Господарський суд Запорізької області

27 січня 2016, 11:55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

У Х В А Л А

18.01.2016р. Справа № 908/1538/15-г

м. Запоріжжя

за позовом: Державного концерну «Укроборонпром»

до відповідача: Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут орган, постанова якого оскаржується: Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача – Яцюк І.О., довіреність № Д-664/2015 від 31.03.2015р.

Від відповідача – не прибув

Від ВДВС – не прибув

Розглядається скарга Державного концерну «Укроборонпром» на постанову Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області за змістом якої заявник просить: - визнати недійсною постанову Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.08.2015р.; - зобов’язати Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. у справі № 908/1538/15-г про стягнення з Державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» на користь Державного концерну «Укроборонпром» 267 408, 56 грн.

Ухвалою від 19.11.2015р. скарга прийнята к провадженню, розгляд якої був призначений на 14.12.2015р.

З метою витребування від сторін додаткових документальних доказів розгляд скарги неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 18.01.2016р. скарга розглянута по суті.

Заявник, в обґрунтування поданої скарги посилається на наступні обставини. Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р. у справі № 908/1538/15-г було задоволено позовну заяву Державного концерну «Укроборонпром» до Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут про стягнення основного боргу, пені та 3 % річних. На виконання вказаного рішення господарським судом Запорізької області виданий наказ від 12.05.2015р. про примусове стягнення. З метою виконання судового рішення 14.08.2015р. Концерн звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області. Постановою в.о. начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Петриченко М.М. від 25.08.2015р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. Просить скаргу задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, будь – яких письмових пояснень на адресу господарського суду не направив.

15.12.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції надійшли письмові заперечення на скаргу. ВДВС вказує, що статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії, належить стягувачу. Заявником виконавчий лист пред’явлено до територіального органу ДВС за останнім відомим місцем проживання боржника у місці Макіївка. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження також за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, за змістом статті 35 Господарського процесуального кодексу України, є обставина проведення антитерористичної операції на території міста Макіївка та вихід території міста Макіївка з – під контролю державної влади України. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, а в аспекті практики Європейського суду з прав людини виконання судового рішення є стадією судового вирішення спору (рішення у справі «Півень проти України» від 29.06.2004р., п. 35, заява № 56849/00). Просить скаргу залишити без задоволення.

З метою повідомлення сторін, органу ДВС всі процесуальні документи у справі № 908/1538/15-г розміщувались на офіційному Веб – порталі «Судова влада України», направлялись на електронну адресу сторін.

Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши письмові пояснення органу державної виконавчої служби, суд –

В С Т А Н О В И В:

23.04.2015р. господарським судом Запорізької області у справі № 908/1538/15-г, за позовом Державного концерну «Укроборонпром» до Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут (код ЄДРПОУ 14314618) про стягнення суми 257 000,00 грн. основного боргу, суми 739,31 грн. – 3 % річних, суми 8 681,67 грн. – пені, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму 257 000,00 грн. основного боргу, суму пені – 4340,83 грн., суму 3 % річних – 739, 31 грн. (повний текст судового рішення оформлений - 30.04.2015р.).

25.05.2015р. господарським судом Запорізької області виданий наказ на примусове стягнення на виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р. у справі № 908/1538/15-г, яке набрало законної сили – 12.05.2015р.

З матеріалів, наданих заявником слідує, що Державний концерн «Укроборонпром», 14.08.2015р. звернувся до відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області, із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. у справі № 908/1538/15-г.

В.о. начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції за результатами розгляду заяви позивача винесена постанова від 25.08.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В постанові, зокрема, вказано, що Законами України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у зв’язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Посилаючись на пункт 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем постановлено відмовити в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/1538/15-г від 12.05.2015р.

Оцінивши наведені заявником та державною виконавчою службою, доводи, суд дійшов висновку про правомірність заявленої скарги.

Відповідно до положень статті 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Статтею 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У відповідності до положень статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З матеріалів господарської справи № 908/1538/15-г слідує, що рішення господарського суду від 23.04.2015р. (повний текст оформлений – 30.04.2015р.) в апеляційному порядку не оскаржувалося та набуло законної сили.

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

За матеріалами справи, господарським судом Запорізької області 26.05.2015р. наказ про примусове виконання судового рішення від 23.04.2015р. у справі № 908/1538/15-г, направлений на адресу стягувача.

У відповідності до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно – правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Оскільки термін виконання судового наказу становить один рік – до 12.05.2016р., позивач 14.08.2015р. звернувся до Відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. у справі № 908/1538/15-г.

Як встановлено судом, постановою від 25.08.2015р. заявнику відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на пункт 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями статті 19 визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

У відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюються юрисдикція України.

Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Положеннями статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначені правові підстави відмови у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. у справі № 908/1538/15-г державний виконавець посилається на вимоги Законів України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядження КМ України № 1085р про затвердження переліку населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у зв’язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

За приписами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції», період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції – територія України, на якій розташовані населенні пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014р. № 405/2014.

Із змісту Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не слідує, що органи державної виконавчої служби, у випадку розташування підприємства боржника на тимчасово неконтрольованій території органами державної влади України, вправі не приймати до провадження виконавчі документи та відмовляти у відкритті відповідного виконавчого провадження.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, визначено, що місто Макіївка відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в пункті 43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь – яких його цивільних прав та обов’язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу цивільно – правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов’язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. № 11-рп/2012, за практикою Європейського Суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь – яким судом, має розцінюватися як невід’ємна частина судового розгляду.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Суд не може погодитися зі ствердженням державного виконавця про те, що відкриття виконавчого провадження неможливе, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом про вручення.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, судом приймається рішення про задоволення скарги Державного концерну «Укроборонпром».

Визнати недійсною постанову Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.08.2015р.

Зобов’язати Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. у справі № 908/1538/15-г про стягнення з державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» на користь Державного концерну «Укроборонпром» 267 408, 56 грн.

Керуючись ст., ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу Державного концерну «Укроборонпром».

Копію ухвали направити на адресу Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції.

Суддя Т.А. Азізбекян

До уваги учасників судового процесу по справі № 908/1538/15-г