До уваги: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург”, м.Донецьк

 

 номер провадження справи  14/87/15-7/115/16-32/133/16

   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 08.06.2017                                                                                               Справа №  908/2589/15-г

   

 

 

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп”, м. Кривий ріг, Дніпропетровська область  

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний  завод” м. Краматорськ, Донецька область 

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю  “Торговий будинок “Металург”,  м.Донецьк

 про стягнення вартості неповернутого майна

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний  завод”, м. Краматорськ, Донецька область 

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп”, м.Кривий ріг, Дніпропетровська область  

про визнання недійсним договору та додаткової угоди                                                                                                      

Суддя  Колодій  Н.А.

 

З участю представників сторін

Від позивача за первісним позовом:  Курінний С.В., довіреність  б/н від 01.08.2016р. 

Від відповідача за первісним позовом: Савченко Н.М., довіреність № 009/юр-9 від 03.01.2017р. 

 Від третьої особи: не з’явився.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (позивач - за первісним позовом) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (відповідач - за первісним позовом) про стягнення збитків у розмірі вартості переданого на зберігання  та  неповернутого майна в сумі 10224000грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2016р. скасовано  постанову  Донецького апеляційного  господарського суду від 12.04.2016р. та рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. у справі № 908/2589/15-г, матеріали передані  на новий розгляд  господарському суду Запорізької області. 

Ухвалою суду від 16.09.2016 р. (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) порушено провадження у справі 908/2589/15-г, розгляд справи призначено на 26.10.2016 р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2016 р., враховуючи звільнення судді Кутіщевої – Арнет Н.С., справу  №908/2589/15-г  передано на розгляд судді Колодій Н.А.

        Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2589/15-г, присвоєно справі номер провадження 14/87/15-7/115/16-32/133/16 з призначенням судового засідання на 23.11.2016 р.     

         Ухвалою від 23.11.2016р. провадження по справі № 908/2589/15-г зупинялось до отримання результатів  розгляду пов’язаної з нею справою   № 905/3250/16.            

            Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2016р. ухвалу господарського суду Запорізької області  від 23.11.2016р.  скасовано, справу передано  для подальшого розгляду.

23.11.2016р.  до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява (вих. № 009/юр-1158 від 22.11.2016 р.) Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” про визнання  недійсним договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 р. та додаткової угоди б/н від 01.07.2016 р., укладених між ТОВ “Міленум Груп” і ТОВ “Енерджи Груп”.

Ухвалою суду від 17.03.2017р. провадження у справі було поновлено, зустрічна позовна ПАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”  прийнята до провадження для спільного розгляду з первісним позовом, судове засідання призначено на  26.04.2017р.      

          Ухвалою суду від 23.05.2017р. судове засідання відкладалось до 08.06.2017р., строк розгляду спору  продовжено до 15.06.2017р. 

 В судовому засіданні 08.06.2017р. представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) підтримав клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду та повернення судового збору. А також, надав пояснення щодо заяви про застосування строків позовної давності. 

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що у відповідності до положень Контракту № 23/71-06 від 26.05.2006р. ЗАТ “НКМЗ” виготовив та надав ТОВ “Торговий дім “Металург” продукцію (Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7), а останній сплатив вартість продукції в розмірі 9 408 720 грн. Через деякий час, у відповідності до умов Договору комісії на купівлю № 01/08-02 від 01.08.2008р. ТОВ “Ніка Груп” взяло на себе обов'язок за дорученням “ТОВ “Міленіум Груп” і за його рахунок придбати для останнього Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 за 10 200 000 грн.

На виконання вищевказаного договору комісії ТОВ “Ніка Груп” у відповідності до положень договору № 07/08-01 від 07.08.2008р. купило у ТОВ “Торговий дім “Металург” Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 за 10 200 000 грн.  При цьому, 11.08.2008р. ЗАТ “НКМЗ”, ТОВ “Торговий дім “Металург” та ТОВ “Ніка Груп” склали зберігальну розписку про те, що ТОВ “Торговий дім “Металург” передає ТОВ “Ніка Груп” відповідно до акту № 1 (акт приймання-передавання товару за договором № 07/08-01 від 07.08.2008р. між ТОВ “Торговий дім “Металург” та ТОВ “Ніка Груп”) обладнання, яке виготовлене у відповідності до умов Контракту № 23/71-06 від 26.05.2006р. за рахунками № 2-76429 від 27.06.2007р., № 2-76493 від 31.07.2007р., № 2-76745 від 31.10.2007р., № 2-86125 від 31.03.2008р., № 2-86264 від 31.07.2008р. на загальну суму 10 080 000 грн. і яке знаходиться в цехах ЗАТ “НКМЗ” на відповідальному зберіганні.

