До уваги Дочірньої компанії “Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ, КП „Тепломережа”, м. Донецьк та ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області по справі № 908/2451/15-г.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

            22.03.2016                                                                                       Справа № 908/2451/15-г

Розглянувши скаргу Дочірньої  компанії “Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України” на дії Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області по справі 908/2451/15-г

за позовом:   Дочірньої  компанії “Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача Комунального підприємства „Тепломережа”, м. Донецьк

про стягнення суми,

Заінтересована особа  - Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області

Суддя  Мірошниченко М.В. 

Секретар судового засідання     Левченко І.О.

За участю представників:

від позивача, скаржника: Подшебякіна О.М., довіреність № 48/16 від 09.06.2015р. 

від відповідача:  не з’явився;

від заінтересованої особи: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 р. в господарський суд Запорізької області від Дочірньої  компанії “Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України” (позивача) надійшла скарга на дії ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області по справі № 908/2451/15-г, в якій скаржник просить: визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2016р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. № 908/2451/15-г; визнати незаконною (недійсною) та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.02.2016р., з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. № 908/2451/15-г; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Куйбишевського  районного управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження та вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/2451/15-г.

В обґрунтування вимог за скаргою позивач (Стягувач за виконавчим провадженням) зазначає наступні обставини:  господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 р. у справі № 908/2451/15-г, згідно якого було стягнуто з Комунального підприємства „Тепломережа” на користь Дочірньої  компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”  3 % річних в сумі 39978 грн. 66 коп. та судовий збір в сумі 1827 грн.

28.01.2016 р. наказ господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. у справі № 908/2451/15-г був пред’явлений стягувачем до виконання до Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області.

11.02.2016 р. ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області було винесено постанову про відмову у відкритті  виконавчого провадження з виконання судового наказу від 15.06.2015р  № 908/2451/15-г, яка обґрунтована тим, що згідно виконавчого документа боржник знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.

Законами України “Про боротьбу з тероризмом”, “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р та № 128-р від 18.02.2015р. було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014р. “Про невідкладні заходи стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях”, введеного Указом Президента України від 14.11.2014 р. № 875 припинено діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. Крім того на даному етапі боржник не може бути проінформований про відкриття виконавчого провадження у визначений Законом спосіб, оскільки відділення державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” не приймають до відправлення кореспонденцію, адресовану до міст, на території яких проводиться АТО”.

Стягувач не погоджується з прийнятою виконавчою службою постановою, вважає дії державного виконавця незаконними, а оскаржувану постанову безпідставною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

 Посилаючись на приписи ст. 19, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 11, 20, 25, 26, 82 ЗУ “Про виконавче провадження” скаржник зазначає, що орган ДВС безпідставно позбавив позивача права на судовий захист та на отримання коштів, присуджених до стягнення за судовим рішенням,  просить скаргу задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., через перебування судді Місюри Л.С. у відпустці, скаргу по справі № 908/2451/15-г передано на розгляд судді  Мірошниченку М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.02.2016р. скаргу ДК “Газ України” НАК „Нафтогаз України”  прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 22.03.2016р.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою (поясненням) про виправлення описки, допущеної у другому пункті прохальної частини скарги. Зазначає, що при оформленні другого пункту вимог Скарги на дії ВДВС, була допущена механічна описка при визначенні дати оскаржуваної постанови державного вимонавця. Просить у другому пункті прохальної частини скарги, замість дати винесеної постанови “ 05.02.16р.” читати дату: “ 11.02.16р.”.

З огляду на те, що мотивувальна частина та пункт перший прохальної частини Скарги ДК “Газ України” НАК „Нафтогаз України”, містить посилання саме на постанову ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області від 11.02.2016 р., суд заяву позивача прийняв до розгляду.

Комунальне підприємство „Тепломережа”  (відповідач, боржник) та Заінтересована особа – ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області - вимоги суду, викладені в ухвалі від 29.02.2016 р. щодо надання письмового відзиву не виконали, процесуальним правом на участь представників в судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18            від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.       

Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 29.02.2016 р., була повернута поштовим відділенням. За таких обставин 02.03.2016р. господарським судом Запорізької області складено акт про те, що на виконання ст.ст. 64, 65, 87 ГПК України судом вчинені дії щодо повідомлення КП „Тепломережа”  про час та місце судового засідання, яке відбудеться 22.03.2016р. в приміщенні господарського суду Запорізької області.

