До уваги ТОВ Фірми „Колбіко”, справа № 908/1382/15-г

 

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” м. Харків (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Колбіко” м. Макіївка Донецької області, про стягнення 6 070 929 грн. 17 коп., суд –

 

Позивач просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитним договором № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 5 452 948 грн. 58 коп. та прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 617 980 грн. 59 коп.

Позивач надав додаткові пояснення на позов, де вказав наступне: з метою підтвердження раніше заявлених вимог АТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Фірма «Колбіко» в сумі 6 070 929 грн. 17 коп. (шість мільйонів сімдесят тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень позивач надає додаткові пояснення відносно розміру заборгованості та методики розрахунків: 1) Випадок, коли боржник не погоджується із розрахунками заборгованості, наданими банківською установою врегульований п. 9.9. укладеного між банком та Боржником Кредитного договору № 11368111000 від 04 липня 2008 р., згідно якого: «Банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості Позичальника відповідно до вимог НБУ та умов Договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань Позичальника, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан рахунків, первинні документи (платіжні доручення Позичальника), дані балансу, надані Банком і т.д., якщо Позичальник не доведе недійсність наданих Банком документів або не надасть інших доказів виконання зобов'язань». На виконання п. 9.9. Кредитного договору, позивач наводить документи, які підтверджують заборгованість ТОВ «Фірма «Колбіко» перед АТ «УкрСиббанк». Так, видача кредиту ТОВ «Фірма «Колбіко» підтверджується наступним: Додатковою угодою № 11 від 20 листопада 2013 р. до Кредитного договору, згідно п.4. якої Боржнику був встановлений ліміт кредитування в сумі 6 024 156 грн. 38 коп.; Заявою - індивідуальною угодою ТОВ «Фірма «Колбіко» від 20.11.2013 р. про надання траншу в сумі 6 024 156 грн. 38 коп.; Меморіальним ордером № 0642291250 від 20 листопада 2013 року про видачу ТОВ «Фірма «Колбіко» кредитних коштів на поточний рахунок ТОВ «Фірма «Колбіко» № 26005038070802 відкритий в АТ «УкрСиббанк». 2) Про часткове погашення ТОВ «Фірма «Колбіко» кредиту та про сплату відсотків за користування позичковими коштами свідчить як виписка по особовому рахунку (за кредитним договором) ТОВ «Фірма «Колбіко» так і розрахунок заборгованості, наданий АТ «УкрСиббанк», в якому перелічені всі суми внесені Позичальником в погашення кредиту, і зазначені дати таких платежів. Згідно наданого розрахунку, у Боржника: прострочення по сплаті основної суми кредиту (тіла кредиту) виникло з 01.03.2014 р. коли не був дотриманий графік погашення кредиту і не сплачені кошти за лютий 2015 р.; прострочення по сплаті процентів за користування кредитом виникло з 30.04.2014 р. коли не були сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом за березень 2014 р., а починаючи з 30 травня 2014 року проценти за користування кредитом взагалі перестали сплачуватись. Сплата (а також несплата) всіх цих сум чітко слідує із розрахунку заборгованості, наданого АТ «УкрСиббанк». 3) Відносно методики розрахунку відсотків   в наданому до суду розрахунку заборгованості позивач повідомляє наступне: Згідно п. 8 Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 11 до нього від 20.11.2013 року за користування кредитом встановлюється кредитна ставка в розмірі 15,5 (п'ятнадцять цілих п'ять десятих відсотків річних), при цьому, згідно п. 1.3.4. Кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за кожен день користування кредитними коштами за методом «факт/360». Що означає фактичну кількість днів у місяці але 360 днів у році. У випадку прострочення по сплаті основної суми кредиту встановлюється підвищена процентна ставка - в розмірі 20,25 % річних. Так, для прикладу пояснимо розрахунок відсотків за листопад 2011 року (за перший місяць користування кредитом до моменту здійснення першого погашення кредиту згідно графіку), так: згідно графіку погашення заборгованості, Боржник повинен був сплатити частину кредиту до 29.11.2013р., і після цієї дати заборгованість за кредитом повинна була становити 5 638 473 грн. 98 коп. таким чином до 29.11.2013 р. відсотки за користування кредитом нараховувались на суму 6 024 156 грн. 38 коп., а після цієї дати вже на залишок заборгованості в сумі 5 638 473 грн. 98 коп. Оскільки ставка за користування кредитом встановлена у відсотках річних, це означає, що за рік Боржник повинен сплатити 15,5 відсотків від суми грошових коштів, яка фактично є у його користуванні. Отже сума сплачених відсотків до першого погашення кредиту згідно графіку (до 29 листопада 2013р). складає: (6 024 156 грн. 38 коп. * 15,5/100/360)*9 = 23 343 грн. 61 коп., сплата цієї суми чітко слідує із наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором. Отже всі ствердження відповідача про недоведеність банком заборгованості є безпідставними.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 14/04-3 від 02.04.2015р., в якому вказав наступне: як вбачається з матеріалів справи, а саме - зі складеної позивачем довідки-розрахунку заборгованості, станом на 22.12.2014 року заборгованість за кредитом складає 5 452 948 грн. 58 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом складає 617 980 грн. 59 коп., загалом - 6 070 929 грн. 17 коп. та саме у цьому розмірі вона заявлена до стягнення в межах справи № 908/1382/15-г. Проте, за результатами ознайомлення з матеріалами зазначеної справи, відповідачем встановлена відсутність належних та допустимих доказів наявності заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії № 11357831000 від 10.06.2008 року у заявлених до стягнення сумах. Враховуючи норми ст. 33 ГПК України, тягар доведення наявності заборгованості у заявлених до стягнення сумах покладається саме на позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, виходячи зі змісту ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», належними доказами наявності кредитної та відсоткової заборгованості є документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України). Проте, відповідні документи, які є належними та допустимими в розумінні процесуального закону доказами наявності спірної заборгованості позивачем не надано, що свідчить про недоведеність та безпідставність заявлених в межах справи № 908/1382/15-г вимог. Отже, відповідач вказує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 070 929 грн. 17 коп. не доведені належним чином, а тому є необґрунтованими, а відтак - не підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладені обставини та керуючись приписами чинного законодавства, відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач надавав суду клопотання № 14/04-2 від 02.04.2015р., в якому просив суд витребувати у позивача: 1) розгорнутий розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 617 980 грн. 59 коп., зроблений у відповідності до умов кредитного договору про надання кредитної лінії № 11357831000 від 10.06.2008 року, із зазначенням початкової та кінцевої дати нарахування заборгованості, бази нарахування, відсоткової ставки та суми заборгованості, що підлягає сплаті у конкретній період, та залишилась не сплаченою, або сплачена – із зазначенням суми і дати платежу; 2) документи первинного бухгалтерського обліку (виписка з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які підтверджуються заявлену до стягнення суму заборгованості за кредитом та відсотками загальною сумою 6 070 929 грн. 17 коп.; 3) відкласти розгляд справи; 4) надати можливість ознайомитись з матеріалами справи № 908/1382/15-г та зняти копії.