Зрештою,  у  відповідності  до  умов  договору №   1-03/МГ  від  29.06.2010р.   ТОВ “Енерджи Груп” купило у ТОВ “Міленіум Груп” Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 за 10224000 грн.  Бажаючи фактично отримати обладнання, власником якого воно стало, ТОВ “Енерджи Груп” надіслало на адресу відповідального зберігача (ПАТ “НКМЗ”) листа від 28.10.2014р. №1-28/10, в якому вказало про те, що право власності на Механічну частину ШПМ БЦК-8/5х2,7 належить йому за договором № 1-03/МГ від 29.06.2010р., укладеним між ТОВ “Енерджи Груп” та ТОВ “Міленіум Груп”. Окрім того, ТОВ “Енерджи Груп” в цьому листі просило ПАТ “НКМЗ” підготувати вказану продукцію до відвантаження.

Листом від 27.01.2015р. № 1-27/01 ТОВ “Енерджи Груп” просило ПАТ “НКМЗ” документально підтвердити наявність на складі ПАТ “НКМЗ” механічної частини ШПМ БЦК-8/5х2,7 протягом 10 днів з моменту отримання вказаного листа. Проте, відповіді на свої листи до теперішнього часу товариство не отримало.

З урахуванням зазначених обставин, на керуючись ст. ст. 224, 942, 949, 950, 951, 953 ЦК України позивач просить стягнути з ПАТ “НКМЗ” на користь ТОВ “Енерджи Груп” збитків  у розмірі вартості неповернутого зі зберігання майна в сумі 10224   000,00 грн. відшкодувати судові витрати.

          Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях. В обґрунтування заперечень посилається на те, що з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що підставою виникнення зобов’язання щодо зберігання є наявність господарського договору, укладеного між сторонами в письмовій формі. Договір зберігання механічної частини ШПМ БЦК-8/5х2,7 між позивачем та відповідачем не укладався. ТОВ “Енерджи Груп” не є поклажедавцем, а ПАТ “НКМЗ” не є зберігачем у розумінні ч. 1 ст. 936 ЦКУ.

        Отже, між сторонами не існує господарсько-правових відносини щодо зберігання спірного майна. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.          

          23.11.2016р.  до суду надійшло клопотання про  призначення судової експертизи.

          Обґрунтовуючи клопотання позивач за первісним  позовом вказує на те, що під час другого апеляційного провадження Відповідачем було надано до суду документи (протокол станом на 01.12.2015 та інвентаризаційний опис від 22.12.2015) із яких вбачається, що на складі Відповідача, нібито, наявні окремі вузли механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7, а саме: привід гальмівний - 2 шт., половина барабана - 1 шт., вал (поз.1) - 1 шт., половина барабана - 1 шт., підшипники - 1 шт., вал головний (без поз. 1) -1 шт.   Вказані документи складені односторонньо відповідачем, є сумнівними і беззаперечно не доводять наявності у володінні відповідача придатної до експлуатації механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7, виготовленої саме за контрактом №23/71-06 від 26.05.2006. 

Необхідність проведення судової товарознавчої  експертизи у даній справі обумовлена наступним. За вказаними документами відповідача (протокол та інвентаризаційний опис) останній має у володінні окремі вузли механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7. Однак, ні позивач, ні суд вказаних вузлів не бачив, а отже, не можуть стверджувати про їх фактичну наявність. При цьому, огляд та оцінка доказів судом у даному випадку в порядку ст. 39 Господарського процесуального кодексу України є неможливими з огляду на те, що суд не має спеціальних технічних знань і не в змозі встановити належність наданих відповідачем для огляду вузлів саме механічній частині ШПМ БЦК 8/5x2,7, відповідність вузлів вимогам контракту №23/71-06 від 26.05.2006, встановити комплектність обладнання, наявність чи відсутність дефектів, придатність механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7 до експлуатації. Проведення експертизи просить доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, відповідно до п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

 Клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи подано відповідно до  вимог ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.          

