Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
09.01.2018 Справа № 908/587/15-г
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” про зміну способу виконання рішення по справі № 908/587/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9 корпус 6, офіс 6-201)
до першого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, буд.2)
до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-строй Компанія”, (83030, м.Донецьк, вул. Майська, буд. 86)
про витребування з незаконного володіння відповідача майна – вантажного автомобіля МАN 26413, № кузова/шасі WМАН05ZZZG163307
Заінтересована особа Приморський відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (87517, м. Маріуполь Донецької області, пр. Дніпропетровський, буд. 15)
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А.
Секретар судового засідання Махно О.О.
За участю представників:
від позивача (заявника): Рубан О.Г., довіреність № 22-12/17-64 від 22.12.2017р.
від першого відповідача: не з’явився;
від другого відповідача: не з’явився;
від заінтересованої особи: не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” № 587-12/17 від 12.12.2017р. у справі №908/587/15-г. Заявник в заяві зазначив, що 22.10.2015 р. на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. судом першої інстанції видано наказ № 908/587/15-г, яким зобов’язано ТОВ “ШБ АЛЬТКОМ” повернути ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” майно – вантажний автомобіль МАN 26413, № кузова/шасі WМАН05ZZZG163307. Постановою Приморського ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області від 07.07.2017р. виконавче провадження закінчено у зв’язку з тим, що рішення не може бути виконано без участі боржника.
Розпорядженням керівника апарату суду № П-914/17 від 26.12.2017р., враховуючи що останній день розгляду заяви припадає на період відпустки судді-доповідача у справі Федорової О.В. за подання щодо підстав відсутності суддів господарського суду запорізької області та з метою недопущення порушення процесуального строку розгляду заяви протоколом повторного автоматичного розподілу справ між суддя від 26.12.2017 заяву передано для розгляду судді Колодій Н.А.
Ухвалою суду від 28.12.2017 заява прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 09.01.2017.
Розгляд заяви здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідно до положень пункту 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.
Тому, суд проводить розгляд заяви про зміну способу виконання рішення по справі № 908/587/15-г, за правилами ГПК України, прийнятого 03.10.2017.
Позивач, відповідачі в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвали господарського суду Запорізької області від 28.12.2017 про прийняття зави до розгляду.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Отже, враховуючи, що судом вжиті достатні заходи для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду заяви, зважаючи на те, що ГПК України передбачає 10-ти денний строк для розгляду заяв, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд заяви за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Заява про зміну способу виконання рішення суду у справі №908/587/15-г, обґрунтована наступними обставинами. 22.10.2015 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.15, видано наказ №908/587/15-г, яким зобов'язано ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” повернути ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” наступне майно: автомобіль МАN 26413, № кузова/шасі WMAN23ZZZ4G167097. 12.05.2016 державним виконавцем Приморського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції Лапай А.В. відкрито виконавче провадженим № 51046414. Однак, 07.07.2017 заступником начальника відділу Приморського відділу ДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шевченко С.О. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Зазначена постанова державного виконавця обґрунтована тим, що державним виконавцем вжито всі заходи передбачені ст. 63 ЗУ “Про виконавче провадження”, але рішення не може бути виконано без участі боржника. Так, в рамках виконавчого провадження у зв'язку із невиконанням ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” рішення суду в добровільному порядку, постановами державного виконавця на боржника накладено штрафи, однак всупереч цьому рішення суду є не виконаним оскільки боржник ухиляється від його виконання та продовжує незаконно користуватися власністю ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, лізингові платежі за користування майном також не сплачуються. Враховуючи той факт, що державний виконавець не може змусити ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” повернути предмет лізингу його законному власнику, а факт неможливості виконання рішення суду підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017, просить заву задовольнити та змінити спосіб виконання рішення у справі №908/587/15-г, а саме із зобов'язання повернути предмет лізингу на витребувати із незаконного володіння у ТОВ “Шляхове будівництво Альтком” предмет лізингу у справі №908/589/15-г та передати його ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” про зміну способу виконання рішення по справі № 908/587/15-г, колегія суддів встановила.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.15 у справі №908/587/15-г позовні вимоги ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” до ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” задоволено. Витребувано з Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” майно - вантажний автомобіль MАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307 та стягнуто з ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” 4230,98 грн. – судового збору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.15 у справі №908/587/15-г було змінено, якою зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” повернути протягом 30 днів, починаючи з 18.08.2015р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” майно - вантажний автомобіль MАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307.
