№ провадження справи 6/76/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
У Х В А Л А
17.12.2015р.
Справа № 5006/36/102/2012-908/3936/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Місюри Людмили Сергіївни, при секретарі Авраменко К.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Прокурора Першотравневого району Донецької області (смт. Мангуш Першотравневого району Донецької
області) в інтересах держави в особі Ялтинської селищної ради
Першотравневого району Донецької області (смт. Ялта Першотравневого району Донецької області)
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Артонікс” (м. Донецьк, адреса за договором: с. Юр’ївка Першотравневого району Донецької області; адреса директора ТОВ „Артонікс” – Яїцькова А.В.: м. Докучаєвськ Донецької області; адреса з матеріалів справи: м. Київ)
Про стягнення 100 607 грн. 88 коп.
За участю представників :
Від прокуратури: не з’явився
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп., по договору оренди земельної ділянки від 14.07.2011 року.
Прокурор надав заяву про збільшення позовних вимог, де остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп., по договору оренди земельної ділянки від 14.07.2011 року, інфляційні витрати в сумі 19 945 грн. 94 коп. та 3% річних в сумі 2 600 грн. 12 коп.
Заява про збільшення позовних вимог не приймається судом в зв’язку з наступним:
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З вищевикладеного слідує, що в порядку статті 22 ГПК України можна збільшити лише розмір і тільки позовних вимог, тобто тих вимог, які вже були заявлені у позові.
Оскільки прокурор в позовній заяві не просив стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних, то ці вимоги є новими вимогами. Новими вимогами є вимоги, які не були заявлені в позовної заяві.
Стаття 22 ГПК України не передбачає можливість подачі нових вимог. Але, прокурор не позбавлений права звернутися з цією вимогою з окремим самостійним позовом.
За таких підстав, суд розглядає позовні вимоги прокурора, заявлені в позовній заяві, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп.
Прокурор надав суду письмові пояснення у справі, які залучені до матеріалів справи.
За час зупинення провадження у справі до господарського суду Запорізької області від прокурора Першотравневого району Донецької області надійшла заява № 2106 вих-14 від 17.11.2014 року про збільшення позовних вимог, в якій прокурор просить стягнути з відповідача суму боргу за договором оренди за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп., а також індекс інфляції за період з вересня 2011 року по 24.10.2014 року в сумі 13 703 грн. 67 коп. та 3 % річних за вказаний період в сумі 8 842 грн. 39 коп., що разом становить 123 153 грн. 94 коп.
Ухвалою від 03.03.2015р. провадження по справі було поновлено, розгляд справи був призначений на 24.03.2015р.
Ухвалою від 03.03.2015р. заява прокурора про збільшення позовних вимог не була прийнята судом у зв’язку з наступним:
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З вищевикладеного слідує, що в порядку статті 22 ГПК України можна збільшити лише розмір і тільки позовних вимог, тобто тих вимог, які вже були заявлені у позові.
Оскільки прокурор в позовній заяві не просив стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних, то ці вимоги є новими вимогами. Новими вимогами є вимоги, які не були заявлені в позовної заяві.
Стаття 22 ГПК України не передбачає можливість подачі нових вимог. Але, прокурор не позбавлений права звернутися з цими новими вимогами з окремим самостійним позовом.
За таких підстав, суд розглядає позовні вимоги прокурора, заявлені в позовній заяві, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп.
Розгляд справи відкладався. Провадження по справі неодноразово зупинялось.
17.12.2015 року розгляд справи продовжений та прийнята ухвала.
Ухвала суду про поновлення провадження у справі направлялась прокурору, позивачу та відповідачу за адресами, вказаними в ухвалі суду від 14.12.2015р., що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвали.
Прокурор, позивач та відповідач, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 17.12.2015р. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, в зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
16.12.2015р. від позивач надійшов лист № 558 від 16.12.2015р., в якому позивач вказав, що відповідач оплатив суму позову в повному обсязі.
Відповідач надіслав суду клопотання про припинення провадження по справі, в зв’язку з відсутністю предмету спору.
Клопотання відповідача приймається судом, оскільки воно заявлено відповідно до ст. ст. 22, 80 ХПК України.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що провадження по справі слід припинити з наступних підстав:
Прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп., по договору оренди земельної ділянки від 14.07.2011 року.
Прокурор двічі збільшував позовні вимоги, але вони не були прийняти судом по вказаним вище підставам, а тому суд розглядає позовні вимоги прокурора, заявлені в позовній заяві, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 04.08.2011 року по 10.05.2012 року в сумі 100 607 грн. 88 коп.
Але, сума позову в розмірі 100 607 грн. 88 коп. оплачена відповідачем 04.12.2015р., що підтверджується випискою по рахунку від 04.12.2015р. та квитанцією №29 від 04.12.2015р.
З вищевикладеного вбачається, що сума позову була погашена відповідачем після подачі позову, а тому в даному випадку відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження по справі у разі відсутності предмету спору.
За таких підстав, провадження по справі слід припинити.
Відповідно до п. 5 статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі припинення провадження по справі.
Але, при подачі позову судовий збір прокурором не був оплачений (на день подачі позову прокурор не повинен був оплачувати судовий збір), а потому судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 86 ГПК України, суддя
У Х В А Л И В :
Провадження по справі припинити.
Ухвала підписана : 17.12.2015р.
Суддя Л.С. Місюра
_03_03.png)