13.04.2017р.  від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності (з додатковими письмовими поясненнями).

Клопотання подано у відповідності до вимог законодавства, судом прийнята до розгляду.                  

         08 червня 2017р. представником позивача за первісним позовом заявлено клопотання про  колегіальний розгляд справи.

          Розглянувши подане клопотання суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, враховуючи ті обставини, що  фактично  на момент  подачі клопотання 08.06.2017р.   судом завершено  дослідження  всіх обставин  справи та  наданих доказів, а тому є  недоцільним  розпочинати розгляд справи заново у колегіальному складі, оскільки  це буде  сприяти  затягуванню  розгляду  справи та  порушення прав сторін на розгляд  спору судом у розумні строки. 

        В судовому засіданні 08.06.2017р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

26.05.2006 між Закритим акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" м. Краматорськ Донецької області (далі перейменовано у Публічне акціонерне товариство)  (постачальник) та ТОВ "Торговий будинок "Металург" (покупець) укладено контракт №23/71-06 відповідно до умов якого Покупець зобов’язаний оплатити та прийняти продукцію, зазначену в специфікаціях №1, №2, №3 (додаток №1, є невід’ємною частиною контракту), а Постачальник – поставити її Покупцеві.

Згідно з п. 1.2. контракту вид продукції – млини, в подальшому іменуються продукція.

Загальна сума цього контракту відповідно з урахуванням ПДВ складає 9   408720,00грн. (п.3.3. контракту).

ТОВ "Торговий будинок "Металург" отримало продукцію від ЗАО "НКМЗ"  відповідно до Актів здавання - прийняття обладнання від 31.07.2007, 31.10.2007, 28.02.2008, 30.04.2008, в яких зазначалося, що постачальник виготовив та передав покупцю механічні частини ШПМ БЦК 8/5х2,7, а покупець в свою чергу залишив її на відповідальне зберігання постачальнику.

Також, між сторонами підписано зберігальні розписки від 31.10.2007, 28.02.2008, 30.04.2008.

Покупець оплатив продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями №175 від 27.06.2007, №171 від 27.06.2007, №59 від 31.07.2008, №54 від 26.03.2007, № 61 від 31.10.2007, №53 від 19.09.2007, №19 від 28.04.2007, №174 від 27.06.2007, №28 від 31.03.2008.

01.08.2008 між ТОВ "Міленіум Груп" (Комітент) та ТОВ "Ніка Груп" (Комісіонер) укладено договір комісії на купівлю №01/08-02, за умовами якого комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента за винагороду вчинити за рахунок Комітента і від свого імені право щодо придбання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 (далі-товар), за цінами не вище погоджених Сторонами в Додатку №1 до цього Договору, у строки і в обсягах, передбачених Додатком №1, що є невід’ємною частиною Договору.

07.08.2008 між ТОВ "Торговий  будинок "Металург" та ТОВ "Ніка Груп" було укладено договір №07/08-01, за умовами якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з додатком №1-специфікацією  до договору товаром є Механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7, в кількості 1 шт. вартістю 10     200 000,00 грн. з ПДВ.

Між сторонами 08.08.2008 підписано Накладну №15 згідно з якою ТОВ "Торговий будинок "Металург" передав, а ТОВ "Ніка Груп" прийняв товар - Механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10 200 000,00 грн. з ПДВ., про що свідчать підписи представників ТОВ "Торговий будинок "Металург" та  ТОВ "Ніка Груп" та печатки підприємств на накладній.

Між сторонами підписано та скріплено печатками Акт №1 приймання-передачі товару по Договору №07/08-01 від 07.08.2008.

11.08.2008 між ПАТ "НКМЗ", ТОВ "Торговий будинок "Металург" та ТОВ "Ніка Груп" підписано та скріплено печатками підприємств зберігальну розписку, в якій зазначено, що ТОВ "Торговий будинок "Металург" передає обладнання, виготовлене відповідно до Контракту №23/71-06 від 26.05.2006, по рахункам №2-76429 від 27.06.2007, №2-76493 від 31.07.2007, №2-76745 від 31.10.2007, №2-86125 від 31.03.2008, №2-86264 від 31.07.2008 на загальну суму 10080000 грн. з ПДВ та яке знаходиться в цехах ЗАТ "НКМЗ" на відповідальному зберіганні ТОВ "Ніка Груп" згідно Акту №1 (акт приймання-передачі товару по Договору №07/08-01 від 07.08.2008 між ТОВ "Торговий будинок "Металург" та ТОВ "Ніка Груп").

