До уваги відповідача у справі № 182/15-г КП “Макіївтепломережа” (Донецька область, м. Макіївка)

Запорізької області

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (м. Київ)

до відповідача: Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (Донецька область, м. Макіївка)

про стягнення 3 778 147, 31 грн.

від позивача: Мельник В.В., головний юрисконсульт Відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство Управління претензійно - позовної роботи Юридичного департаменту, довіреність № 14-93 від 18.04.2014р. 

від відповідача: не з'явився

 

 

ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача КП “Макіївтепломережа” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на купівлю - продаж природного газу № 14/2544/11 від 30.09.2011р. у розмірі 3 778 147, 31 грн., з яких:                          3 240 0013, 58 грн. втрати від інфляції грошових коштів та 538 133, 73 грн. - 3 % річних.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 25.02.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 22, 193, 231 ГК України, ст. 1, 2, 12, 15, 54 ГПК України.

Ухвалою від 26.02.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1182/15-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.03.2015р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 26.03.2015р. розгляд справи відкладений на 27.04.2015р.                                   об 11 год. 00 хв.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І.                 від 27.04.2015 № 01-04/122/15 справу № 908/1182/15-г передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Алейникова Т.Г. та Корсун В.Л.

Ухвалою від 27.04.2015р. колегією суддів справу прийнято до провадження та судове засідання призначено на 03.06.2015р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.06.2015р. розгляд справи відкладений на 30.06.2015р. о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 30.06.2015р. № 01-04/254/15 у зв’язку із перебуванням судді Алейникової Т.Г. у відпустці справу № 908/1182/15-г передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Корсун В.Л. та Смірнов О.Г.

Ухвалою від 30.06.2015р. колегією суддів справу прийнято до провадження та судове засідання призначено на 30.06.2015р. о 12 год. 00 хв.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

Представник позивача в судовому засіданні 30.06.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.4-7), просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на купівлю - продаж природного газу у розмірі 3 778 147, 31 грн., з яких: 3 240 0013, 58 грн. втрати від інфляції грошових коштів та 538 133, 73 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2011р. між ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” та КП “Макіївтепломережа” був укладений договір на купівлю - продаж природного газу № 14/2544/11 від 30.09.2015р.

Відповідно до розділу 1 Договору позивач зобов’язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 та у 2012 році імпортований природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що продавець передає покупцю з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 26 418 тис. куб.м.  

На виконання п. 2.1 Договору позивач поставив протягом жовтня 2011р. -  грудня 2012р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 37 709 903, 15 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати обсягів газу протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Проте розрахунки за поставлений природний газ відповідачем проводились невчасно.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2013р. у справі                 № 5006/47/102/2012 та у справі № 905/141/14 з відповідача на користь позивача вже було стягнуто суму основного боргу за період поставки газу жовтень 2011р. - грудень 2012р., а також було стягнуто пеню, 7 % штрафу, суму інфляційних втрат та суму 3 % річних за цим договором за період прострочення виконання зобов’язань з 15 листопада 2011р. по 10 жовтня 2012р. (справа № 905/141/14).

Кінцевою датою нарахованих сум заборгованості та сум штрафних санкцій було 30.12.2013р.

Відповідно до цього, ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” вважає за необхідне стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 538 133, 73 грн.  та інфляційні втрати 3 240 013, 58 грн. за період прострочення з 31.12.2013р. по 01.09.2014р.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився.

Оскільки згідно листів Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” від 20.01.2015р. № 04-16-83, від 30.03.2015р. № 04-16-416 та від 11.06.2015р. № 04-16-730 УДППЗ “Укрпошта” призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей (зокрема, м. Макіївка), ухвали суду від 26.02.2015р. про порушення провадження у справі № 908/1182/15-г, а також інші ухвали, які було винесено судом в рамках справи № 908/1182/15-г, на адресу відповідача за допомогою УДППЗ “Укрпошта” не направлялась, про що господарським судом Запорізької області було складено відповідні акти.

