До уваги Автогалс, Автовінд, Донлекс

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 18.05.2016                                                                                                    Справа № 908/666/15-г

  Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмотор” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №908/666/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.      Запоріжжя;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогалс”, м. Донецьк;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автовінд”, м. Луганськ;

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донлекс”, м. Донецьк;

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмотор”, Донецька область, м. Маріуполь;

про стягнення 9477445,53 грн.

за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ,

за участю представників:

від позивача – Рубан О.Г., довіреність №528/12 від 23.10.2012р.;

від відповідачів – не з’явилися;

від Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Азовмотор” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №908/666/15-г про визнання незаконною та скасування постанови                  від 12.01.2016р. ВП №49798132 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що оскаржувану постанову                        від 12.01.2016р. отримав лише 21.01.2016р., тобто після спливу встановленого строку для добровільного виконання судового рішення, а тому в силу Закону України “Про виконавче провадження” позбавлений можливості виконати рішення суду в добровільному порядку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2016р. прийнято скаргу до розгляду, зупинено розгляд скарги до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.10.2015р. у справі №908/666/15-г та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.03.2016р. поновлено провадження з розгляду скарги та призначено розгляд скарги на 26.04.2016р. Ухвалою           від 26.04.2016р. відкладено розгляд скарги на 12.05.2016р. Ухвалою від 12.05.2016р. відкладено розгляд скарги на 18.05.2016р.

В судове засідання 18.05.2016р. з’явився представник позивача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

22.04.2016р. від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшли письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких просить відмовити в задоволені скарги та розглянути скаргу без участі уповноваженого представника.

12.05.2016р. від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просить припинити провадження за скаргою на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки нормами чинного ГПК України не передбачено можливості припинення провадження за скаргою.

18.05.2016р. від позивача надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Відповідачі в судові засідання не з’являлись, причини не явки суду не повідомили, витребувані ухвалами суду документи не надали.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідач-4 (скаржник) був повідомлений про час і місце розгляду скарги належним чином, шляхом направлення ухвал в даній справі на адресу, зазначену у скарзі, а саме: 87500, Донецька, область, м. Маріуполь, вул. Черновофлотська, 204. Ухвала господарського суду Запорізької області про прийняття скарги до розгляду від 05.02.2016р. повернулася до суду з відміткою поштової установи “за вказаною адресою не знаходиться”. З метою повідомлення про час і місце розгляду скарги, скаржнику було зателефоновано 12.05.2016р. та повідомлено про відкладення розгляду справи на 18.05.2016р., про що складено телефонограму.

Іншим відповідачам суд не надсилав ухвали в даній справі поштою, оскільки на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” від 18.09.2015 р. № 04-16-1121 поштові відправлення не приймались до пересилання у м. Донецьк, про що судом складені відповідні акти від 05.02.2016р., 22.03.2016р., 29.04.2016р. та 16.05.2016р.

Крім того, тексти усіх ухвал суду з розгляду скарги у справі №908/666/15-г були розміщені до уваги відповідачів та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на офіційному веб-порталі “Судова влада України”, що підтверджується роздруківками відповідних веб-сторінок.

Таким чином, відповідачі були завчасно належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги та не були позбавлені можливості подати свої заперечення на скаргу або пояснення по суті скарги. Однак відповідачі не скористалися належним чином своїми процесуальним правами.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги по суті і розгляд скарги можливий без присутності представників відповідачів та органу ДВС.

