провадження 7/141/14
Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д
Запорізької області
УХВАЛА
|
30.07.2015 р.
|
Справа № 908/6198/14
|
|
|
|
Суддя Кутіщева-Арнет Н.С., розглянувши заяву Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочки виконання рішення по справі № 908/6198/14.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОН”, м. Донецьк
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ”, м. Запоріжжя.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники:
Від позивача: Голіков Д.Д., дов. № 93 від 22.10.2012р.
Від відповідача: не з’явився.
Від ВДВС: Сулаков Е.І., наказ № 620/07-12 від 15.06.2015р.
Від Головного управління юстиції у Запорізькі області: Варфоломієва О.Є., дов. № 06-39/7792 від 26.05.2015р. (в порядку ст. 38 ГПК України).
17липня 2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшла заява про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочки виконання рішення по справі № 908/6198/14.
Обґрунтовуючи заяву, Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, керуючись ст.ст. 1, 8, 12, 36 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, вказує на те, що 24.06.2015 року заступником начальника Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Проценко О.П., на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47912994 про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/6198/14 від 23.03.2015 року.
Згідно поданої заяви стягувача, наказ господарського суду Запорізької області від 23.03.2015 року підлягав виконанню в частині залишку суми боргу в розмірі 157 009,77грн.
Винесену постанову про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам, у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» повідомило про обставини, що ускладнять виконання рішення у зв'язку із тим, що 26.02.2015 року між боржником та стягувачем підписано мирову угоду, згідно із якою стягував відмовлявся від стягнення з боржника пені в сумі 54 476,84 грн., 11193,87грн. 3% річних, 70 043,41 грн. індексу інфляції та судового збору в сумі 21 295,65 грн. - (всього на загальну суму 157 009,77 грн.), а також підтверджував, що з моменту підписанню мирової угоди він відмовляється від примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області віл 14.01.2015 року по справі №908/6198/14.
На підтвердження зазначених обставин боржником надано копію мирової угоди від 26.02.2015року, підписаною та скріпленою печатками уповноваженими представниками сторін, докази її виконання з боку ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь».
Крім того, Заводським відділом ДВС отримано копію заяви (підписаної представником ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь») про затвердження мирової угоди, направленої ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на адресу господарського суду Запорізької області. Боржником повідомлено про звернення до господарського суду із вказаною заявою 26.06.2015 року.
Оскільки між сторонами вже було винайдено шляхи остаточного врегулювання спору та порядок сплати заборгованості за наказом господарського суду Запорізької області від 23.03.2015р., як вважає ВДВС, є наявні обставини, що є підставою для звернення до суду за заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення та відстрочку виконання рішення господарського суду.
Згідно із пунктом 3 статті 12 названого Закону, та частини 4 статті 121 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення, яка затверджується судом.
Відповідно частини 1 статті 121 ГПК України, при наявності .обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін. За результатом розгляду заяви суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.
Аналогічне положення закріплене статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні (виключні) обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Згідно із пунктом 7.14 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р., у випадку, якщо в заяві про встановлення способу та / або порядку виконання рішення суду одночасно порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення така заява приймається та розглядається господарським судом.
На підставі викладеного, заявник просить суд розглянути заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочку виконання наказу господарського суду запорізької області № 908/6198/14 від 23.03.2015р.
Стягувач по справі заперечив проти поданої заяви Заводським відділом державної виконавчої служби, виходячи з наступного: відповідно до ст. 78 ГПК України мирову угоду може бути укладено під-час розгляду справи в суді першої інстанції. При цьому сторони повинні викласти умови мирової угоди в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
14.01.15 господарським судом було прийнято рішення про часткове задоволення вимог Стягувача, відповідно сторони не зверталися до суду з заявами про затвердження Мирової угоди, а отже надана боржником заявнику мирова угода від 26.02.15 не є документом, який врегульовує спір та порядок сплати заборгованості між сторонами .
Мирову угоду укладено між сторонами до відкриття виконавчого провадження відносно боржника, при цьому заявник посилається на ст. 121 ГПК України, яка регламентує укладення та затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Момент початку виконання рішення є відкриття виконавчого провадження.
