До уваги ТОВ “Істек” по справі № 905/3108/14-908/5270/14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 27.10.2015 року до господарського суду Запорізької області за вх. № 09-06/39581 надійшла скарга Державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості” (надалі - стягувач) вих. № 81/юб від 05.10.2015 року на дії Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку (надалі – виконавча служба) у справі № 905/3108/14-908/5270/14.

В обґрунтування вимог скарги стягувач зазначає наступне: 26.01.2015 року суддею Азізбекян Т.А. господарського суду Запорізької області у справі № 905/3108/14-908/5270/14 було ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ДЕРЖАВНОГО   ПІДПРИЄМСТВА   «ДЕРЖАВНИЙ   ІНСТИТУТ   ПО   ПРОЕКТУВАННЮ ПІДПРИЄМСТВ КОКСОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» (далі - ДП «ГИПРОКОКС», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» (далі - ТОВ «ІСТЕК», відповідач). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (вул. Майська, б. 66, м. Донецьк, 83028, код ЄДРПОУ 32510349, р/р 26008001300039 в ВАТ «Європромбанк» в м. Донецьк, МФО 377090, 26006301781991 в філіалі ГУ ПІБ в. м. Донецьк, МФО 334635) на користь Державного підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (вул. Сумська, буд. 60, м. Харків, 61002, р/р 26000962508117 в ПАТ «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00188334) - 675 000 (шістсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 86 171 (вісімдесят шість тисяч сто сімдесят одна) грн. 91 коп. пені, 12 519 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 86 коп. 3% річних, 96 495 (дев'яносто шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 43 коп. інфляції та 17 403 (сімнадцять тисяч чотириста три) грн. 75 коп. судового збору. 23.02.2015 року господарським судом Запорізької області було видано наказ про примусове виконання судового рішення від 20.02.2015 року у справі № 905/3108/14-908/5270/14, відповідно до якого суд вирішив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" 675 000 (шістсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 86 171 (вісімдесят шість тисяч сто сімдесят одна) грн. 91 коп. пені, 12 519 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 86 коп. 3% річних, 96 495 (дев'яносто шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 43 коп. інфляції та 17 403 (сімнадцять тисяч чотириста три) грн. 75 коп. судового збору. 17 квітня 2015 року господарським судом Запорізької області було постановлено ухвалу про виправлення помилки у наказі господарського суду Запорізької області від 20.02.2015 року у справі № 905/3108/14-908/5270/14. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015 р. у справі № 905/3108/14-908/5270/14, апеляційна скарга ТОВ «ІСТЕК» на рішення господарського суд Запорізької області від 26.01.2015 року у справі № 905/3108/14-908/5270/14 залишена без задоволення, а рішення - без змін. ДП «ГИПРОКОКС» звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015р. за № 77/юб до Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку. 30 вересня 2015 року ДП «ГИПРОКОКС» за вх. № 319 була отримана постанова Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 22.09.2015 року у ВП № 48813047. Стягував вважає дії щодо відмови у відкритті виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку незаконними, а постанову державного виконавця відділу ДВС Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку Зайцева О.С. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 22.09.2015 року у ВП № 48813047- недійсною. По-перше, відмова у відкритті виконавчого провадження здійснена з порушенням вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Відмова у відкритті виконавчого провадження мотивована п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Так, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. У свою чергу, державний виконавець не наводить якими саме законами України передбачені такі обставини, що унеможливлюють здійснення виконавчого провадження.Адже посилання на Закони України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не містять переліку обставин, що забороняють чи унеможливлюють проведення виконавчих дій. Чинним законодавством України не передбачено заборони на відкриття виконавчого провадження щодо боржника, місцем реєстрації якого є зона проведення АТО. По-друге, відмова у відкритті виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.02.2015 року у справі № 905/3108/14-908/5270/14 порушує права ДП «ГИПРОКОКС», передбачені статтею 6 та статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. Відповідно п. 1.1 Статуту ДП «ГИПРОКОКС», ДП «ГИПРОКОКС» є юридичною особою, заснованою на 100% державній власності. Невиконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 905/3108/14-908/5270/14 спричиняє значну шкоду інтересам держави в особі ДП «ГИПРОКОКС», який є 100 % державною власністю, оскільки створює перешкоди господарської діяльності. За таких умов ДП «ГИПРОКОКС» позбавляється можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, що становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.01.2010р.) встановлено, що затримки у виконанні судового рішення спричинені поєднанням певних чинників, таких як брак бюджетних коштів, бездіяльність з боку державних виконавців та недоліки в національному законодавстві, унаслідок чого заявник не мав можливості домогтися виконання судових рішень у ситуації, коли в бюджеті не було передбачено коштів на такі цілі. Суд вважає, що ці чинники не були поза межами контролю органів влади і, отже, визнає повну відповідальність держави за ситуацію, що склалася. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Суд повторює, що право на суд, захищене статтею б, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsbyv. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, ReportsofJudgmentsandDecisions1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (ImmobiliareSaffiv. Italy), [GС], № 22774/93, п. 66, ЕСНR 1999-V). По-третє, Відділ державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку безпідставно посилається на неможливість здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу від 20.02.2015 року у справі № 905/3108/14-908/5270/14. Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства юстиції України № 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» від 25.11.2014 року, Головне управління юстиції у Донецькій області та територіальні органи та установи юстиції Донецької області, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, переміщено до м. Краматорська Донецької області. Відповідно до п. 3 цього Наказу встановлено, що функціональні обов'язки територіальних органів та установ юстиції Донецької області здійснюються ними за новим місцезнаходженням.Таким чином, Відділ державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку здійснює свої функціональні обов'язки на підконтрольній території України, а тому посилання про неможливість здійснювати виконавчі дії є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.У такому разі, відмова Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку у вчиненні виконавчих дій по примусовому виконання рішення суду щодо боржників, які мають своє місцезнаходження на непідконтрольній території України взагалі ставить під сумнів необхідність існування цієї служби! Також виникає питання, чи здійснює взагалі будь-які виконавчі дії Відділ державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку? Згідно п. 9.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за  № 9, виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором. Відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за № 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав,або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Абзацом 2 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за № 9 передбачено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Враховуючи, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 22.09.2015 року у ВП № 48813047 була отримана ДП «ГИПРОКОКС» 30 вересня 2015 року, то 10-ти денний строк на оскарження дії Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у місті Донецьку не пропущено.

