До уваги ПАТ „Торговий дім Азовзагальмаш” м. Маріуполь Донецької області, ТОВ „Азовелектросталь” м. Маріуполь Донецької області, справа № 5006/29/75/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області

                                                                                               Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

м. Запоріжжя Справа № 5006/29/75/2012
01.07.2015р.

За позовом Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” (------------Лозова смт. Панютине Харківської області, -----------)

До Приватного акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш” (---------- м. Маріуполь Донецької області, ---------)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Металургтранс” (-------- м. Дніпропетровськ, ------; код ЄДРПОУ -------)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовелектросталь” (--------- м. Маріуполь Донецької області, --------; код ЄДРПОУ ----------)

Про стягнення збитків в сумі 73 629 грн. 89 коп. та штрафу в сумі 6 251 грн. 04 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Дежечко О.Ю. – дов. №1/3092 від 13.05.2015р., Ільченко Н.І. - дов. № 1/3193 від 18.05.2015р.

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: не з’явився

Від третьої особи: не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” м. Лозова смт. Панютине Харківської області, до Приватного акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш” м. Маріуполь Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургтранс” м. Дніпропетровськ, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовелектросталь” м. Маріуполь Донецької області, про стягнення збитків в сумі 73 629 грн. 89 коп. та штрафу в сумі 6 251 грн. 04 коп., суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача, в порядку регресу, збитки за поставку неякісного товару в сумі 73 629 грн. 89 коп. по договору поставки № 678 П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008 року, а також штраф за поставку неякісного товару в сумі 6 251 грн. 04 коп.
В матеріалах справи знаходяться завірені копії пояснень позивача щодо суми позову № 1/9548 від 20.11.2012р., пояснення позивача на письмовій запит б/н від 08.04.2013р., пояснення позивача № 1/2648 від 07.04.2014р. та пояснення першої третьої особи № 9023 від 08.11.2011р. та № 1/2863 від 05.04.2013р.
Також, в матеріалах справи знаходяться пояснення та відзив відповідача, в яких відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу у позові з підстав, викладених в поясненнях та відзиві.
Від позивача надійшли письмові пояснення у справі вих. № 1/3208 від 18.05.2015 року, в яких зазначено наступне: 06.11.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю, згідно умов якого позивач зобов’язався виготовити та передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору напіввагони мод. 12-9745 у кількості 100 одиниць виробництва позивача. Термін дії договору до 31.12.2009 року. 07.11.2008 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору, згідно якої покупець (ЗАТ “Торговий дім Азовзагальмаш”) зобов’язався поставити постачальнику (ДП “Укрспецвагон”) в якості оплати за продукцію сталеве литво, а саме: раму бокову (кресл. № 100.00.020-4СБ) та балку надресорну (кресл. 100.00.010-4СБ). На підставі вищезазначеного договору та додаткової угоди відповідач поставив, а позивач отримав рами бокові в кількості 210 штук та балку надресорну в кількості 105 штук, що підтверджується видатковою накладною № РН-000001 від 08.01.2009р. Вищевказані деталі використані для виготовлення вагонів. 28.09.2010 року на станції Акжайик-7 вагоноремонтним депо АТ “НК “Казахстан Темір Жоли” було виконано ремонт вагону № 55139687 (завод виробник ДП “Укрспецвагон) по заміні двох неремонтнопридатних бокових рам № 48730 та № 51244, які поставлені позивачу від відповідача. Власником вагону № 55139687 є Товариство з обмеженою відповідальністю “Металургтранс” (скорочена назва ТОВ “Металургтранс”). Заміну вказаних литих деталей підтверджено дефектною відомістю (форма ВУ-22) та актом від 04.14.2010 р. Згідно акту-рекламації № 159 від 04.10.2010 року причиною браку є неякісне заводське литво - неякісне виготовлення литих деталей візка, а саме: бокових рам № 48730, № 51244 клеймо 1291, рік випуску 2008. Характери дефектів - це раковини ливарного виробництва. Тобто, відповідач здійснив поставку неякісної продукції. На підставі Договору № 99-1к/09 від 18.12.2009р. та Контракту №63у/09 від 09.07.2009р. ТОВ “Металургтранс” здійснило ремонт даного вагону через ТОВ “RTA-Invetstment” та зазнало збитків на суму 73 629 грн. 89 коп. Згідно акту-рекламації № 159 від 04.10.2010 року висновком комісії про виникнення дефекту бокових рам № 49159 визнано винним підприємство - виробник ЗАТ “АзовЕлектроСталь”. ТОВ “Металургтранс” звернулося до позивача, як до виробника вагону № 55139687 з позовом про відшкодування завданих їм збитків. Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. по справі № 5023/8006/11, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012р., задоволено позов ТОВ “Металургтранс” та стягнуто з позивача 73 629 грн. 89 коп. - суму понесених витрат, пов’язаних з організацією проведення ремонту вагону. Ця сума була сплачена позивачем на користь ТОВ “Металургтранс” платіжним дорученням № 4321 від 25.05.2012 року. Вищевказаний вагон збудований позивачем 19.01.2009 року (технічний паспорт вагона форми ВУ - 4М). На нього були встановлені бокові рами № 48730 та № 51244 клеймо 1291 рік випуску 2008, всі деталі виробництва ЗАТ “АзовЕлектроСталь”. Ці бокові рами позивач придбав у відповідача згідно договору поставки № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008 року і додаткової угоди до нього №1 від 07.11.2008р. за накладною № РН-0000001 від 08.01.2009 року та сертифікату якості № 779/115-08 від 25.12.2008 року (№ 51244) і сертифікату якості № 30/115-09 від 08.01.2009 року (№48730). На бокову раму, згідно розділу № 9 ОСТ 32.183-2001, який зазначений в сертифікаті якості, встановлений гарантійний строк експлуатації 5 років. Гарантійний термін відраховується з дати відвантаження рам із заводу-виготовлювача. Забраковані рами 2008 року випуску (згідно акту-рекламації № 159 від 04.10.2010 р.), вагон № 55139687 був введений в експлуатацію 27.03.2009 року, ці рами були відвантажені заводом-виробником у період з 2008 по 2009 роки, відповідно гарантійний термін експлуатації рам діє до 2014 року. Згідно ескізу до акту рекламації форми ВУ-410358831 № 159 від 04.10.2010 року, який був складений у вагонному депо ТОО “Акжайик-7” за участю представників ТОО “Ак-Жайик-7”, ТОВ “RTA-Invetstment”, представника заводу-виробника ЗАТ “АзовЕлектроСталь” - інженера по якості та роботі зі споживачами, дефекти були виявлені “...при проведений визуального осмотра и неразрушающего контроля ферозондовим методом бокових рам...”, тобто, огляд вагону на предмет виявлення дефектів проводився візуальним методом з використанням неруйнуючого контролю ферозондовим методом бокових рам, оскільки виявити дефекти (ливарні раковини глибиною 13 мм та 10 мм, діаметром 5 мм та 2 мм) бокових рам вагону № 55139687 шляхом звичайного візуального огляду, при передачі вагону від продавця покупцю, було неможливо. Для виявлення дефектів використовується спеціальний ферозондовий перетворювач магнітних полів розсіювання дефектів, який призначений для виявлення підповерхневих дефектів, зокрема раковин. Більш того, для використання такого методу, як мінімум необхідно попередньо намагнітити відповідні деталі, що також потребує відповідних професійних навиків, що додатково підтверджує неможливість виявлення зазначених дефектів звичайним візуальним оглядом. Отже, вищевикладене є доказом того, що виявлені дефекти, а саме: ливарні раковини глибиною 13 мм та 10 мм, діаметром 5 мм та 2 мм бокових рам вагону № 55139687, причиною яких є неякісне заводське литво, є скритими. