Прес реліз визнання недійсним одностороннього правочину

                                                                                              ПРЕС-РЕЛІЗ
                                                              Визнання недійсним одностороннього правочину.
 

        За наслідками розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Запорізької області за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання недійсним одностороннього правочину - припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, підставою для чого була наявність заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на підставі договору купівлі-продажу природного газу.
        Посилаючись на безпідставність нарахування відповідачем пені та штрафу за порушення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» умов договору купівлі-продажу природного газу позивач просив визнати вказаний односторонній правочин ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» недійсним.
         Рішенням господарського суду Запорізької області позов задоволено: визнано недійсним односторонній правочин з припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення було скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові: обґрунтовано посиланнями на наявність зустрічних однорідних вимог між сторонами, що відповідно до ст.601 ЦК України є підставою до їх зарахування.
         Однак, колегія суддів ВГСУ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з тих підстав, що за заявою відповідачем на підставі ст.601 ЦК України здійснено зарахування вимог позивача про стягнення грошових коштів, що складаються із пені, трьох процентів річних, штрафу та витрат зі сплати судового збору та вимог відповідача про стягнення грошових коштів. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені вимоги сторін не є однорідними, а відтак – спірний правочин не відповідає вимогам закону, що є наслідком визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203,215 ЦК України.
         За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції була скасована, а законне та обгрунтоване рішення господарського суду Запорізької області залишено в силі.

Прес-центр
господарського суду
Запорізької області