Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 2/43/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про порушення провадження у справі
12.05.2016 Справа № 908/1300/16
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Фермерського господарства “Хоровця ВВ”, с. Сапогове, Волинська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бі Ту Бі Трейд”, м. Запоріжжя,
про стягнення 84862,22 грн.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області звернулося фермерське господарство “Хоровця ВВ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бі Ту Бі Трейд” з позовом про стягнення за договором поставки №1203/26 від 12.03.2016р. заборгованості у розмірі 84862,22 грн. Також позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу, а також провести судове засідання в режимі відеоконференції.
Суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду. В забезпеченні позову та проведені судового засідання в режимі відеоконференції суд відмовляє з наступних підстав.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч.3 п.1 Постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Саме лише посилання в заяві на те, що виконання рішення суду може буде значно утруднене, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки це є лише припущенням позивача.
Відповідних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, позивачем не надано. Враховуючи викладене, суд визнав клопотання про забезпечення позову необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Також згідно з ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
Зі змісту наведеної норми слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу. Випадки в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров’я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов’язковою.
Позивач не вказує жодних причин у клопотанні, які є підставою для проведення відеоконференції. Для розгляду даної справи позивачу необхідно надати на огляд суду оригінали документів, витребувані судом. Подати такі докази під час засідання суду, що проводиться в режимі відеоконференції, неможливо.
Отже, в даному випадку слід враховувати, що проведення відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, знайомитись з матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. Проблемним є питання реалізації таким учасником судового процесу права, передбаченого ст. 20 ГПК України. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред'являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною. Тобто всі ці обставини ведуть до звуження обсягу реалізації прав учасників судового процесу, а тому призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об’єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Також суд вважає, що за всіма обставинами справа не викликає труднощів, для розгляду її необхідно надати витребувані ухвалою суду документи, а проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції може значно ускладнити розгляд справи та збільшить час проведення судового засідання. Проведення відеоконференції в господарському суді Волинської області вимагає додаткового з’ясування питання про те, чи можливе її проведення саме у той час, коли в господарському суді Запорізької області буде відбуватись розгляд даної справи. Натомість відсутні підстави для проведення судового засідання в даній справі в режимі відеоконференції.
Суд зазначає, що у випадку надання позивачем всіх витребуваних судом документів, суд визнає явку позивача у судове засідання необов’язковою.
Також суд роз’яснює, що відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК). Враховуючи викладене, суд відмовляє Фермерському господарству “Хоровця ВВ” у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Керуючись ст. ст. 64, 65, 66, 74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
Присвоїти справі номер провадження 2/43/16.
2. Призначити розгляд справи на 07.06.2016р. о 15-00 год. в судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: вул.Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4, корпус №1, м. Запоріжжя, зал № 300.
3. Зобов’язати сторін до судового засідання надати документи та виконати дії:
Позивачу надати суду: письмові нормативно та документально обгрунтовані пояснення щодо правової підстави виникнення у відповідача обов’язку повернення стягуваної суми( послатись на пункт договору або закону), докази відмови від прийняття виконання за договором або відмови від договору; договір поставки №1203/26 від 12.03.2016р. з усіма додатками, змінами та доповненнями; докази 100% оплати рахунку-фактури згідно з п. 5.1 договору, тобто саме на суму 84869,96грн.(до позову надано лише докази оплати на суму 84022грн.); рахунок-фактуру №СФ-0000852 від 12.03.2016р.; листування з відповідачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції); докази частково чи повного повернення стягуваної суми (за наявності таких доказів);провести звірку взаємних розрахунків з відповідачем, надати суду акт звірки, підписаний керівниками та головними бухгалтерами сторін, а також документи в підтвердження акту звірки; належним чином засвідчені копії витребуваних документів - у справу, оригінали доданих до позову та витребуваних судом документів - для огляду; явка в судове засідання уповноваженого представника обов’язкова;
Відповідачу – надати суду: нормативно та документально обґрунтований відзив на позовну заяву, копію якого завчасно надіслати позивачу (докази відправки надати суду); договір поставки №1203/26 від 12.03.2016р. з усіма додатками, змінами та доповненнями; докази отримання 100% оплати рахунку-фактури згідно з п. 5.1 договору; рахунок-фактуру №СФ-0000852 від 12.03.2016р. та докази відправки позивачу його; листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції); правовстановлюючі документи (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повноваження філії); провести звірку взаємних розрахунків з позивачем, надати суду акт звірки, підписаний керівниками та головними бухгалтерами сторін, а також документи в підтвердження акту звірки; належним чином засвідчені копії витребуваних документів - у справу, оригінали - суду для огляду; явка в судове засідання уповноваженого представника обов’язкова.
Витребувані документи подати суду
до 01.06.2016р.
4. Попередити сторін, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
_03_03.png)