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту; якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Відповідачем (продавцем неякісного товару) не доведено, що недоліки товару, на які він надав гарантію якості (у нашому випадку рами бокові), виникли після його передавання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили та не потребувало доказів. Факт поставки неякісної продукції встановлено комісією при складанні акту-рекламації № 159 від 04.10.2010 року і встановлено, що причиною браку є неякісне заводське литво, і це взагалі не потребує доказування. Зазначені недоліки виявити при прийманні продукції було неможливо, оскільки при отриманні товару на підприємстві проводився вибірковий вхідний контроль бокових рам, (а саме 10 відсотків від отриманої партії - про що свідчать складені Акти № 4 від 12.01.2009р та № 16 від 14.01.2009р.) відповідно до п. 5.7 діючої “Інструкції організації контролю за якістю матеріалів, що закуповуються” ТІ 11-25.00.00. Якщо вказані недоліки були б виявлені при прийманні товару, то продукція заводу-виробника бракованих бокових рам ніяким чином з таким явним недоліком не змогла б пройти контроль на якість. Вказані бокові рами надійшли до позивача із сертифікатом якості, яким відповідач гарантує якість даної продукції, тому згідно тієї ж “Інструкції організації контролю за якістю матеріалів, що закуповуються” ТІ 11-25.00.00 на підприємстві проводиться перевірка бокових рам лише на відповідність геометричним параметрам, що і зазначено в Актах. Частиною 1 статті 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред’являти вимогу у зв’язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб (частина 3 ст. 680 ЦК України). Згідно зі статутом ДП “Укрспецвагон” - це підприємство, засноване на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України; майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Частиною 2 статті 22 ГК України зазначено, що суб’єктом господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Відповідно до умов ч. 3 ст. 678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть пред’явлені до продавця або виготовлювача товару, тобто заводу-виробника. Стаття 708 Цивільного кодексу України передбачає право покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за своїм вибором вимагати від продавця або виготовлювача відшкодування витрат, здійснених на виправлення недоліків поставленого товару. Частина 6 статті 269 Господарського кодексу України передбачає, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли в наслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу...” Дефекти виробу (неякісне заводське литво) у даному випадку були виявлені протягом гарантійного терміну. Виходячи з викладеного, зробивши порівняльний аналіз вказаних вище норм, можна зробити висновок, що норми цивільного кодексу (ст. 678) передбачають право покупця пред'являти вимоги щодо відшкодування збитків до постачальника або виготовлювача, а норми господарського кодексу (ст. 269, 224) закріплюють обов’язки постачальника (виробника) усунути такі дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, або відшкодувати завдані збитки. Вказані норми права доповнюють одна одну, дані норми застосовуються до ідентичних ситуацій, що виникають у господарських відносинах. Іншого законом не передбачено. Згідно роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних” № 01-6/1205 від 12.11.1993 року якщо позовні вимоги задоволені за рахунок постачальника основного виробу або останній добровільно задовольнив вимоги покупця (одержувача), постачальник (виготовлювач) продукції (товарів) має право звернутися до постачальника (виготовлювача) комплектуючого виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків, у тому числі суми штрафу, сплаченої покупцю (одержувачу) у зв’язку з поставкою основного виробу неналежної якості. Відшкодувавши в межах гарантійного строку власнику вагону збитки, заподіяні заміною бокових рам, які були поставлені відповідачем позивачу і використані ним при виробництві вагонів, внаслідок їх дефектів, у позивача, в силу ч. ч. 6, 7 ст. 268 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України, виникло право вимоги до постачальника товару неналежної якості про відшкодування збитків та стягнення штрафу за поставку товарів неналежної якості у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України. Позивач вважає, що на підставі положень ст. 228 ГК України та ст. 678 ЦК України відповідач, як продавець неякісних бокових рам за Договором № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008 року зобов’язаний у порядку регресу відшкодувати збитки позивачу, пов’язані з ремонтом напіввагона № 55139687, оскільки вартість такого ремонту повністю пов’язана з заміною зазначених рам бокових протягом гарантійного строку, що є комплектуючими виробами для виробництва напіввагонів. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Постановами Вищого господарського суду України від 28.03.2012 року по справі № 9/98, від 16.10.2012 року по справі 13/9, від 16.10.2012 року по справі № 11/17 позови позивача до відповідача про відшкодування збитків та штрафу за поставку неякісного товару задоволено. Статтею 35 ГПК України передбачено: факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тому позивач вважає, що при винесенні рішення необхідно врахувати той факт, що саме по цьому ж договору поставки № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008 року і додатковій угоді до нього № 1 від 07.11.2008р., укладених між позивачем та відповідачем, відповідачем було поставлено позивачу неякісний товар - складові для вагонів, а саме: рами бокові та балки надресорні, які мали скриті дефекти - неякісне заводське литво. Відповідно, ст. 173 Господарського кодексу України “Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку”. Згідно ст. 268 Господарського кодексу України “Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів”. Більш високих вимог до якості товарів не пред'являлись. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України “Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору...” А в ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що “кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором”. Відповідно ст. 217 Господарського кодексу України “у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків...”