Постановою про відкриття виконавчого провадження №51046414 відкрито заступником начальника відділу Приморського ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області Лапай А.В. виконавче провадження щодо зобов’язання ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” повернути майно: автомобіль МАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307.
В матеріалах справи, міститься постанова №51046414 про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017, винесена заступником начальника відділу Приморським ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області Шевченко С.О., в якій встановлено, що державним виконавцем вжито всі заходи передбачені ст. 63 ЗУ “Про виконавче провадження”, але рішення не може бути виконано без участі боржника.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у т.ч. коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Резолютивна частина постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015р., яка дублюється у наказі господарського суду Запорізької області від 22.10.2015 по справі № 908/587/15-г, передбачає такий спосіб виконання рішення, як зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) майно - вантажний автомобіль MАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307.
Визначений у постанові та в наказі спосіб захисту порушеного права передбачений нормами цивільного законодавства України.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що на стадії виконання рішення суду про зобов’язання повернути майно, останнє, реалізуються в порядку визначеному розділом VIII “Виконання рішень немайнового характеру” Закону України “Про виконавче провадження” та пунктами 1, 2 розділу 9 “Виконання рішень немайнового характеру” Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5.
Так, пунктами 1, 2 розділу 9 “Виконання рішень немайнового характеру” Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.
У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом 3 робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов’язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Визначений в наказі господарського суду спосіб виконання рішення передбачає добровільне його виконання за участі боржника.
Разом з тим, як вже зазначалось вище статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, один з таких заходів примусового виконання рішень як: вилучення в боржника і передача стягувачу предметів.
Статтею 60 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено такий захід примусового виконання рішення, як передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.
Так, згідно із ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону, під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.
Відповідно до пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої постановою Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.
В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті.
У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.
Судом враховано, що спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення захисту права встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.
Так, п. 4 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення. Зокрема, до вказаного способу захисту належить витребування майна (повернення майна, як рухомого так і нерухомого) з чужого незаконного володіння, яким керувався суд задовольняючи позов про витребування майна від боржника на користь стягувача.
Згідно з ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або заміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.
В свою чергу, поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення захисту права, що встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у цій справі визначено спосіб добровільного виконання рішення, який не дозволяє державному виконавцю належним чином виконати рішення за відсутності боржника, що не призводить до відновлення порушених прав стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”.
Разом з тим, рішення господарського суду може бути виконано в інший порядок з урахуванням положень статей 10, 60 Закону України “Про виконавче провадження”, пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто без участі боржника.
Також, суд звертає увагу, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).
За змістом статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” задовольнити, змінити спосіб виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/587/15-г з зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) майно - вантажний автомобіль MАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307 , на інший спосіб виконання рішення суду, а саме: витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, б. 2, код ЄДРПОУ 32794511) предмет лізингу, а саме: майно - вантажний автомобіль MАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307 та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9 корпус 6, офіс 6-201, код ЄДРПОУ 34480657).
Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, (87525, м. Маріуполь Донецької області, вул. Бахчиванджи, б. 2, код ЄДРПОУ 32794511) предмет лізингу, а саме: майно - вантажний автомобіль MАN 26413, № кузова/шасі WMAN05ZZZ4G163307 та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, 9 корпус 6, офіс 6-201, код ЄДРПОУ 34480657).
Ухвалу постановлено в судовому засіданні 09.01.18.
Дана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення – 09.01.2018.
Ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом 3 років з дня її винесення до 09.01.2021.
Суддя Н.А. Колодій