ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
21.12.2015р. Справа № 905/1516/14
Суддя Азізбекян Т.А., розглянувши заяву № 11-783/15 від 10.11.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиролбіофарм” про відстрочку виконання рішення суду (наказу господарського суду Запорізької області від 23.06.2014р. у справі № 905/1516/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОФІ-ПРЕС”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиролбіофарм”
про стягнення 1 054 445, 93 грн.
орган ВДВС: Державна виконавча служба Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача (заявник): не прибув
від ВДВС: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю “Стиролбіофарм”, в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, звернулося до суду з № 07-783/15 від 10.11.2015р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі № 905/1516/14.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2015р. заяву про відстрочку виконання рішення у справі № 905/1516/14 прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 21.12.2015р.
Розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів судового процесу.
Представники сторін в судове засідання не прибули.
В обґрунтування заяви відповідач вказує, що на сьогоднішній день заявник перебуває у дуже складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Крім того, існують обставини за яких виконання рішення, саме зараз, не представляється за можливе. Сума, заявлена до стягнення у відповідності до наказу суду є досить великою і сплата всієї суми заборгованості одразу, без відстрочення та розстрочки виконання рішення, може призвести до зупинки діяльності Боржника та його неплатоспроможності взагалі. ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ» зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: 84610, вул. Горлівської дивізії, 97, м. Горлівка, Донецької області. З початку липня 2014р. товариство повністю припинило виробництво продукції у зв'язку загрозою життю та здоров'ю працівників через постійне проведення бойових дій, брак сировини та неодноразові пограбування транспортних засобів підприємства, якими транспортувалася продукція. Також все нерухоме майно разом з рухомим майном знаходяться у м. Горлівка, Донецької області, тобто в зоні проведення АТО, що унеможливлює їх продаж або передачу банківським установам з метою отримання кредитів та забезпечення таким чином виконання грошових зобов'язань перед кредиторами. Не зважаючи на зазначені вище обставини, в період з березня 2014р. по теперішній час, ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ» перерахувало 239 102,20 грн. в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ПРОФІ-ПРЕС», що свідчить про намір Боржника і надалі, поступово, за наявності реальної можливості, погашати заборгованість. Крім того, 26.02.2015р. ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ» до господарського суду Київської області було направлено заяву про визнання кредиторських вимог в рамках провадження у справі № 911/5673/14 про визнання банкрутом ПрАТ «АЛЬБА УКРАЇНА». У відповідності до зазначеної заяви ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ» просить суд визнати себе кредитором ПрАТ «АЛЬБА УКРАЇНА» з грошовими вимогами у розмірі 8 156 307, 24 грн. Тобто, за умови визнання ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ» кредитором у даній справі та повернення заборгованості ПрАТ «АЛЬБА УКРАЇНА» у Заявника з’явиться можливість погасити заборгованість перед ТОВ «ПРОФІ-ПРЕС». Ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 905/1516/14 від 23.03.2015р., за заявою ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ», боржнику до 01.07.2015р. надана відстрочка виконання рішення суду. Однак, відстрочення виконання рішення на три місяця, нажаль, не виявилось достатнім для відновлення матеріального становища підприємства. У зв’язку з чим, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду, тобто відкласти виконання його до моменту набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції чи військових дій на території України, або на інший термін на розсуд суду, але не менш ніж на 6 місяців.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі № 905/1516/14 позов ТОВ “ПРОФІ-ПРЕС” до ТОВ “Стиролбіофарм” задоволено частково та стягнуто з ТОВ “Стиролбіофарм” на користь ТОВ “ПРОФІ-ПРЕС” заборгованість у розмірі 818 343, 72 грн., пені у сумі 87 458, 47 грн., 3% річних у розмірі 19 211, 55 грн., інфляційних нарахувань у сумі 6 387, 60 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 23 465, 35 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. у справі № 905/1516/14 апеляційну скаргу ТОВ “Стиролбіофарм” на рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі № 905/1516/14 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі № 905/1516/14 залишено без змін.
