До відома Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”, м. Київ

 21.09.2015                                                                                       Справа № 908/4205/15

 Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Бичківській О.О.

За участю представників: від позивача: Кулик С.Г., довіреність № 130 від 01.04.2015 р.; від відповідача: Латайко Є.О., довіреність № 212/15-а від 29.05.2015 р.; від третьої особи: Лавриненко Л.В., довіреність № 01-17/1246 від 31.12.2014 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4205/15,

за позовом: Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28, скорочено КЗ “Бердянський медичний коледж”);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 11-А, скорочено ТОВ “Астеліт”);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізька обласна рада (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 164);

про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та стягнення штрафних санкцій.

Сутність спору:

КЗ “Бердянський медичний коледж” заявлено позовні вимоги до ТОВ “Астеліт”, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізької обласної ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4205/15 присвоєно номер провадження 34/152/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 31.08.2015 р. 31.08.15 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.15 р, потім до 21.09.15 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2015 р. продовжено строк вирішення спору по 02.10.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 червня 2012 р. між Комунальним закладом “Бердянський медичний кохгедж” Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Астеліт” був укладений Договір № 7 про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області щодо оренди частини даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв. Відповідно до Додаткової угоди №1 до вищезазначеного Договору, строк дії останнього був продовжений до 12 травня 2015 року включно. За більше ніж місяць до терміну закінчення Договору (як цього вимагає п. 10.5 Договору) КЗ “Бердянський медичний коледж” неодноразово повідомляв сторону Орендаря про наближення закінчення строку дії правочину та небажання подальшого продовження орендних відносин. Однак з боку Орендаря ніяких підготовчих робіт до щодо демонтажу обладнання на орендованій площі не було розпочато. Не маючи реальної можливості негайно звільнити орендоване нерухоме майно, а також можливості самостійно опечатати прилад подачі електропостачання (через те, що договір електропостачання укладений між Бердянським МРЕМ та ТОВ “Астеліт”), позивачем був надісланий лист до Бердянського МРЕМ з проханням розпломбувати шафу обліку для відключення субспоживача ТОВ “Астеліт” від енергопостачання, про що останній також був повідомлений в листі від 13.05.2015 р. № 211. Про все вищезазначене Голові Запорізькою обласної ради був направлений лист із викладеними обставинами від 13.05.2015 р. № 212. Невжиття ТОВ “Астеліт”, як Орендаря, належних заходів з демонтажу обладнання на орендованій площі 13.05.2015 р. засвідчила створена комісія з наступним складанням відповідного Акту. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. 222. ч. 2 ст. 291 ГК України, ст.16, ст. 49, п. 2, п.З ст. 55, 56 ГПК України, ст. 387, ч. 1 ст. 759, ст. 785 ЦК України, ч.і ст. 2, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п/п. 4.1. п. 4 постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна” від 29.05.13 р. № 12, п. 20.7 постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 24.10.11 р. № 10.

27.08.15 р. до господарського суду Запорізької області від КЗ “Бердянський медичний коледж” надійшла заява про зміну предмета позову щодо вимог про витребування майна, в якій позивач просить усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном (частини даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв.) спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що перебуває на балансі Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради та знаходиться за адресою: вул. Дюміна 66/28, м. Бердянськ, Запорізька обл., шляхом повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “Астеліт” вказаного нерухомого майна з підписанням акту приймання-передачі та демонтажу обладнання оператора телекомунікацій Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”.

З огляду на неявку відповідача в перше судове засідання, суд не перейшов до розгляду справи по суті, тому в судовому засіданні 07.09.15 р. вказану вище заяву позивача прийнято судом до розгляду відповідно до приписів ст. 22 ГПК України.

Отже, судом розглядаються вимоги про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном (частиною даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв.) спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що перебуває на балансі Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради та знаходиться за адресою: вул. Дюміна 66/28, м. Бердянськ, Запорізька обл., шляхом повернення ТОВ “Астеліт” вказаного нерухомого майна з підписанням акту приймання-передачі та демонтажу обладнання оператора телекомунікацій ТОВ “Астеліт”, та стягнення з ТОВ “Астеліт” 6927,56 грн. штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

ТОВ “Астеліт” клопотанням, яке надійшло до суду 31.08.15 р., просило визнати справу не підсудною господарському суду Запорізької області, та надіслати матеріали справи за належною підсудністю, а саме до господарського суду м. Києва, за місцем знаходження відповідача. Клопотання мотивоване тим, що даний спір витікає із договору оренди, який було укладено між позивачем та відповідачем, тому справа повинна розглядатись за місцем знаходження відповідача, у відповідності із положенням ст. 15 ГПК України, а для застосування положень ст. 16 ГПК України немає жодних підстав.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання виходячи за наступного.

Згідно з частиною 3 статті 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Вказана стаття містить правила визначення підсудності з окремих категорій справ. Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справи, які належать до компетенції господарських судів, залежно від предмета спору розглядаються в певних господарських судах, тобто певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Частиною 3 цієї статті встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально. Місцезнаходженням спірного майна є м. Бердянськ, Запорізької області - вул. Дюміна, 66/28.