Між ТОВ "Міленіум Груп" (постачальник) та ТОВ "Енерджи Груп" (покупець) було укладено Договір №1-03/МГ від 29.06.2010, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця товар згідно Додатку-Специфікації до Договору, а Покупець зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до Специфікації №1, що є Додатком №1 до Договору №1-03/МГ від 29.06.2010, товаром є Механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 в кількості 1 шт. вартістю 10 224 000,00 грн. з ПДВ.

01.07.2010 між ТОВ "Енерджи Груп" та ТОВ "Міленіум Груп" підписано видаткову накладну №РН-000005 на підставі якої ТОВ "Енерджи Груп" прийняло товар.

В подальшому ТОВ "Енерджи Груп" повідомило ПАТ "НКМЗ" листом №1-28/10 від 28.10.2014 про перехід до нього права власності на Механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7  в кількості 1 шт. вартістю 10   224   000, 00 грн. виготовлену по контракту №23/71-06 від 26.05.2006 для ТОВ "ТД "Металург", згідно договору №07/08-01 від 07.08.2008 придбану ТОВ "Ніка Груп" для ТОВ "Міленіум Груп" (договір комісії №01/08-02 від 01.08.2008),  яка залишена на відповідальному зберіганні в цехах ПАТ "НКМЗ" згідно зберігальної розписки №б/н від 11.08.2008 та просило підготувати до відвантаження зазначене обладнання.

27.01.2015 ТОВ "Енерджи Груп" повторно звернулося до ПАТ "НКМЗ" з листом вих.№1-27/01, в якому просило повідомити про наявність на складі механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7. На  вказані листи ПАТ "НКМЗ" відповіді не надав.

За таких обставин, позивач звернувся до суду  з вимогою  про  відшкодування збитків у вигляді вартості неповернутого зі зберігання майна в розмірі 10 224 000,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку,

           Обґрунтовуючи право на позов, позивач посилається на   приписи ст. 15 ЦК України, згідно якої права та інтереси особи підлягають захисту у разі порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, захист прав та інтересів здійснюється зокрема судом, що кореспондується з приписами ст. 55 Конституції України.

          При цьому, способом захисту цивільних прав та інтересів позивач визначив відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди(п. 8 ч. 2 вказаної статті).  

           Предметом доказування у даній справі є виникнення  у відповідача  обов’язку щодо зберігання  механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7.

          Відповідно до ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України  зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

           Приписами статті 949 Цивільного кодексу України  визначено обов'язок зберігача повернути річ. 

          Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

           Позивач посилається на втрату речі переданої на зберігання, тобто, предметом позову є стягнення саме збитків завданих поклажодавцю виходячи з приписів ст. 951 ЦК України, відповідно до частини першої якої, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на які знизилася її вартість.

      Таким чином, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві товар, який був прийнятий на зберігання, а відшкодувати збитки зобов'язаний лише у випадку втрати (нестачі) або його пошкодження за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв'язок) передбаченого ст. 614 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відтак, додержання вимоги щодо форми договору не свідчить одночасно про досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов, тобто про укладення договору.

          До істотних умов будь-якого цивільно-правового договору ЦК України відносить умову про предмет договору та решту умов, що визначені істотними законом, сторонами, або є істотними внаслідок необхідності для договорів відповідного виду.

 В підтвердження  наявності  у відповідача обов’язку  по зберіганню спірного майна, позивач посилається  на розписку  від 11.08.2008р. 

Але, судом встановлено, що зі змісту даної розписки не вбачається  покладення на  ПАТ “НКМЗ” обов’язку по зберіганню обладнання ТОВ “Ніка Груп”, а лише зафіксовано, що ТОВ “Торговий дім “Металург” передає ТОВ “Ніка Груп” обладнання виготовлене за контрактом № 23/71-06 від 26.05.06 і на час передачі спірне майно знаходиться у цехах ЗАТ “НКМЗ”.  

Копія розписки не містить ознак укладеного договору зберігання, оскільки не містить істотних умов, як це визначено ст. 180 ГКУ, ст. 936, 938, 946 ЦКУ,- зокрема предмет, ціну та строк дії договору, строк зберігання. Тобто, стороною договору зберігання, яка передає річ на зберігання, є поклажедавець, а стороною, яка зберігає, - є зберігач.

