До уваги: сторін та Лиманського міського ВДВС Головного територіального УЮ у Донецькій області по справі № 908/5624/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

            31.01.2017                                                                                                                                 Справа № 908/5624/14

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І., 

розглянувши подання Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Лиман Донецької області про видачу дубліката наказу у справі № 908/5624/14

За позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, Донецька область, м. Макіївка

про стягнення суми 138000,00 грн. штрафу

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

від Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

21.12.2016 р. в господарський суд Запорізької області від Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшло подання (вих. 4-35/3008 від 15.12.2016 р.) про видачу дубліката наказу господарського суду Запорізької області № 908/5624/14 від 10.03.2015  р.

Подання про видачу дублікату наказу мотивоване наступним. Згідно до постанови               від 22.02.2016 року про утворення виконавчої групи при органах ДВС управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконання функцій Гірницького відділу державної виконавчої служби м. Макіївка покладено на Лиманський міський відділ державної виконавчої служби.

На виконання доручення ГТУЮ у Донецькій області встановлено, що 02.12.2015 року державним виконавцем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження і разом з наказом господарського суду Запорізької області № 908/5624/14              від 10.03.2015р. про стягнення грошових коштів у сумі 140760,00 грн. з ТОВ ЦЗФ “Пролетарська” на користь ДП “Придніпровська залізниця” того ж дня направлена простою кореспонденцією на адресу ДП “Придніпровська залізниця” та до адресата доставлена не була, у зв'язку з чим даний наказ вважається втраченим. Із посиланням на ст. 370 ЦПК України та ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, заявник просить видати дублікат наказу.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2016р. розгляд заяви було призначено на 31.01.2017р.

Позивач та відповідач – вимоги суду щодо надання письмового відзиву на подання не виконали, своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду заяви Лиманський ВДВС, позивач та відповідач були повідомлені належним чином в розумінні вимог п.п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ                від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Крім того, у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. “Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ           від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням АТО”, інформація про час і місце судового засідання (зміст ухвали суду від 21.12.2016р.) була розміщена 23.12.2016 р. на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб – порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет, доказом чого є відповідний Витяг.

За таких обставин, судом вжиті усі можливі і достатні заходи для повідомлення Лиманського ВДВС, позивача та відповідача про дату, час та місце розгляду подання по справі № 908/5624/14, внаслідок чого сторони вважаються повідомленими належним чином.

 Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області – вимоги суду, викладені в ухвалі, щодо надання витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, натомість, надіслав завірену копію рекомендованого повідомлення про вручення заяви ДП “Придніпровська залізниця” та копію реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції, боржник - ТОВ “ЦЗФ “Пролетарська”. При цьому, заявник просить розглянути заяву по даній справі без участі його представника у зв’язку із відсутністю фінансування витрат на оплату відрядження. Справу розглянути на розсуд суду.

Враховуючи, що про час та місце розгляду заяви по справі № 908/5624/14, сторони та ВДВС повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути подання без участі представників позивача, відповідача та Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області.

Розглянувши матеріали справи та подання Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області, суд не знаходить підстав для його  задоволення.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, одним із основних принципів судочинства є обов’язковість рішень суду, тому судові акти є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Матеріали справи свідчать, що 09.12.2014 р. Державним підприємством “Придніпровська залізниця” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень” заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”  суми 138000,00 грн. штрафу  за неправильно зазначену у накладній масу вантажу. 

Рішенням господарського суду від 24.02.2015 р. по даній справі позов задоволено: стягнуто з ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська” на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень” суму 138000,00 грн. штрафу та  суму 2760,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

10.03.2015 р. на виконання судового рішення було видано відповідний наказ.

21.12.2016 р. в господарський суд Запорізької області від Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшло подання (вих. 4-35/3008 від 15.12.2016 р.) про видачу дубліката наказу господарського суду Запорізької області № 908/5624/14 від 10.03.2015  р., у зв’язку із його втратою.

При цьому, у своєму поданні заявник посилається на норму статті 370 Цивільного процесуального кодексу України, норми якого застосовуються при розгляді цивільних справ.