Також, ухвалу суду від 29.02.2016 р. було направлено на адресу ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області: 84313, м. Краматорськ Донецької області,           вул. Машинобудівельників, 32 і не повернуто підприємством зв'язку.

Крім того, у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. “Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ        від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням АТО”, інформація про час і місце судового засідання (зміст ухвали суду від 29.02.2016  р.) була розміщена 04.03.2016р. на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб – порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет, доказом чого є відповідний Витяг.

За таких обставин, судом вжиті усі можливі  заходи для повідомлення відповідача та заінтересованої особи про дату, час та місце розгляду скарги по справі                  №908/2451/15-г, внаслідок чого відповідач та заінтересована особа вважаються повідомленими  належним чином.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18                      від 26.12.2011 р. зазначено, що у  випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка боржника та виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, про що прямо вказано в ч. 2 ст. 121² ГПК України.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути скаргу без участі представників боржника та виконавчої служби, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали скарги, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника стягувача, суд вважає, що скарга, частково підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 року були задоволені позовні вимоги позивача (стягувача) і на його користь з відповідача (боржника) було присуджено до стягнення суму 39978,66 грн. – 3% річних та суму 1827,00 грн. судового збору. Судове рішення набрало законної сили.

На виконання судового  рішення, господарським судом був виданий наказ                      від 15.06.2015 року, який у відповідності до Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом.

Стягувач надав до ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області наказ господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 року у справі № 908/2451/15-г для виконання.

В.О. начальника ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області була прийнята постанова від 11.02.2016р. про відмову у прийнятті виконавчого документа до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 15.06.2015 року у справі № 908/2451/15-г.

Зі змісту постанови державного виконавця від 11.02.2016р. слідує, що у якості підстави для прийняття даної постанови виконавча служба посилається на п.8 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” та на те, що згідно виконавчого документу боржник знаходиться за адресою: 83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 109. Законами України “Про боротьбу з тероризмом” та “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та інш., визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції. 07.11.2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження. Також, у вказаній постанові виконавча служба посилається на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014р. “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях”, введеного в дію Наказом Президента України № 875 від 14.11.2014р., відповідно до якого припинено діяльність державних підприємств, установ, організацій, їх філій (відділень), представництв на окремих територіях у районі антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. На даному етапі боржник не може бути проінформований про відкриття виконавчого провадження у визначений законом спосіб, оскільки відділення УДППЗ “Укрпошта” не приймають до відправлення кореспонденцію, адресовану до міст, на території яких проводиться АТО. Направлення документів виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до сторін виконавчого провадження, боржнику унеможливлено, що у свою чергу порушує права боржника та суперечить діючому законодавству.

З огляду на вказані обставини, виконавча служба відмовила в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 року у справі                  № 908/2451/15-г.

Суд зазначає, що стаття 26 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає  перелік підстав для відмови  у відкритті виконавчого провадження, а саме: Державний  виконавець  відмовляє  у  відкритті виконавчого  провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення  документів  до  виконання;  2) неподання  виконавчого документа,  зазначеного у статті 17 цього  Закону,  та  неподання  заяви  про  відкриття   виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;  3) якщо   рішення,   на   підставі  якого  видано  виконавчий  документ,  не набрало законної (юридичної)  сили,  крім  випадків,  коли  воно  у  встановленому законом порядку допущено до негайного  виконання; 4) пред'явлення виконавчого  документа  до  органу  державної  виконавчої  служби  не за місцем або не за підвідомчістю виконання  рішення;  5) якщо не закінчилася відстрочка виконання  рішення,  надана  судом, яким постановлено рішення;  6) невідповідності     виконавчого     документа     вимогам,  передбаченим статтею 18 цього Закону;  6-1)   офіційного   оприлюднення  повідомлення  про  визнання  боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо  виконавчий  документ  повернуто  стягувачу  за  його  заявою,  крім  виконавчих  документів  про  стягнення аліментів та  інших періодичних платежів; 8) наявності  інших   передбачених   законом   обставин,   що виключають здійснення виконавчого провадження.

Так, зокрема, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, державний  виконавець  відмовляє  у  відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02..2016 року виконавча служба посилається на два Закони України, а саме: Закон України “Про боротьбу з тероризмом” та Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та рішення Ради національної безпеки і оборони України             від 04.11.2014р. “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях”, введеного в дію Наказом Президента України № 875        від 14.11.2014р..