Дана правова позиція співпадає з позицією господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/11345/16, викладеній в постанові  від 21.02.2017р., в якій суд встановив, що дана розписка лише констатує факт  перебування спірного майна  на  складі відповідача на день її укладення.  

Вищий господарський суд України в постанові від 24.12.2016р. вказав, що “поза увагою суду залишилось те, що надана до суду апеляційної інстанції додаткова угода від 01.07.2010 до договору від 29.06.2010, стороною у яких виступає позивач, згідно її п. 2 є невід'ємною частиною договору від 29.06.2010, копія якого була надана позивачем до суду 1-ї інстанції, що свідчить про неспроможність доводів останнього щодо неможливості надання додаткової угоди до цього договору під час розгляду справі у суді 1-ї інстанції, який відбувався з квітня по червень 2015 року”.

          Враховуючи зазначену позицію ВГСУ  судом  досліджено докази,  що були надані до суду апеляційної інстанції. Так, додатковою угодою б/н від 01.07.2010р. до договору N 1-03/ МГ від 29.10.2010 сторони вирішили доповнити договір N 1-03/МГ від 29.10.2010 пунктом 1.2 наступного змісту: Право вимоги відвантаження (механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2.7), що перебуває на відповідальному зберіганні Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод", а також право поклажодателя на зберігання цього товару до моменту відвантаження, переходять від постачальника до покупця у момент підписання видаткової накладної постачальника, згідно з п. 3.2 договору. 

Дослідивши зазначені документальні докази, суд встановив, що  додаткова  угода б/н від 01.07.2010 до договору N 1-03/МГ від 29.10.2010р. не встановлює обов’язкову Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод" по зберіганню спірного майна.

В постанові від 20.07.2016р. Вищий господарський суд України по даній справі встановив, що судом  апеляційної  інстанції не досліджувалось питання втрати товару, як підстави для стягнення збитків, згідно положень ст. 951 ЦК України, а постанову від 12.04.20016р.  прийнято  лише  на тій підставі, що відповідач відмовився виконати вимоги позивача щодо відвантаження механічної частини ШПМ БЦК 8/ 5x2,7 та не надав доказів існування та місцезнаходження зазначеного майна. Натомість, такі висновки суду спростовуються наданими відповідачем протоколом та інвентаризаційним описом, що на думку ВГСУ необґрунтовано не були  взяті  до уваги судом апеляційної інстанції.  

Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту наявності у нього механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7, а заперечує факт передання позивачем спірного обладнання на зберігання відповідно до вимог діючого законодавства.

Крім того, в провадженні господарського суду Донецької області  знаходиться справа № 905/3250/16 про зобов’язання відповідача по даній справі виконати обов’язок в натурі, а саме передати ТОВ “Енерджи Груп” механічну частину ШПМ БЦК 8/5x2,7 у відповідній комплектації.

           ТОВ “Енерджи Груп” обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, положеннями ст.ст. 224, 950, 951 Цивільного кодексу України, проте, приписами вказаних статей Цивільного кодексу України, передбачена можливість відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна. 

        Обґрунтовуючи розмір збитків позивач вказує на те, що невиконання обов’язку по зберіганню продукції відповідач спричинив скаржнику збитки, що є підставою для стягнення цих збитків у сумі 10224000,00грн., які складають вартість спірного обладнання.         

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, право або законні інтереси якого порушено.

          Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б  у разі належного виконання зобов’язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р.  “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (зі змінами), для настання відповідальності по відшкодуванню шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

- шкоди (збитки);

-протиправна поведінка особи, що завдала шкоду;

           -причинно-наслідковий зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою особи, що її спричинила;

           -вина.

Враховуючи викладене, позивачем не надано доказів укладання договору зберігання механічної частини  ШПМ БЦК 8/5х2,7 між ТОВ “Енерджи Груп” та ПАТ “НКМЗ” і як наслідок відсутній обов’язок відповідача по збереженню спірного майна.   

Позивачем не доведена наявність складу правопорушення відповідача. Таким чином, підстави  для покладення  на відповідача відповідальності  у вигляді  відшкодування  збитків відсутні.