В той же час, у відповідності до приписів ст. 4-2 ГПК України, згідно якої правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, ч. 1 ст. 4-3 ГПК України, в якій закріплений принцип змагальності в господарському судочинстві, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, господарським судом вжито всіх можливих засобів щодо повідомлення відповідача про сам факт існування позову ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” про стягнення з нього 3 778 147,31 грн., а також про час і місце судового розгляду справи.

Так, господарським судом було направлено на електронну адресу відповідача, а саме: makts@ukrpost.ua ухвали суду від 27.04.2015р. та від 03.06.2015р. у справі                         № 908/1182/15-г.

Також господарський суд Запорізької області повідомив відповідача про час та дату судових засідань 03.06.2015р. та 30.06.2015р. за допомогою телефонограм від 14.05.2015р. (прийнята диспетчером Фетисенко Є.В.) та від 16.06.2015р. (прийнята оператором Іриною).

Крім того, у відповідності до Порядку ведення державного реєстру судових рішень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, всі процесуальні документи у справі № 908/1182/15-г, внесено та розміщено на офіційному веб-порталі “Судова влада України”.

Таким чином, господарським судом Запорізької області створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. 

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із підпунктом 3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи господарський суд зазначає, що ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Натомість, не прибувши до суду в судове засідання, відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не заявлено.

Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

 

 

Між НАК “Нафтогаз України” (Продавець) та КП “Макіївтепломережа” (Покупець) укладений договір на купівлю - продаж природного газу № 14/2544/11 від 30.09.2011р. за умовами якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ “НАК” Нафтогаз України”, далі - газ) для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору, Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 26 418 тис. куб. м.

Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній / відключаючій арматурі Покупця.

Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання - передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ (п.3.1 Договору).

В пункті 3.3 Договору сторони встановили, що приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

На виконання умов договору за період з жовтня 2011р. по грудень 2012р. ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” передало, а КП “Макіївтепломережа” прийняло природний газ на загальну суму 37 709 903, 15 грн., про що свідчать акти приймання - передачі природного газу, а саме:

від 31.10.2011р. на суму 536 881, 23 грн.;

від 30.11.2011р. на суму 9 084, 95 грн.;

від 30.11.2011р. на суму 6 801 264, 42 грн.;

від 31.12.2011р. на суму 9 155 040, 18 грн.;

від 31.12.2011р. на суму 9 786, 43 грн.;

від 27.11.2012р. на суму 2 752 349, 53 грн.;

від 30.11.2012р. на суму 7 728 426, 39 грн.;

від 30.11.2012р. на суму 6 158, 16 грн.;

від 31.12.2012р. на суму 10 700 842, 50 грн.;

від 31.12.2012р. на суму 10 069, 36 грн.

Проте, відповідач несвоєчасно виконав грошові зобов’язання за договором                   № 14/2544/11 від 30.09.2011р. та прострочив строки оплати прийнятого природного газу.

Так рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2013р. у справі № 5006/47/120/2012 за позовом ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” до КП “Макіївтепломережа” про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011р. № 14/2544/11 у розмірі 8 346 325, 16 грн. провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 1 539 770, 78 грн. припинено за відсутністю предмету спору.

Позов в залишковій частині задоволено частково.

Розмір стягуваної пені зменшено до 390 051, 33 грн.

Стягнуто з КП “Макіївтепломережа” на користь ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” заборгованість за постачання природного газу у розмірі 5 525 801, 65 грн., пеню у розмірі 390 051, 33 грн., штраф у розмірі 494 590, 07 грн., інфляційні нарахування у розмірі 61 304, 83 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 160 915, 78 грн., а всього 6  632 663, 66 грн. 

Стягнуто з КП “Макіївтепломережа” на користь ПуАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” судовий збір у розмірі 64 328, 50 грн. 

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 167 164, 86 грн. відмовлено через зменшення її суми.