Розглянувши матеріали справи та скарги, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2015р. у справі №908/666/15-г позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогалс” (83049, м. Донецьк, вул. Воїнська, буд. 36, код ЄДР 33340461), Товариства з обмеженою відповідальністю “Автовінд” (91047, м. Луганськ, вул. Оборона, буд. 44Б, код ЄДР 34579470), Товариства з обмеженою відповідальністю “Донлекс” (83049, м. Донецьк, вул. Воїнська, буд. 36, код ЄДР 35682910) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмотор” (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, буд. 204, код ЄДР 35561019) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффазен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк аваль” (69063,          м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 29, код ЄДР 23794014) заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/05/0348 від 05.09.2007 р. та укладеними в її рамках Кредитними договорами: КД № 010/01-03-3/0482, КД № 010/01-03-3/0483, КД № 010/01-03-3/0485 на загальну суму – 9477445 (дев’ять мільйонів чотириста сімдесят сім тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 53 коп., яка складається: за КД № 010/01-03-3/0482 у сумі – 4463733 (чотири мільйона чотириста шістдесят три тисячі сімсот тридцять три) грн. 13 коп., в т.ч.: основна заборгованість по тілу кредиту – 3881342 (три мільйона вісімсот вісімдесят одна тисяча триста сорок два) грн. 97 коп., заборгованість за відсотками 217094 (двісті сімнадцять тисяч дев’яносто чотири) грн. 00 коп., пеня за порушення строків погашення заборгованості – 356548 (триста п’ятдесят шість тисяч п’ятсот сорок вісім) грн. 71 коп., пеня за порушення строків погашення відсотків – 8747 (вісім тисяч сімсот сорок сім) грн. 45 коп.; за КД                № 010/01-03-3/0483 у сумі – 3417444 (три мільйона чотириста сімнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 58 коп., в т.ч.: основна заборгованість по тілу кредиту – 3000000 (три мільйона) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками – 153821 (сто п’ятдесят три тисячі вісімсот двадцять один) грн. 93 коп., пеня за порушення строків погашення заборгованості – 257424 (двісті п’ятдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 65 коп., пеня за порушення строків погашення відсотків – 6198 (шість тисяч сто дев’яносто вісім) грн.             00 коп.; за КД № 010/01-03-3/0485 у сумі – 1596267 (один мільйон п’ятсот дев’яносто шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 82 коп., а саме: по Траншу № 1: загальна заборгованість – 1136910 (один мільйон сто тридцять шість тисяч дев’ятсот десять) грн. 17 коп., в т.ч.: основна заборгованість по тілу – 990000 (дев’ятсот дев’яносто тисяч) грн. 00 коп., за несплаченими процентами – 54110 (п’ятдесят чотири тисячі сто десять) грн. 96 коп., пеня за порушення строків погашення заборгованості – 90618 (дев’яносто тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 90 коп., пеня за порушення строків погашення відсотків – 2180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн. 31 коп.; по Траншу № 2: загальна заборгованість – 459357 (чотириста п’ятдесят дев’ять тисяч триста п’ятдесят сім) грн. 65 коп., в т.ч.: основна заборгованість по тілу - 400000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за несплаченими процентами – 21863 (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 02 коп., пеня за порушення строків погашення заборгованості – 36613 (тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 70 коп., пеня за порушення строків погашення відсотків – 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 93 коп. та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

На виконання рішення суду видано відповідний наказ від 17.04.2015р. у справі №908/666/15-г.

02.09.2015р. Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП №48576762 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. у справі №908/666/15-г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2015р. задоволено частково скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмотор” на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі у справі № 908/666/15-г. Визнано незаконною (недійсною) та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.09.15р. про відкриття виконавчого провадження та постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.09.15р. про арешт майна.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. по справі №908/666/15-г ухвалу господарського суду Запорізької області залишено без змін.

На виконання вказаної постанови Донецького господарського суду у справі №908/666/15-г постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 04.01.2016р. ВП №48576762 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2015р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.09.2015р.

12.01.2016р. відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за заявою стягувача про примусове виконання від 05.01.2016р. відкрито виконавче провадження ВП №49798132 з виконання наказу господарського суду Запорізької області     від 17.04.2015р. у справі №908/666/15-г.

02.03.2016р. постановою Вищого господарського суду України по справі №908/666/15-г касаційну скаргу ПАТ “Райффайзен банк Аваль” задоволено. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.10.2015р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. у справі №908/666/15-г в частині визнання незаконними та скасування постанов відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна від 02.09.2015р. скасовано та відмовлено в задоволенні скарги в цій частині.

У зв’язку з цим, 29.04.2016р. відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про скасування процесуального документу від 04.01.2016р.

Також постановою ДВС від 29.04.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві наказ господарського суду Запорізької області №908/666/15-г, виданий 17.04.2015р., на підставі п.1 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" було повернуто стягувачу і за його заявою вказаний наказ та всі процесуальні документи виконавчого провадження ВП №49798132 залучено до виконавчого провадження ВП №48576762.

