Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2017 справа № 908/1782/17
за позовом Міхалаша Віктора Миколайовича (24545, Вінницька область, Ямпольський район, с. Цекінівка, вул. Леніна, 212)
до відповідачів:
про 1. визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “ОМЗ ГРУП” від 20.04.2017р., укладеного позивачем та Моїсеєм А.С.;
Суддя Федорова О.В.
Представники сторін:
від позивача: Міхалаш В.М., паспорт АА0242227 від 24.03.2017р., Ревкова А.К. довіреність №б/н від 23.10.2017р.;
від відповідача-1: не з’явився;
від відповідача-2: не з’явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 04.09.2017 року звернувся позивач Міхалаш Віктор Миколайович з позовною заявою до відповідачів – товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЗ ГРУП” та Моїсея Анатолія Сергійовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “ОМЗ ГРУП” від 20.04.2017р. та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “ОМЗ ГРУП”, зафіксованого у протоколі загальних зборів учасників №1/17 від 20.04.2017р.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/1782/17 призначено до розгляду судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 05.09.2017 року порушено провадження у справі №908/1782/17, присвоєно справі номер провадження 28/57/17, судове засідання призначено на 19.09.2017 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобов’язав сторони надати документи для всебічного та повного з’ясування фактичних обставин справи.
Ухвалою суду від 21.09.2017р., у зв’язку з перебуванням судді Федорової О.В. з 13.09.2017р. по 20.09.2017р. на лікарняному, судове засідання призначено на 02.10.2017р. Також зобов’язано Пологівську РДА Запорізької області надати суду реєстраційну справу товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЗ Груп».
За клопотанням представника відповідача-1, з метою встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи відкладався на 24.10.2017р.; судом було зобов’язано Дніпровський відділ поліції ГУНП у Запорізькій області надати документи з кримінального провадження №12017080320000501 для всебічного та об’єктивного розгляду справи.
В судовому засіданні 02.10.2017р. був присутній представник Пологівської РДА Запорізької області та на виконання вимог ухвали суду надав оригінал реєстраційної справи ТОВ “ОМЗ ГРУП”, який оглянутий судом і з якого судом зроблено копії документів, долучені до матеріалів справи.
За усним клопотання позивача судове засідання здійснювалось за допомогою фіксації судового процесу, а саме програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
Розгляд справи закінчений 24.10.2017р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
20.10.2017р. на адресу суду від Дніпровський відділ поліції ГУНП у Запорізькій області супровідним листом № 5987/40-/04-2017 від 19.10.2017р. надані витребувані судом документи «Про хід досудового розслідування по кримінальному провадженню №12017080320000501».
До початку судового засідання 24.10.2017р. через канцелярію суду від відповідача-1 (ТОВ «ОМЗ Груп») надана заява про відкладання розгляду справи у зв’язку з перебування представника на лікарняному.
Позивач та його представник в судовому засіданні 24.10.2017р. підтримали заявлені позовні вимоги. Просили суд позов задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп» від 20.04.2017р. та визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОМЗ Груп», зафіксоване у протоколі загальних зборів учасників №1/17 від 20.04.2017р. Підставою для звернення з позовом позивач зазначав наступне: договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп» від 20.04.2017р. з Моїсеєм А.С. не укладав; участі у зборах учасників товариства та у прийняті рішень зборами не приймав, оскільки на день вчинення правочину та проведення загальних зборів перебував за межами України; згоди на продаж належної йому частки у статутному капіталі не давав, підписи від його імені в договорі купівлі-продажу та у протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ОМЗ Груп» № 1/17 здійснений невідомою особою. Факт шахрайських дій щодо підробки підписів як в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства так і в протоколі загальних зборів доведений висновками судової почеркознавчої експертизи, яка проводилась на виконання постанови СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області у кримінальному провадження № 12017080320000501. Проти клопотання відповідача-1 про відкладання розгляду справи заперечував, звертав увагу суду на зловживання відповідача-1 своїми правами та надання достатньої кількості часу для підготовки до участі в справі.
Оцінивши наявні матеріали справи, заслухавши думку позивача, клопотання відповідача-1 про відкладання розгляду справи судом відхилено, оскільки згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. У даному випадку такі обставини відсутні; документальні докази, які додані до справи, містять достатньо інформації, що має значення для вирішення спору між сторонами по суті заявлених вимог та для прийняття судом рішення у справі. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Провадження у справі порушено 05.09.2017р., відповідач-1 був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі та викладені в позові обставини, його представник приймав участі в судовому засіданні 02.10.2017р., саме за його клопотанням розгляд справи був відкладений. Судом було надано три тижні на підготовку до участі у справі, зазначена електронна адреса суду для зручності листування сторін із судом. Між тим, жодного документального пояснення з нормативним та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції суду надано не було. До того ж заява про відкладення розгляду справи здана до канцелярії суду 24.10.2017р. о 12-30 год. нарочно. Зазначене свідчить, що уповноважений представник відповідача-1 в день судового засідання знаходився в приміщенні суду і мав змогу бути присутнім в судовому засіданні.