Проте, положення жодного із зазначених Законів України та рішення не передбачають, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, зокрема – у вигляді прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Розпорядження Кабінету Міністрів України 07.11.2014 року № 1085-р, та Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014р. “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях”, не є законами, які передбачають наявність обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Фактично, Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р визначено конкретні населені пункти на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до положень п. п. 1-3 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У відповідності до  ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, саме виконавче провадження визначається як завершальна  стадія  судового провадження, а саме - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб),  які провадяться на підставах,  в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Окрім того, вирішуючи справу “Шмалько проти України” Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: “Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід’ємна частина судового розгляду (Рішення у справі “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

З вищевикладеного слідує, що виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і  Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року  № 2-рп/2011.

Суд не може погодитися зі ствердженням державного виконавця про те, що відкриття виконавчого провадження неможливе, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На думку суду, дана обставина може утруднити виконання рішення суду, але не унеможливлює відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового  виконання  рішень,  неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Чинне законодавство України, у т.ч. Закон України “Про виконавче провадження” надає виконавчій службі доволі широке коло повноваження для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 25 вказаного Закону України, державний виконавець  зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче  провадження,  якщо  не закінчився  строк пред'явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Наданий стягувачем до виконання виконавчий документ – наказ суду від 15.06.2015 року у справі № 908/2451/15-г повністю відповідає вимогам, передбаченим Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. … Державний  виконавець  вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які  перебувають  на рахунках та  вкладах  боржника у банках  чи  інших  фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З огляду на наведені обставини суд зауважує, що навіть фактична реєстрація підприємства на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, ніяким чином не виключає можливості вчинення виконавчих дій щодо знаходження наявності  майна боржника поза межами такої території або відкритих рахунків боржника в банківських установах з метою виявлення коштів боржника також поза межами зазначеної території.

Однак, виявити такі обставини виконавча служба має право лише в межах відкритого виконавчого провадження при фактичному вчиненні виконавчих дій.

На день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження або ж постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба ще не може знати, чи зможе вона виконати рішення суду або ні. Про можливість виконання або не виконання судового рішення виконавчій службі стане відомо лише після відкриття виконавчого провадження та  при виконанні рішення суду.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виконавча служба не довела суду, що на даний час існує закон, яким прямо визначено, що реєстрація боржника на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є тією обставиною, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, вимоги стягувача (позивача) про визнання незаконними дій ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2016р., визнання недійсною постанови                  від 11.02.2016р. та про зобов’язання органу державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження за  наказом господарського суду від 15.06.2015 року у справі               № 908/2451/15-г суд визнає обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає задоволенню за цими вимогами.

Що стосується вимоги скаржника (позивача) про зобов’язання ДВС вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/2451/15-г, то в цій частині вимоги суд відхиляє скаргу з огляду на наступні обставини.

Згідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9              від 17.10.2012 року, … При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За відсутності факту відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 15.06.2015р. та, відповідно, за відсутності правових підстав для вчинення будь-яких виконавчих дій, суд не вбачає підстав стверджувати, що державний виконавець ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області безпідставно ухиляється від вчинення виконавчих дій. Вчинення виконавчих дій у сенсі Закону України “Про виконавче провадження” є можливим лише після відкриття виконавчого провадження. Таким чином, у розумінні ст.ст. 1, 21 ГПК України та Закону України “Про виконавче провадження” відсутні підстави стверджувати, що має місце порушення права (охоронюваного законом інтересу) позивача з боку державного виконавця ВДВС Куйбишевського РУЮ у Донецькій області у вигляді ухилення від вчинення виконавчих дій. В цій частині вимог скаргу суд відхиляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 75, 86, 121² Господарського процесуального кодексу  України, суд -

                                                    У Х В А Л И В:

Скаргу Дочірньої  компанії “Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України” на дії відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області по справі № 908/2451/15-г задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2016р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. № 908/2451/15-г.

Визнати недійсною постанову в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області від 11.02.2016р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 року у справі № 908/2451/15-г.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження за наказом господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 року у справі № 908/2451/15-г.

В іншій частині вимог скаргу Дочірньої  компанії “Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України” відхилити.

Ухвала набирає законної сили з дати винесення.