Постанова ВС щодо правомірності відчуження права вимоги без дотримання умов договору в межах процедури банкрутства у ліквідаційній процедурі

Верховний Суд залишив без змін рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог підприємства про визнання недійсним договору купівлі-продажу грошових вимог в частині купівлі-продажу права грошової вимоги до підприємства, укладеного в порядку реалізації (продажу) майна боржника, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та прийняту в результаті апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду - постанову апеляційного господарського суду.

Врахувавши вимоги частин 1 та 2 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо способів продажу ліквідатором майна банкрута, в тому числі й шляхом проведення аукціону, Верховний Суд прийшов до висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Доводи скаржника про те, що право вимоги до підприємства, яке виникло на підставі договору поставки, не могло бути відчужено на користь відповідача без попередньої письмової згоди позивача, оскільки умовами вказаного правочину передбачено, що права та обов’язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною письмовою згодою сторін, Верховний Суд відхилив з огляду на те, що відчуження права вимоги до позивача за спірним правочином було вчинено в межах процедури банкрутства, про що правомірно зазначили господарські суди попередніх інстанцій.

Постанова від 5 квітня 2018 року у справі № 910/8493/17.