До уваги ТОВ „Твоя преса - Донецьк” по справі № 908/2562/15-г

 

 

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Твоя преса - Донецьк” м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ” м. Київ, про стягнення 190 282 877 грн. 92 коп. та 79 862, 43 дол. США, що еквівалентно сумі 1 861 177 грн. 88 коп., суд –

 

Позивач просить стягнути з відповідача, на підставі договору поруки № 151313Р17 від 29.11.2013р., заборгованість по кредиту, за кредитним договором № 151313К15 від 28.10.2013р., в сумі 52 206 412 грн. 73 коп., заборгованість по процентам в сумі 2 366 865 грн. 17 коп., заборгованість по комісії за управління кредитною лінією у сумі 115 664 486 грн. 73 коп., пеню за прострочення погашення кредиту у сумі 11 273 878 грн. 14 коп., пеню за прострочення погашення кредиту у сумі 77 445, 65 доларів США, пеню за прострочення сплати процентів у сумі 351 396 грн. 74 коп., пеню за прострочення сплати процентів у сумі 2 416,78 доларів США, пеню за прострочення слати комісії за управління кредитною лінією у сумі 8 419 838 грн. 41 коп.

Позивач надав суду пояснення у справі за вх. № 09-06/22620 від 19.05.2015 року, в яких вказав, зокрема, рішення судів загальної юрисдикції, що мають відношення до даної справи наразі відсутні; номер телефону ТОВ «Твоя преса - Донецьк», згідно з відомостями, які містяться в ЄДР: +380623485448, інші відомості про засоби зв'язку з ТОВ «Твоя преса - Донецьк» у АТ «Укрексімбанк» відсутні; для підтвердження заборгованості за Кредитним договором №151313К15 від 28.10.2013 по пені надавався розрахунок заборгованості (прикладений до позовної заяви); Графік надання та погашення кредиту наведено у Додатку 1 до Кредитного договору №151313К15 від 28.10.2013 (копія прикладена до позовної заяви); обсяг відповідальності ТОВ «Твоя преса - Донецьк», як поручителя, за зобов’язаннями ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ» (позичальника) за Кредитним договором №151313К15 від 28.10.2013 року не збільшувався порівняно з обсягом на який він погодився при укладенні Договору поруки №15131 ЗР 17 від 29.11.2013.

Позивачем були надані суду письмові пояснення вих. № 010-5/223 від 15.05.2015 року щодо обґрунтування підстав подання позовної заяви тільки до відповідача, наступного змісту: між позивачем (далі - Банк) та третьою особою (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір №151313К15 від 28.10.2013р. із змінами і доповненнями, внесеними додатковими договорами: №151313К15-1 від 13.01.2014р., №151313К15-2 від 21.07.2014р., №151313К15-3 від 21.07.2014р. та №151313К15-4 від 11.08.2014р. (далі - Кредитний договір). В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, зокрема, укладено договір поруки №151313Р17 від 29.11.2013р. між відповідачем (далі - Поручитель), Банком та Позичальником (далі - Договір поруки). Відповідно до умов п. 3.1. Договору поруки Поручитель взяв на себе обов’язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов’язаних з наданням та обслуговуванням кредиту (далі - Основне зобов’язання). В силу положень ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Із змісту положень п. 3.2. Договору поруки вбачається, що у випадку невиконання Позичальником Основного зобов’язання Банк має право вимагати виконання цих зобов'язань у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників. Також, відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Більш того, нормою ст. 16 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. До того ж, Пленум Вищого господарського суду України у п. п. 4.1.5. п. 4.1. своєї постанови від 24.11.2014 року № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» вказав: «У розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено». Вищезазначене вказує на правомірність вимог Банку про стягнення з Поручителя, як солідарного з Позичальником боржника за Основним зобов'язанням, заборгованості за Кредитним договором.