. Тому на підставі вищевикладеного відповідач є безпосереднім відповідальним за якість продукції, яку поставив за видатковою накладною № РН-000001 від 08.01.2009р., та відповідачем по відшкодуванню збитків. Рами бокові, поставлені відповідачем, є комплектуючими вагону, який являється предметом підвищеної небезпеки та його огляд здійснюється лише кваліфікованими спеціалістами вагонних депо. Крім того, акт - рекламацію № 159 від 04.10.2010 року складено комісійно представниками ТОО “Акжайик-7” АТ “НК “Казахстан Темір Жоли”, за участі дефектоскопіста з використанням спеціального перетворювача магнітних полів розсіювання дефектів, який призначений для виявлення під поверхневих дефектів, зокрема раковин та за участю уповноваженого представника заводу - виробника бракованого литва ЗАТ “АзовЕлектроСталь”, який не висловив в акті заперечень щодо огляду рам бокових, виявлених недоліків і причин їх утворення та складання акту. Розмір завданих збитків доведений матеріалами справи, які підтверджують здійснення поточного ремонту вагону № 55139687 та заміну не ремонтопридатних рам бокових № 48730 та № 51244 клеймо 1291 рік випуску 2009, поставлених відповідачем. Також у матеріалах справи знаходяться документи, надані позивачем та Третьою особою 1 - ТОВ “Металургтранс”, якими доведено факт наявності недоліків рам бокових, обсяг робіт та розмір витрат з усунення недоліків, які судом не прийняті до уваги і не досліджені належним чином. Доводи суду про “позбавлення відповідача можливості на участь у встановленні дефектів, встановленні причин їх виникнення, а також позбавлення можливості здійснити заходи щодо самостійного усунення виявлених недоліків у тому числі відремонтування та заміни відповідачем несправного товару” є хибними, та такими, що не відповідають дійсності. Відповідно до наданих представником ТОВ “Металургтранс” пояснень (Третьої особи 1), послуги з організації перевезення вантажу на спірному вагоні здійснювалися на території іншої держави - Республіки Казахстан, тому звертатись до відповідача - постачальника неякісного товару (а саме, складових вагону - неякісних рам бокових) з вимогою про заміну товару або усунення дефектів було б недоцільним, оскільки це потребувало би достатньо великих матеріальних витрат з боку відповідача (це витрати: на проведення організації транспортування вагону, витрати на транспортування вагону до необхідної станції на території України, витрати на транспортування через проміжні станції слідування з Казахстану до України, витрати за простій вагону на проміжних станціях, сплата інших комісій проміжних станцій та інші витрати). Позивач є лише виробником вагону № 55139687 і не являється власником вагону, на якому було виявлено та замінено неякісні бокові рами № 51244 та № 48730 і розпоряджатися цим майном він не має права, подальше місцезнаходження вказаних бокових рам йому невідомо. Власником вагону є третя особа 1-ТОВ “Металургтранс” і позивач ніяким чином не мав права розпоряджатись чужим майном, тим більше, надавати вказівки стосовно проведення експертизи та подальшої реалізації замінених деталей. Представником третьої особи 1 повідомлено, що браковані рами бокові після їх відчеплення ним не забирались, вказівок керівництва або представника заводу-виробника бракованого литва ТОВ “АзовЕлектроСталь” щодо подальшої їх реалізації не було. До того ж у підприємства відсутня ліцензія на реалізацію та переробку металобрухту, тим більше, на території іншої держави. Згідно з “Руководством по текущему отцепочному ремонту РД 32 ЦВ-056-97” “замененные детали хранятся на вагонном предприятии, произведшем замену не менее одного месяца, после чего направляются в ремонт или на списание”, відповідно до пояснень представника третьої особи 1 - власника відремонтованого вагону будь-яка інформація щодо місця знаходження забракованих бокових рам або їх подальшої реалізації відсутня, що також необхідно взяти до уваги при винесенні рішення. Відповідно до діючої на залізницях єдиної “Інструкції указаний о порядке составления отчетных и учетных форм по вагонному хазяйству” акт-рекламація форми ВУ-41 складається комісією у складі начальника ВЧД (дільниці), приймальника вагонів депо (дільниці), та представника ремонтного заводу. В зв'язку з чим згода Відповідача на його складання і присутність інших сторін не передбачена. Саме виробник бракованого литва - ЗАТ “АзовЕлектроСталь” гарантував якість даних деталей, а тому виробник і несе відповідальність. Сума понесених позивачем витрат, пов'язаних з організацією ремонту вагону № 55139687, на якому замінили бокові рами № 48730 та № 51244 згідно наданої ТОВ “Металургтранс” копії платіжного доручення № 4321 від 25.05.2012р. про сплату становить 73 629 грн. 89 коп. Заміна будь - якої деталі вагону виконується лише в спеціалізованих депо та має назву “текущий отцепочный ремонт”, про який зазначено в акті виконаних робіт № А27-0002183 від 31.10.2010 року та рахунку-фактурі № 2183 від 31.10.2010 року, ці документи вказують, що при ремонті вагону № 55139687 були забраковані та замінені лише 2 рами бокові № 48730 та № 51244 і ніякі інші деталі замінені не були. В підтвердження заміни саме цих рам бокових було складено Акт від 04.10.2010 року ТОО “Ак-Жайик-7”. Причиною дефекту стало неякісне заводське литво, про це вказано в Акті-рекламації № 159 від 04.10.2010р. на вагони, вузли, агрегати, що не витримали гарантійного строку після ремонту. Пунктом 2.3 “Положения о системе технического обслуживания и ремонти грузовьіх вагонов, допущенних в обращение на железнодорожные пути общего пользования в международном сообщении”, затвердженого 47-м засіданням Ради з залізничного транспорту країн СНД від 23.11.2007 року зазначено, що “Текущий отцепочный ремонт вагона ТР - ремонт, вьшолняемый для обеспечения или восстановления работоспособности грузового вагона с заменой или восстановлением отдельных частей, переводом вагона в нерабочий парк и подачей на специализированные пути” та згідно п. 2. 7 “являются неплановыми видами ремонта, постановка на который осуществляется без предварительного назначения. Каждый случай отцепки грузового вагона в ТР подлежит расследованию установленным порядком.”. Тобто виконана заміна непридатних частин вагону № 55139687, а саме рам бокових № 48730 та № 51244 є “текущий отцепочньїй ремонт”, який є неплановим, тобто він виконувався тільки тому, що були виявлені непридатні для експлуатації в подальшому рами бокові № 48730 та № 51244, що підтверджено “Уведомлением на ремонт вагона” (форма ВУ-23). Також, згідно п.3.3 “Типового технологического процесса текущего отцепочного ремонта грузовьіх вагонов” ТК-235 “Помимо устранения неисправностей, явившихся причиной отцепки вагона в ремонт, каждая группа по своей специализации самостоятельно выявляет и устраняет неисправности, обнаруженные на вагоне”. Отже при ремонті оглядається весь вагон та виконуються одні й ті ж роботи (проводиться заміна всіх непридатних до експлуатації в подальшому деталей вагону (деталі кузова, рам вагонів, колісних пар, бокових рам, надресорної балки, буксового вузла, тормозного обладнання та таке інше) в незалежності від причини направлення його на “текущий отцепочный ремонт”, тому і були виконані роботи з ремонту та випробовування гальмівного обладнання, огляд та замір основних розмірів вузлів та деталей вагону, що вказано в дефектной відомості (форма ВУ-22). Згідно цього ж Положення “текущий ремонт вагона” - це ремонт, який виконується з подачею на спеціалізовані колії, тобто виконується спеціалістами в спеціалізованих пунктах технічного обслуговування або вагонних депо, і сам відповідач ніяк своїми засобами не може та не міг би виконати ці роботи. Отже відповідач у всякому разі був би позбавлений можливості самостійно відремонтувати рами бокові та власноруч виконати їх заміну. Товар який поставлявся, а саме рама бокова та надресорна балка, є комплектуючі вагону, який є предметом підвищеної небезпеки, та всі випадки його огляду виконуються кваліфікованими спеціалістами вагонних депо, що підтверджується п. 2.11 “Положення о системе технического обслуживания и ремонта грузових вагонов, допущенних в обращение на железнодорожные пути общего пользования в международном сообщении”, затверджене на 47 засіданні Ради з залізничного транспорту 23.11.2007р. надалі “Положення”, в якому зазначено, що “неисправность вагона устанавливается работниками вагонного хозяйства или другими работниками, на которых приказом возложены обязанности по техническому обслуживанию вагонов”. З огляду на це помилковим є твердження що, акт про скриті недоліки повинен бути складений у поряду, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою державного Арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66.