Клопотання відповідача було прийнято судом, суд зобов’язав позивача надати вказані документи, позивач надав суду витребувані документи.

08.04.2015 року до канцелярії господарського суду Запорізької області за вх. № 2663/09-05 надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонм'ясо”вих. № 146 від 01.04.2015 року, в якій третя особа просить суд визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” права стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії № 11357831000 від 10.06.2008 року в сумі 6 070 929 грн. 17 коп.

Ухвалою від 09.04.2015р. господарський суд Запорізької області вказану позовну заяву повернув на адресу ТОВ “Укрдонм’ясо”, з причин вказаних в ухвалі.

ТОВ “Укрдонм’ясо” оскаржив ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р., але Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2015р. повернув ТОВ “Укрдонм’ясо” апеляційну скаргу.

22.06.2015р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду у даній справі до розгляду скарги ТОВ “Укрдонм’ясо” на ухвалу господарського суду від 10.04.2015р.

Клопотання відповідача про зупинення розгляду у даній справі до розгляду скарги ТОВ “Укрдонм’ясо” на ухвалу господарського суду від 10.04.2015р. задоволенню не підлягає в зв’язку з наступним:

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею справи, що розглядається іншим судом.

Відповідач не довів суду, що дану справу не можливо розглянути до вирішення пов’язаної з нею справи, а також відповідач не довів суду факт існування будь – якої іншої справи на розгляді в суді, до вирішення якої не можливо розглянути дану справу.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу до розгляду іншим судом скарги ТОВ “Укрдонм’ясо” на ухвалу господарського суду від 10.04.2015р. Більш того, ухвали суду Запорізької області від 10.04.2015р. по даній справі не існує взагалі. Фактично існує ухвала господарського суду від 09.04.2015р. 

Крім цього, відповідач не довів суду факт подання скарги ТОВ “Укрдонм’ясо” на ухвалу господарського суду від 10.04.2015р. та прийняття її Донецьким апеляційним господарським судом до розгляду.

ТОВ “Укрдонм’ясо” не являється стороною по даній справі.

