До уваги ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ПП Вовк Валентини Семенівни (Донецька область, м. Горлівка)

Запорізької області

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” (м. Запоріжжя)

до відповідача: Приватного підприємця Вовк Валентини Семенівни (Донецька область, м. Горлівка)

про стягнення 2271045,16 грн.

 

від позивача: Святюк М.В., головний експерт зі стягнення Відділу стягнення                           (м. Запоріжжя) Управління проблемних кредитів, довіреність № 447/12 від 11.10.2012р.

від відповідача: не з’явився

 

 

 

ПуАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП Вовк В.С. про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р. у розмірі 2123574,18 грн., з яких 1999963,65 грн. основна заборгованість по тілу кредиту, 111778,79 грн. заборгованість за несплаченими відсотками, 7546,88 грн. пені за порушення строків погашення заборгованості, 4284,86 грн. пені за порушення строків погашення відсотків..

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 10.03.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Особливості визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції встановлено статтею 1 Закону України від 12.08.2014р.                 № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".

Зокрема, частиною 1 цієї статті унормовано, що у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд:

господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

За приписами ч. 2 ст. 6 "Прикінцеві положення" Закону № 1632-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 № 8-4166/14 та від 29.08.2014               № 8-4211/14, ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами:

господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області.

Визначення територіальної підсудності в разі зміни меж району або завершення антитерористичної операції встановлено статтею 3 Закону України від 12.08.2014р.                     № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції":

Державна судова адміністрація України на підставі прийнятих в установленому законом порядку рішень про зміну меж або завершення антитерористичної операції в разі відновлення належних умов діяльності місцевих судів, апеляційних судів, які знаходяться в районі, де проводилася антитерористична операція, направляє до відповідного вищого спеціалізованого суду подання про можливість відновлення роботи відповідного місцевого, апеляційного суду. Голова відповідного вищого спеціалізованого суду видає розпорядження про відновлення роботи визначеного в поданні Державної судової адміністрації України місцевого або апеляційного суду.

Визначення територіальної підсудності справ, розгляд яких розпочинається після видання головою відповідного вищого спеціалізованого суду розпорядження про відновлення роботи місцевого, апеляційного суду у зв’язку із зміною меж району або завершенням антитерористичної операції, здійснюється без урахування положень цього Закону.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 24.04.2015р. № 21-р “Про відновлення роботи господарського суду Донецької області” відповідно до ч. 1               ст. 3 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”, Указу Президента України від 12.11.2014р. № 868/2014 “Про внесення змін до мережі господарських судів України” та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015р.                    № 8-8141/15 про можливість відновлення роботи господарського суду Донецької області визначено:

1. Відновити роботу господарського суду Донецької області з 27.04.2015р. за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5.

2. Господарському суду Запорізької області забезпечити розгляд справ (проваджень; за виключенням справ про банкрутство), підсудних господарському суду Донецької області, що надійшли на розгляд господарського суду Запорізької області до 27.04.2015р. на підставі Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням анти терористичної операції” та розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р.   

Позовна заява ПуАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” надійшла до господарського суду Запорізької області 10.03.2015р.

Отже, за територіальною підсудністю справа підлягає розгляду у господарському суді Запорізької області.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 14, 16, 525, 526, 553, 554, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 179, 193 ГК України, ст. 1, 15, 54, 55, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1497/15-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.04.2015р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 02.04.2015р. у зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладений на 12.05.2015р. о 12 год. 00 хв.

У зв’язку із особливою категорією справи, а саме знаходження відповідача на території проведення АТО в Донецькій області, куди УДППЗ “Укрпошта” призупинено приймання та пересилання поштових відправлень, необхідністю витребування додаткових доказів, а також для дотримання загальних та основоположних засад судочинства, зокрема, змагальності, рівності перед законом і судом, суддею Соловйовим В.М. було ініційовано перед головою суду питання щодо передачі справи                                 № 908/1497/15-г на розгляд колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І.                 від 12.05.2015р.№ 01-04/131/15 у зв’язку із специфікою спору справу № 908/1497/15-г передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Алейникова Т.Г. та Корсун В.Л.

Ухвалою від 12.05.2015р. справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та розгляд справи призначений на 16.06.2015р. об 11 год. 00 хв.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 15.06.2015р. № 01-04/206/15 у зв’язку із перебуванням судді                 Корсуна І.Л. у відпустці, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Алейникова Т.Г. та Смірнов О.Г.

Ухвалою від 16.06.2015р. справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та вирішено справу розглядати в судовому засіданні 16.06.2015р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.06.2015р. у зв’язку із неявкою обох сторін розгляд справи відкладений на 15.07.2015р. о 10 год. 40 хв.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 15.07.2015р. № 01-04/294/15 у зв’язку із перебуванням судді Алейникової Т.Г. у відпустці, справу № 908/1497/15-г передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Науменко А.О. та Смірнов О.Г.  