Крім  того, від Відділу державної виконавчої служби надійшли пояснення по справі № 1631 від 07.12.2015 року, в яких вказано наступне:  При винесенні вказаної постанови державний виконавець керувався наступним: Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України  «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження також за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, а за змістом ст. 61 ЦПК України, є обставина проведення анти терористичної операції на території м. Донецька та вихід території міста Донецька з-під контролю державної влади України. Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» визначено період проведення анти терористичної операції як час між датою набрання чинності Указом Президента України  «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи  щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року  № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про затвердження проведення анти терористичної операції або військових дій на території України; визначено територію проведення антитерористичної операції як територію України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, в тому числі м. Донецьк. У зв'язку з вищевикладеним та наявності загрози життю та здоров’ю державному виконавцю, виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Таким чином, проведення виконавчих дій неможливо на території проведення активної фази АТО. Відповідно до ст. 14 Закону України «Прро боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема організовано патрульну охоронну службу та виставлено оточення. В районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян; на вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу. Постановою Верховної Ради України від 21.05.2015 року № 462-VIII була схвалена Заява Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод» щодо відступу від окремих зобов’язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9,12,14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5,6,8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України. При цьому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стверджує право на справедливий суд, а в аспекті практики Європейського суду з прав людини виконання судового рішення є стадією судового вирішення спору (рішення у справі «Півень проти України» від 29.06.2004 року, п. 35, заява № 56849/00). Проведення таких виконавчих дій , як перевірка майнового стану боржника шляхом направлення запитів до відповідних органів, установ, отримання відомостей з баз даних Державних реєстрів, виявлення коштів боржника на рахунках у банківських установах, встановлення джерел доходів боржника, звернення до суду із поданням про примусове входження до житла боржника, з поданням про оголошення розшуку боржника, із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України за змістом ст.ст. 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» є можливим лише у разі своєчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження щодо нього та надання йому строку для самостійного виконання рішення. Інший порядок призвів до істотних порушень прав боржника у виконавчому провадженні. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом. Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному  обсязі вчиняти виконавчі дії. Тобто виконання державним виконавцем обов’язків, які визначені Законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів для повного виконання виконавчого документу у встановлені Законом строки. Закон України «Про виконавче провадження» зобов’язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто, виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу, а тому порушення цього порядку не буде відповідати вимогам чинного законодавства. Як свідчать матеріали справи, боржник – ТОВ «Істек» зареєстрований на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території анти терористичних дій. Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»). Частина 5 вказаної статті передбачає, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржнику. Більш того, частиною 1 статті 27 Закону зазначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повторного виконання рішення державній виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Нормами цієї ж статті Закону передбачені такі способи направлення документів виконавчого провадження як надіслання адресатам каналами факсимільного зв’язку або електронною поштою за їхньою письмовою заявою та вручення адресатові державним виконавцем або уповноваженою особою під розписку, що є об’єктивно неможливим у даній ситуації. Інших способів оповіщення боржника про відкриття виконавчого провадження законом не передбачено. З наведеного вбачається, що навіть перша стадія виконавчого провадження – його відкриття, державним виконавцем із дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження (ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»). З наведеного слідує, що на даний час стадія виконавчого провадження – його відкриття державним виконавцем із дотриманням вимог закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Враховуючи місце виконання рішення, дії по виконавчих провадженням з об’єктивних причин на даний час не можуть бути здійсненні. Більш того, постанови державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Так, вищезазначені норми зобов’язують державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Отже при винесенні постанови про відмову у прийнятті виконавчого провадження, державним виконавцем застосовані правомірні дії, які передбачені чинним законодавством. На підставі викладеного Відділ ДВС просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні скарги Державному підприємству «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», та просить справу розглянути без участі представника відділу державної виконавчої служби.     

 

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 21363906 від 29.10.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Істек» знаходиться за адресою: вул. Тамбовська, буд. 1, м. Донецьк, 83030.

Однак, листом вих. 04-16-730 від 11.06.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. до м. Донецьк.

З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвалу суду від 24.11.2015 року відповідачу (боржнику по справі) на адресу з ЄДР: вул. Тамбовська, буд. 1, м. Донецьк, 83030 та на адресу: вул. Майська, б. 66, м. Донецьк, 83028, про що складений акт господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 року.

На підставі викладеного, ухвала суду була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідна копія витягу з сайту.

Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 ГПК України, суд –