Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
13.07.2016 Справа № 15/5009/7537/11
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2015р. у справі №15/5009/7537/11
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м.Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний”, с. Інзівка Приморського району Запорізької області,
про стягнення суми боргу у розмірі 7423822,54 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явився;
від відповідача - Сіроштан І.Л. (довіреність від 15.04.2016 р. б/н)
ВСТАНОВИВ:
04.07.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2015р. у справі №15/5009/7537/11 строком до 31.12.2016р.
Необхідність надання відстрочки відповідач обґрунтовує складним фінансовим становищем та недостатністю коштів для виконання рішення суду, оскільки основним видом діяльності відповідача є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, тобто господарська діяльність товариства носить сезонний характер. Внаслідок такої сезонності грошові надходження від господарської діяльності мають місце переважно у листопаді-грудні, тобто після реалізації зібраного врожаю. На даний час своєчасне та повне виконання рішення суду з боку ТОВ “Вільний” не є можливим, оскільки у відповідача відсутні кошти для виконання рішення суду, а все майно знаходиться під арештом. Крім того звернення стягнення на майно відповідача призведе до банкрутства останнього.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2016р. прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.07.2016р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2016р. відкладено розгляд заяви на 13.07.2016р.
В судовому засіданні 13.07.2016р. був присутній представник відповідача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Представник позивача про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, шляхом надсилання ухвал суду поштою на юридичну адресу (пр. Московський, 9, офіс 4-403, м. Київ, 04073). Крім того, з метою повідомлення позивача про розгляд заяви, господарським судом Запорізької області відправлено ухвалу від 07.07.2016р. та від 11.07.2016р. на електронну адресу позивача (Leasing@sgef.com.ua), а також розміщено ухвалу від 11.07.2016р. на офіційному сайті господарського суду Запорізької області до уваги сторін. Також господарським судом складено акти від 07.07.2016р. та від 12.07.2016р. про те, що за номерами телефонів позивача 0443905454 та 0443905465 не відповідають.
Враховуючи викладене, господарським судом Запорізької області вжиті усі заходи для повідомлення позивача про час та місце розгляду заяви.
Від позивача 13.07.2016р. електронною поштою надійшов відзив на заяву, клопотання про відкладення розгляду заяви та клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача.
Відповідно до відзиву на заяву про відстрочку виконання судового рішення, позивач зазначає, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема: не надав доказів того, що грошові надходження у нього мають місце переважно у листопаді-грудні; що в листопаді-грудні відповідач може отримати суму грошових надходженні в розмірі, достатньому для погашення заборгованості. Відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, станом на 12.07.2016р. за відповідачем зареєстровано право власності на 21 об’єкт нерухомого майна в Запорізькій області, за рахунок якого може бути виконано рішення суду. Посилаючись на дані обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заяву про відстрочку виконання рішення та заперечив проти клопотання позивача про відкладення розгляду заяви та проти заяви про забезпечення позову, зазначивши, що заява про забезпечення позову позивачем не обґрунтована та документально не підтверджена.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду заяви, суд зазначає, що відповідно до ст. 121 ГПК України визначено строк розгляду даної заяви в десять днів. Оскільки заяву про відстрочку виконання судового рішення до суду подано 04.07.2016р., строк розгляду заяви спливає 14.07.2016р. Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви у зв’язку зі спливом строку, встановленого ст. 121 ГПК України.
Заяву позивача про забезпечення позову суд також залишає без задоволення, оскільки за подачу заяви про забезпечення позову відповідно до пп. 3 п. 2 .2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено сплата судового збору у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. Позивач у заяві просить суд відстрочити сплату судового збору за подання даної заяви до 16.07.2016р. Зазначене клопотання позивачем не обґрунтоване та документально не підтверджене. Крім того, дана заява подана до суду електронною поштою без цифрового підпису, про що складено акт від 13.07.2016р. Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України визначено, що у разі надсилання електронних документів без цифрового підпису ці документи не є офіційними. За таких обставин заявник повинен надіслати оригінал документа в паперовій формі. Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову, який саме вид забезпечення належить застосувати, чому саме цей вид належить застосувати.
Відповідно до ч. 3 п. 1 Постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Позивачем не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення заяви про відстрочку виконання судового рішення, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Враховуючи викладене, заява позивача про забезпечення позову, подана в електронному вигляді, залишається без задоволення.