 

В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Під час розгляду вищезазначеної справи господарським судом Донецької області встановлено, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу на користь позивача у загальному розмірі 1 539 770,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 22 січня 2013 року на суму 71  265,08 грн. (сума перерахована згідно спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунку за природний газ та теплопостачання № 102 від 17 січня 2013 року), платіжним дорученням № 170 від 10 грудня 2012 року на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням № 307 від 27 грудня 2012 року на суму 1 000 000,00 грн., платіжним дорученням № 360 від 10 січня 2013 року на суму 120 000,00 грн., платіжним дорученням № 373 від 11 січня 2013 року на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням № 410 від 17 січня 2013 року на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням № 14 від 22 лютого 2013 року на суму 48 505,70 грн., (сума перерахована згідно спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунку за природний газ та теплопостачання № 330 від 14 лютого 2013 року), а також відповідними банківськими виписками.

Також встановлено, що станом на 12.03 2013р. сума боргу відповідача за поставлений природний газ на виконання умов Договору становить 5 525 801, 65 грн.

 

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

 

Правовідносини сторін є господарськими.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір на купівлю - продаж природного газу № 14/2544/11 від 30.09.2011р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяців поставки газу до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 202 ГК України унормовано, що господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

 

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Акти приймання - передачі природного газу (а.с.17-26) підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Несвоєчасність виконання зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу за вказаними актами-приймання-передачі встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2013р. у справі № 5006/47/120/2012.

Договором на купівлю - продаж природного газу № 14/2544/11 від 30.09.2011р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з нього на користь позивача 538 133,73 грн. - 3 % річних від простроченої суми підлягають задоволенню повністю. Сума річних розрахована у відповідності з приписами законодавства і підтверджуються розрахунком, доданим до позовної заяви (а.с. 43-46).

Що стосується стягнення втрат від інфляції грошових коштів.

Суд приймає до уваги, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до “Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем , господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 5 525 801, 65 грн. за період з січня 2014р. по липень 2014р. (індекс інфляції 112, 0132) втрати від інфляції грошових коштів складають 663 827, 82 грн.;

від суми боргу 2 752 349, 53 грн. за період з січня 2014р. по липень 2014р. (індекс інфляції 112, 0132) втрати від інфляції грошових коштів складають 330 646, 35 грн.;

від суми боргу 7 734 584, 55 грн. за період з січня 2014р. по липень 2014р. (індекс інфляції 112, 0132) втрати від інфляції грошових коштів складають 929 174, 20 грн.;

від суми боргу 10 710 911, 86 грн. за період з січня 2014р. по липень 2014р. (індекс інфляції 112, 0132) втрати від інфляції грошових коштів складають 1 286 727, 55 грн..

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума втрат від інфляції грошових коштів за вищенаведеними актами приймання-передачі природного газу складає 3 210 375, 92 грн.

У зв`язку із чим в частині стягнення 29 637, 66 грн. втрат від інфляції грошових коштів в задоволенні позову слід відмовити.

З заявленої до стягнення позивачем суми 3 778 147, 31 грн. в частині 29 637, 66 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи судове рішення, колегія суддів вважає за необхідне накласти на позивача штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.

Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2015р. про порушення провадження у справі № 908/1182/15-г з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору та у відповідності до приписів ст. 4-2, 4-3 ГПК України, якими передбачено, що:

правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;

судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами;

господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства,

позивача було зобов’язано у строк до 11.03.2015р. направити на адресу відповідача копію позовної заяви від 13.02.2015р. № 14/2-139 і доданих до неї документів через відповідні організації, які не призупинили прийом поштових відправлень до зони проведення АТО (наприклад, кур’єрська служба ТОВ “ГЛОБАЛ-ПОСТ”, ТОВ “НОВА ПОШТА” тощо).

Ухвалою суду від 26.03.2015р. про відкладення розгляду справи вдруге зобов’язано позивача, у строк до 10.04.2015р. надати належні докази направлення на адресу відповідача та отримання останнім копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою від 27.04.2015р. колегією суддів зобов’язано позивача втретє, у строк до 05.2015р. надати належні докази направлення на адресу відповідача та отримання останнім копії позовної заяви та доданих до неї документів у відповідності до приписів ст. 56 ГПК України. Зобов’язано вжити інших заходів щодо вручення вищезгаданих документів безпосередньо відповідачу (нарочно) та сповіщення Комунального підприємства “Макіївтепломережа” про подачу позову до господарського суду Запорізької області.