Проте, Лиманський МВДВС ГТУЮ у Донецькій області звернувся в господарський суд із поданням про видачу дублікату наказу.

Слід відзначити, що господарський суд при здійсненні судочинства керується нормами ГПК України, але не ЦПК України.

Таким чином подання Лиманського ВДВС є процесуально безпідставним, оскільки господарський суд не має процесуальної можливості вчинити процесуальну дію, передбачену іншим процесуальним Законом (ЦПК України), який на процесуальні дії господарського суду не розповсюджує свою дію.

Тому, у випадку звернення із заявою про видачу дублікату наказу, виданого  відповідно до положень господарського процесуального судочинства, потрібно дотримуватися норм господарського процесуального судочинства і звертатися до суду з відповідними заявами в порядку ст. 120 ГПК України.

Так, відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Враховуючи імперативні приписи норми статті 120 ГПК України, суд наголошує, що підставою для видачі дублікату наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу.

Водночас, у видачі дубліката наказу повинно бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених частиною третьою ст. 120 ГПК України, а саме: до заяви державного виконавця не додано власної довідки про втрату наказу, або довідки органу зв’язку чи установи банку, в разі якщо наказ було втрачено даними установами.

Як зазначено у заяві Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області, наказ господарського суду від 10.03.2015р. було втрачено при направленні його на адресу стягувача (позивача у справі).

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції від 14.03.2007 р. зі змінами та доповненнями, яка була чинною станом на вчинення державним виконавцем відповідних дій), державний виконавець відкриває  виконавче  провадження  на підставі  виконавчого  документа,  зазначеного  в  статті 17 цього Закону.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження наведені у статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції від 14.03.2007 р. зі змінами та доповненнями). 

Частина 1 ст. 31 вказаного Закону України містить норму, згідно з якою  копії  постанов  державного  виконавця  та  інші документи виконавчого   провадження,  що  державний  виконавець  зобов'язаний  довести до відома  сторін  та  інших   учасників   виконавчого   провадження, надсилаються    адресатам    із   супровідними   листами   простою кореспонденцією,   крім   постанов   про   відкриття   виконавчого провадження  або відмову у відкритті виконавчого провадження,  про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону,   що   надсилаються   рекомендованим   листом   з повідомленням про вручення. 

Як вказувалось у поданні, Лиманським МВДВС ГТУЮ у Донецькій області було встановлено, щ 02.12.2015 року державним виконавцем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження і разом з наказом господарського суду Запорізької області № 908/5624/14 від 10.03.2015р. того ж дня направлена простою кореспонденцією на адресу заявника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, при зверненні до суду із поданням про видачу дублікату наказу, Лиманським МВДВС ГТУЮ у Донецькій області, відповідної довідки (власної довідки про втрату наказу, або довідки органу зв’язку), як того вимагає норма статті 120 ГПК України, до суду не надано.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2016р. від Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області господарським судом витребувано надати документальні докази  в обґрунтування заяви згідно із вимогами ст. 120 ГПК України щодо втрати оригіналу наказу під час поштового надіслання (довідку поштового відділення зв’язку).

Проте, витребувана судом Довідка, заявником надана не була.

Крім того, Лиманським МВДВС ГТУЮ у Донецькій області не надано жодного доказу у підтвердження обставин втрати наказу суду.

Отже, належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 33,  34 ГПК України,  втрати виконавчого документа суду не надано.

Вказані обставини, а саме: 1) безпідставне  посилання заявника на ст. 370 ЦПК України, 2) ненадання обов'язкової довідки про втрату наказу господарського суду, унеможливлюють задоволення заяви про видачу дублікату наказу.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні подання.

Аналогічна правова позиція визначена в постановах Вищого господарського суду України  від 27.09. 2011 р. у справі  № 3/38 та від 18 січня 2011 р.   у справі № 15/331.                                                                 

Керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання (заяви)  Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Лиман Донецької області про видачу дублікату наказу господарського суду Запорізької області   від 10.03.2015р. у справі № 908/5624/14 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати винесення.