Відповідач-2 (Моїсей А.С.) в судове засідання 24.10.2017 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив; витребувані судом документи не надав. Про порушення провадження у справі, призначення судових засідань відповідач-2 сповіщений на офіційному сайті господарського суду Запорізької області у зв’язку з відсутністю можливості здійснення пересилання УДППЗ «Укрпошта» на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 19.02.2015 №04-16-246.
Заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Матеріали справи свідчать, що 21.06.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЗ ГРУП» як суб'єкт господарювання зареєстроване в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Розмір статутного капіталу складав 40000,00грн. та був сформований 21 червня 2008 року. Єдиним учасником та керівником даного підприємства був - Міхалаш Віктор Миколайович.
18 жовтня 2016 року прийнято рішення про призначення керівником та підписантом товариства Звєрєва Юрія Вікторовича, який і являється керівником до теперішнього часу, про що 19 жовтня 2016 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів).
03 лютого 2017 року загальними зборами учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП» прийнято рішення відступити належну Міхалашу В.М. частину частки в статутному капіталі ТОВ «ОМЗ ГРУП» у розмірі 35% за ціною 14000 грн. гр. Звєрєву Ю.В., а також був затверджений новий склад учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП», а саме: позивач (Міхалаш В.М.) з розміром частки 65% та Звєрєв Ю.В. з розміром частки 35%. У зв’язку зі зміною складу учасників товариства відповідні відомості були внесені в Статут товариства та проведена їх державна реєстрація.
З матеріалів справи стало відомо, що 20 квітня 2017 року без участі позивача та відповідного його волевиявлення на відчуження належної йому частки було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОМЗ ГРУП» в розмірі 65% на користь Моїсея Анатолія Сергійовича за вартістю 26000 грн.
В той же день було складено протокол загальних зборів учасників ТОВ «ОМЗ Груп» № 1/17, згідно якого передано частку в розмірі 65% статутного капіталу, належну позивачу, новому учаснику Моїсею А.С. та виключено Міхалаша В.М. зі складу учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП» знову без його участі та відповідного волевиявлення на відчуження своєї частки.
З матеріалів реєстраційної справи стало відомо, що на підставі зазначених документів 20.04.2017 року державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ОМЗ ГРУП» про що до реєстру внесено відповідні записи, наслідком чого стала втрата позивачем 65 % у статутному капіталі, виключення його зі складу учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП» та спричинення істотної майнової шкоди.
Згідно з даними безкоштовного витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ТОВ «ОМЗ ГРУП» є Звєрєв Юрій Вікторович та Моїсей Анатолій Сергійович.
В зв’язку з тим, що позивач не мав наміру і не вчиняв дій по відчуженню належної йому частки 65% в статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп», відповідний договір купівлі-продажу від 20.04.2017 року з гр. Моїсеєм А.С. не підписував, підпис на такому договорі від імені позивача підроблено, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОМЗ ГРУП» від 20.04.2017р. та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП», зафіксованого у протоколі загальних зборів учасників №1/17 від 20.04.2017р.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного:
Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013р. № 11 Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Положеннями ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як передбачено ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вже зазначалося раніше підставою для недійсності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі стало непідписання його зі сторони позивача, тобто підроблення підпису іншою стороною (особою).
Позивач зазначив, що з приводу підроблення його підпису, звертався до Пологівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області з заявами про вчинення кримінального правопорушення за фактом підроблення документів та використання завідома підробленого документа.
Так, під час перевірки Пологівським відділом поліції ГУ НП в Запорізькій області встановлено, що невідомі особи використовуючи завідомо підроблені документи, внесли зміни в реєстраційні документи ТОВ «ОМЗ Груп» щодо засновників товариства.
В подальшому відомості за заявами позивача внесено до Єдиного реєстру досудового розслідувань, присвоєно загальний номер №12017080320000501 (правова кваліфікація: ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідома підробленого документа; правова кваліфікація: ч. 1 ст. 192 КК України – заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах). Досудове розслідування триває.
В підтвердження факту підроблення договору купівлі-продажу та протоколу загальних зборів від 20.04.2017 року на виконання постанови Пологівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області від 19.06.2017 року у кримінальному провадженні № 12017080320000501, Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено експертні дослідження та складено висновок експерта №15-147 від 04.08.2017 року.
Як вбачається з висновку експерта №15-147 від 04.08.2017 року, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному проваджені встановлено, що підпис в графі «Продавець» в договорі купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп» від 20 квітня 2017 року виконаний не Міхалашем Віктором Миколайовичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Міхалаша Віктора Миколайовича; підпис в графі «Голова Загальних Зборів Учасників Міхалаш Віктор Миколайович в протоколі №1/17 Загальних зборів учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП» від 20 квітня 2017 року виконаний не Міхалашем Віктором Миколайовичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Міхалаша Віктора Миколайовича.