Позивач надав суду письмові заперечення на відзив відповідача , де вказав наступне: ТОВ «Твоя преса - Донецьк» у своєму відзиві на позовну заяву АТ «Укрексімбанк» зазначає, що внесення змін до Кредитного договору № 151313К15 від 28.10.2013р., укладеного між АТ «Укрексімбанк» (далі - Банк) та ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ» (далі - Кредитний договір) додатковими договорами № 151313К15-2 від 21.07.2014р. та № 151313К15-4 від 11.08.2014р. потягло за собою збільшення його відповідальності за Договором поруки № 151313Р17 від 29.11.2013р., укладеним між ТОВ «Твоя преса -Донецьк» (далі - Поручитель), ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ» (далі - Позичальник) та Банком (далі - Договір поруки) в частині сплати комісії за управління кредитом, на що він, як Поручитель, своєї згоди не давав. У зв'язку з зазначеним, посилаючись на положення ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо припинення поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, Поручитель наполягає на припиненні Договору поруки. Однак зазначене не відповідає дійсності. Обсяг відповідальності Поручителя за виконання зобов'язань за Кредитним договором не збільшився порівняно з обсягом відповідальності на яку він погодився при укладенні Договору поруки. Так, по-перше, ЦК України у ст. 553 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором, а тому обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 17.01.2011р. у справі № 3-62г10. Також, Пленум Вищого господарського суду України у пп. 4.1.2. п. 4.1. своєї постанови № 1 від 24.11.2014р. (далі - Постанова № 1) зазначив, що «Обсяг зобов'язань поручителя повинен бути визначений умовами договору поруки та узгоджений з умовами кредитного договору. Якщо у договорі поруки не визначено умови забезпечення зобов'язання (розмір і строк виконання зобов'язання, розмір процентів тощо), проте з умов договору можливо встановити, яке саме зобов'язання було або буде забезпечене порукою, чи в договорі поруки є посилання на договір, що регулює забезпечене зобов'язання з відповідними умовами, то у такому випадку відсутні підстави для визнання цього договору поруки недійсним». Відповідно до умов п.3.1. Договору поруки Поручитель взяв на себе обов'язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту (далі - Основне зобов'язання). В свою чергу, Позичальник, зокрема, зобов'язався за Кредитним договором своєчасно та у повному обсязі погашати Банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, інші платежі за Кредитним договором та вчиняти інші дії, а саме: погашати кредит у валюті кредиту шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, зазначений в п. 3.8. Кредитного договору в порядку та у строки, визначені положеннями пп. 3.2.2. п. 3.2., п. 3.4., п. 3.7. Кредитного договору згідно з Графіком надання та погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) та згідно з п.3.6. Кредитного договору; сплачувати у валюті кредиту проценти за користування кредитом в порядку, встановленому положеннями п. 3.5. та п. 3.7. Кредитного договору у розмірі, визначеному пп. 3.2.4. п. 3.2 Кредитного договору - 18,1% річних для заборгованості в гривні, 10,1 % річних для заборгованості у доларах США; сплачувати в порядку та розмірі, встановлені пп. 3.2.5. п. З.2., п. 3.7. та ст. 4. Кредитного договору комісії за кредитом; сплачувати у випадках та у розмірах, передбачених Кредитним договором, штрафні санкції, в тому числі пеню за прострочення платежів (за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також комісій за кредитом), що нараховується на   суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня та підлягає сплаті у національній валюті України (пп. 3.2.6. п. З.2., п. 7.2. Кредитного договору); виконувати інші зобов'язання. Тобто, зобов'язанням, забезпеченим порукою Поручителя за Договором поруки є зобов'язання на умовах, визначених Кредитним договором - обсяг зобов'язань Поручителя визначається як умовами Договору поруки, так і умовами Кредитного договору, якими визначено обсяг зобов'язань Позичальника, забезпечення виконання яких здійснює Поручитель. У пп.2.1.7 п.2.1. Договору поруки сторони визначили, що «Поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов'язань Позичальника за Кредитною угодою, в тому числі, з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного угоди, що будуть укладені в майбутньому». Вказане положення пп.2.1.7 п.2.1. Договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Крім того, Пленум Вищого господарського суду України у пп. 4.1.1. п. 4.1. Постанови № 1 зазначив: «Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому». Також, Пленум