№ провадження справи 6/70/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя Справа № 908/2251/15-г
18.06.2015р.
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПРИВАТБАНК” (-------, м. Дніпропетровськ, ------; адреса для листування: ------- м. Дніпропетровськ, ------; адреса представника: -------м. Запоріжжя, -----)
До Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „ВОСХОД” (------ м. Вугледар Донецької області, -------)
Про стягнення 24 054 грн. 13 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: Суберляк Д.В. – дов. №4007-О від 31.10.2012р.
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПРИВАТБАНК” м. Дніпропетровськ (м. Запоріжжя) до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „ВОСХОД” м. Вугледар Донецької області, про стягнення 24 054 грн. 13 коп., суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на підставі підписано останнім 25.09.2013 року заявки про відкриття поточного рахунку, що приєднується до „Умов та правил надання банківських послуг” та тарифів банку, разом з якими складає договір банківського обслуговування б/н від 25.03.2014 року, заборгованість за кредитом в сумі 14 990 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6 552 грн. 29 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 2 511 грн. 84 коп.
Позивач надав суду заяву від 28.04.2015 року, в якій просить суд врахувати, що у позовній заяві по справі позивач помилково посилається на п. 1.1.1.91 Умов та правил надання банківських послуг, та просить вважати вірним посилання на п. 1.1.1.93 цих умов.
Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Позивач надав суду письмові пояснення від 28.04.2015р., в яких вказав наступне: загальна заборгованість за послугою “Гарантований платіж” склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунках і станом на 26.01.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 054 грн. 13 коп. і складається з наступного: 14 990 грн. – заборгованість за кредитом, нарахована за період з 04.04.2014 року по 06.05.2014 року, згідно виписки по рахунку № 26009051705690; 6 552 грн. 29 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахована за період з 15.04.2014 року по 26.01.2015 року (що становить 286 календарних дня), згідно виписки по рахункам № 20683051850785, 20697051862220; 2 511 грн. 84 коп. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, нарахована за період з 17.11.2014 року по 26.01.2015 року (що становить 193 календарних дня), згідно виписки № 80911051860238, та складається з пені нарахованої на заборгованість по тілу кредиту в сумі 1 971 грн. 52 коп. та з пені нарахованої на заборгованість по відсоткам в сумі 540 грн. 32 коп.
Позивач надав суду заяву, в якій вказав, що в позовній заяві (стор. 3 абз. 3) мається посилання на п. 3.2.2.7.5 „Умов та правил надання банківських послуг”, які є помилковими, вірним просить вважати посилання на п. 3.30.7.2 „Умов та правил надання банківських послуг”.
Заява позивача була прийнята судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.
Від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшли пояснення по справі, в яких вказано наступне: Пупиніна Раїса Петрівна, голова правління ОСББ «Восход», вступила на цю посаду з 01.09.2014 р., згідно наказу № 1-К. Колишній голова правління дому Кирюшин Сергій Олексійович, без відома правління дому, узяв кредит на суму 14 990 грн. Ніяких документів на використання цієї суми, а також акту виконаних робіт по дому - колишній голова не надав. Правлінням дому на загальному зборі вирішило провести ревізійну перевірку фінансової діяльності ОСББ «Восход», після чого Кирюшин С.О. зник і по теперішній час знаходиться за межами України. Після цього правлінням дому було вирішено обрати нового голову правління. Вся документація по діяльності ОСББ «Восход» знаходилась в неналежному стані, була знищена вся інформація з комп’ютера і тому про суму кредитної заборгованості перед КБ «Приватбанком» дізналися від представників банку. Неодноразово в усній формі правління зверталось до представників банку з проханням зупинити нарахування відсотків по кредиту, але останнім було відмовлено. Також мешканці дому звернулися в міліцію з заявою про притягнені до кримінальної відповідальності колишнього голови ОСББ «Восход» Кирюшина С.О. На сьогоднішній день Вугледарським МВ ГУМВС України в Донецькій області відкрито дві справи стосовно колишнього голови правління: по ст. 191 ч. 1 КК України за зловживання службовим становищем, навмисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, він зняв з рахунків ОСББ грошові кошти, неправомірно заволодівши ними, після чого зник в невідомому напрямку, та ст. 191 ч. 3 КК України, перебуваючи на посаді голови ОСББ «Восход», зловживаючи службовим становищем, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів не правомірно заволодів грошовими коштами ОСББ на суму 60 000 грн. ОСББ «Восход» являється не прибутковою організацією і існує за рахунок внесків мешканців дому. Відповідач просить суд війти в становище організації та не виносити ніяких рішень по цій справі поки не закінчиться слідство по вище вказаним статтям. Також, відповідач просить зобов'язати позивача зупинити нарахування відсотків по кредиту. Що стосується неявки на засідання суду 28.04.2015 р., то відповідач повідомляє, що ніяких повідомлень до нього не надходило.
Від відповідача поступило клопотання №10 від 15.06.2015р., в якому відповідач просить суд направити на його адресу копії всіх матеріалів справи, зокрема6 позовну заяву разом з додатками, та не проводить судові засідання без участі представника відповідача.