18.11.2014р. на виконання рішення господарського суду Донецької області видано відповідні накази № 905/1516/14 від 23.06.2014р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2015р. відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі № 905/1516/14 – до 01.07.2015 року
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. ухвала господарського суду Запорізької області від 23.03.2015р. у справі № 905/1516/14 залишена без змін.
06.07.2015 відповідач вдруге звернувся до суду з заявою № 07-762/15 від 01.07.2015р. про надання повторної відстрочки виконання рішення по справі № 905/1516/14 до моменту набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції чи військових дій на території України, або на інший термін на розсуд суду, але не менш ніж на 6 місяців. В обґрунтування заяви про надання відстрочення виконання рішення відповідач посилався на те, що з початку липня 2014р., ТОВ “Стиролбіофарм” повністю припинило виробництво продукції у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю працівників через постійне проведення бойових дій, брак сировини та неодноразові пограбування транспортних засобів підприємства, якими транспортувалася продукція заявника до покупців, скрутне матеріальне становище, а також неналежне функціонування банківських установ у зоні проведення АТО, через що стало фактично не можливим виконання грошових зобов'язань перед кредиторами. Крім того, заявник наголошував на тому, що все нерухоме майно (виробничі будівлі, склади, цеха та ін.), разом з рухомим майном (виробниче устаткування, автомобілі та таке інше) знаходяться у м. Горлівка Донецької області, тобто в зоні проведення АТО, що унеможливлює їх продаж або передачу банківським установам з метою отримання кредитів та забезпечення таким чином виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед ТОВ “Профі-Прес”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. заяву відповідача задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014 р. по справі № 905/1516/14 строком до 01.11.2015 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2015р. ухвала господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. у справі № 905/1516/14 залишена без змін.
Заявник вказує, що надання судом відстрочки виконання рішення надасть ТОВ «СТИРОЛБІОФАРМ» можливість вжити всіх заходів по його належному виконанню та усуне загрозу настання неплатоспроможності підприємства, що опинилося в дуже скрутному становищі, у зв’язку з чим звернувся (втретє) до господарського суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України.
Встановлено, що старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (Коваль Л.І.) винесені Постанови ВП № 46051552 та ВП №46051313 від 16.01.2015р. про відкриття виконавчого провадження. 06.02.2015р. Зазначені провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження № 46411975, про що державним виконавцем були винесені відповідні постанови.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, господарський суд на підставі ст. 121 ГПК має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Завданням суду, відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, передбачених процесуальним законом (ч. 2 ст. 9 даного Закону).
Статтею 124 Конституції України та статтею 115 ГПК України визначено обов’язковість виконання на всій території України судових рішень.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України “Про міжнародні договори України” і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 “Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини”).
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін.
Суд звертає уваги, що надаючи повторну відстрочку виконання рішення суду, судом було враховано обставини на які посилається відповідач у заяві від 10.11.2015р. № 11-783/15, у тому числі, факт припинення виробничої діяльності боржником з початку липня 2014 року через проведення бойових дій на території його розташування, факт засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сертифікатом Торгово-промислової палати України у м. Києві №3271/05-4 від 23.09.2014р., дія яких на даний момент не закінчено, наявність всіх виробничих потужностей в м. Горлівка Донецької області-в зоні проведення АТО, відсутність на банківських рахунках боржника грошових коштів, достатніх для погашення заборгованості, перерахування боржником з березня 2014 року в рахунок погашення заборгованості 239 102, 20 грн.
На підставі викладеного, враховуючи той факт, що судом неодноразово відкладалося виконання рішення на новий строк, невиконання рішення боржником негативно впливає на господарську діяльність стягувача, а наслідки інфляційних процесів в економіці держави та фінансова криза рівним чином впливають на фінансовий стан як боржника, так і стягувача, беручи до уваги інтереси обох сторін, судом відмовляється в задоволенні заяви ТОВ «Стиролбіофарм» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 905/1516/14.
Керуючись ст. ст. 86, 121Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву (вих. № 11-783/15 від 10.11.2015р. товариства з обмеженою відповідальністю «СТИРОЛБІОФАРМ» залишити без задоволення.
Суддя Т.А. Азізбекян
_03_03.png)