Вищого господарського суду України в абз. 5 та абз.7 пп. 4.1.6. п. 4.1. Постанови № 1 наголосив: «Господарські суди мають враховувати, що згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди. У разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України». Таким чином, при розповсюдженні згідно з Договором поруки дії поруки Поручителя на забезпечення зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі - в тому числі, з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного договору, що будуть укладені в майбутньому, обсяг відповідальності Поручителя за виконання зобов'язань за Кредитним договором не міг збільшитися порівняно з обсягом відповідальності на яку він погодився при укладенні Договору поруки, а відтак згода Поручителя на внесення змін до Кредитного договору не потребується. По-друге, внесення змін до Кредитного договору додатковими договорами № 151313К15-2 від 21.07.2014р. (далі - Договір № 2) та № 151313К15-4 від 11.08.2014р. (далі - Договір № 4) не потягло за собою у сукупності збільшення розміру комісії за управління кредитом для Позичальника. У своєму відзиві Поручитель зазначає, що до внесення змін до Кредитного договору (в абз. 7 пп.4.1.2. Кредитного договору) строк нарахування комісії за управління кредитною лінією в разі порушення пп.5.1.20.2. Кредитного договору встановлювався з 01.05.2014р. по 01.01.2015р. (тобто 7 місяців), а після внесення змін, строк нарахування продовжено до 01.08.2015р., чим збільшено розмір забезпеченого порукою зобов'язання зі сплати комісії за управління. Однак, відповідно до абз. 7 пп. 4.1.2. Кредитного договору в редакції від 28.10.2013р. «У разі невиконання/порушення Позичальником зобов'язання, визначеного пп.5.1.20.2 цього Договору розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього Договору, збільшується на 0,025 процентні пункти, починаючи з дати невиконання/порушення зазначеного зобов'язання і закінчуючи датою його виконання, але не пізніше до 01.01.2015р.». Відповідно до пп. 5.1.20.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язався «у строк до 01.05.2014 оформити в забезпечення виконання зобов'язань за Договором нежитлові приміщення, заставною вартістю 2 198 240,00 грн., згідно із переліком, визначеним у п.2 Додатку 10 до цього Договору». В той же час, при внесенні змін до абз. 7 пп. 4.1.2. Кредитного договору (змінивши кінцеву дату нарахування комісії збільшеної на 0,025% з 01.01.2015р. на 01.08.2015р.) сторони Договором № 2 внесли зміни також і до пп. 5.1.20.2. Кредитного договору в частині продовження строку оформлення в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором нежитлових приміщень заставною вартістю 1 739 240,00 грн. до 01.12.2014р. (тобто нарахування комісії збільшеної на 0,025% можливе все тих же 7 місяців, однак, з 01.12.2014р. по 01.08.2015р.). Крім того, відповідно до п. 4 Договору № 2 сторони також, зокрема, домовились, що Банк здійснює нарахування комісії за управління у період з 01.05.2014р. по 20.06.2014р. (включно) без урахування невиконання умови пп.5.3.1. (д), (є) Кредитного договору та у період з 01.05.2014р. по 30.11.2014р. (включно) без урахування стану виконання умови Позичальником умов, передбачених пп.5.1.20.2. та пп. 5.1.29 Кредитного договору. Відповідно до п. 4 Договору № 4 сторони також, зокрема, домовились, що Банк здійснює нарахування комісії за управління у період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. (включно) без урахування невиконання умови пп. 5.1.15.3. та пп.5.3.1. (д), (є) Кредитного договору. Якби не було укладено Договір № 2 та Договір № 4, то відповідно до: абз. 4 п.4.1.2. Кредитного договору при невиконанні/ порушенні Позичальником зобов'язань за Договором, визначених пп.5.3.1 (д), (є), (о) та пп. 5.1.15.3. розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього Договору, збільшився б на 0,15 процентні пункти за кожне таке порушення; абз. 5 п.4.1.2. Кредитного договору при невиконанні/порушенні Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, визначених пп. 5.1.29 Кредитного договору, розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього Договору, збільшився б на 0,15 процентні пункти, абз. 7 п.4.1.2. Кредитного договору при невиконанні/порушенні Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, визначених пп.5.1.20.2 Кредитного договору, розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього Договору, збільшився б на 0,025 процентні пункти. Таким чином, зазначає позивач, твердження Поручителя про припинення поруки є необґрунтованими, а законодавчо визначені підстави для припинення поруки за Договором поруки відсутні.