Вказані висновки експертизи, отримані в межах кримінального провадження, свідчать про підроблення договору купівлі-продажу та протоколу Загальних зборів невідомою особою від імені позивача, що підтверджує відсутність волевиявлення позивача, як власника 65% частки в статутному капіталі Товариства, на її відчуження відповідачу-2, внесення змін до складу учасників товариства та відповідно і до установчих документів Товариства.
Як визначено в п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», висновок експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.
Зазначена правова позиція підтверджується численною судовою практикою у судових рішеннях, винесених у подібних взаємовідносинах, зокрема, у постанові ВГСУ від 25.03.2014 року у справі №5023/8587/11, постанові ВГСУ від 27.11.2013 року у справі № 2-30/6224-2009, постанові ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №910/123320/13, постанові ВГСУ від 19.05.2014 року у справі №901/652/13-г.
Таким чином, з огляду на п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», висновки експертизи від 04.08.2017 року № 15-147 є належними доказами у справі, оскільки містять відповіді на питання, які мають значення для вирішення спору, зокрема щодо факту підроблення підписів позивача на спірному Договорі купівлі-продажу та протоколі Загальних зборів.
Враховуючи встановлені експертом факти підробки (фальсифікації) підпису в договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 20.04.2017р. з боку продавця – позивача у справі, суд дійшов висновку, що такий правочин укладено без наміру та волевиявлення позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Оскільки підпис на договорі купівлі-продажу підроблено, відсутнє волевиявлення позивача на укладення такого договору, договір купівлі-продажу зазначеної частки позивачем не укладався, будь-яких дій, направлених на продаж та/або в інший спосіб відчуження частки заявником не вчинялось.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Наведені вище факти свідчать, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп» від 20.04.2017 року укладений з порушенням ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, що з огляду на ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
Приймаючи до уваги вищевикладені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “ОМЗ ГРУП” від 20.04.2017р. є обгрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОМЗ ГРУП», зафіксованого у протоколі загальних зборів учасників №1/17 від 20.04.2017р. суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, враховуючи, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп» від 20.04.2017 року є недійсним з моменту вчинення, що встановлено в ході розгляду справи, такий договір не створює передбачених ним правових наслідків у вигляді переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп» до відповідача-2, відповідно сторони повертаються в первісний стан, який існував до моменту вчинення спірного правочину.
Згідно з пунктами 17, 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. У зв’язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.
Пунктом 13.1 Статуту (в редакції 2016 року) вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників товариства, які складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Представництво здійснюється на підставі довіреності, оформленої у встановленому законодавством України порядку.
Пунктом 13.6 Статуту (в редакції 2016 року) передбачено, що збори Товариства вважаються повноваженими, якщо на них присутні Учасники (представники учасників) що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів Учасників.
Отже, Статутом товариства встановлені правила, згідно з якими збори вважаються повноважними.
За наслідками розгляду спору судом встановлено порушення процедури скликання спірних Загальних зборів, оскільки не надано доказів повідомлення позивача про їх призначення та проведення, до протоколу Загальних зборів внесено недостовірні відомості щодо присутності позивача та його участі в прийнятті рішень, сфальсифіковано підпис позивача на протоколі Загальних зборів, на яких прийнято рішення про передачу частки у статутному капіталі ТОВ «ОМЗ Груп», що складає 65% статутного капіталу, яка належить позивачу, Моїсею А.С. (відповідачу-2) на підставі договору купівлі-продажу, який визнаний судом недійсним.
Матеріали справи містять лист приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенської І.Р. від 18.08.2017р. № 149/01-16 в якому зазначено, що відносно Міхалаша В.М., Звєрєва Ю.В., Мойсея А.С. та ТОВ «ОМЗ Груп» ніяких дій не вчинялося та вказані особи до неї, як до приватного, нотаріуса не зверталися.
Таким чином, твердження позивача про протиправні дії відповідачів, порушення приписів діючого законодавства, прав та законних інтересів позивача щодо проведення загальних зборів учасників товариства, виключення його зі складу учасників товариства доведені, а позовні вимоги про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЗ Груп», оформленого протоколом №1/17 від 20.04.2017 року підлягають задоволенню.
Крім того, про факт відсутності позивача на зазначених загальних зборах – 20.04.2017р. свідчать дані викладені в листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідно до яких громадянин Молдови Міхалаш В.М. не був присутній на території України (арк.с. 24).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем-1, в порушення статей 4-3, 33, 34 ГПК України не доведено факту скликання спірних загальних зборів, запрошення та присутності позивача на спірних загальних зборах.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 202, 203, 207, 215-216 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 26 жовтня 2017 р.
Суддя О.В. Федорова
_03_03.png)