Ухвалою від 15.07.2015р. справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та вирішено справу розглядати в судовому засіданні 15.07.2015р. о 10 год. 40 хв.

Ухвалою від 15.07.2015р. у зв’язку з неявкою обох сторін та клопотанням позивача від 14.07.2015р. про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладений  на 12.08.2015р. о 17 год. 00 хв.

В судовому засіданні 12.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено про те, що повне рішення буде складено 12.08.2015р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 12.08.2015р. представник позивача підтримав вимоги, викладені позовній заяві та в уточненнях до позовної заяви від 28.04.2015р. (т.2, а.с.10-11) та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2271045,16 грн. заборгованості, з яких: 1999963,65 грн. заборгованість по тілу кредиту, 196544,38 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам, 71537,13 грн. пені за порушення строків погашення заборгованості та 3000,00 грн. штрафу за порушення умов договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено у п 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Отже заяву позивача від 28.04.2015р. розцінено судом як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.10 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р.  № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів. 

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надала, в судові засідання жодного разу не з’явилась.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.08.2015р. за № 21011300, станом на 12.08.2015р. місцем проживання Приватного підприємця Вовк В.С. є: 84638, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Стежка, будинок 81.

Згідно п. 6 інформаційного Листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/2052/14 від 01.12.2014), учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов’язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв’язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК.

Оскільки згідно листів Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” від 20.01.2015р. № 04-16-83, від 30.03.2015р. № 04-16-416 та від 11.06.2015р. № 04-16-730 УДППЗ “Укрпошта” призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей (зокрема, м. Горлівка), ухвали суду від 11.03.2015р. про порушення провадження у справі № 908/1497/15-г, а також всі інші ухвали, які було винесено судом в рамках цієї справи, на адресу відповідача за допомогою УДППЗ “Укрпошта” не направлялась, про що господарським судом Запорізької області було складено відповідні акти.

В той же час, у відповідності до приписів ст. 4-2 ГПК України, згідно якої правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, ч. 1 ст. 4-3 ГПК України, в якій закріплений принцип змагальності в господарському судочинстві, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, господарським судом вжито всіх можливих засобів щодо повідомлення відповідача про сам факт існування позову ПуАТ “Райффайзен Банк Аваль” про стягнення з нього 2271045,16 грн., а також про час і місце судового розгляду справи.

Так, господарським судом було направлено на електронну адресу відповідача, а саме: info.vovk_vs@mail.ru ухвали від 16.06.2015р., від 15.07.2015р. у цій справі.

Крім того, у відповідності до Порядку ведення державного реєстру судових рішень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, всі процесуальні документи у справі № 908/1497/15-г внесено та розміщено на офіційному веб-порталі “Судова влада України”.

Крім того, на вимогу суду 05.05.2015р. позивачем направлено на електронну адресу відповідача (info.vovk_vs@mail.ru) копію ухвали від 11.03.2015р., від 02.04.2015р., копію позовної заяви (з додатками), копію заяви про уточнення позовних вимог, розрахунок заборгованості від 17.03.2015р., акт звірки по Кредитному договору від 13.12.2007р. № 011/07-166/19-138 (т.2, а.с.18-20)

Таким чином, господарським судом Запорізької області створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. 

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

 

 

Згідно із підпунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи господарський суд зазначає, що ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Не прибувши жодного разу до суду в судові засідання, відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не заявлено.

Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

 

Між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”) (Кредитор) та Приватним підприємцем Вовк Валентиною Семенівною (Позичальник) укладений кредитний договір № 011/07-166/19-138 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості) від 13.12.2007р. за умовами якого Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі - Кредит) у сумі 5000000,00 грн. (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником в строк по 13 жовтня 2016р. включно. Загальний розмір кредитних операцій Позичальника не повинен перевищувати 5000000,00 грн.

При цьому Позичальник та Кредитор домовились, про наступний порядок зменшення ліміту кредитування:

починаючи з 1-го місяця по 12-й місяць включно (з дати укладення даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 100 % встановленого кредитування;

починаючи з 13-го місяця по 24-й місяць включно (з дати укладання даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 90 % встановленого кредитування;

починаючи з 25-го місяця по 36-й місяць включно (з дати укладення даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 80 % встановленого кредитування;

починаючи з 37-го місяця по 48-й місяць включно (з дати укладення даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 70 % встановленого кредитування;

починаючи з 49-го місяця по 60-й місяць включно (з дати укладення даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 60 % встановленого кредитування;

починаючи з 61-го місяця по 72-й місяць включно (з дати укладання даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 50 % встановленого кредитування;

починаючи з 73-го місяця по 84-й місяць включно (з дати укладення даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 40 % встановленого ліміту кредитування;

починаючи з 85-го місяця по 96-й місяць включно (з дати укладання даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 30 % встановленого ліміту кредитування;

починаючи з 97-го місяця по 107-й місяць включно (з дати укладення даного договору) Позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 20 % встановленого ліміту кредитування.