Позивач надав суду письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, де вказав наступне: Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. ТОВ «Твоя преса - Донецьк» (далі - Відповідач), посилаючись на норму ст. 79 ГПК України, а саме на її положення щодо зупинення господарським судом провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, звернулось з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до розгляду Господарським судом м. Києва справи № 910/8891/15 (далі - справа № 910/8891/15) за позовом АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 003,86 дол. США та 216 547 513 грн. 18 коп, в рамках якої був прийнятий до розгляду зустрічний позов ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ». Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Вищого господарського суду України в п. 3.16 постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» «пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин». Тобто, під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, визначених ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, положеннями ст. 4³ ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відповідно до положень ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Однак, Відповідач, заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, не лише не надав доказів на підтвердження правомірності своїх вимог щодо зупинення провадження у справі з підстав визначених в ч. 1 ст. 79 ГПК України, але й не вказав яким чином дана справа пов'язана із справою № 910/8891/15 та в чому полягає неможливість для Господарського суду м. Києва у даній справі самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. В свою чергу, матеріали даної справи містять всі документи, необхідні для встановлення обставин, що мають значення для даної справи. Крім того, ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ», як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі та в силу абз. 4 ст. 27 ГПК України користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки сторін (крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову) вправі згідно зі ст. 22 ГПК України брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Таким чином, якщо ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ» вважає припиненим договір на якому ґрунтуються вимоги АТ «Укрексімбанк» у даній справі, то воно вправі навести свої доводи у даній справі та надати відповідні докази. В той же час, зупинення провадження у даній справі лише сприятиме затягуванню вирішення справи по суті. Крім того, виходячи із змісту приписів п. 1 ч. 1 ст. 83 та ст. 43 ГПК України господарський суд оцінюючи докази з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом перевіряє законність договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги та у випадку, якщо суд дійде висновку про незаконність договору чи припинення правовідносин за договором він має право надати свої обґрунтовані висновки. Слід зазначити, що Пленум Вищого господарського суду України в п. 2.8 своєї постанови від 24.11.2014р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначив, що: «Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним». У зв'язку з зазначеним як зазначає позивач, клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі підлягає відхиленню, як необґрунтоване згідно з вимогами ГПК України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де вказав наступне: позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки договір поруки є припиненим. 29 листопада 2013 року Позивач (Кредитор) та Відповідач (Поручитель) уклали договір поруки №151313Р17 (надалі - «Договір Поруки»), за яким Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов'язання за кредитним договором №151313К15 від 28.10.2013р. (надалі - «Кредитний Договір»). Згідно інформаційній довідці від 26.05.2015р., щодо виконання умов Кредитного Договору, поточний залишок заборгованості Позичальника за кредитом, станом на 04 квітня 2015 року, на думку Банку складав 52 206 412 грн. 73 коп., що еквівалентно близько 4 % від обсягу отриманих Позичальником грошових коштів. Решта позичених коштів повернута Банку, а саме: 80 000 000,00 доларів США в якості погашення заборгованості за кредитом; 6 669 007,74 доларів США в якості сплати процентів за користування кредитом; 587 233 587,27 гривень в якості погашення заборгованості за кредитом; 110 412 697,16 гривень в якості сплати процентів за користування кредитом. 21 липня 2014 року Позичальник (ТОВ «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ») та Кредитор уклали додатковий договір № 15131ЗК15-2 до Кредитного Договору (надалі - «Додатковий Договір №2»), в якому поміж іншого зазначили наступне - «Сьомий абзац підпункту 4.1.2 статті 4 Договору викласти в новій редакції:«Уразі невиконання/порушення Позичальником зобов'язання, визначеного пп. 5.1.20.2 цього Договору розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього Договору, збільшується на 0,025 процентні пункти, починаючи з дати невиконання/порушення зазначеного зобов'язання закінчуючи датою його виконання, але не пізніше ніж до 01.08.2015р.». Таким чином, Сторони збільшили на сім місяців строк протягом якого нараховується комісія за управління у разі невиконання/порушення Позичальником зобов'язання, визначеного пп. 5.1.20.2 Кредитного договору. 11 серпня 2014 року Позичальник та Кредитор уклали додатковий договір № 151313К15-4 до Кредитного Договору (надалі - «Додатковий Договір №4»), в якому поміж іншого зазначили наступне - «Уразі невиконання/порушення Позичальником зобов'язання, визначеного пп.5.1.32 цього Договору розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього Договору, збільшується на 0,01 процентні пункти, починаючи з дати невиконання/ порушення зазначеного зобов'язання і закінчуючи датою його виконання». Відповідно до п.5 Додаткового Договору №4, Позичальник і Кредитор доповнили Кредитний Договір пунктом 5.1.32 у наступній редакції - «5.1.32 У строк до 01.12.2014р. (включно) забезпечити оформлення в заставу за Договором частки у статутному капіталі ТОВ «КИЇВ-ПРЕСС», що буде придбана ТОВ «УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА» у ЗАТ «ВД Комсомольська Правда» (Російська Федерація)». Позичальник у строк до 01.12.2014р. не забезпечив оформлення в заставу за договором частки у статутному капіталі ТОВ «КИЇВ-ПРЕСС», яку придбав ТОВ «УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА» у ЗАТ «ВД Комсомольська Правда» (Російська Федерація). Після отримання позовної заяви у цій справі, ми звернулися до Позичальника із запитом надати будь-які інші документи які стосуються зміни умов Кредитного Договору. Позичальник надав копію листа №195-01/7812 від 27.11.2014р. від Кредитора, в якому Кредитор зокрема нагадує Позичальнику про збільшений розмір комісії за управління кредитною лінією. На дату подання цього позову Позичальник не забезпечив оформлення відповідної застави. Зазначені зміни призвели до збільшення обсягу відповідальності Поручителя, а саме: 1. До внесення змін до Кредитного Договору строк нарахування комісії за управління кредитною лінією в разі порушення пп.5.1.20.2 Кредитного Договору встановлено з 01.05.2014р. по 01.01.2015р., а після внесення змін, строк нарахування продовжено до 01.08.2015р., чим збільшено розмір забезпеченого порукою основного зобов'язанні зі сплати комісії за управління. 2. До 01.12.2014р. розмір комісії за управління кредитною лінією складав 0,031% (п. 3.2.5.2 Кредитного Договору). Після 01.12.2014р. розмір комісії за управління кредитною лінією збільшено на 0,01% і становить 0,041%.Позичальник та Кредитор внесли зазначені зміни до Кредитного Договору без згоди Поручителя. Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного Кодексу України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Застосовуючи до спірних правовідносин ч.1 ст. 559 Цивільного Кодексу України зрозуміло, що зміни внесені Додатковими Договорами №2 та №4 щодо збільшення строку нарахування комісії за управління кредитною лінією до 01.08.2015р. та збільшення розміру комісії за управління кредитною лінією на 0,01% призвело до збільшення відповідальності Поручителя. Договір Поруки є припиненим, оскільки зазначені змін до Кредитного Договору внесені без згоди Поручителя і призвели до збільшення обсягу відповідальності Поручителя. Зазначену правову позицію підтримує Верховний Суд України, зокрема у постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 у справі №6-160цс13 зазначивши наступне - «Згідно із частиноюпершою статті 559 ЦК України підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін». Крім того, згідно пункту 22 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим. Враховуючи викладене, Договір Поруки є припиненим, а позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до наведеного вище, керуючись ст. 559 Цивільного кодексу України, ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить відмовити АТ «Укрексімбанк» в задоволенні позовних вимог.