р. № П-7. Статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відносяться додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо). Отже, якби рами бокові № 48730 та № 51244 були якісними та не потребували заміни, то ніякого “текущего отцепочного ремонта” не проводилось і не були б понесені витрати в розмірі 73 629,89 грн. на його проведення, та не була б проведена заміна інших деталей вагону, які зазначені в Акті вибраковки деталей та вузлів, непридатних до подальшого використання та не були б виконані інші види робіт. Крім того згідно акту-рекламації № 159 від 04.10.2010 року причиною браку є неякісне заводське литво деталей візка, а саме бокових рам № 48730, № 51244. Характери дефектів - це раковини ливарного виробництва. Тобто понесені позивачем витрати в розмірі 73 629 грн. 89 коп. на проведення ремонту вагону № 55139687, пов’язані з поставкою відповідачем неякісних рам бокових № 48730 та № 51244. Згідно ч. 1 ст. 224 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається ч. 1 ст. 22 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України обов’язок відшкодувати збитки у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника - особу, яка припустила порушення. Підставою для застосування заходів відповідальності, якими є стягнення збитків у розумінні ст. 611 ЦК України та ст. ст. 216, 217 ГК України є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: об’єкт, суб’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом у даному випадку є відповідач, об’єктом - правовідносини за договором поставки, предметом доказування - є об’єктивна та суб’єктивна сторона: наявність порушення з боку відповідача, збитків та безпосереднього зв’язку між неправомірними діями (порушеннями) та збитками, а також вина зазначеної особи. Надані позивачем та третьою особою 1 у справі докази належним чином підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно - правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст. ст. 224, 225 ГК України. Відповідач в установленому порядку обставини, повідомлені позивачем у справі не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав. Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 42 ГПК України рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом є однією із засад судочинства, на якій здійснюється правосуддя у господарських судах. Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Згідно ч. 1 ст. 269 ГК України гарантійний строк - строк встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні. Наслідки порушення умов договору щодо якості поставлених товарів у зв’язку з виявленими недоліками передбачено ч. 6 ст. 269 ГК України, а саме - постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації. Частиною 2 ст. 217 ГК України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною. Відповідно до ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов’язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання. Таким чином, відповідач за поставку неякісного товару, а саме бокових рам № 48730 клеймо 1291 рік випуску 2008 та № 51244 клеймо 1291 рік випуску 2008, зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені витрати пов'язані з ремонтом вагону та заміною вказаних бокових рам в розмірі 73 629 грн. 89 коп., тобто суму, яка була сплачена позивачем ТОВ “Металургтранс” понесених витрат, пов'язаних з організацією проведення ремонту вагону. У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч. 7 ст. 269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу. Частина 2 ст. 231 ГК України передбачає “ у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).” Таким чином, відповідач за поставку неякісного товару, а саме бокових рам № 48730 та № 51244 Клеймо 1291 випуску 2008 року зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару. Оскільки згідно накладної № РН-0000001 від 08.01.2009 року вартість однієї рами бокової становила 15 627 грн. 60 коп., то розмір штрафу за поставку 2х неякісних рам бокових складає 6 251,04грн. з розрахунку: 15 627,60 х 20/100 + 15 627,60 х 20/100=6 251,04 грн. На теперішній час відповідачем спірна сума позивачу ДП “Укрспецвагон” не сплачена. Відповідно до п. 1 ст. 1 ГПК України “Підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням”. На підставі позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Також, позивач надав доповнення до пояснень № 1/3350 від 25.05.2015 року, в яких вказав наступне: 1. Стосовно підстав зазначення у спірному договорі позивача як постачальника, а відповідача, як покупця. Договір поставки - це господарський договір, у якому сторонами є продавець і постачальник. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. Згідно спірного Договору поставки № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008 року, укладеного між сторонами ДП “Укрспецвагон” є продавцем, а ЗАТ “Торговий дім Азовзагальмаш” Покупцем. Відповідно до п.1.1. Договору. Постачальник зобов’язується виготовити та передати у власність Покупцю (ЗАТ “Торговий дім Азовзагальмаш”), а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору поставлений товар, а саме напіввагони мод. 12-9745 у кількості 100 одиниць виробництва ДП “Укрспецвагон”. Термін дії договору до 31.12.2009 року. 2. Підстави стягнення з відповідача штрафу у сумі 6 251 грн. 04 коп. Частиною першою ст. 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред‘являти вимогу у зв‘язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред‘явити вимогу у зв‘язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред‘явити вимогу у зв‘язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб (частина 3 ст.680 ЦК України). Згідно зі статутом ДП “Укрспецвагон” - це підприємство, засноване на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв‘язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України; майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Частиною 2 статті 22 ГК України зазначено, що суб‘єктом господарювання державного сектора економіки є суб‘єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб‘єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п‘ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб‘єктів. Відповідно до умов ч.3 ст.678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть пред’явлені до продавця або виготовлювача товару, тобто заводу-виробника. Стаття 708 Цивільного кодексу України передбачає право покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за своїм вибором вимагати від продавця або виготовлювача відшкодування витрат, здійснених на виправлення недоліків поставленого товару. Частина 6 статті 269 Господарського кодексу України передбачає, що постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли в наслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу…”. Дефекти виробу (неякісне заводське литво) у даному випадку були виявлені протягом гарантійного терміну. Виходячи з викладеного, зробивши порівняльний аналіз вказаних вище норм, можна зробити висновок, що норми цивільного кодексу (ст. 678) передбачають право покупця пред‘являти вимоги щодо відшкодування збитків до постачальника або виготовлювача, а норми господарського кодексу (ст. 269, 224) закріплюють обов‘язки постачальника (виробника) усунути такі дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, або відшкодувати завдані збитки. Вказані норми права доповнюють одна одну, дані норми застосовуються до ідентичних ситуацій, що виникають у господарських відносинах. Іншого законом не передбачено. Згідно роз‘яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов‘язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних” № 01-6/1205 від 12.11.1993 року якщо позовні вимоги задоволені за рахунок постачальника основного виробу або останній добровільно задовольнив вимоги покупця (одержувача), постачальник (виготовлювач) продукції (товарів) має право звернутися до постачальника (виготовлювача) комплектуючого виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків, у тому числі суми штрафу, сплаченої покупцю (одержувачу) у зв‘язку з поставкою основного виробу неналежної якості. Відшкодувавши в межах гарантійного строку власнику вагону збитки, заподіяні заміною бокових рам, які були поставлені відповідачем позивачу і використані ним при виробництві вагонів, внаслідок їх дефектів, у ДП “Укрспецвагон”, в силу ч. ч. 6, 7 ст. 268 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України, виникло право вимоги до постачальника товару неналежної якості про відшкодування збитків та стягнення штрафу за поставку товарів неналежної якості у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України. Тому позивач вважає, що на підставі положень ст. 228 ГК України та ст. 678 ЦК України ЗАТ “Торговий дім Азовзагальмаш” як продавець неякісних бокових рам за Договором № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008 року зобов’язаний у порядку регресу відшкодувати збитки ДП “Укрспецвагон”, пов’язані з ремонтом напіввагона № 55139687, оскільки вартість такого ремонту повністю пов’язана з заміною зазначених рам бокових протягом гарантійного строку, що є комплектуючими виробами для виробництва напіввагонів. Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Згідно ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України гарантійний строк – строк встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні. Наслідки порушення умов договору щодо якості поставлених товарів у зв’язку з виявленими недоліками передбачено ч.6 ст.269 Господарського кодексу України, а саме - постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації. Частиною 2 ст.217 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання. Таким чином, ЗАТ “Торговий Дім Азовзагальмаш” за поставку неякісного товару, а саме бокових рам № 48730 клеймо 1291 рік випуску 2008 та № 51244 клеймо 1291 рік випуску 2008, зобов’язаний відшкодувати ДП “Укрспецвагон” понесені витрати пов’язані з ремонтом вагону та заміною вказаних бокових рам в розмірі 73 629,89 грн. (сімдесят три тисячі шістсот двадцять дев‘ять гривен 89 коп.), тобто суму, яка була сплачена нами ТОВ “Металургтранс” понесених витрат, пов‘язаних з організацією проведення ремонту вагону. У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу. Частина 2 ст.231 ГКУ передбачає “у разі якщо порушено господарське зобов‘язання, в якому хоча б одна сторона є суб‘єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов‘язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов‘язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов‘язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг)”. Таким чином, ЗАТ “Торговий Дім Азовзагальмаш” за поставку неякісного товару, а саме бокових рам № 48730 та № 51244 Клеймо 1291 випуску 2008 року зобов’язаний сплатити ДП “Укрспецвагон” штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару. Оскільки згідно накладної № РН-0000001 від 08.01.2009 року вартість однієї рами бокової становила 15 627 грн. 60 коп., то розмір штрафу за поставку 2х неякісних рам бокових складає 6 251 грн. 04 коп. з розрахунку: 15 627 грн. 60 коп. х 20/100 + 15 627 грн. 60 коп. х 20/100=6 251 грн. 04 коп. На теперішній час відповідачем спірна сума позивачу ДП “Укрспецвагон” не сплачена.
Перша третя особа (ТОВ „Металургтранс”) представила суду пояснення вих. № 15803 від 15.06.2015 року та частину витребуваних судом документів. Зокрема, перша третя особа вказала, що отримала ухвалу господарського суду Запорізької області про відкладення розгляду справи №5006/29/75/2012 на 17.06.2015 року. Виконуючи попередні ухвали господарського суду Донецької області, перша третя особа надавала суду письмові та усні обґрунтовані пояснення по справі №5006/29/75/2012. За клопотанням першої третьої особи господарський суд Донецької області розглядав справу без участі повноважного представника ТОВ „Металургтранс". Враховуючи, що ДП «Укрспецвагон» 25.05.2012 року виконав рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/8006/11 в повному обсязі шляхом перерахування суми у розмірі 73 629 грн. 89 коп. на поточний рахунок підприємства, необхідність у зберіганні матеріалів справи була відсутня. Усі матеріали було знищено встановленим порядком, тому числі позовну заяву у даній справі, рішення господарських судів всіх інстанції (першої, апеляційної та касаційної). Також, перша третя особа інформуємо господарський суд про відсутність у підприємства оригіналу платіжного доручення № 4321 від 25.05.2012 року. Оригінал платіжного доручення і всі матеріали знаходяться у позивача по справі - ДП «Укрспецвагон». Просить розглянути справу без участі представника ТОВ „Металургтранс".
Клопотання ТОВ „Металургтранс" про розгляд справи за відсутністю його представника приймається судом та задовольняється, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ТОВ „Металургтранс" .
За клопотанням відповідача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів. Розгляд справи двічі відкладався.
01.07.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 20487184 від 27.04.2015 року, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство „Торговій дім Азовзагальмаш” знаходиться за адресою: -------------, м. Маріуполь Донецької області, ---------.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Ухвали суду від 24.04.2015 року, 27.05.2015 року та 17.06.2015 року направлялись відповідачу саме на вказану адресу, першій третій особі – ТОВ „Металургтранс” (-------- м. Дніпропетровськ, ------) та другій третій особі – ТОВ „Азовелектросталь” на адресу (-------------, м. Маріуполь Донецької області, -------), що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвал, які направлялись на адресу відповідача та третіх осіб.
Крім того, ухвали суду від 24.04.2015 року, 27.05.2015 року та 17.06.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листами вих. № 04-16-416 від 30.03.2015р. та № 04-16-730 від 11.06.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей.
Додатково, текст ухвал від 24.04.2015 року, 27.05.2015 року та 17.06.2015 року був направлений відповідачу та другій третій особі на адреси їх електронної пошти, про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/1224 від 07.05.2015р., № 06-05/1225 від 07.05.2015р., № 06-05/1373 від 28.05.2015р., № 06-05/1372 від 28.05.2015р., № 06-05/1990 від 18.06.2015р., № 06-05/1989 від 18.06.2015р., відповідно.
Також, про наявність в провадженні господарського суду Запорізької області даної справи, суть позовних вимог, місце, день призначення судових засідань, відповідач був повідомлений телефонограмами, про що свідчать витяги з журналу реєстрації телефонограм та факсограм № 02-17/95 від 07.05.2015р., № 02-17/124 від 12.06.2015р. та № 02-17/127 від 23.06.2015р.
