До уваги : ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком”, м. Маріуполь Донецької області , ТОВ “Торг-Строй Компанія”, м. Донецьк та ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ по справі №908/2274/15-г

 

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Строй Компанія”, м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Строй Компанія”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, м. Маріуполь Донецької області

про відшкодування збитків,

 

Без виклику представників сторін

 

19.06.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “Торг-Строй Компанія” до ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” про відшкодування збитків в сумі 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові   витрати   складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Законом України “Про судовий збір” визначено правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно зі статтею 1 вказаного Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат. За статтею 2 вказаного Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати” (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 гривень.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Як свідчать матеріали зустрічної позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру – стягнення 12000,00 грн. збитків. Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 1827,00грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Однак, як встановлено судом, до матеріалів зустрічної позовної заяви позивачем за зустрічним позовом взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Не надавши доказів сплати судового збору, позивач за зустрічним позовом просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту прийняття рішення.

За змістом ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.2013 р. єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В даному випадку, позивачем за зустрічним позовом не наведено обставин які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для надання відстрочки сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття рішення.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не дотримано вимоги Закону України “Про судовий збір” щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі і до суду не надано доказів сплати судового збору, що згідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення зустрічної позовної заяви ТОВ “Торг-Строй Компанія” до ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” про відшкодування збитків в сумі 12000,00 грн., без розгляду.

Господарський суд при цьому роз’яснює, що ТОВ “Торг-Строй Компанія” не позбавлено можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку (з додержанням правил територіальної підсудності, передбаченої ст. 17 ГПК України – з огляду на місцезнаходження відповідача за зустрічним позовом).

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Строй Компанія” м. Донецьк повернути без розгляду.

 

Додаток: матеріали зустрічної позовної заяви на 3 аркушах.