Таким чином, імперативними норами процесуального закону чітко визначено виключну підсудність справ за вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння та про усунення перешкод у користуванні майном – за місцезнаходженням такого майна, тому передача даної справи до господарського суду м. Києва є неможливою (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.01.13 р. № 910/2043/13).

ТОВ “Астеліт”, відповідач по справі, у поданому відзиві на позов вказує, що ТОВ “Астеліт” було направлено відповідні листи про продовження строку дії договору, а у встановлений строк від орендодавця не було отримано інформації про не бажання продовжувати строк дії договору, вважає, що строк дії договору було продовжено на 2 роки (до 11.05.2017 року включно) та ТОВ “Астеліт” продовжує користуватись об'єктом оренди на законних підставах, тому керуючись ст. 59, Господарського процесуального кодексу України, ст. 764 ЦК Укриїни, ст. 283 ГК України, просить в задоволені позовних вимог Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради - відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, з підстав, зазначених у відзиві, надав пояснення по суті спору в обґрунтування своєї позиції та відповів на поставлені судом питання.

Запорізька обласна рада, третя особа по справі, в поясненнях від 17.08.15 р., 31.08.15 р., підтримує позовні вимоги в тому числі, з урахуванням зміни предмету позову, та зокрема зазначає, що ТОВ “Астеліт” з 13.05.2015 втратило право користування частиною даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв., розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28, а отже, Коледж з цього ж дня його знову набув. Тому, відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.5.7. Договору, Відповідач (ТОВ “Астеліт”) повинен був повернути об'єкт оренди - частину даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв., розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28, Позивачу (Коледжу) у порядку встановленому п.п. 2.4., 2.5., 7.7. Договору - шляхом складання та підписання відповідного акту приймання-передачі майна. ТОВ “Астеліт” не здійснило вищезазначених дій, належне йому обладнання не демонтувало, а тому є підстави вважати його недобросовісним набувачем (володільцем) цього майна, що перешкоджає Коледжу користуватися ним в повній мірі. Коледж здійснює свою діяльність на підставі Статуту Комунального закладу “Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради, затвердженого наказом начальника управління власності та корпоративних прав Запорізької обласної державної адміністрації від 11.10.2004 №229 (далі - Статут). Так п.1.1. Статуту передбачено, що Коледж включений до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, з місцезнаходженням у м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28 (п.1.6. Статуту). Згідно з п.6.2. Статуту майно Коледжу є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Коледж має право надавати в оренду майно, що закріплене за ним на правах оперативного управління, юридичним та фізичним особам відповідно до чинного законодавства України і в порядку, визначеному рішенням Запорізької обласної ради (п.6.8. Статуту). Відповідно до ст. 137 ГК України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. Питання захисту права власності врегульовані в ст.ст. 386-394 ЦК України. Так, ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала надані пояснення просила позов задовольнити.

За клопотанням представників учасників процесу розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників, суд

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2012 р. КЗ “Бердянський медичний коледж” (орендодавець) та ТОВ “Астеліт” (орендар) був укладений договір № 7 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі КЗ “Бердянський медичний коледж” (далі - договір № 7).

Згідно п. 1.1 договору № 7 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (далі - Майно), частину даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв. розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Дюміна 66/28, що перебуває на балансі Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради” вартість якої визначені відповідно до звіту незалежної оцінки вартості нерухомого майна виконаного суб'єктом оціночної діяльності Давидовською О.Я. і становить 30487 грн. (тридцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 00 коп.) станом на 31.03.2012 р.

Відповідно до п. 10.1 договору № 7 цей договір укладений строком на 1 рік та діє з 13 червня 2012 р. по 12 червня 2013 р. включно. Додатковою угодою № 1 від 07.06.13 р. продовжено строк дії договору по 12.05.15 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до  статті 283 Господарського кодексу України  за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Істотною умовою договору оренди в силу положень  статті 284 Господарського кодексу України,  763 Цивільного кодексу України  є строк договору, що визначається за погодженням сторін.

Відповідно до  статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За  статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 291 Господарського кодексу України,  статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"    передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено;  статтею 785 Цивільного кодексу України  встановлений обов'язок наймача у разі припинення договору негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно п. 5.7 договору № 7 у разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.5 договору № 7 за місяць до закінчення строку дії договору сторони повинні письмово визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, орендодавець звертається до виконавчого апарату обласної ради для отримання згоди на продовження договору оренди на новий строк. Протягом 10 календарних днів з моменту припинення договору орендодавець зобов'язаний вжити заходи щодо негайного звільнення орендованого нерухомого майна (створення відповідної комісії, опечатування приміщень, заборона доступу до орендованого майна, тощо) у разі, якщо орендодавець не має наміру продовжувати договір оренди або у разі його дострокового розірвання.

Дійсно, ТОВ “Астеліт” зверталось до Запорізької обласної ради листами від 18.03.15 р. № 2003/1 та від 15.04.15 р. № 2003/1 щодо продовження строку дії договору № 7. Доказів направлення листа № za2003 від 18.03.15 р. КЗ “Бердянський медичний коледж” суду не надано.