17.06.2015р. від відповідача надійшли електронний лист та клопотання, в яких відповідач вказує, що не має можливості з’явитися в судове засідання 18.06.2015р., в зв’язку зі складністю пересування через проведення АТО в його регіоні. Також, відповідач просить припинити судове засідання до рішення кримінального провадження відносно колишнього голови ОСББ «Восход» Кірюшина С.О. Також, відповідач просить суд направити на його адресу копії всіх матеріалів справи, зокрема, позовну заяву разом з додатками, та не проводить судові засідання без участі представника відповідача.
Клопотання відповідача приймаються судом, але задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Господарський процесуальний кодекс України не покладає на господарський суд обов’язку направлення копії всіх матеріалів господарської справи, зокрема, копії позовної заяви та доданих до неї документів сторонам по справі. Крім цього, позивачем було надано суду до позовної заяви докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. В матеріалах справи № 908/2251/15-г знаходиться оригінал опису вкладення у цінний лист від 31.03.2015р., копія фіскального чеку поштового відділення № 7519 від 31.03.2015р. та копія списку згрупованих поштових відправлень № 1341 від 31.03.2015р., що підтверджують факт направлення відповідачу 31.03.2015 року копії позовної заяви і доданих до неї документів. Також слід вказати, що відповідач не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи та зняти копії.
Крім цього, позивач повторно направив відповідачу копію позову та доданих до неї документів, що підтверджується Описом вкладення у цінний лист та фіскальним поштовим чеком від 11.06.2015р.
У відповідача було достатньо часу для явки в судове засідання, для ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій та для надання суду витребуваних документів, але відповідач за весь час розгляду справи жодного разу не з’явився ні в судове засідання, ні для ознайомлення з матеріалами справи, а лише подає клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає, що відповідача навмисно затягує розгляд справи. Інші сторони по іншім справам з’являються до суду, в тому числі зі всієї Донецької області і з м. Вугледар.
Ухвалою від 09.06.2015р. суд попередив сторін про закінчення вже продовженого строку розгляду справи, але не зважаючи на це відповідач продовжує просити суд не розглядати справу без участи його представника.
Клопотання відповідача про припинення розгляду справи задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Стаття 80 ГПК України містить вичерпаний перелік підстав для припинення провадження по справі. Вказана стаття не передбачає припинення провадження по справі до рішення кримінального провадження.
Крім цього, слід вказати, що відповідач не надав належних доказів відкриття кримінального провадження відносно Кірюшина С.О., не надав доказів того, що гроші, які зняв Кірюшин С.О. з рахунків ОСББ являються саме тими грошима, які просить стягнути позивач з відповідача по цій справі. Також відповідач не надав суду доказів того, що Кірюшин С.О. дійсно колись був головою ОСББ «Восход». Більш того, спірний договір був укладений не з Кірюшиним С.О., а з ОСББ «Восход» і грошові кошти надавались не Кірюшину С.О., а ОСББ «Восход» , і цей позов заявлений не до Кірюшина С.О., а до ОСББ «Восход».
За таких підстав, доводи відповідача, викладені ним в клопотаннях, поясненнях та і листі, не обґрунтовані.
За клопотанням позивача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів. Розгляд справи тричі відкладався.
18.06.2015р. розгляд справи продовжено та прийнято рішення.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20384222 від 03.04.2015 року, відповідно до якого Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „ВОСХОД” знаходиться за адресою: --------м. Вугледар Донецької області, -------.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.04.2015 року, та про відкладення розгляду справи від 28.04.2015 року, 18.05.2015 року, 09.06.2015 року направлялась відповідачу на зазначену адресу, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, копії яких залучені до матеріалів справи.
Однак, поштове відділення повернуло до суду примірник ухвали від 06.04.2015 року про порушення провадження у справі, який направлявся відповідачу з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Примірник ухвал суду про відкладення розгляду справи від 28.04.2015р., 18.05.2015р. та 09.06.2015р., які направлялись відповідачу, не були повернуті до суду поштовим відділенням на день розгляду справи.
Крім того, ухвала суду про порушення провадження у справі від 06.04.2015 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 28.04.2015 року, 18.05.2015 року та 09.06.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листом № 04-16-416 від 30.03.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей.
За наявними у справі номерами телефонів відповідача господарському суду не вдалося передати телефонограми щодо місяця, дня та часу судового засідання, про що були складені відповідні акт від 28.04.2015 року, 18.05.2015р. та від 09.06.2015р.
Однак, про призначення судового засідання на 18.06.2015 року о 10 годині 00 хвилин відповідачу був повідомлений відповідною телефонограмою, про що свідчить витяг з журналу реєстрації телефонограм та факсограм за № 02-17/123 від 12.06.2015 року.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Про те, що відповідач був обізнаний про наявність в провадженні господарського суду Запорізької області даної справи свідчать надані відповідачем пояснення за вх. № 09-06/22212, пояснення за вх. № 09-06/233383, клопотання вих. № 9 від 09.06.2015р., лист вих. № 10 від 15.06.2015р., лист за вх. № 09-06/27257 від 17.06.2015р. та лист за вх. № 09-06/27256 від 17.06.2015р.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засіданнячотири разине з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
25.03.2014 р. відповідач (клієнт за договором) звернувся до позивача (банк за договором) із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
На підставі даної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26009051705690 у національній валюті.
