014р.; від суми 55 004 грн. 40 коп. – з 10.01.2014р.

Таким чином, 3 % річних слід нараховувати наступним чином: від суми 13 948 грн. слід нараховувати з 14.08.2013р. по 17.03.2015р. (як просить позивач); від суми 4 740 грн. – з 01.01.2014р. по 17.03.2015р.; від суми 55 004 грн. 40 коп. – з 10.01.2014р. по 17.03.2015р.

Інфляційні витрати слід нараховувати, з врахуванням періоду, вказаного позивачем в розрахунку від 12.05.2015р. наступним чином: від суми 13 948 грн. слід нараховувати з листопаду 2013р. по лютий 2015р.; від суми 4 740 грн. – з січня 2014р. по лютий 2015р.; від суми 55 004 грн. 40 коп. – з січня 2014р. по лютий 2015р.

Враховуючи все вищевикладене, з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 26 340 грн. 34 коп. та 3 % річних в сумі 2 790 грн. 90 коп. Але, в частині стягнення 3% річних суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 2 764 грн. 78 коп.

В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 56 грн. 51 коп. в позові слід відмовити, в зв’язку з необґрунтованим нарахуванням.

Пунктом 10.6. договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті продукції, що поставляється, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 758 грн. 44 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, наданий ним до додаткових письмових пояснень від 12.05.2015р., судом встановлено, що позивачем невірно нарахована пеня в зв’язку з наступним:

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяціввід дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За таких підстав, пеню слід нараховувати наступним чином: від суми 13 948 грн. слід нараховувати з 14.08.2013р. по 14.02.2014р.; від суми 4 740 грн. – з 01.01.2014р. по01.07.2014р.; від суми 55 004 грн. 40 коп. – з 10.01.2014р. по10.07.2014р..

Але, враховуючи періоди, вказані позивачем в розрахунку до додаткових письмових пояснень від 12.05.2015р., пеню слід нараховувати наступним чином: від суми 13 948 грн. слід нараховувати з 14.08.2013р. (ч. 6 ст. 232 ГК) по 02.03.2014р (як просить позивач); від суми 4 740 грн. – з 01.01.2014р. (ч. 6 ст. 232 ГК) по 19.06.2014р. (як просить позивач); від суми 55 004 грн. 40 коп. – з 10.01.2014р. (ч. 6 ст. 232 ГК) по 24.06.2014р. (як просить позивач).

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5 230 грн. 95 коп.

В частині стягнення пені в сумі 5 527 грн. 49 коп. слід відмовити, в зв’язку з необґрунтованим нарахуванням.

Позивач надав суду додаткові письмові пояснення на зустрічний позов, але відповідач до суду з зустрічним позовом не звертався. Крім цього, відповідач надав суду відзив на позов, але і в ньому відповідач не вказав про зустрічний позов та не вказав у відзиві, що він вважає, що договір повинен бути визнаний недійсним. Відповідно до ст. 60 ГПК України з зустрічною позовною заявою можливо звернутися до суду до початку розгляду справи господарським судом по суті. Відповідач так і не звернувся до суду до початку розгляду справи господарським судом по суті, з зустрічним позовом.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 60, 75, 82 – 85 ГПК України, суд 

 

         В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” (м. Краматорськ Донецької області, --; код ЄДРПОУ ------) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА ЕЛЕКТРОСЕРВІС” (--------, м. Харків, ------; код ЄДРПОУ ------) основний борг в сумі 73 692 грн. 40 коп., інфляційні витрати в сумі 26 340 грн. 34 коп., 3 % річних в сумі 2 764 грн. 78 коп., пеню в сумі в сумі 5 230 грн. 95 коп. та судовий збір в сумі2 159 грн. 76 коп. Надати наказ.

В частині стягнення, інфляційних витрат в сумі 56 грн. 51 коп. та в частині стягнення пені в сумі 5 527 грн. 49 коп., в позові відмовити