Відповідач надав суду додаткові письмові пояснення №119 від 08.06.2015р., в яких вказав наступне: Відповідно до п. 2.1.7. Договору Поруки - «Поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов'язань Позичальника за Кредитною Угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної Угоди, що будуть укладені в майбутньому». Як стверджує Позивач, в т.ч. в інших стравах, в зазначеному вище пункті Договору Поруки, Відповідач погодився на будь-які зміни Кредитного Договору в майбутньому, навіть ті які змінюють (збільшують) обсяг зобов'язання (відповідальності) Відповідача. Дане твердження суперечить вимогам чинного законодавства і судовій практиці Верховного Суду України. Перш за все, відповідно до ч.3 ст. 509 Цивільного Кодексу України - «зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості». Слідуючи логіці Позивача, Договір Поруки був би дійсним, навіть після збільшення процентної ставки за Кредитним Договором в десять разів або продовження строку Кредитного Договору на десять років. Відповідач надав згоду на зміни до Кредитного Договору в майбутньому, окрім тих які призводять до збільшення обсягу відповідальності. На підтвердження цього твердження також свідчить визначення ст.1 Кредитного Договору - «Кредитна Угода це Кредитний Договір з усіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені з лімітом заборгованості еквівалентним 160 000 000 доларів США, на визначених кредитною угодою умовах, строком погашення 27 жовтня 2022р. з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитної угоди». Зазначене визначення додатково ілюструє те, що Відповідач погодився на умови Кредитного Договору, які існували на дату підписання Договору Поруки. І не надавав своєї згоди на зміну істотних умов договору: (а) ліміт заборгованості 160 000 000 доларів США, (б) строк погашення 27 жовтня 2022р., (в) нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитної Угоди. Такої ж позиції притримується Верховний Суд України, у своїй постанові від 10.10.2012р. Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила - «... за положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується». Для того щоб твердження Позивача було законним, в Договорі Поруки у л 2.1.7 треба було чітко прописати, що поручитель наперед погоджується на збільшення відповідальності поручителя якщо буде змінено основне зобов'язання в разі: підвищення розміру процентів в межах; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки, комісії тощо. Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. У ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України приписана презумпція – порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Позивач відписавши з Позичальником Додатковий Договір №2 і №4 до Кредитного Договору, збільшили обсяг відповідальності Відповідача без згоди Поручителя. Відповідно до наведеного, зазначає відповідач, Договір Поруки є припиненим та у задоволенні позову слід відмовити.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20440205 від 16.04.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Твоя преса - Донецьк” знаходиться за адресою: вул. Університетська, буд. 112, м. Донецьк, 83004.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 

