Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
оскарження дій органів Державної виконавчої служби
31.05.2017 Справа № 905/3010/14
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. розглянувши матеріали скарги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на дії органу державної виконавчої служби у справі № 905/3010/14.
За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1)
до відповідача: Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (86156, Донецька область, м. Макіївка, вул.Лебедєва, буд.74-А)
про стягнення суми 512 274,38 грн.
Представники сторін:
Від позивача (скаржника) – не з’явився
Від відповідача – не з’явився
Від Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області – не з’явився
ВСТАНОВИВ:
10.04.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” надійшла скарга в якій останній просить суд, визнати незаконними дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, які
полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документу
стягувачу від 10.03.17 з примусового виконання наказу господарського суду
Запорізької області від 13.07.15 у справі № 905/3010/14; визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.03.17 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 13.07.15 у справі № 905/3010/14; зобов’язати державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2017 р., скаргу передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою суду від 12.04.2017р. скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 31.05.2017р.
Розгляд скарги відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
Представники сторін в судове засідання 31.05.2017р. не з’явились.
Ухвала суду у справі № 905/3010/14 від 12.04.2017р. у зв’язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Макіївка, Донецької області відповідачу направлена не була. Однак, про час та місце розгляду скарги відповідач був повідомлений належним чином. Інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
31.05.2017р. на електронну адресу суду від Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшло клопотання, в якому, останній, просить суд, розглянути скаргу без участі представника, у зв’язку з відсутністю фінансування витрат на оплату відрядження. Також, суду надано заперечення на скаргу, в яких останній зазначає, що державним виконавцем проведено всі можливі виконавчі дії для реального виконання рішення суду. Зазначає, що 08.11.16р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Згідно довідки Державної фіскальної служби, боржником відкрито розрахункові рахунки в установах банку. Згідно відповіді з установ банку кошти для виконання арешту на рахунках боржника відсутні. 15.11.2016 року державним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження винесено постанову про розшук майна боржника та направлено до Центру ДАІ 1443 (ЦНППВАЗ м. Краматорськ), Лимарського відділення поліції Слов'янського відділу ГУ НП в Донецькій області, Маріупольського відділу поліції ГУ НП у Донецькій області. На час винесення постанови про поверненні виконавчого документа стягувачу, транспортні засоби не знайдено. Просить суд, в задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноважених представників скаржника та Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” скаргу обґрунтовує наступним.
На виконанні у Лиманському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - орган ДВС) знаходився наказ господарського суду Запорізької області від 13.07.15 № 905/3010/16 про стягнення з КП «Макіївтепломережа» (код ЄДРПОУ 31534547) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості в сумі 521 451,07 гри.
15.09.16р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 13.07.15р. № 905/3010/14 про стягнення з КП «Макіївтепломережа» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 412 085,14 грн. 3% річних, 99 120,44 грн. інфляційних втрат та 10 245,49 грн. судового збору.
22.09.16р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника.
08.11.16р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Згідно довідки Державної фіскальної служби боржником відкрито розрахункові рахунки в установах банку.
10.03.17р. на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 52247843.
Підставою для повернення виконавчого документа зазначено : у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи. Кошти на арештованих розрахункових рахунках та майно, на яке може бути звернено стягнення, відсутні.
Скаржник вважає, що постановою державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 52247843 від 10.03.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу., було допущено порушення прав та законних інтересів Заявника та не виконано норми ЗУ “Про виконавче провадження”.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи слідує, що 13.07.2016р. усправі № 905/3010/14 господарським судом Запорізької області, був виданий наказ про стягнення з Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (код ЄДРПОУ 31534547) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (код ЄДРПОУ 31301827) суму 99 120,44 грн. інфляційних збитків, суму 412 085,14 грн. 3% річних, суму 10245,49 грн. судового збору.
10.03.17р. Лиманським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено оскаржувану постанову ВП № 52247843 про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно резолютивної частини постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.03.2017р. суб'єкт оскарження, посилається на те, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи. Кошти на арештованих розрахункових рахунках та майно, на яке може бути звернено стягнення, відсутні.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 18 даного Закону передбачено, що документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Макіївтепломережа» є підприємством централізованого постачання пари та гарячої води та надає відповідні послуги фізичним і юридичним особам.
Відповідно ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” (в новій редакції) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 2 ЗУ “Про виконавче провадження” (в новій редакції) державний виконавець зобов'язаний здійснювати виконавче провадження на засадах: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, використовувати надані йому права відповідно до закону та не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до положень п. п. 1-3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).
Враховуючи викладене, суд визнає дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.03.17р. з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 13.07.16р. у справі № 905/3010/14 незаконними.
Керуючись ст., ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Суддя Н.А. Колодій
З текстом процесуального документу можете ознайомитись на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, а копію даної ухвали ви можете отримати нарочно в канцелярії суду.
_03_03.png)