Згідно цієї заяви, підписавши її відповідач виразив свою згоду із Умовами та правилами надання банківських послуг (далі – Умови) та Тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (надалі - договір).
Крім того, підписавши дану заяву відповідач приєднався та зобов’язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі – Умови) та Тарифах банку, договорі банківського обслуговування в цілому.
Також, згідно підписаної заявки відносини між позивачем та відповідачем можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів та додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією /погодження щодо банківського обслуговування з відповідачем через web-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет -/SMS-ресурс, вказаний позивачем).
Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі – Умови) та Тарифами банку.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання клієнта до “Умов та правилами надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперової чи електронної інформації, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом “першого” підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За своєю правовою природою правовідносини сторін фактично є договором банківського рахунка.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов’язки сторін, пов’язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
У п. 3.1.1.73 Умов визначено, що послугу "Гарантований платіж" позивач надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (надалі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надасться банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами
Згідно з п. 3.1.1.74 Умов, обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подасться заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.
Відповідно до умов п. 3.1.1.75 Умов, після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Internet Banking Приват – 24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.93. Умов), банк розглядає її на предмет надання або відмови у паданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника.
Розділом 3.2.2 Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".
Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання платежу, вказаного в заявці. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за падання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеною у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості… У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стік: простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.
Після укладання договору відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався позивачем для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.
Відповідачем в заявках на договірне списання коштів зазначались всі, передбачені п. 3.1.1.74 Умов, реквізити, що підтверджується виписками по рахунках та довідкою про перелік здійснених платежів.
Згідно до статті 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Свої зобов'язання позивач за договором виконав належним чином, своєчасно проводив гарантовані платежі, ініційовані клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Відповідача.
Матеріали справи свідчать, що прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилася 06.05.2014 року і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідач порушив умови договору.
Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.
Претензією вих. № 40325DOU0S06Q від 06.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором.
Претензія була надіслана відповідачу поштою, що підтверджується фіскальним чеком поштового відділення № 5486 від 19.01.2015р., списком згрупованих поштових відправлень № 125 від 19.01.2015 року та описом вкладення до поштового відправлення з відбитком календарного штемпеля за 19.01.2015 року, копії яких залучено до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 26.01.2015р., у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язання за договором, утворилась заборгованість по кредиту в сумі 14 990 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6 552 грн. 29 коп.
Згідно 3.30.7.2 Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суду не було надано доказів сплати відповідачем заборгованості по кредиту в сумі 14 990 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6 552 грн. 29 коп.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 14 990 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6 552 грн. 29 коп., заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 2 511 грн. 84 коп., згідно надано суду розрахунку.
Відповідно до п. 3.2.2.10.1 Умов, у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов’язань з уплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3. даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. даного договору, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6. даного договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу…
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
У даному випадку сторонами було погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій.
Так, згідно з п. 3.2.10.7 Умов, термін позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за даним договором, встановлюються сторонами тривалість 15 (п’ятнадцять) років.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2 511 грн. 84 коп. за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.
Заперечення відповідача не приймаються судом на підставі викладеного, а також у зв’язку із наступним:
Діюче законодавство не надає суду права зобов’язувати банк зупиняти нарахування відсотків по кредиту.
Відповідач не надав суду належних доказів відкриття кримінального провадження відносно Кірюшина С.О., не надав доказів того, що грошові кошти, які зняв Кірюшин С.О. з рахунків ОСББ, являються саме тими грошима, які просить стягнути позивач з відповідача по цій справі, та не надав суду доказів того, що Кірюшин С.О. дійсно зняв з рахунків ОСББ грошові кошти. Також відповідач не надав суду доказів того, що Кірюшина С.О. дійсно колись був головою ОСББ «Восход». Більш того, спірний договір був укладений не з Кірюшиним С.О., а з ОСББ «Восход», і грошові кошти надавались не Кірюшину С.О., а ОСББ «Восход» , і цей позов заявлений не до Кірюшина С.О., а до ОСББ «Восход», і саме ОСББ «Восход» повинен нести відповідальність за не повернення кредиту .
При цьому, відповідач не позбавлений права звернутися до з позовом Кірюшина С.О про стягнення з нього грошових коштів.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „ВОСХОД” (------ м. Вугледар Донецької області, -----; код ЄДРПОУ -----) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПРИВАТБАНК” (-------- м. Дніпропетровськ, ------; адреса для листування: ----------- м. Дніпропетровськ, -----; код ЄДРПОУ ---------) заборгованість по кредиту в сумі 14 990 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6 552 (шість тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 29 коп., пеню в сумі 2 511 (дві тисячі п’ятсот одинадцять) грн. 84 коп. та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Надати наказ.
Повне рішення складено: 18.06.2015р.
Суддя Л.С. Місюра
_03_03.png)