Отже, на даний час відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області продовжено виконавче провадження № ВП48576762 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. у справі №908/666/15-г.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оскаржувану постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2016р., господарський суд вважає дії державного виконавця законними, а постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з приписами ст. ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією з засад судочинства є обов’язковість рішень суду.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009р. №16-пр/2009 виконання всіма суб’єктами правовідносин приписів, викладених у рішенні суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід’ємна частина “судового розгляду”. У рішенні від 17 травня 2005р. у справі “Чіжов проти України “(заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов’язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове  виконання  рішень  покладається на державну виконавчу службу, яка  входить  до  системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні  виконавці, визначені Законом   України  “Про державну   виконавчу  службу” (ст.ст.1, 2 Закону України “Про виконавче провадження”).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з приписами  ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 19 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону (зокрема, судового наказу), за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець, на підставі ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”).

 З наведеної правової норми слідує, що відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом при розгляді скарги відповідача, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відповідно до статті 19 Закону України “Про виконавче провадження” на підставі наказу господарського суду Запорізької області №908/666/15-г. за заявою стягувача правомірно було винесено постанову від 12.01.2016р. ВП №49798132 про відкриття виконавчого провадження. Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження на момент винесення оскаржуваної постанови у ДВС були відсутні.

Щодо строку для добровільного виконання рішення суду, встановленого в постанові про відкриття виконавчого провадження, а також строків відправки постанови про відкриття виконавчого провадження суд зазначає, що, як було вище вказано, відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, а за приписами п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Відповідно до ст. 31. Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 2 оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження                  від 12.01.2016р. встановлено строк добровільного виконання у сім днів.

В якості доказів відправки державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  надав суду належним чином засвідчену копію рекомендованого повідомлення зі штемпелем поштової установи про відправку кореспонденції, а також надано копію реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції з копією фіскального чеку від 13.01.2016р. Отже постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2016р. державним виконавцем відправлено 13.01.2016р., що підтверджується наданими виконавчою службою доказами. Тобто оскаржувана постанова відправлена боржнику з дотриманням встановленого законом строку і порядку.

В якості доказів отримання постанови про відкриття виконавчого провадження скаржник надав суду копію конверту та копію журналу вхідної кореспонденції, відповідно до яких скаржник отримав оскаржувану постанову 21.01.2016р.

Разом з тим, суд зазначає, що правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження розглядається господарським судом на момент винесення цієї постанови. Дії виконавця щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження вже виконуються після винесення цієї постанови і не впливають на законність самої постанови.  

Обставини, які б свідчили про порушення державним виконавцем вимог Закону України “Про виконавче провадження” при винесенні постанови від 12.01.2016р. про відкриття виконавчого провадження, відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження” у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися своїми правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Доказів звернення боржника із відповідною заявою до державного виконавця та відмови державного виконавця від відкладення виконавчих дій суду не надано.

Натомість, як слідує з матеріалів справи, постановою від 08.02.2016р. у зв’язку з встановленням ДВС несвоєчасного отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2016р. головним державним виконавцем 08.02.2016р. було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, якою було відкладено  провадження виконавчих дій  з примусового виконання наказу  № 908/666/15-г, виданого 17.04.2016р., до 15.02.2016р. Таким чином, право ТОВ “Азовмотор” на самостійне виконання наказу господарського суду не було порушено.

Однак, ДВС та позивач зазначають, що і за цей час боржник рішення суду добровільно не виконав. Доказів добровільного виконання рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2015р. у справі №908/666/15-г, як того вимагає ст.ст.33,34 ГПК України, відповідачем на момент розгляду скарги не надано. Факт не здійснення боржником добровільно виконання наказу встановлено також постановою ВГСУ від 02.03.2016р. у даній справі при розгляді скарги відповідача на постанову ДВС ще від 02.09.2015р.  

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. у справі № 11-рп/2012 зазначено, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист.

За положеннями статті 17 Закону України    “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі    Півень проти України    судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права,     не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов висновку, що підстави для визнання недійсною постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2016р. (ВП №49798132) відсутні.

У зв’язку з цим, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмотор” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №908/666/15-г задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд    

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмотор” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №908/666/15-г залишити без задоволення.

                   Суддя                                                            Т.В.Мойсеєнко