Протягом останніх двох тижнів до закінчення строку дії ліміту транші не видаються, здійснюється лише погашення кредиту (пункт 1.1 Договору).

Додатковою угодою від 16.07.2008р. до кредитного договору № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р. сторони визначили, що для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись процентна ставка.

Умови надання кредиту та погашення заборгованості Позичальником регламентовано в пункті 3 Договору.

Зокрема, пунктом 3.6 Договору встановлено, що позичальник зобов’язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) починаючи з першого місяця видачі першого траншу кредитом у сумі, визначеній Позичальником, з дотриманням вимог п. 1.1 Договору до зменшення ліміту кредитування.

Позичальник зобов’язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів № 206822593 в Горлівському відділенні                № 1 ДОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування Позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

Відповідно до п.7.2 Договору, Кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього Договору, стягувати з Позичальника пені, неустойки, штрафи, передбачені ст. 10 цього Договору, вимагати відшкодування витрат та збитків.

Пунктом 7.3 Договору передбачено право Кредитора скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках:

невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або п. 3.8 цього Договору;

невиконання Позичальником умов укладених договорів забезпечення;

наявності фактів невиконання Позичальником (його гарантами або поручителями) будь - яких інших своїх зобов’язань;

значного погіршення фінансового стану Позичальника (його гарантів або поручителів);

прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію Позичальника;

порушення справи про банкрутство Позичальника;

подання до суду позову про визнання недійсними в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 9451128,04 грн., що підтверджується меморіальними ордерами (т.1, а.с. 41-59).

Проте відповідач неналежним чином виконала свої зобов’язання за Договором, сплативши за весь час кредитування суму 11310772,51 грн., з яких погашення по тілу кредиту 7451164,39 грн., по відсоткам 3859608,12 грн., що підтверджується платіжними документами (т.1, а.с. 60-141 ).

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1999963,65 грн. та заборгованості за несплачені відсотки у розмірі 196544, 38 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.

     

Оцінивши представлені докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

 

Правовідносини сторін є господарськими.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості) № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання за кредитним договором (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості) № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р. з боку Кредитора (позивача у справі) виконані у повному обсязі. Факт одержання Позичальником (відповідачем у справі) кредитних коштів на загальну суму 9451128,04 грн. підтверджується меморіальними ордерами (т.1, а.с. 41-59).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

ПП Вовк В.С.  зобов’язання закредитним договором (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості) № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р.                      повністю не виконала, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2196508,03 грн., а саме:

-   1999963,65 грн. - сума основного боргу по кредиту;

-   196544,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

До уточнень до позовної заяви від 28.04.2015р. (т.2, а.с.10-17) позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р.

Вказаний розрахунок здійснений відповідно до закону та умов договору                        № 011/07-166/19-138 від 13.12.2007р.

На момент розгляду спору по суті, відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань, а також власний контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення сум.

Враховуючи встановлений факт невиконання ПП Вовк В.С. грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1999963,65 грн. заборгованості по кредиту та 196544,38 грн. заборгованості по процентам є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить судстягнути з відповідача пеню за порушення строків погашення заборгованості та штраф.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком. 

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В пункті 10.2 кредитного договору № 011/07-166/19-138 сторони передбачили що за порушення строків повернення кредиту (у тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісії, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 71537,13 грн. пені підлягають задоволенню повністю. Розрахунок пені, який  доданий до уточнень до позовної заяви, відповідає умовам Договору та діючому законодавству.

2. Стягнути з Приватного підприємця Вовк Валентини Семенівни (84638, Донецька область, м. Горлівка, бул. П. Стежко, 81, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків 1892219963) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, ідентифікаційний код 23794014) 1999963 (один мільйон дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят три) грн. 65 коп. заборгованості за тілом кредиту, 196544 (сто дев’яносто шість тисяч п’ятсот сорок чотири) грн. 38 коп. заборгованості за несплаченими відсотками, 71537 (сімдесят одну тисячу п’ятсот тридцять сім) грн. 13 коп. пені, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. штрафу та 45 420 (сорок п’ять тисяч чотириста двадцять) грн. 90 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 12.08.2015р.