Однак, листом вих. № 04-16-416 від 30.03.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвали суду від 16.04.2015 року та 19.05.2015 року відповідачу на адресу: вул. Університетська, буд. 112, м. Донецьк, 83004, про що було складено відповідні акти від 17.04.2015 року та від 19.05.2015 року.

На підставі викладеного, ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення засідання суду від 16.04.2015 року та ухвала суду про відкладення розгляду спарви від 19.05.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

За наявними у справі номерами телефонів відповідача господарському суду не вдалося передати телефонограми щодо місяця, дня та часу судового засідання, про що були складені відповідні акти від 19.05.2015 року та від 09.06.2015 року.

Будь-які інші засоби зв’язку з відповідачем у господарського суду Запорізької області відсутні.

Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.

Також, в матеріалах справи міститься інформація Інформаційно-ресурсного центру від 15.05.2015р., надана позивачем, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ” знаходиться за адресою: вул. Предславинська, буд. 39, офіс 1, м. Київ, 03150.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення засідання суду від 16.04.2015 року  та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19.05.2015 року були направлені третій особі саме на вказану адресу.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак поштове відділення повернуло до суду примірник ухвали суду від 16.04.2015 року який направлявся третій особі, з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення третьої особи про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.

Відповідач та третя особа, повідомлені про місце, день та час розгляду справи в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання повторно не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не наддали.