За наявними у справі номерами телефонів господарському суду Запорізької області не вдалося передати телефонограми щодо місця, дня призначення судових засідань, про що було складено відповідні акти від 27.05.2015р., 17.06.2015р. та 01.07.2015р.
Про те, що відповідачу було відомо про наявність в провадженні господарського суду Запорізької області даної справи, зміст позовних вимог, дати судових засідань свідчать, зокрема, надані відповідачем телеграми від 18.05.2015р., клопотання вих. б/н від 26.05.2015р., клопотання за вх. № 09-06/26649 від 15.06.2015р. та за вх. № 09-06/26690 від 15.06.2015р.
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача та третіх осіб про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судових засідань.
Відповідач та треті особи, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання тричі не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
06.11.2008 між відповідачем (надалі – покупець) та позивачем (надалі – постачальник) було укладено договір поставки №678П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю, з додатками та додатковими угодами (надалі - договір).
Відповідно до умов п. 1.1 договору, постачальник зобов’язався виготовити та передати у власність покупця, а покупець – прийняти і оплатити на умовах даного договору: напіввагон мод. 12-9745, ТУ У 35.2-001124454-032-2004, у кількості – 100 (сто) одиниць; виробництва ДП "Укрспецвагон".
Згідно з п. 1.2 договору, за узгодженням сторін номенклатура і обсяги поставок можуть змінюватись, і у кожному випадку оформлюються додаткові угоди та специфікації (додатки), котрі є невід’ємною частиною цього договору.
До договору сторонами була підписана Специфікація № 1, якою були погоджені найменування, асортимент, вартість та умови поставки товару.
07.11.2008 року між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 1 до договору (надалі – додаткова угода), якою було змінено редакцію п. 1.1 договору.
Так, за умовами п. 1.1 договору, в редакції додаткової угоди, покупець зобов’язується поставити постачальнику в якості оплати за продукцію, сталеве литво, а саме: раму бокову (кресл. №100.00.020-4СБ), балку надресорну (кресл. 100.00.010-4СБ).
На виконання умов додаткової угоди відповідач поставив позивачу вказаний товар на суму 5 135 886 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 08.01.2009р.
28.09.2010р. на станції Акжайик-7 вагоноремонтним депо АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" було виконано ремонт вагону №55139687, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", по заміні двох неремонтнопридатних бокових рам №48730 клеймо 1291 рік випуску 2008 та №51244 клеймо 1291 рік випуску 2008.
Заміна вказаних литих деталей підтверджується дефектною відомістю (форма ВУ-22) та актом від 04.10.2010р., в якому зазначено, що на вагоні №55139687 бокова рама №48730 клеймо 1291 рік випуску 2008 була замінена на бокову раму №20918.33.10, а бокова рама №51244 клеймо 1291 рік випуску 2008 була замінена на бокову раму №21554.33.10.
На підставі договору №99-1к/09 від 18.12.2009р. та контракту №63у/09 від 09.07.2009р. ТОВ "Металургтранс" здійснило ремонт даного вагону.
Вказаний вагон був збудований позивачем 19.01.2009р., що підтверджується технічним паспортом вагону форми ВУ-4М. На нього були встановлені бокова рама №48730 клеймо 1291 рік випуску 2008 та рама бокова №51244 клеймо 1291 вік випуску 2008, які придбані позивачем у відповідача згідно договору поставки №678П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю та додаткової угоди №1 до договору.
ТОВ "Металургтранс" у 2009 році за договором поставки № 63кп/08 від 19.09.2008р. придбало у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт-Компані" у власність новий залізничний напіввагон № 55139687, який був побудований 19.01.2009 року Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон".
Протягом липня 2009 року - грудня 2010 року ТОВ "Металургтранс" надавав послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні у власних вагонах, в тому числі у вагоні №55139687, Товариству з обмеженою відповідальністю "RТА-investment” (Республіка Казахстан) на підставі укладеного Контракту №63у/09 від 09.07.2009р.
Відповідно до умов Контракту №63у/09 від 09.07.2009 року при необхідності проведення поточного ремонту вагонів по причині заміни колісних пар з тріщинами, сколами; руйнування буксового вузла з неможливістю відновлення; ремонт колісної пари в зв'язку з перегрівом буксового вузла; обточки колісних пар (за виключенням обточки колісної пари у випадку сходу залізничного вагону, навару, напливу, повзуна), ТОВ "Металургтранс" за свій рахунок забезпечує приведення технічного стану залізничних вагонів у відповідності з вимогами нормативних документів, що регламентують перевезення вантажів залізничним транспортом.
Враховуючи те, що послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні у власних вагонах надавалися на території Республіки Казахстан та з метою виконання умов п.4.2 Договору №63у/09 від 09.07.2009 року, між ТОВ "Металургтранс" та ТОВ "RТА-investment”(Республіка Казахстан) укладено Договір №99-1к/09 від 18.12.2009 року.
Предметом Договору №99-1к/09 від 18.12.2009 року є організація ТОВ "RТА-investment” на підставі доручень ТОВ "Металургтранс" проведення ремонту залізничних вагонів ТОВ "Металургтранс" на території Республіки Казахстан.
28.09.2010 року по станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" при огляді вагонів відповідальними працівниками станції було виявлено, що вагон № 55139687 потребує ремонту в зв'язку з виявленням несправності "тонкий гребінь" колісної пари, про що було складено Повідомлення на ремонт форми ВУ-23 від 28.09.2010р.
Відповідно до умов Договору №99-1к/09 від 18.12.2009 року позивачем було направлено на адресу ТОВ "RТА-investment” заявку № 6168 від 01.10.2010 року на організацію проведення ремонту вагону № 55139687, що був забракований на станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли", та підтверджено відшкодування витрат, що будуть понесені при виконанні дорученого на підставі наданих підтверджуючих документів.
Працівниками станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" зазначений вагон направлено на адресу ПТО ТОВ “Ак-Жайик-7”станції Акжайик АТ "НК "Казахстан Темір Жоли".
При проведенні комісійного огляду вагону на ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" відповідальними співробітниками депо при огляді вагону було забраковано 2 (дві) бокові рами № 48730 клеймо 1291 та № 51244 клеймо 1291 вагону №55139687, виявлена причина всередині великого технічного вікна в бік бокового отвору на К-80 виявлено ливарні раковини глибиною 13 мм та 10 мм, діаметром 5мм та 2 мм .
Комісійний огляд вагону № 55139687 на території ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" було проведено 04 жовтня 2010 року за участю: представників ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" (а саме: заступника директора по якості, змінного майстра та начальника НК); представника ТОВ "RТА-investment” прийомщика вагонів; представника заводу-виробника бракованого литва ЗАТ "АзовЕлектроСталь" - інженера по якості та роботі зі споживачами.
