До уваги ТОВ “РС Проспера" по справі .№ 908/5625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

26.10.2015р.                                                                справа № 908/5625/14

Розглянувши скаргу № ДНЮ-03/607 від 10.09.2015р. Державного підприємства “Придніпровська залізниця” на дії ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області

за позовом: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РС Проспера”

про стягнення суми

орган державної виконавчої служби: відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача (заявник): Салуха Л.М., довіреність від 01.01.2015р. № 28

від відповідача: не прибув

від ВДВС: не прибув

21.09.2015р. до господарського суду Запорізької області від ДП “Придніпровська залізниця” надійшла скарга в порядку статті 121-2 ГПК України про визнання незаконними дій в. о начальника ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, скасування постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015р. та зобов’язання відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу господарського суду Запорізької області № 908/5625/14 від 17.04.2015р. про стягнення на користь ДП «Придніпровська залізниця» з ТОВ «РС Проспера» заборгованості у розмірі 35 812,00 грн.

Ухвалою від 21.09.2015р. скаргу ДП “Придніпровська залізниця” прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 26.09.2015р.

В обґрунтування вимог скарги ДП “Придніпровська залізниця” зазначає, що виконуючим обов’язки начальника ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області, 01.09.2015 року винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження та повернено наказу господарського суду Запорізької області № 908/5625/14 від 17.04.2015р. без виконання. Постанову винесено на підставі того, що згідно виконавчого документу адреса боржника знаходиться на території проведення антитерористичної операції та керуючись п.8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».Заявник вважає дії в. о. начальника ВДВС незаконними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, просить суд на підставі ст. ст. 5, 6, 11, 25, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», скаргу задовольнити.

Представник ДВС в судове засідання не прибув, надав суду заперечення на скаргу, вважаю, що скарга не підлягає розгляду та задоволенню, оскільки статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Підставою винесення постанови про відмови у відкритті виконавчого провадження є той факт, що згідно виконавчого документа боржник ТОВ «РС Проспера» зареєстрований за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Молодецьке, вул. Цветочна, буд.11. Закон України «Про виконавче провадження» зобов’язує державного виконавця вчиняти дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати їх незаконно. Боржник зареєстрований на території, на якій органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження, виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій Україною території не провадяться. Отже, на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Враховуючи місце виконання рішення, дії по виконавчих провадженнях з об’єктивних причин на даний час не можуть бути здійснені. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 11, ,20, 26, 31, 47, Закону України «Про виконавче провадження» та ст. ст. 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, просить суд відмовити у задоволенні скарги. Крім того, просить справу розглядати без участі представника відділу ДВС.

Розгляд скарги здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення ДП “Придніпровська залізниця”, суд –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.03.2015р. по справі № 908/5625/14 задоволені позовні вимоги ДП “Придніпровська залізниця” та стягнуто з ТОВ “РС Проспера” на користь ДП “Придніпровська залізниця” суму штрафу у розмірі 33 985,00 грн. та суму судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

На виконання рішення господарським судом виданий наказ від 17.04.2015р.

ДП “Придніпровська залізниця” на адресу управління ДВС ГУЮ у Донецькій області направлений наказ господарського суду Запорізької області віл 17.04.2015р. № 908/5625/14 про стягнення з ТОВ «РС Проспера» заборгованості у розмірі 35 812,00 грн.

Виконуючим обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, 01.09.2015р. винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження. Підставою винесення вказаної постанови є той факт, що згідно виконавчого документа боржник (ТОВ «РС Проспера») зареєстрований за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Молодецьке, вул. Цветочна, буд, 11. Законами України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014р. розпорядженнями Кабінету міністрів України № 1085-р та № 128-р від 18.02.1015р. було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження. У зв’язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій Україною території не провадяться.

З огляду на вказане, керуючись п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавча служба відмовила в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/5625/14 від 17.04.2015р.

Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки для відмови виконавчій службі у відкритті виконавчого провадження.

Так, зокрема, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 цього Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015р. виконавча служба посилається на Закони України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції».

Проте, положення жодного із зазначених законів не передбачають, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби.

Розпорядження Кабінету Міністрів України 07.11.2014р.№ 1085-р, з подальшими змінами, не є законом, який передбачає наявність обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Фактично, вказаним розпорядженням визначено конкретні населені пункти на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Виконавчою службою не вказано конкретний Закон України, або ж конкретна норма чинного нормативно – правового акту, які прямо визначають певні конкретні обставини (їх перелік), що виключають здійснення виконавчого провадження, у т.ч. визначає в якості такої обставини факт реєстрації (знаходження) боржника на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до положень п. п. 1-3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), а саме - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід’ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

З наведеного слідує, що виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Суд не може погодитися зі ствердженням державного виконавця про те, що відкриття виконавчого провадження неможливе, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дана обставина може утруднити виконання рішення суду, але не унеможливлює його виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Закон України «Про виконавче провадження» надає виконавчій службі доволі широке коло повноваження для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Згідно п. 1 ст. 25 цього Закону, державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Наданий стягувачем до виконання виконавчий документ – наказ суду від 217.04.2015р. № 908/5625/14 повністю відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. … Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З огляду на наведене можна припустити, що навіть фактична реєстрація підприємства на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не виключає можливості знаходження майна боржника поза межами такої території, та наявності відкритих рахунків в банківських установах також поза межами зазначеної території.

Однак, виявити такі обставини виконавча служба має право лише в рамках відкритого виконавчого провадження.

На день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження або ж постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба ще не може знати, чи зможе вона виконати рішення суду або ні. Про можливість виконання або не виконання судового рішення виконавчій службі стане відомо тільки при виконанні рішення суду.

Суди мають бути зацікавлені в тому, щоб рішення, які приймаються судами, виконувались. При цьому, суди на мають заохочувати (підтримувати) дії виконавчої служби. спрямовані на невиконання судових рішень, які набрали законної сили.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виконавча служба не довела суду, що на даний час існує закон, яким прямо визначено, що реєстрація боржника на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є тією обставиною, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд доводи ДП «Придніпровська залізниця» правомірними в частині визнання незаконними дії ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. № 908/5625/14 та визнає незаконною (недійсною) постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. № 908/5625/14. В іншій частині вимоги скарги відхиляються, оскільки зобов’язати відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу господарського суду Запорізької області № 908/5625/14 від 17.04.2015р. про стягнення на користь ДП «Придніпровська залізниця» з ТОВ «РС Проспера» заборгованості у розмірі 35 812,00 грн. не є компетенцією господарського суду.

Отже, скарга задовольняється частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 75, 86, 121² Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця” № ДНЮ-03/607 від 10.09.2015р. на дії ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області – задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. № 908/5625/14.

Визнати незаконною (недійсною) постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. № 908/5625/14.

В іншій частині скарга відхиляється.

Суддя                                                              Т.А. Азізбекян