У судовому засіданні 09.06.2015 року від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд може ухвалою продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Клопотання позивача приймається судом та підлягає задоволенню, оскільки заявлено у відповідності до вимог ст.ст. 22 та 69 ГПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Суд попереджає сторін про закінчення вже продовженого строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 ГПК України. 

У зв’язку з викладеним, враховуючи неявку відповідача та третьої особи, не надання сторонами всіх витребуваних судом документів, а також у зв’язку з витребуванням додаткових документів, розгляд справи слід відкласти в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 69, 77, 86 ГПК України, суд –

                                                         У Х В А Л И В :

 

Продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Розгляд справи відкласти до 24.06.2015р. о 14   год.   10 хв.

Зобов’язати позивача у строк до 19.06.2015р. виконати всі дії танадати всі документи, витребувані попередніми ухвалами суду від 16.04.2015р. та від 19.058.2015р.; надати суду письмові заперечення на відзив відповідача № 111 від 27.05.2015р. та на додаткові письмові пояснення відповідача № 119 від 08.06.2015р. (текст яких викладений у даній ухвалі), по кожному запереченню відповідача – окремо; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів та документів, доданих до позову – надати для справи, оригінали надати в судове засідання – суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

 

Зобов’язати відповідача у строк до 19.06.2015р. виконати всі дії танадати всі документи, витребувані попередніми ухвалами суду від 16.04.2015р. та від 19.05.2015р. (які були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області); а також: надати суду доручення на представника (наказ, протокол зборів, доручення); документи, які засвідчують правовий статус підприємства (статут, свідоцтво про держреєстрацію, довідку з ЄДР та інш.); письмово вказати суду всі наявні засоби зв’язку з вами (номери телефонів, факсів, адресу електронної пошти, адресу для листування, у т.ч. поза межами зони АТО, за наявності можливості); всі документи та рішення судових інстанцій, які мають відношення до даного спору, у т.ч. договори, накладні, акти, рахунки на оплату та докази дати їх отримання, платіжні документи, та інш.; у випадку незгоди з розрахунком позивача - надати суду детальний та обґрунтований контррозрахунок суми позову, де вказати точні періоди (дні, місяці, роки), за які нараховані суми боргу по кредиту, сума процентів, комісії та пені, надати суду всі документи на підтвердження вашого розрахунку; документально підтвердити відсутність (наявність) заборгованості по кредитному договору в сумі 52 206  412 грн. 73 коп. – основний борг за кредитом, 2 366 865 грн. 17 коп. – заборгованості по процентам, 115 664 486 грн. 73 коп. – заборгованості по комісії за управління кредитом, 11 273 878 грн. 14 коп. – пені за прострочення сплати кредиту (в гривнях), 77 445,65 доларів США – пені за прострочення погашення кредиту (в доларах США), 351 396 грн. 74 коп. – пені за прострочення сплати процентів (в гривнях), 2 416,78 доларів США – пені за прострочення сплати процентів (в доларах США), 8 419  838 грн. 41 коп. – пені за прострочення сплати комісії; вимога про сплату заборгованості та докази дати отримання вами такої вимоги, ваша відповідь з доказами направлення (вручення) відповідачу; договір поруки № 151313Р17 від 29.11.2013 року (оригінал – суду для огляду, читаєму копію – до матеріалів справи) – у повному обсязі, з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами, у т.