За результатами огляду виявлено, що причина появи браку - неякісне заводське литво та усунення виявленого браку можливе лише заміною бракованого литва на нове. Виявлений брак не надає можливості для подальшої експлуатації вагону.
За результатами висновків комісійного огляду було складено акт – рекламація №159 від 04.10.2010р. та прийнято рішення про заміну неякісних комплектуючих вагону на нові, а саме бокових рам № 48730 клеймо 1291 та №51244 клеймо 1291, 2008 року побудови… .
Загальна сума понесених витрат ТОВ "Металургтранс" на організацію проведення заміни двох неремонтопридатних бокових рам візка вагону № 5513968 складає 7732,51 доларів США, що в еквіваленті на дату оплати рахунку 14 березня 2011 року дорівнює 61358,24 грн. без ПДВ (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят вісім гривень 24 коп.), крім того ПДВ 20% - 12271,65 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят одна грн. 65 коп.), всього з ПДВ 73 629,89 грн. з ПДВ (сімдесят три тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 89 коп.).
У зв’язку з виконаним ремонтом, ТОВ "Металургтранс" звернулося до позивача, як до виробника вагону №55139687, з позовом про відшкодування збитків.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. по справі №5023/8006/11, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012р., позов ТОВ "Металургтранс" задоволено та стягнуто з позивача 73 629 грн. 89 коп. понесених витрат, пов’язаних з проведенням ремонту вищевказаного вагону.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. по справі №5023/8006/11, яке набрало законної сили (згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду) від 06.02.2012р., було встановлено наступне: „Позивач - ТОВ "Металургтранс" у 2009 році за договором поставки № 63кп/08 від 19 вересня 2008 року придбало у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт-Компані" у власність новий залізничний напіввагон № 55139687, який був побудований 19 січня 2009 року відповідачем - Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон". Протягом липня 2009 року - грудня 2010 року позивач надавав послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні у власних вагонах, в тому числі у вагоні №55139687, товариству з обмеженою відповідальністю "RТА-investment” (Республіка Казахстан) на підставі укладеного Контракту №63у/09 від 09 липня 2009 року. Відповідно до умов Контракту №63у/09 від 09.07.2009 року при необхідності проведення поточного ремонту вагонів по причині заміни колісних пар з тріщинами, сколами; руйнування буксового вузла з неможливістю відновлення; ремонт колісної пари в зв'язку з перегрівом буксового вузла; обточки колісних пар (за виключенням обточки колісної пари у випадку сходу залізничного вагону, навару, напливу, повзуна), Позивач за свій рахунок забезпечує приведення технічного стану залізничних вагонів у відповідності з вимогами нормативних документів, що регламентують перевезення вантажів залізничним транспортом. Враховуючи те, що послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні у власних вагонах надавалися на території Республіки Казахстан та з метою виконання умов п.4.2 Договору №63у/09 від 09.07.2009 року, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "RТА-investment”(Республіка Казахстан) укладено Договір №99-1к/09 від 18.12.2009 року. Предметом Договору №99-1к/09 від 18 грудня 2009 року є організація ТОВ "RТА-investment” на підставі доручень Позивача проведення ремонту залізничних вагонів Позивача на території Республіки Казахстан. Як свідчать матеріали справи, 28 вересня 2010 року по станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" при огляді вагонів відповідальними працівниками станції було виявлено, що вагон № 55139687 потребує ремонту в зв'язку з виявленням несправності "тонкий гребінь" колісної пари, про що було складено Повідомлення на ремонт форми ВУ-23. Відповідно до умов Договору №99-1к/09 від 18 грудня 2009 року позивачем було направлено на адресу ТОВ "RТА-investment” заявку № 6168 від 01 жовтня 2010 року на організацію проведення ремонту вагону № 55139687, що був забракований на станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли", та підтверджено відшкодування витрат, що будуть понесені при виконанні дорученого на підставі наданих підтверджуючих документів. Працівниками станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" зазначений вагон направлено на адресу ПТО ТОВ “Ак-Жайик-7”станції Акжайик АТ "НК "Казахстан Темір Жоли". При проведенні комісійного огляду вагону на ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" відповідальними співробітниками депо при огляді вагону було забраковано 2 (дві) бокові рами № 48730 клеймо 1291 та № 51244 клеймо 1291 вагону №55139687, виявлена причина всередині великого технічного вікна в бік бокового отвору на К-80 виявлено ливарні раковини глибиною 13 мм та 10 мм, діаметром 5мм та 2 мм . Комісійний огляд вагону № 55139687 на території ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" було проведено 04 жовтня 2010 року за участю: представників ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" (а саме: заступника директора по якості, змінного майстра та начальника НК); представника ТОВ "RТА-investment” прийомщика вагонів; представника заводу-виробника бракованого литва ЗАТ "АзовЕлектроСталь" - інженера по якості та роботі зі споживачами. За результатами огляду виявлено, що причина появи браку - неякісне заводське литво та усунення виявленого браку можливе лише заміною бракованого литва на нове. Виявлений брак не надає можливості для подальшої експлуатації вагону. За результатами висновків комісійного огляду було прийнято рішення про заміну неякісних комплектуючих вагону на нові, а саме бокових рам № 48730 клеймо 1291 та №51244 клеймо 1291, 2008 року побудови… Загальна сума понесених витрат позивачем на організацію проведення заміни двох неремонтопридатних бокових рам візка вагону № 5513968 складає 7732,51 доларів США, що в еквіваленті на дату оплати рахунку 14 березня 2011 року дорівнює 61358,24 грн. без ПДВ (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят вісім гривень 24 коп.), крім того ПДВ 20% - 12271,65 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят одна грн. 65 коп.), всього з ПДВ 73 629,89 грн. з ПДВ (сімдесят три тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 89 коп.)”.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 року у справі № 5023/8006/11 також було встановлено, що „посилання відповідача у справі на те, що зазначені дефекти не є скритими, оскільки вони могли бути виявлені візуально під час огляду вагонів при складанні Акту прийому-передачі № 1, безпідставне так як підповерхневі дефекти виявлені при проведенні візуального огляду і неруйнівного контролю ферозондовим методом бокових рам з використанням спеціального ферозондового перетворювача магнітних полісів розсіювання дефектів”.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факти встановлені судам першої, апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду справи № 5023/8006/11 не доводяться знову при розгляді цієї справи.
Факт поставки відповідачем позивачу за видатковою накладною №РН-0000001 від 08.01.2009р. в якості оплати за продукцію по договору, сталевого литва, а саме: рами бокової (кресл. №100.00.020-4СБ), балки надресорної (кресл. 100.00.010-4СБ), які фактично були браковані, встановлено цим рішенням, а також рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011 року, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012р. у справі № 5023/8006/11.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували вказані вище факти.