Суд роз’яснює, що на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатися до господарського суду. Така позиція викладена в Пленумі Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.
Розглянувши матеріали справи та заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відстрочку з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктами 7.1.1 та 7.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення відповідач та його представник в судовому засіданні 13.07.2016р. посилається на те, що відповідач є виробником сільськогосподарської продукції, на відсутність коштів та скрутний фінансовий стан внаслідок сезонного характеру господарської діяльності, на те, що сума заборгованості є великою, в порівнянні з прибутком підприємства, а також у разі примусового виконання рішення суду та стягнення одночасно усієї заборгованості у розмірі 5424116,04 грн. призведе до зупинення роботи підприємства та його банкрутства, бо у випадку накладення у виконавчому провадженні арешту на розрахункові рахунки, підприємство не зможе закуповувати паливно-мастильні матеріали та здійснювати фінансування витрат на збір врожаю та посів зернових. Представник відповідач також зазначив, що усе майно ТОВ “Вільний” знаходиться під арештом, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 08.07.2016р.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підтвердження свого фінансового стану відповідачем надано звіт про фінансові результати за перший квартал 2016 року, довідку про дебіторську та кредиторську заборгованості, довідку про посів врожаю у 2016р. Також відповідачем надано довідку про залишок коштів на рахунку станом на 07.07.2016р. та на 08.07.2016р., згідно яких залишок коштів на рахунку відповідача 26003303621001 відсутній.
З вищевказаних документів вбачається, що відповідач мав прибуток в розмірі 13 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за перший квартал 2016р., однак даної суми прибутку не вистачить в повному обсязі виконати рішення господарського суду Запорізької області.
Крім того, відповідно до довідки про кредиторську та дебіторську заборгованості, підписану генеральним директором та головним бухгалтером товариства, у ТОВ “Вільний” станом на 12.07.2016р. існує кредиторська заборгованість у розмірі 6724000,00 грн., а дебіторська – 6808290,48 грн.
Як зазначив відповідач у заяві про відстрочку виконання судового рішення, основним видом діяльності ТОВ “Вільний” є сільськогосподарська діяльність, яка має сезонний характер, та станом на даний час у відповідача відсутні кошти для повного виконання рішення суду. Відповідно до довідки №86 від 12.07.2016р. ТОВ “Вільний” у 2016 році посіяв озимої пшениці 855 га та соняшника 775 га. Від реалізації врожаю відповідач планує отримати відповідні кошти, які будуть направлені на виконання рішення суду. У разі примусового виконання рішення ТОВ “Вільний” буде позбавлений можливості провести збір врожаю, що призведе до зупинки роботи підприємства та його банкрутства.
Враховуючи викладене, у відповідача відсутні на даний час кошти для виконання рішення суду в повному обсязі.
У заяві про відстрочку виконання рішення відповідач просить суд відстрочити виконання рішення строком до 31.12.2016р. Відповідач обґрунтовує необхідність надання відстрочки саме до 31.12.2016р. тим, що для акумулювання необхідних для виконання рішення суду коштів, ТОВ “Вільний” необхідний певний час для збору врожаю та його реалізації, а також отримання коштів в листопаді-грудні 2016р. від дебіторів.
Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження майнового стану відповідача та інші об’єктивні обставини, що перешкоджають виконанню рішення суду в повному обсязі на даний час, з урахуванням існуючого фінансового стану боржника, відсутністю коштів для виконання рішення, знаходження майна боржника під арештом, значного розміру стягнутого у справі боргу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви боржника про надання відстрочки виконання рішення строком до 31.12.2016р.
Відстрочка виконання рішення сприятиме як здійсненню господарської діяльності відповідача, так і можливості отримання боргу позивачем.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2015р. у справі №15/5009/7537/11 задовольнити.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2016р. у справі №15/5009/7537/11 про стягнення 249 195,44 грн. – заборгованості зі сплати лізингових платежів по договору №F 150 від 10.06.2008., 1 204 404,72 грн. – процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, 461,95 грн. – інших платежів, 3 945 759,25 грн. – решти лізингових платежів та вартості викупу предмету лізингу, зменшених шляхом дисконтування, 24 071,90 грн. державного мита та 222,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком до 31.12.2016р.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
_03_03.png)