Також суд зазначає, що подача відповідачем вказаного клопотання про зупинення розгляду справи - це намагання відповідача затягнути розгляд цієї справи.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20201612 від 03.03.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Колбіко” знаходиться за адресою: ------------- м. Макіївка Донецької області, -----------.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак, листами вих. № 04-16-83 від 20.01.2015р. та № 04-16-416 від 30.03.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Макіївка.

З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвали суду від 04.03.2015 року, 30.03.2015р., 15.04.2015р та 10.06.2015р. щодо призначення судових засідань відповідачу на адресу: -----------, м. Макіївка Донецької області, ---------, про що складені відповідні акти від 04.03.2015 року, від 30.03.2015 року, 16.04.2015 року та 11.06.2015 року.

На підставі викладеного, ухвали суду від 04.03.2015р., 30.03.2015р., 15.04.2015р. та 10.06.2015р. були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:  

10.06.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 11357831000 з додатками та додатковими угодами (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору позивач зобов’язався надавати відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 400 000 доларів США у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 6 788 600 грн. за курсом Національного банку України на день укладання договору.

Сторонами не однократно укладались додаткові угоди до договору щодо зміни кінцевого терміну повернення кредиту, забезпечення кредиту та інш.

07.11.2011 року позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 10 до договору (надалі – додаткова угода), якою було змінено ряд пунктів договору.

Відповідно до умов п. 1.2.2 договору, в редакції додаткової угоди № 10, відповідач у будь-якому випадку зобов’язується повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 31 серпня 2012 року, згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Відповідач зобов’язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739311357831 в АТ „УкрСиббанк”. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами п. 4.1 договору, відповідач взяв на себе зобов’язання використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Відповідно до умов п. 1.3.5 договору, відповідач зобов’язався сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця , наступного за тим, за який були нараховані позивачем такі проценти. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

20.11.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода № 11 до договору (надалі – додаткова угода № 11).

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 11, сторони домовились, що відповідач зобов’язаний повернути транш в національній валюті в термін, встановлений графіком зниження ліміту кредитної лінії (додаток № 1 до додаткової угоди № 11), але у будь-якому випадку не пізніше 30 вересня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов договору.

20.11.2013 року сторонами було погоджено графік зниження ліміту кредитної лінії (додаток № 1 до додаткової угоди № 11, ар. с. 45, т. 1).

Згідно п. 8 додаткової угоди № 11 з 20.11.2013 року за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15,5 % річних за траншами, отриманими в українській гривні, якщо після підписання цієї додаткової угоди до договору не буде встановлена інша процентна ставка згідно умов договору.

Відповідно до п. 9 додаткової угоди № 11, за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін, з 30.11.2013 року встановлюється процентна ставка в розмірі 20,25 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача за договором. Нарахування процентної ставки на прострочену суму основного боргу у розмірі, зазначеному у цьому пункті, починається з дати виникнення прострочення, а саме: з наступного дня після дати несплати або не повної сплати платежу, встановленого у договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за зазначеною процентною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обставини справи свідчать, що позивач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором виконав належним чином, надав відповідачу, на підставі його заяв (а. с. 133, т. 1) кредитні кошти, згідно умов договору, що підтверджується меморіальним ордером № 0642291250 від 20.11.2013р. (а с. 74, т.1), виписками за кредитним договором (а с. 140- 186, т.1) та довідкою – розрахунком (а. с. 10-12, т.1) . 

Відповідач взяті на себе зобов’язання зі своєчасного та повного повернення кредитних коштів не виконав належним чином, що підтверджується виписками за кредитним договором (а с. 140- 186, т.1) та довідкою – розрахунком (а. с. 10-12, т.1) .   

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати кредиту в сумі 5 452 948 грн. 58 коп. та зі сплати процентів в сумі 617 980 грн. 59 коп.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення заборгованості по кредитному договору №33-15/9921 від 04.04.2014р. Докази направлення вимоги знаходяться в матеріалах справи.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги на підставі вищевикладеного.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85, ст. 121 ГПК України, суд –

 

         В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Колбіко” (---------- м. Макіївка Донецької області, --------; код ЄДРПОУ --------) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (місцезнаходження: --------- м. Харків, ------; поштова адреса: --------, м. Київ, --------; код ЄДРПОУ ------) заборгованість по кредиту в сумі 5 452 948 (п’ять мільйонів чотириста п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сорок вісім) грн. 58 коп., проценти за користування кредитом в сумі 617 980 (шістсот сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 59 коп. та судовий збір в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. Надати наказ.