Відповідно до положень ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Як зазначалося вище, під час розгляду цієї справи та справи № 5023/8006/11 судами був встановлений факт неякісності переданого відповідачем позивачу товару наслідок неякісного заводського литва, тобто, до передачі товару від відповідача позивачу.
Як встановлено судами при розгляді цієї справи та справи № 5023/8006/11 та про що свідчать наявні матеріали справи, виробником неякісного товару є друга третя особа – ТОВ „Азовеелктросталь”.
Відповідно до положень ст. 228 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Платіжним дорученням № 4321 від 25.05.2012 року позивач сплатив на користь першої третьої особи суму 74 602 грн. 19 коп.
Як зазначено в графі „призначення платежу” платіжного доручення № 4321 від 25.05.2012 року, позивачем були сплачені: 73 629 грн. 89 коп. – вартість ремонтних робіт, 736 грн. 30 коп. – державне мито та 236 грн. – ІТЗ судового процесу.
Згідно з ч. 3 ст. 678 ЦК України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Якщо позовні вимоги задоволені за рахунок постачальника основного виробу або останній добровільно задовольнив вимоги покупця (одержувача), постачальник (виготовлювач) продукції (товарів) має право звернутися до постачальника (виготовлювача) комплектуючого виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків, у тому числі суми штрафу, сплаченої покупцю (одержувачу) у зв'язку з поставкою основного виробу неналежної якості.
Аналогічні висновки викладені в п. 4 Роз’яснень ВГСУ № 01-6/1205 від 12.11.1993р.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем в господарський суд Донецької області була подана заява про застосування строку позовній давності (заява знаходиться в матеріалах цієї справи).
Згідно ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресивними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.
Таким чином, строк позовної давності слід відраховувати з дати перерахування позивачем ТОВ "Металургтранс" витрат по ремонту в сумі 73 629 грн. 89 коп. на підставі платіжного доручення №4321 від 25.05.2012р.
Позивач з даним позовом в господарський суд Донецької області звернувся 13.08.2012р., що підтверджується датою, вказаною на самому позові, описом вкладення у лист з оголошеною цінністю від 13.08.2012р. та повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах цієї справи.
Таким чином, позивач не порушив строк позовної давності в частині стягнення з відповідача, в порядку регресу, суми 73 629 грн. 89 коп.
В даному випадку відповідач безпідставно посилається на ч.8 ст. 269 ХК України, оскільки в даному випадку позивач звернувся з позовом про стягнення понесених позивачем збитків, в порядку регресу. ВГСУ в постанові від 26.02.2014р. по цієї справі також звертає увагу суду на те, що в даному випадку заявлений позов в порядку регресу.
Відповідач безпідставно посилається на Інструкцію П-7, оскільки в даному випадку не здійснювалась прийомна продукції за якістю, в даному випадку неякісність продукції була виявлена в процесі експлуатації продукції, в тому числі неякісність продукції була виявлена в Республіці Казахстан, а не позивачем по справі.
Відповідачем не надані докази якості поставлених бокових рам та не надані докази того, чи був встановлений гарантійний строк на вказані товари чи ні.
Згідно ч. 5 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому, включаючи складові частини і комплектуючі вироби. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.
В зв’язку з цим, оскільки позовні вимоги задоволені за рахунок постачальника основного виробу, він має право звернутися до продавця або виготовлювача виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача (як продавця, постачальника неякісного товару) суми 73 629 грн. 89 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В п. 7 ст. 269 ГК України визначено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
За умовами абз. 2 п. 2 ст. ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).
Як свідчать наявні в матеріалах справи правоустановчі документи позивача – він є державним підприємством за організаційно – правовою формою (довідки Головного управління статистики у Харківській області АБ № 499923 від 21.09.2012р., АБ № 499924 від 21.09.2012р., Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 20094478 від 13.02.2015 року, Статут (нова редакція) від 2012 року та інш.).
Так, зокрема, відповідно до п. 1.1 статут, позивач – Державне підприємство „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” – державне комерційне підприємство¸ засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000001 від 08.01.2009 року, вартість однієї бокової рами становить 13 023 грн., без ПДВ, сума ПДВ – 2 604 грн. 60 коп., що разом становить 15 267 грн. 60 коп.
Фактично було замінено дві рами бокові на вагоні, отже, сума штрафу за поставку двох бокових рам неналежної якості становить:
15 267 грн. 60 коп. + 15 267 грн. 60 коп. = 31 255 грн. 20 коп.
31 255 грн. 20 коп. х 20 % = 6 251 грн. 04 коп.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості в сумі 6 251 грн. 04 коп. заявлені обґрунтовано.
Але, відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в господарський суд Донецької області була подана заява про застосування строку позовній давності (заява знаходиться в матеріалах цієї справи).
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
За таких підстав, позивачем пропущений строк позовної давності в частині стягнення штрафу в сумі 6 251 грн. 04 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких підстав, позивачу слід відмовити у задоволені позову в частині стягнення штрафу в сумі 6 251 грн. 04 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в господарський суд Донецької області було подано клопотання про призначення судової експертизи (клопотання знаходиться в матеріалах цієї справи).
Клопотання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Згідно з Керівництвом по поточному відчепленому ремонту РД 32 ЦВ-056-97 деталі, які були замінені, зберігаються на вагонному підприємстві, якій проводив заміну, не менш 1 місяця, після чого направляються в ремонт або на списання.
Відповідач не довів суду, що деталі, які були замінені, є в наявності.
Крім цього, слід зазначити, що деталі, які були замінені, залишилися в Республіці Казахстан, а тому експертна установа України не зможе провести експертизу на території іншої держави.
Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги на підстави вище викладеного.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
В зв’язку з переплатою позивачем судового збору при подачі позову, відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути позивачу із Державного бюджету України судовий збір в сумі 11 грн. 89 коп.
Керуючись ст. ст. 22, 41 – 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш” (----------м. Маріуполь Донецької області, -------; код ЄДРПОУ ------) на користь Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” (-----м. Лозова смт. Панютине Харківської області, --------; код ЄДРПОУ -------) збитки в сумі 73 629 грн. 89 коп., судовий збір в сумі 1 472 грн. 51 коп. Надати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повернути Державному підприємству „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” (--------- м. Лозова смт. Панютине Харківської області, -------; код ЄДРПОУ -------) судовий збір у розмірі 11 (одинадцять) грн. 89 коп., сплачений платіжним дорученням № №5487 від 13.07.2012р., яке знаходиться в матеріалах справи №5006/29/75/2012..
Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Державному підприємству „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” (------ м. Лозова смт. Панютине Харківської області, -----; код ЄДРПОУ -------) судового збору у розмірі 11 (одинадцять) грн. 89 коп.

Повне рішення складено: 02.07.2015р.

Суддя Л.С. Місюра