ч. письмова вимога та докази дати її направлення (вручення) відповідачу /п. 4.1.2 договору/, фінансова звітність /п. 4.4.3 договору/, та інші первинні документи на підтвердження виконання сторонами умов договору; всі матеріали листування з позивачем та третьою особою щодо суті спору; довідку про ваші повні банківські реквізити; письмові пояснення на позов, з урахуванням пояснень позивача, текст яких наведений в описовій частині ухвали, надати суду в електронному варіанті (на диску або дискеті), за наявності можливості; у випадку неможливості направити письмові пояснення та додані до них документи поштою – надіслати на адресу електронної пошти господарського суду Запорізької області: E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua /із зазначенням номеру справи, судді та дати слухання/; належним чином засвідчені копії витребуваних документів - у справу, оригінали надати в судове засідання – суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Зобов’язати третю особу у строк до 19.06.2015р. виконати всі дії танадати всі документи, витребувані попередніми ухвалоами від 16.04.2015р. та від 19.05.2015р. (які були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області); а також: надати суду доручення на представника (посвідчення, наказ, протокол зборів та інш.); документи, які засвідчують правовий статус (статут, свідоцтво про держреєстрацію, довідку статистики та інш.); письмові пояснення на позов, з урахуванням пояснень позивача, текст яких наведений в описовій частині ухвали, надати суду в електронному варіанті (на диску або дискеті), за наявності можливості, всі документи на підтвердження ваших доводів; всі документи та рішення судових інстанцій, які мають відношення до даного спору, у т.ч. договори, накладні, акти, рахунки на оплату та докази дати їх направлення /вручення/ відповідачу, платіжні документи, та інш.; кредитний договір № 151313К15 від 28.10.2013 року (оригінал - суду для огляду, читаєму копію – до матеріалів справи) – у повному обсязі, з усіма додатками, доповненнями, та всіма додатковими угодами, докази виконання вказаного договору, у т.ч.: платіжні доручення та /або реєстри платежів на підтвердження надання вам кредиту в гривнях та доларах США /п. 3.3.1 договору/, графік надання та погашення кредиту /п. 3.4.1 договору/, письмові повідомлення про зміну умов договору та докази отримання вами їх /п. 3.6.3 договору/, щорічна звітність /п. 5.1.11 договору/, всі первинні платіжні документи на підтвердження дати сплати вами кредитних коштів в доларах США та гривні (відповідні платіжні документи із зазначенням дати, суми та призначення платежу), всі інші первинні документи на підтвердження виконання сторонами умов договору; надати суду всі первинні документи на підтвердження надання вам позивачем кредитних коштів в сумі 80 000 000 доларів США та 639 440 000 гривень (відповідні платіжні документи, банківські виписки із зазначенням дати, суми та призначення платежу); надати суду всі первинні документи на підтвердження кожної дати сплати вами в загальній сумі 80 000 000 доларів США та на підтвердження кожної дати сплати кредиту в загальній сумі 587 233  587 грн. 27 коп. (всі платіжні документи на підтвердження дат сплати коштів, згідно наданого суду розрахунку); документально підтвердити відсутність (наявність) заборгованості по кредитному договору в сумі 52 206  412 грн. 73 коп. – основний борг за кредитом, 2 366 865 грн. 17 коп. – заборгованості по процентам, 115 664 486 грн. 73 коп. – заборгованості по комісії за управління кредитом, 11  273  878 грн. 14 коп. – пені за прострочення сплати кредиту (в гривнях), 77 445,65 доларів США – пені за прострочення погашення кредиту (в доларах США), 351  396 грн. 74 коп. – пені за прострочення сплати процентів (в гривнях), 2  416,78 доларів США – пені за прострочення сплати процентів (в доларах США), 8 419  838 грн. 41 коп. – пені за прострочення сплати комісії; вимога позивача про сплату заборгованості та докази дати отримання вами такої вимоги, ваша відповідь на вимогу позивача з доказами направлення (вручення) такої вимоги, у випадку не надання відповіді – письмово обґрунтувати причини та надати суду всі документи на підтвердження ваших доводів; договір поруки № 151313Р17 від 29.11.2013 року (оригінал – суду для огляду, читаєму копію – до матеріалів справи) – у повному обсязі, з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами, у т.ч. письмова вимога та докази дати її направлення (вручення) відповідачу /п. 4.1.2 договору/, фінансова звітність /п. 4.4.3 договору/, та інші первинні документи на підтвердження виконання сторонами умов договору; всі матеріали листування з позивачем та відповідачем щодо суті спору; належним чином засвідчені копії витребуваних документів та документів, доданих до позову - надати у справу, оригінали надати в судове засідання – суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.