23.11.2016 р. подано зустрічну позовну заяву про визнання  недійсним  договору договір № 1-03/МГ від 29.06.2010 р. та  додаткової угоди від 01.07.2010 р.

            Обґрунтовуючи зустрічну  позовну заяву, позивач вказав, що як стало відомо ПАТ “НКМЗ”, між ТОВ “Енерджи Груп” і ТОВ “Міленіум Груп” укладений договір № 1-03/МГ від 29.06.2010 р. про поставку товару - механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7 (надалі - обладнання) вартістю 10 224 000 грн. та додаткову угоду б/н від 01.07.2010 р. до цього договору, де передбачено (мовою оригіналу): “Право требования отгрузки товара (механическая часть ШПМ БЦК 8/5x2,7), находящегося на ответственном хранении Закритого акционерного общества “Новокраматорский машиностроительньш завод”, а также право поклажедателя на хранение зтого товара до момента отгрузки, переходят от поставщика к покупателю в момент подписания расходной накладной поставщика поставщика согласно п. 3.2 договорам.

Зважаючи на зміст додаткової угоди від 01.07.2010 р., яка є невід'ємною частиною договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 р., ПАТ “НКМЗ” є заінтересованою особою, оскільки цією угодою на неї покладаються обов'язки щодо зберігання та відвантаження обладнання і порушуються майнові права та інтереси позивача (за зустрічним позовом) .

Ухвалою суду  17.03.2017р.  зустрічна позовна заяву  була прийнята для спільного  розгляду  з первісним позовом.

29 березня 2017р. від позивача за зустрічним позовом  надійшло клопотання в якому  позивача за зустрічним позовом  просить суд  винести ухвалу про відмову   у прийнятті  позовної заяви  та повернути  на  користь ПАТ “НКМЗ” судовий збір сплачений за подачу  зустрічної позовної заяви.

      Обґрунтовуючи подане клопотання позивач за зустрічним позовом зазначив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.201 по справі №904/11345/16 у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” про визнання недійсним договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 р. та додаткової угоди б/н від 01.07.2010, укладених між ТОВ “ Міленіум Груп” і ТОВ “Енерджи Груп”, від­  мовлено повністю.

Таким чином, зустрічна позовна заява публічного акціонерного товариства “Ново-краматорський машинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” про визнання недійсним договір по справі № 908/2589/15-г, подана між тими ж сторонами, по тому же предмету і з тих же підстав, що й позов публічного акціонер­  ного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” про визнання недійсним договору по справі №904/11345/16, який розглянутий господарським судом Дніпропетровської області та є прийняте рішення суду.

Відповідно до п. 2  ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав

           Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний  завод”, провадження у справі  № 908/2589/15г за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний  завод”  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп” про визнання недійсним договору та додаткової угоди  припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст.  80 ГПК України.                                                                                       

         Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про призначення  судової експертизи та  всі матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено,  відповідно до ч. 1-2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

       Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 N 14 передбачено, що відповідно до статті 1 3акону України  “Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України. експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

         Судова  експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

         Проведення товарознавчої експертизи не узгоджується із підставами позовних вимог, встановлені за результати її проведення обставини не матимуть значення для вирішення даного спору по суті, а тому господарський суд не вбачає підстав для призначення у справі судової товарознавчої  експертизи. Клопотання позивача  слід залишити без задоволення.  

         Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

       Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

         Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

           Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

         Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Враховуючи  викладене,  в первісному позові слід відмовити.  

          За зустрічним позовом провадження у справі припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст.  80 ГПК України.                             

          В задоволенні заяви про застосування строків позовної давності відмовити.                                    

 Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати по первісній позовній заяві залишаються за позивачем по первісному позову.

 Винести ухвалу про повернення судового збору сплаченого позивачем  за подачу зустрічної позовної заяви. 

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.2 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

        В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп”, м.Кривий ріг, Дніпропетровська область  до  Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний  завод” м. Краматорськ, Донецька область  за участю     третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю  “Торговий будинок “Металург”,  м.Донецьк  відмовити.

     За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний  завод”, м. Краматорськ, Донецька область  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Груп”, м.Кривий ріг, Дніпропетровська область      провадження по справі припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.                                                                                                    

Винести ухвалу про повернення судового збору сплаченого позивачем  за подачу зустрічної позовної заяви. 

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України  “14” червня 2017 р.

 

                 Суддя                                                                           Н.А. Колодій

 

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.