Частиною 2  статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Листом № 211 від 13.05.15 р. КЗ “Бердянський медичний коледж” довів до відома відповідача, що 12 травня 2015р. закінчився строк дії договору оренди нерухомого майна № 7 від 13 червня 2012р. площею 62,5 кв.м. за адресою м. Бердянськ, вул. Дюміна /вул. Карла Маркса, 66/28. Позивач повідомив орендаря, що в подальшому не має наміру продовжувати орендні відносини, і просив негайно звільнити орендовану площу. Згідно рекомендованого повідомлення відповідачеві вказаний лист вручено 19.05.15 р.

Не отримав відповідач і згоди від виконавчого апарату Запорізької обласної ради на продовження дії договору.

Пунктом 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна” визначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Таким чином, відповідно до приписів ч. 2 ст. 17 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і п. 10.5 договору № 7, строк його дії продовжено не було, 13.05.15 р. договір № 7 припинився.

Отже, за змістом пункту 5.7 договору № 7 у разі припинення дії договору спірне майно повертається на адресу орендодавця, відтак, у відповідача виник обов'язок щодо повернення орендованого майна та звільнення його від належного йому обладнання.

Доказів, що відповідач  після припинення орендних правовідносин демонтував належне йому обладнання, матеріали справи не містять.

Навпаки, актом від 13.05.15 р., складеним комісією з працівників позивача визначено відсутність явки представника орендаря для підписання акту приймання-передачі (повернення) майна. Актом від 28.05.15 р. комісією з працівників позивача підтверджено ті обставини, що ТОВ “Астеліт” продовжує займати площу даху учбового корпусу та до теперішнього часу обладнання оператора телекомунікацій не демонтовано.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач здійснює свою діяльність на підставі Статуту Комунального закладу “Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради, затвердженого наказом начальника управління власності та корпоративних прав Запорізької обласної державної адміністрації від 11.10.2004 р. № 229 (далі - Статут). Так, п.1.1. Статуту передбачено, що Коледж включений до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, з місцезнаходженням у м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28 (п.1.6. Статуту). Згідно з п.6.2. Статуту майно Коледжу є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Коледж має право надавати в оренду майно, що закріплене за ним на правах оперативного управління, юридичним та фізичним особам відповідно до чинного законодавства України і в порядку, визначеному рішенням Запорізької обласної ради (п.6.8. Статуту). Відповідно до ст. 137 ГК України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Суд вважає, що в даному випадку здійснення захисту порушеного права позивача не відбувається всупереч положенням  статті 16 Цивільного кодексу України  , оскільки наведена норма передбачає загальні способи захисту порушених прав, в тому числі прав орендодавця у спірних правовідносинах, натомість позивач  в позові вказав на звернення з заявленими вимогами у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та виклав конкретні дії (в заяві про зміну предмета позову), що належить вчинити для захисту його права, що є одним із засобів реалізації обраного ним способу захисту.

Таким чином, в даному випадку позивачем обрано той спосіб захисту порушеного права, який є найбільш ефективним з точки зору можливості відновлення своїх правомочностей та реального виконання судового рішення.

Отже, вимоги про усунення перешкод з боку відповідача, позивачем завлені законно та обґрунтовано.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 5.12. договору № 7 у разі несвоєчасного повернення орендованого майна після припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує штраф у розмірі 200 відсотків місячної орендної плати (за розрахунком останнього місяця оренди) за весь час фактичного використання майна.

Позивачем визначено неустойку в сумі подвійної орендної плати за останній повний місць – квітень 2015 року в сумі 6927 грн. 56 коп. (3463 грн.х2). Вказаний розрахунок здійснено вірно.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Вимога про усунення перешкод у користуванні майном судом оцінюється як майнова через те, що одним із способів усунення таких перешкод зазначено повернення спірного майна. Відтак, у даній справі заявлено дві вимоги майнового характеру.

Згідно п. 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Вартість майна, що підлягає поверненню становить 30487 грн. згідно п.1.1 договору № 7.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається: у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.

Враховуючи зазначене, судовий збір за вимогами майнового характеру (6927 грн. 56 коп. + 30487 грн. = 37414,56 грн.: ціна позову) становить 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Астеліт” (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 22859846), протягом 30 денного строку з дня набрання рішенням законної сили, усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном (частиною даху учбового корпусу площею 62,5 м.кв.) спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що перебуває на балансі Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28, ідентифікаційний код юридичної особи: 02011315), шляхом повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “Астеліт” вказаного нерухомого майна з підписанням акту приймання-передачі та демонтажу обладнання оператора телекомунікацій Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”.

Стягувач за наказом Комунальний заклад “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28, ідентифікаційний код юридичної особи: 02011315).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 22859846) на користь Комунального закладу “Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 66/28, ідентифікаційний код юридичної особи: 02011315) суму 6927 (шість тисяч дев’ятсот двадцять сім) грн. 56 коп. штрафних санкцій, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2015 р.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 

 

Суддя                                                                                    А.О. Науменко