До уваги учасників судового процесу по справі № 908/358/15-г.

  номер провадження справи  33/7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 24.04.2017                                                                                                    Справа № 908/358/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали заяви Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 6) про видачу дубліката наказу по справі № 908/358/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша лізингова компанія” (03118, м. Київ,  вул. Гвардійська, буд. 80)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК - Зерноресурс”  (83015, м.Донецьк, бул. Шевченка, буд. 6 Б)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 р. по справі                       № 908/358/15-г позов задоволено: стягнуто з ТОВ “АПК - Зерноресурс” на користь ТОВ “Перша лізингова компанія” суму 119267,54 грн. боргу зі сплати лізингових платежів, суму 664,06 грн. боргу зі сплати ремонтних робіт, не покритих за рахунок лізингових платежів, суму 28931,54 грн. платежу за дострокове припинення Лізингової Угоди та суму 2977,27 грн. судового збору.

31.03.2015 р. на виконання судового рішення було видано відповідний наказ.

24.04.2017 р. в господарський суд Запорізької області від Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява (вих. № 10439 від 11.04.2017 р.) про видачу дубліката наказу господарського суду Запорізької області № 908/358/15-г від 31.03.2015 р.

Розглянувши зазначену заяву господарський суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі пункту 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Відповідно до статті 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

При цьому, суд відзначає, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним процесуальним вимогам щодо форми та змісту передбаченими положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постав господарських судів України”                       від 17.10.2012 р. № 9 відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України, про що виноситься ухвала.

При поданні заяви про видачу дубліката наказу заявником не дотриманні вищезазначені норми, а саме: до матеріалів заяви не надано належних доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів на адресу сторін у справі № 908/358/15-г.

Належним доказом направлення копії заяви з додатком іншим учасникам судового процесу відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові  відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом  вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових  відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В даному випадку, заявником не дотриманні вищезазначені норми. До матеріалів заяви в якості доказу направлення її копії учасникам судового процесу (позивачу та відповідачу), надано ніяким чином не засвідчені світлокопії фіскальних чеків                               від 14.04.2017р., які, з урахуванням вищевказаних положень законодавства не можуть розглядатись як належний доказ надсилання копії заяви  позивачу та відповідачу, оскільки з них не вбачається, який саме документ було направлено сторонам у справі.

Суд наголошує, що згідно нормам Господарського процесуального кодексу України, обов’язок направити копію заяви із доданими документами, покладено саме на заявника.

Не надання заявником належних доказів, які б свідчили про надсилання на адресу інших учасників судового процесу копії заяви, є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Згідно із пунктом 6  ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розгляд заяви про видачу дублікату наказу в даному випадку не може бути здійснений без наявності належних доказів направлення копії заяви учасникам процесу, без їх обізнаності про подання та розгляд відповідної заяви.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення заяви Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, м. Одеса,  без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду після усунення допущених порушень.

При повторному зверненні заявнику слід дотримуватися вимог ГПК України щодо направлення копії заяви та доданих до неї документів іншім сторонам листом з описом вкладення.

Також суд звертає увагу, що у своїй заяві державний виконавець посилається на норму статті 260 КАС України, норми якого застосовуються при розгляді адміністративних справ. Проте, Малиновський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся в господарський суд із заявою про видачу дублікату наказу.

Слід відзначити, що господарський суд при здійсненні судочинства керується нормами ГПК України, але не КАС України, і не має процесуальної можливості вчинити процесуальну дію, передбачену іншим процесуальним Законом (КАС України), який на процесуальні дії господарського суду не розповсюджує свою дію.

Отже, у випадку звернення із заявою про видачу дублікату наказу, виданого  відповідно до положень господарського процесуального судочинства, потрібно дотримуватися норм господарського процесуального судочинства і звертатися до суду з відповідними заявами в порядку ст. 120 ГПК України.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу заявника, що з огляду на приписи норми статті 120 ГПК України, підставою для видачі дублікату наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. Водночас, у видачі дубліката наказу повинно бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених частиною третьою ст. 120 ГПК України, а саме: до заяви державного виконавця не додано власної довідки про втрату наказу, або довідки органу зв’язку чи установи банку, в разі якщо наказ було втрачено даними установами.

Як зазначено у заяві Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, наказ господарського суду від 31.03.2015 р. було втрачено при поверненні від адресата (позивача у справі). Проте, при зверненні до суду із заявою про видачу дублікату наказу, Малиновським ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, відповідної довідки (власної довідки про втрату наказу, або довідки органу зв’язку), як того вимагає норма статті 120 ГПК України, до суду не надано.

Разом з тим, суд відзначає, що за приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. В даному випадку, надані до заяви державного виконавця документи, крім довіреності № 89 від 18.01.2017 р., ніяким чином не засвідчені, що позбавляє додані до заяви документи статусу належних та допустимих доказів.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ст. 63, ст. ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

УХВАЛИВ:

Заяву Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, м. Одеса про видачу дубліката наказу по справі № 908/358/15-г, повернути без розгляду.

Додаток: матеріали заяви на 10 аркушах, в т.ч. оригінали: платіжне доручення № 625 від 28.02.2017 р.