Мирова угода підписана сторонами до початку виконання судового рішення (на стадії апеляційного розгляду справи, і була подана в апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги боржника по справі), а не в процесі його виконання, а відповідно не породжує права та обов'язки сторін.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. На даний момент, з огляду на вищевказане, відсутні обставини, що ускладняють виконання рішення або роблять його неможливим з огляду на те, що мирова угода між сторонами не затверджена господарським судом і стягувач заперечує проти її затвердження.
Враховуючи заперечення, викладені в пояснення (вих.. № 1420 від 29.07.2015р.) стягував просить суд відмовити Заводському відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у задоволені заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочку виконання рішення, в порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 22.07.2015р. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 29.07.2015р.
Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені матеріалах, наданих заявником.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
До канцелярії господарського суду Запорізької області від заявника (Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції) надійшла заява про залишення заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочки виконання рішення по справі № 908/6198/14 без розгляду.
Заява Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції судом залишена без задоволення, поскільки суд, в порядку ст. 81 ГПК України, залишає на стадії позовного провадження без розгляду, а не заяви подані в порядку ст. 121 ГПК України.
Представник боржника, в судове засідання не з’явився, про причини неявки свого представника боржник суд не повідомив.
В зв’язку з неналежною підготовкою представника Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (Проценко О.П.) до судового засідання засідання, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.07.2015р.
До участі у справі, в порядку ст. 38 ГПК України, судом запрошувався представник Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Судовий процес здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши заяву Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції суд встановив, що заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочку виконання рішення, в порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» слід залишити без задоволення, з наступних підстав:
14.01.2015р. рішенням господарського суду Запорізької області по справі №908/6198/14 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «РЕГІОН» до ВАТ «Запоріжсталь» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 05.02.2015р. Харківським апеляційним господарським судом було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжсталь» на рішення господарського суду від 14.01.2015р.
У період розгляду апеляційної скарги - 26.02.2015, за ініціативою відповідача, між сторонами по справі ТОВ «РЕГІОН» та ВАТ «Запоріжсталь» укладено мирову угоду.
Тобто мирова угода, яку заявник просив суд затвердити, на стадії виконавчого провадження, керуючись ст.121 ГПК України, була укладена між сторонами ще до відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2015р.). Заявник посилається на текст мирової угоди від 26.02.2015р.
Звертаюсь до суду Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції посилається на мирову угоду, яка не була затверджена судом, як того вимагає закон і ВДВС не мав законних підстав приймати до справи виконавчого провадження такі документи, поскільки він повинен був керуватись ухвалою, якою, згідно ст.. 121 ГПК України, повинна була ця мирова угода затверджена.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Заявником взагалі необґрунтовано і не надано належних доказів, наявності обставин, що ускладняють виконання рішення або роблять його неможливим.
Крім того, в обґрунтування своєї заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочку виконання рішення Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надає копію заяви про затвердження мирової угоди, яка не була узгоджена з ТОВ «РЕГІОН», про що свідчать заперечення стягувача (позивача по справі), що суперечить вимогам діючого законодавства, поскільки укладення та згода на затвердження мирової угоди є добровільним волевиявленням обох сторін.
Заявником не доведено, на якій правовій підставі була подана заява про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочку виконання рішення.
Заявляючи вимогу про надання відстрочки виконання рішення суду Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції необґрунтовано підстав та не визначено строку надання судом відстрочки виконання рішення суду.
Дані заяви розглядаються судом за правилами ГПК України.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики застосування рішень, ухвал, постанов господарських судів України», а саме:
7.1. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
7.1.4. Статтею 121 ГПК не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).
Встановлення порядку і способу виконання рішення господарським судом, цією статтею не передбачено. Заявник звернувся до господарського суду і повинен керуватись господарсько – процесуальним кодексом України.
7.2. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
7.3. Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.
Приймаючи до уваги те, що заявником не надано жодного належного обґрунтування нормативного та документального обґрунтування в підтвердження заявлених вимог, а навпаки, заява подана безпідставно і з порушенням вимог закону, заяву Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, слід залишити без задоволення, направити окрему ухвалу, в порядку ст. 90 ГПК України, на адресу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 75, 78, 86, 90, 121 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції залишити без задоволення.
2. Направити окрему ухвалу, в порядку ст. 90 ГПК України, на адресу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Ухвала набирає чинності з дня її винесення (30.07.2015р.)
Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет
_03_03.png)