Причому, в пункті 7 цієї ухвали судом було вказано електронну адресу відповідача makts@ukrpost.ua, яка зазначена на офіційному веб-сайті Комунального підприємства “Макіївтепломережа” - http://makts.dn.ua, а також засоби зв’язку відповідача: телефони 095-291-95-03, 06232-7-56-23.

Ухвалою від 03.06.2015р. колегією суддів вкотре зобов’язала позивача, у строк до 18.06.2015р. направити на електронну адресу відповідача makts@ukrpost.ua, яка зазначена на офіційному веб-сайті Комунального підприємства “Макіївтепломережа” - http://makts.dn.ua копію позовної заяви та доданих до неї документів, а також вжити інших заходів щодо вручення цих документів безпосередньо відповідачу (нарочно) та сповіщення Комунального підприємства “Макіївтепломережа” про подачу позову до господарського суду Запорізької області.

Одночасно колегія суддів звернула увагу позивача на обов’язковість виконання судових рішень, встановлену ст. 115 ГПК України.

Проте позивачем вимоги суду були проігноровані, копія позовної заяви з додатками на адресу відповідача ані відомою йому електронною поштою, ані іншими засобами зв’язку, направлена не була.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

В ухвалах від 26.02.2015р., від 26.03.2015р., від 27.04.2015р., від 03.06.2015р. господарським судом Запорізької області було роз’яснено сторонам право суду при прийнятті рішення стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700, 00 грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Тривале ненадання позивачем витребуваних судом документів та не виконання покладених на позивача обов’язків, розцінено колегією суддів як свідоме ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Як зазначено в ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

Згідно пункту 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК). При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

В пункті 3.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 також роз’яснено, що під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Приймаючи рішення в цій частині колегія суддів звертає увагу позивача на те, що в силу приписів ст. 115 ГПК України, Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням АТО" не звільняє ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” від обов’язку виконання вимоги суду, викладеної у відповідній ухвалі.

Вказаний Інформаційний лист доведений у порядку інформації (останнє речення цього листа) та підлягає врахуванню через призму ч. 1 ст. 4, ст. 4-2, 4-3 ГПК України,   ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, навіть у цьому Інформаційному листі зазначено, що господарський суд ухвалою покладає на заявника обов’язок подати документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО.

ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” разом з позовною заявою від 13.02.2015р.  надало копію листа Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 24.12.2014р. про нездійснення пересилання пошти до м. Макіївка. Проте, позов поданий до господарського суду Запорізької області 20.02.2015р. Доказів нездійснення пересилання пошти до м. Макіївка станом на час подачі позову та під час розгляду справи позивачем суду не надано.

Причому, відповідний документ Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" у суду також відсутній.

Також ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” не надало жодних доказів неможливості направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача по електронній пошті на електронну адресу, або через відповідні організації, які не призупинили прийом поштових відправлень до зони проведення АТО (наприклад, кур’єрська служба ТОВ “ГЛОБАЛ-ПОСТ”, ТОВ “НОВА ПОШТА” тощо).

За приписами п.5 Розділу XX "Перехідні положення" Підрозділу 1 "Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України, для цілей застосування п.5 ст.83 ГПК України щодо посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян використовується сума в розмірі 17 гривень.

Тобто, за статтею 83 ГПК України можливе застосування штрафу у розмірі до             1 700,00 грн. 

Таким чином, оскільки ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” навмисно та свідомо не виконало правомірні вимоги суду, що є зловживанням процесуальними правами, при прийнятті цього рішення колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету України максимальний штраф у розмірі 1 700,00 грн. 

 

 2. Стягнути з Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (86156, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, буд. 72 А, ідентифікаційний код 31534547) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 538 133 (п’ятсот тридцять вісім тисяч сто тридцять три) грн. 73 коп. - 3 % річних, 3 210 375 (три мільйони двісті десять тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 92 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 72 495 (сімдесят дві тисячі чотириста дев’яносто п’ять) грн. 36 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення 29 637 (двадцять дев’ять тисяч шістсот тридцять сім) грн.       66 коп. втрат від інфляції грошових коштів в задоволенні позову відмовити.

 4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.

5. Повне рішення складено 06.07.2015р.